RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...

...могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.

З висоти пташиного польоту Нан-Мадол має вигляд лабіринту малих островів, розкиданих довкола південно-східного узбережжя вулканічного острова Понпеї на заході Каролінського архіпелагу. Уважний погляд невдовзі запримітить систему у смарагдовому хаосі неприкаяних клаптиків суходолу: дев’яносто два острівка утворюють вулиці, площі і провулки, з’єднані каналами, причому не як заманеться, а строго по прямій. У години відливу вода відходить, звільняючи шлях до мегалітичних будівель небаченої величі.Фото outpostmagazine.com

Руїни Нан-Мадола вирізняє оригінальний спосіб кам’яної кладки, котрий не зустрічається ніде у світі, окрім сусіднього острова Кусаіе, де знайдено рештки ще одного стародавнього міста – Лелу. Монументальні колони з базальту, складені хрест-навхрест, утворюють грандіозні споруди заввишки від восьми до вісімнадцяти метрів. маса блоків сягає тридцяти тонн і більше. Тим більш дивно, що базальтові скелі, де, імовірно, добували сировину, виявлено тільки на протилежній стороні Понпеї.

Те, як неграмотні аборигени рухають багатотонні глиби, не вкладається у свідомості зачарованого мандрівника, тому не дивно, що довкола «тихоокеанської Венеції» вирують окультні пристрасті. Кому тільки не приписують будівництво Нан-Мадола – то прибульцям із космосу, то расі велетнів із загиблого континенту Лемурія, а то й поготів підводній армії великого і жахливого Ктулху. Адже сам Лавкрафт у повісті «Тінь над Іннсмаутом» дає зрозуміти, що мегаліти Нан-Мадола і Лелу створені Великими Стародавніми.Фото pohnpei-adventure.com

Насправді у надприродному втручанні не було потреби – цілком вистачало підручних засобів. Лава, що застигала, сформувала вертикальні базальтові виходи у вигляді шестигранних колон, так що можна було не вдаватися до обробки каменя, а для підйому і переміщення блоків острів’яни використовували важелі, знайомі ще первісній людині. Плити часто зазнавали пошкоджень під час транспортування, але аборигени навчилися закладати проміжки щойно зрізаними кораловими голівками. Під величезною вагою кладки корал, що засихав, перетворювався в щільну герметичну масу, що замінювала розчин.

За даними радіовуглецевого аналізу, Нан-Мадол забудовували в кілька етапів протягом V–VIII століть. Фундаментами споруд, занурених у воду слугували осколки зруйнованого атола, що фігурує в легендах під назвою Ханімвейсо – «обитель богів». Розквіт міста припав на період правління династії Сауделер. Історія боротьби за владу відображена в епічних легендах про братів-близнюків Олосипу й Олосопу. Обидва вони володіли таємними знаннями, тому їм було неважко підкорити всі острівні племена. Дбаючи про процвітання царства, близнюки збудували місто на честь бога врожаю, примусивши дракона підняти «землю богів» з морського дна. Після смерті Олосипи Олосопа став одноосібним правителем Понпеї, а його син заснував рід Сауделер, що правив з 1200 до 1648 року.silversea-luxury-cruises-port-pohnpei.jpgФото silversea.com

У північно-західній частині Нан-Мадола збереглися культові споруди, за якими можна скласти уявлення про ритуальні практики Мікронезійської імперії. Боги і богині ототожнювалися з тваринами, причому кожному тотему належав розкішний храмовий комплекс на окремому острові. Центральний храм був розташований на острові Іцед, де поклонялися морському богові Ріікі в образі вугра. До наших днів дійшли два кам’яних басейни: один із них був призначений для божественного вугра, а в другому вирощували дрібну рибку на прокорм «божества». На сусідньому острові мешкала богиня Нанунсунсан в образі черепахи. Драйвери і досі знаходять на дні каналів панцирі принесених в жертву «богинь», прикрашені смарагдом.

Читайте також: Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Сауделери веліли вождям народів переселятися в Нан-Мадол поближче до богів і духів. За такі почесті треба було прославляти імператора до кінця своїх днів, однак за ширмою показної великодушності чітко проступали політичні мотиви. На ізольованій території набагато простіше організувати нагляд за потенційними лідерами й обмежити контакти старійшин з простолюддям, невдоволеним непомірною даниною і безчинствами царської свити. Легенди твердять, що серед правителів траплялися і канібали, за наказами яких викрадали людей.

Занепад Нан-Мадола пов’язують з нашестям войовничих племен острова Кусаіе. За легендою, вождь завойовників Ізокелел приходився сином богові грози, котрий вирішив дати урок хороших манер останньому Сауделерові. Коли царський палац на острові Пан-Кадира оточили воїни, тиран кинувся у воду і перетворився в рибу, а місто, прокляте богами, обезлюдніло і прийшло в занепад, ставши притулком нечистих духів.cropped-shutterstock_1101534236.jpgФото wanderlust.co.uk

Постарілий мавзолей Сауделерів на острові Нан-Дувас досі вважається домінантою Нан-Мадола. Цитадель обступають подвійні фортечні стіни і три незамкнені фортифікації, розділені ровами. Проникнути у двір можна тільки через крихітний лаз: заповзаючи у фортецю на колінах, острів’яни проймалися почуттям власної нікчемності. Тих, хто не виявляв належного трепету, чекала холодна камера у підземній в’язниці, а майно жертв монаршого свавілля вилучалося на користь казни.

Ходили розмови, нібито в роки японської окупації з Нан-Мадола вивезли платинові саркофаги Сауделерів та інші скарби, знайдені при розкопках храмів. Чемна відповідь Токіо на офіційний запит американської адміністрації Понпеї, звісно, спростувала безглузді чутки… Хоча хто знає, які таємниці приховані за похмурими стінами мегалітів?

Головне фото 2f.ru

Вам это будет интересно:
Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу
Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
ВІДЕО: Ванільне, фісташкове... орхідейне
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Чан-чан. Перуанське місто з глини
Бувалі мандрівники розповідають, що розглядати руїни стародавніх поселень в Андах можна місяцями, переїжджаючи з одного регіону в інший. Особливо багате на археологічні комплекси західне узбережжя південного континенту. Декотрі з них, приміром, Мачу-Пікчу, давно стали популярними серед туристів, інші тільки розпочинають прочиняти свої двері для допитливих.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Ця дика Африка… Частина 2
Ми продовжуємо нашу розповідь про найбільш захопливі національні заповідники Африки! Ось вам ще п’ять первозданних світових оаз, в котрих час ніби уповільнив свій біг, боячись потурбувати гармонію природи…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Закрыть
Outlook facebook page