Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі

Дослідники кажуть, що за знахідками, виявленими в його глибинах, можна зробити висновок, що раніше тут взагалі було море. Що ж змусило Тітікаку, де й досі живуть океанські тварини й риби, зменшитися й піднятися в Анди – питання відкрите. Припущення виявляються настільки неймовірними, що, повіривши в них, довелося б перекроїти всю науку.

Перуанці вважають озеро священним, адже саме з нього за легендою вийшли брат і сестра Інті для того, щоб виконати волю батька: створити місто там, де вони зможуть увіткнути дарований богами жезл і покласти початок великої цивілізації. Цим містом став знаменитий Куско – політичний центр давніх і мудрих інків, котрі правили майже на всьому континенті до середини 16-го століття. Так це було чи ні, але архітектурні об’єкти, знайдені тут, ясності не додають, а радше змушують вірити в нереальне. Наприклад, величезні кам’яні блоки в Тіуанако (на території Болівії), збудувати які могли або богатирі величезного зросту або ж звичайні люди, але за допомогою високотехнологічного устаткування і важких підйомних машин. Хто їх звів, і куди подівся секрет будівництва? Місцеві тільки віджартовуються, почувши це запитання, і розповідають легенду, схожу на історію про кінець світу.Фото traveltoenlightenment.com

Читайте також: Священні тварини інків

Острів Сонця в Тітікаці (сторона Болівії), звідки вийшли засновники імперії інків Манко Капан і Мама Окльо, шамани й духовні наставники Південної Америки, вважають другою чакрою Землі, що відповідає сексуально-творчій чакрі людини. Радіус її дії поширюється в середньому на 777 миль, зокрема, й на гірські Анди й Мачу Пікчу. Центром чакри вважають камінь Тітікака, а взагалі – практично всі околиці озера овіяні легендами й містикою.Фото talesfromthelens.com

Серед пам’яток, зокрема, архітектурних особливе місце належить стіні Араму Муру (Ворота Богів), розташованій неподалік від міста Пуно в степу. Це гігантська кам’яна стіна яскраво-коричневого кольору з вирізаними в камені заглибленнями, що нагадують трисекційні ворота. Перуанці вірять, що це – портал переходу у паралельні виміри. Усім туристам неодмінно розкажуть історію про те, як колись у цьому місці в день національного свята зник цілий народний ансамбль, і тепер ночами жителі чують його жалібні пісні.

Читайте також: Що вони їдять: Перу

Побувавши там, якраз час сісти на катер і вирушити у подорож самим озером і його островами, котрих понад 40. частина з них належить Перу, частина – Болівії, і багато з них обжиті людьми. Ця прогулянка неодмінно запам’ятається на все життя, оскільки навіть без порталу перенесе вас в інший світ.

Своєю фактурою дивують острови Урос – плаваючі ділянки, виготовлені з тростини, яка тут рясно росте. Місцева народність намагається зберегти традицію створення островів, котра виникла ще в ті часи, коли індіанцям загрожувала небезпека, і вони, тікаючи із сіл, воліли селитися на плавучих островах. Тут живуть комунами, на кожному острові є свій президент, котрий за необхідності виконує роль екскурсовода і на макетах показує принцип створення острова, а також, як влаштовано побут. Тут живуть звичайними життям: працюють (більше по господарству і плетуть сувеніри), народжують і ростять дітей, відправляють їх у школу човном на сусідній острів або у місто Пуно, ловлять рибу і займаються бартером.Фото albertorossiniphoto.com

Читайте також: Чан-чан. Перуанське місто з глини

Відомий на все Перу острів кохання Амантані площею трохи більш як 9 квадратних кілометрів – дуже популярна серед туристів місцина. Тут немає централізованого електропостачання, немає транспорту, і місцеві жителі (близько 800 сімей) не користуються навіть велосипедами: на них тут просто неможливо їздити, оскільки весь острів фактично – гора. Висадившись на причалі, вам потрібно буде весь час підійматися вгору, щоб досягнути стародавніх храмів індіанців Пачамама і Пачатата, розташованих на вершині острова-гори. Вважають, що бажання знайти кохання всього свого життя, загадане на цьому острові, неодмінно здійснюється.

Там само обов’язковий під час прогулянки острів – Такіле, його площа становить менш ніж 6 квадратних кілометрів. Основана частина села розташована на висоті 3950 метрів. Місцеві жителі залізають туди на своїх двох спритно і без перепочинку, а от мандрівникам доводиться попотіти. Видершись туди, ви забудете про втому і віддячите себе просто божественним краєвидом на озеро. Фото nativepathstravel.com

Читайте також: До Перу із комфортом. Практичні поради

Окрім того, Такіле надзвичайно самобутній і входить у список нематеріального культурного спадку ЮНЕСКО завдяки знаменитій техніці тонкого в’язання з шерсті. Причому в’язанням на п’яти спицях тут займаються виключно чоловіки, а жінки зайняті ткацтвом. Тут немає доріг і немає транспорту, немає поліцейських (через відсутність злочинності), а також собак чи котів. Життєві взаємини побудовані на принципі морального кодексу, встановленого ще інками і збереженого до сьогоднішнього дня: не вкради, не бреши і не лінуйся.

Головне фото pinterest.co.uk