RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Гватемала: привіт від духів майя

Гватемала: привіт від духів майя

Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...

Вершники на чолі з гватемальським полковником Модесто Мендесом пробиралися крізь зарості, болота, попри спрагу, з єдиною метою – знайти старе місто, про яке керівникові експедиції розповіли індіанці. Майже втративши надію, віру в успіх і втомившись від тривалої подорожі, Модесто хотів було згорнути всі пошуки і повернути назад, аж раптом перед ним постала величезна піраміда зі сходами, які здіймаються в небеса. Потім з'явилася друга – трохи менша, далі третя, четверта... Так 1848 року було виявлено Тікаль.

Назву знахідці дав сам полковник. Перекладається вона як «місце, де можна почути шепіт». За індіанським переказом, астральні тіла померлих майя можуть повертатися з потойбічного світу, щоб погостювати на землі живих і розповісти лише обраним щось таємниче. Навідують переважно руїни храмів, площі та стародавні палаци.

Виплила з туману цивілізація майя декілька тисячоліть тому, і її місцевим головним центром став саме Тікаль. За тодішніми мірками це був справжній густонаселений мегаполіс з усією належною інфраструктурою з пірамідами, жертовними вівтарями, в'язницею і навіть стадіонами для гри в м'яча, що мала ритуальний характер. Стіни будівель оздоблені малюнками, які, немов історичний комікс, оповідають про різні періоди і головні міські події.tikal-guatemala-shutterstock_1123389143-1024x683.jpgФото roadaffair.com

Нині лише деякі «квартали» поселення вивільнили з непрохідних джунглів і виставили на огляд туристів. Утім, крім витріщак відвідувачів, можна іноді зустріти і практичних індіанців з ближніх сучасних міст. Останні, оцінивши силу стародавнього місця, досі проводять тут свої фруктово-овочеві жертвопринесення.

Читайте також: Під захистом ЮНЕСКО: тут захоплює подих

«За життя» вівтарі з кам'яних плит були залиті справжнісінькою кров’ю, адже на них богам приносили людські жертви... Робили це двічі на рік з особливою жорстокістю. Того, кого призначали як дар богам, підводили до жерця, який спеціальним ритуальним ножем вирізав тремтяче серце бідолахи.Guatemala-2019-107_new.jpgФото timetravelturtle.com

Вибирали жертву за допомогою гри в каучуковий м'яч на тих самих стадіонах. Претендентами на неї були зазвичай ув'язнені місцевої тюрми. Кілька примусових «добровольців» перед усіма жителями міста розігрували ритуальний матч, правила якого до нас не дійшли (крім інформації про подальше майбутнє, а точніше, кінець того, хто програвав).

Найчастіше такі «кардіо-подарунки» підносили господарям-богам нижчого світу. Будучи у страху перед їхньою могутньою силою, індіанці не шкодували сил на спорудження їм величезних храмових комплексів на знак пошани і з натяком не приходити у світ живих. Добрі «всевишні» жили, як і в більшості культур, на небі, у вищому світі. Спускатися в середній, земний, вони могли, тільки «встрибнувши» в тіло вождя або шамана.Guatemala-2019-83_new.jpgФото timetravelturtle.com

Самих вождів як посланців вищих, шанували, зводячи на їхню честь набагато величніші поховання. Як і єгипетських фараонів, на них чекали збудовані ще за життя піраміди й усипальниці, які здіймалися в небо – символ зв'язку правителя з божественним началом. Дорогоцінних саркофагів, перснів та інших коштовних прикрас, вартість яких нині обраховують цифрами зі значною кількістю нулів (до речі, число «нуль» першими стали застосовувати саме майя), як у єгипетських вельмож, знайдено не було. Тіла померлих правителів обкладали ягуаровими шкурами, нефритом, обсидіаном та цінними в цих краях морськими мушлями, які вважалися неабиякою розкішшю.

Безлюдний Тікаль, попри зникнення його корінних жителів понад тисячу років тому, продовжує зберігати дух загадкової цивілізації. Здається, могутній вождь, прикрашений пір'ям, пірсингом та амулетами, ось-ось велично випливе з якоїсь споруди і, глянувши скоса ( що вважалося тоді гарним і досягалося наполегливими тренуваннями), нашепче всі таємниці майя...

Головне фото insidehook.com

Вам это будет интересно:
Австралійський едем – острів Кенгуру
Грізні хвилі то підіймаються, немов воїни на чатах, то розбиваються об скелястий берег і, складаючи зброю і покірно відступаючи, розсипаються у піну. Вітер вільно гуляє поміж лавандових полів, а евкаліптові діброви ховають у своїх заростях сонних коал. От-от сутінки накриють усе живе темним ковшем, і нічне життя похапцем розправить свої крила. Це не видуманий світ казкових переказів, а повсякденне життя острова Кенгуру.
Сен-Тропе – місто, що зійшло з екрана
В елітних колах про Сен-Тропе вперше заговорили, коли наприкінці XIX століття сюди навідався Гі де Мопассан. Французький письменник, знаменитий своїм безоціночним реалізмом, розповідав про затишну красу Сен-Тропе, пригадуючи про «луску сардин, що виблискує на сонці подібно до перлин»…
За водними процедурами – в пустелю!
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Departure: Роттердам
Портове покликання Роттердама зробило його «найбільш неголландським містом країни». Саме тут керує єдиний в Нідерландах мер-мусульманин, розташовується найбільша карибська діаспора і навіть є власний Чайна-таун. Корінних жителів і приїжджих у місті практично порівну. Та якщо озирнутися назад, скажімо, століть на сім...
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Таксі по-венеційському: гондоли
Мабуть, на планеті немає людини, яка би хоч краєчком вуха не чула про дивовижне італійське місто на воді. Венеція з її неповторною архітектурою, фантастичними пейзажами і власною атмосферою вже багато століть вабить людей з усіх куточків світу. І щоб відчути її на повну й побачити під несподіваним кутом, треба неодмінно поплавати на легендарних гондолах...
Гвінея-Бісау. Дорога втеча від цивілізації
Відпочивальники поділяються на два типи: «тепличні» й екстремальні. Перші ні за що не проміняють затишні готелі й пасивне лежання на пляжі. Другі ж замість остогидлого all inclusive і люксових номерів нададуть перевагу навіть хижці. Саме такі умови вам запропонує Гвінея-Бісау.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Філіппіни: вибратися на трюфель
Перше, що спадає на думку при словосполученні «Шоколадні пагорби», – це какао-бобові плантації, невеличкі кондитерські селища чи який-небудь фестиваль солодощів. Однак доведеться засмутити ласунів і порадувати цінителів незвичайних пейзажів – шоколадом тут і не пахне, зате є унікальне природне творіння.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Закрыть
Outlook facebook page