RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Чан-чан. Перуанське місто з глини

Чан-чан. Перуанське місто з глини

Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.

Недалеко від сучасного перуанського Трухільйо, розташованого поблизу Тихого океану, існує маловідоме, але вражаюче своїми розмірами місто давніх індіанців Чан-Чан. Колись, ще до приходу на ці землі інків, воно було головним містом для народу чиму. Богом цих людей був Місяць. Головний промисел – риба. Її не лише виловлювали з океану, але й розводили у прісноводних, штучно створених озерах на території Чан-Чана. Ці люди також могли давати раду кераміці, наносити тонкий шар позолоти на різноманітні вироби, розводили худобу, вели загарбницькі війни. Їхньою мовою розмовляли в деяких регіонах Перу ще на початку минулого століття. Місто було багате. Археологи в його землі й досі знаходять безліч золотих і позолочених виробів.

Фото earth-chronicles.ru

У часи розквіту поселення в Чан-Чані проживали близько ста тисяч людей. Це досить багато, якщо згадати, що в Мачу-Пікчу в його найкращі роки мешкало у п’ять разів менше. Зроблено було місто з глини і соломи. Науковці не до кінця розуміють, як Чан-Чан зберігся, з огляду на ненадійність такого будівельного матеріалу. Витримали його стіни і нашестя інків. Їм не вдалося проникнути у місто силою. Завоювали вони його хитрістю, перекривши річку, біля якої народ чиму збудував свою столицю. Найбільшого руйнування Чан-Чан зазнав уже після приходу на континент конкістів.

Фото worlds.ru

Сьогодні його відновлюють. Недавно місто занесли у список всесвітнього спадку ЮНЕСКО. У стародавніх гробницях знаходять коштовні камені, кераміку. Археологи працюють в Чан-Чані і зараз. Зона розкопок – приблизно двадцять кілометрів. Уже зрозуміло, що Чан-Чан по колу захищала стіна, в ньому були прориті складні багаторівневі канали і викопані водосховища. Наземна частина – череда лабіринтів і товстих стін. Саме місто було розділене на десять секцій. Усі вони оточені своїми мурами. Усередині кожного району були площі, храми, сховища води і провізії. Усі стіни давні майстри прикрашали орнаментом: птахи, риби і графіка. Найчастіше зустрічаються зображення пеліканів, крабів і черепах. Об’ємні різьблені фігури зодчі прикрашали чорною, білою чи жовтою фарбами. Звісно, зараз стіни вигоріли, і колір втратив свою глибину. Релігійними центрами Чан-Чана були храми Смарагдовий і Дракона. Обидва святилища прикрашені неймовірно красивими геометрично правильними малюнками на тему моря.

Фото perucultur.ru

Факти:

- Кожним районом Чан-Чана правив окремий префект. Такої почесті були удостоєні особливо хоробрі воїни.

- Неподалік від міста прокладено прикордонну стіну держави Чиму. Тягнеться вона від тихоокеанського узбережжя і губиться в глибині материка. Її частина, що збереглася, завдовжки понад 60 кілометрів.

- Іспанські легенди розповідають про незліченні скарби, знайдені на території Чан-Чана, золоті прикраси, перли і срібний посуд.

- Улітку в Чан-Чан приїжджають юрби школярів. Відвідування стародавнього міста входить в обов’язкову програму виховання патріотизму юних перуанців.

- Чан-Чан розташований на півночі Перу. Добратися до міста можна автобусом із Ліми.

Головне фото http://ru.esosedi.org/PE/LAL/1000194070/chan_chan/...

Вам це буде цікаво:
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Що вони їдять: Перу
Сьогодні Ія Зайцева ділиться своїми враженнями від перуанської кухні, котру по праву вважають однією з найбільш різноманітних і смачних у світі. Кажуть, що навіть в’їдливі дослідники з Книги рекордів Гіннеса збилися з рахунку, коли включали туди перуанську кухню як найбагатшу на страви.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Озеро Тітікака та його острови: друга чакра Землі
Ми продовжуємо наш цикл оповідань і дорожніх нотаток Ії Зайцевої про Перу. Сьогодні вашій увазі пропонуємо матеріал, присвячений легендарному озеру Тітікака. Озеро Тітікака овіяне загадками і таємницями. Передусім дивує сам факт існування озера, та ще й рекордсмена, на висоті 3811 метрів. Воно – найбільш високогірне прісноводне і судноплавне озеро у світі.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Закрити
Outlook facebook page