RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Священні тварини інків

Священні тварини інків

Автор: 15.03.2018 | традиції, Перу
Наш « перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу.

Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Усе живе, на їхню думку, мало свою енергію, свою свідомість, котру не можна виміряти чи оцінити в якийсь спосіб, але потрібно приймати і поважати як частину всього процесу життя на землі. Мандруючи цією дуже релігійною країною, ви неодмінно почуєте багато легенд і повір’їв, серед яких буде розповідь місцевих гідів про три світи, три рівні свідомості, котрі представлені андійським (інкським) хрестом, знаком під назвою «чакана». Вона символізує три світи: підземний – світ померлих предків, земний – сьогодні, тут і зараз, небесний – оселя богів. Зображення чакани зустрічається повсюди – від стін релігійних споруд до сучасних графіті і муралів.

Фото uainfo.org

із трьох рівнів хреста представлений священною твариною, а «перевернутий» нижній рівень символізує царство смерті, а також надра землі, місце, звідки все приходить: ріки, дерева, гори і печери. Це місце, де все бере початок, де все зароджується. Хоча саму смерть інки вважали не кінцем, а скоріше початком нового циклу. Їхні предки вірили, що час нелінійний, але все має свій цикл, котрий закінчується і починається знову.

Перший ступінь представлено змією. У багатьох культурах ця тварина вважається священною, втіленням сили і влади, що захищають від злих духів. Також давні інки вважали, що людина, подібно до змії, що міняє шкіру, помираючи, просто змінює своє тіло на нове, проходячи процес реінкарнації. Як змія міняє шкіру і рік від року стає більш зрілою і мудрою, так і ми маємо, пізнаючи свої темні сторони і знаходячи відповіді на найскладніші питання, повертатися мудрішими, змінивши своє мислення і карму.

Фото goodfon.ru

Другий рівень, світ нинішнього, – це життя на планеті Земля. Це світ живих, в якому все взаємопов’язано: людина, тварини і природа. Усе має свою енергію, і людина має дбати про те, щоб перебувати у повній гармонії і з природою, і з іншими живими істотами. Пращури вірили, що людина, живучи в любові і повазі, – лише тимчасовий пасажир на цій землі, вона приходить і йде додому. Даний рівень представлено пумою, хазяйкою Амазонії і засніжених гірських вершин. Ця тварина символізує мужність і силу. Пума має цупку шкіру і не боїться морозів, що дає їй змогу проживати у природному середовищі і лишатися майже непомітною. У неї розвинені зір і слух, вона добре орієнтується в дикій природі, у неї гострий нюх, завдяки довгому хвосту пума легко зберігає рівновагу, рухаючись м’яко і майже безшумно. Саме ці характеристики робили пуму шанованою серед інків. Її прийнято сприймати не інакше як міфічну істоту, що пов’язує підземне царство і космос, місце перебування богів. Вважали, що житель Анд має досягти стану, що робить його рівним пумі, коли він здатен пристосовуватися до різних умов проживання, стати невидимим для диких тварин, бути сильним, мужнім і готовим до переходу на новий цикл, новий рівень.

Фото uainfo.org

Третій рівень – це світ, де живуть боги: верховний бог Віракоча, бог Сонця Інті, Мама Кілья – Місяць, а також грім, блискавка, райдуга, зірки, сузір’я, духи. Найбільш шанованим після верховного бога Віракочі вважали бога Сонця Інті. Його шанували як люблячого батька, що дає життя, захист, животворний вогонь, життєвий імпульс і полум’я. Цей ступінь чакани представлено величезним птахом кондором, котрий має триметровий розмах крил, живе дуже високо на скелях в Андах і згори бачить все.

Кондор символізує повітря, а його крила і пір’я – сходження і свободу. Він переносить дух померлої людини в небеса, в горішній світ і є посланцем божеств. Щоб досягти стану кондора, людина має змінити себе, попрощатися зі своїм старим менталітетом, змінити себе, як змій, досягти мудрості і стабільності пуми, після чого йому буде відкрито дорогу додому, в небеса.

Фото wallpaperscraft.com

Пума, змія і кондор овіяні містицизмом, про них ходять багато легенд і казок. Є гіпотеза, що навіть легендарне і священне для інків місто Куско (у перекладі з мови кечуа «пуп землі» або «центр світу»), колись столиця величезної держави, що займала територію сучасної Болівії, частину Аргентини, північну частину Чилі, північ Перу і Еквадор, було побудовано стародавніми у вигляді пуми. Якщо роздрукувати карту Куско, то чітко видно, що своєю формою місто нагадує тіло тварини, а фортеця Саксайваман – її голову. Більше того, в кожній точці, де умовно має бути розташована одна з чакр (енергетичних центрів) пуми, збудовано один із храмів…

Головне фото uainfo.org

Вам это будет интересно:
Гульнути в... Пакистані!
OUTLOOK вивчив найяскравіші пакистанські свята. Не даремно ж кажуть: як народ гуляє, так він і живе. Дивовижна гра історії. Пакистан на політичній карті світу з’явився порівняно недавно, але назвати цю державу «молодою» язик не повертається.
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами OUTLOOK!
Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу
У переддень святкової лихоманки ми взяли сани, запрягли туди оленів і пробігли планетою, щоб дізнатися, як саме той чи інший народ зустрічає Новий рік! Наприклад, італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити...
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Закрыть
Outlook facebook page