RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Священні тварини інків

Священні тварини інків

Автор: 15.03.2018 | традиції, Перу
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.

Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Усе живе, на їхню думку, мало свою енергію, свою свідомість, котру не можна виміряти чи оцінити в якийсь спосіб, але потрібно приймати і поважати як частину всього процесу життя на землі. Мандруючи цією дуже релігійною країною, ви неодмінно почуєте багато легенд і повір’їв, серед яких буде розповідь місцевих гідів про три світи, три рівні свідомості, котрі представлені андійським (інкським) хрестом, знаком під назвою «чакана». Вона символізує три світи: підземний – світ померлих предків, земний – сьогодні, тут і зараз, небесний – оселя богів. Зображення чакани зустрічається повсюди – від стін релігійних споруд до сучасних графіті і муралів.

Фото uainfo.org

із трьох рівнів хреста представлений священною твариною, а «перевернутий» нижній рівень символізує царство смерті, а також надра землі, місце, звідки все приходить: ріки, дерева, гори і печери. Це місце, де все бере початок, де все зароджується. Хоча саму смерть інки вважали не кінцем, а скоріше початком нового циклу. Їхні предки вірили, що час нелінійний, але все має свій цикл, котрий закінчується і починається знову.

Перший ступінь представлено змією. У багатьох культурах ця тварина вважається священною, втіленням сили і влади, що захищають від злих духів. Також давні інки вважали, що людина, подібно до змії, що міняє шкіру, помираючи, просто змінює своє тіло на нове, проходячи процес реінкарнації. Як змія міняє шкіру і рік від року стає більш зрілою і мудрою, так і ми маємо, пізнаючи свої темні сторони і знаходячи відповіді на найскладніші питання, повертатися мудрішими, змінивши своє мислення і карму.

Фото goodfon.ru

Другий рівень, світ нинішнього, – це життя на планеті Земля. Це світ живих, в якому все взаємопов’язано: людина, тварини і природа. Усе має свою енергію, і людина має дбати про те, щоб перебувати у повній гармонії і з природою, і з іншими живими істотами. Пращури вірили, що людина, живучи в любові і повазі, – лише тимчасовий пасажир на цій землі, вона приходить і йде додому. Даний рівень представлено пумою, хазяйкою Амазонії і засніжених гірських вершин. Ця тварина символізує мужність і силу. Пума має цупку шкіру і не боїться морозів, що дає їй змогу проживати у природному середовищі і лишатися майже непомітною. У неї розвинені зір і слух, вона добре орієнтується в дикій природі, у неї гострий нюх, завдяки довгому хвосту пума легко зберігає рівновагу, рухаючись м’яко і майже безшумно. Саме ці характеристики робили пуму шанованою серед інків. Її прийнято сприймати не інакше як міфічну істоту, що пов’язує підземне царство і космос, місце перебування богів. Вважали, що житель Анд має досягти стану, що робить його рівним пумі, коли він здатен пристосовуватися до різних умов проживання, стати невидимим для диких тварин, бути сильним, мужнім і готовим до переходу на новий цикл, новий рівень.

Фото uainfo.org

Третій рівень – це світ, де живуть боги: верховний бог Віракоча, бог Сонця Інті, Мама Кілья – Місяць, а також грім, блискавка, райдуга, зірки, сузір’я, духи. Найбільш шанованим після верховного бога Віракочі вважали бога Сонця Інті. Його шанували як люблячого батька, що дає життя, захист, животворний вогонь, життєвий імпульс і полум’я. Цей ступінь чакани представлено величезним птахом кондором, котрий має триметровий розмах крил, живе дуже високо на скелях в Андах і згори бачить все.

Кондор символізує повітря, а його крила і пір’я – сходження і свободу. Він переносить дух померлої людини в небеса, в горішній світ і є посланцем божеств. Щоб досягти стану кондора, людина має змінити себе, попрощатися зі своїм старим менталітетом, змінити себе, як змій, досягти мудрості і стабільності пуми, після чого йому буде відкрито дорогу додому, в небеса.

Фото wallpaperscraft.com

Пума, змія і кондор овіяні містицизмом, про них ходять багато легенд і казок. Є гіпотеза, що навіть легендарне і священне для інків місто Куско (у перекладі з мови кечуа «пуп землі» або «центр світу»), колись столиця величезної держави, що займала територію сучасної Болівії, частину Аргентини, північну частину Чилі, північ Перу і Еквадор, було побудовано стародавніми у вигляді пуми. Якщо роздрукувати карту Куско, то чітко видно, що своєю формою місто нагадує тіло тварини, а фортеця Саксайваман – її голову. Більше того, в кожній точці, де умовно має бути розташована одна з чакр (енергетичних центрів) пуми, збудовано один із храмів…

Головне фото uainfo.org

Вам це буде цікаво:
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Що вони їдять: Перу
Сьогодні Ія Зайцева ділиться своїми враженнями від перуанської кухні, котру по праву вважають однією з найбільш різноманітних і смачних у світі. Кажуть, що навіть в’їдливі дослідники з Книги рекордів Гіннеса збилися з рахунку, коли включали туди перуанську кухню як найбагатшу на страви.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Palio del Papero: не тільки птахи
Скільки всього змішує у своєму казані Італія: гондоли, які плинуть оливковими річками, палюче сонце, що стікає своїм соком у пляшку Пізанської вежі, заплутане спагеті вуличок і коржі площ, присипані сумішшю італійських трав і діалектів. А ще у її казані є качки. Так-так, саме ці створіння дозволять вам відчути присмак справжнього національного колориту! І цій качиній історії вже понад тридцять років.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, Outlook радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Закрити
Outlook facebook page