RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею

Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...

...могутні стіни роз’їдає морська сіль, але навіть у полоні забуття заборонене місто не втрачає величі.

З висоти пташиного польоту Нан-Мадол має вигляд лабіринту малих островів, розкиданих довкола південно-східного узбережжя вулканічного острова Понпеї на заході Каролінського архіпелагу. Уважний погляд невдовзі запримітить систему у смарагдовому хаосі неприкаяних клаптиків суходолу: дев’яносто два острівка утворюють вулиці, площі і провулки, з’єднані каналами, причому не як заманеться, а строго по прямій. У години відливу вода відходить, звільняючи шлях до мегалітичних будівель небаченої величі.Фото outpostmagazine.com

Руїни Нан-Мадола вирізняє оригінальний спосіб кам’яної кладки, котрий не зустрічається ніде у світі, окрім сусіднього острова Кусаіе, де знайдено рештки ще одного стародавнього міста – Лелу. Монументальні колони з базальту, складені хрест-навхрест, утворюють грандіозні споруди заввишки від восьми до вісімнадцяти метрів. маса блоків сягає тридцяти тонн і більше. Тим більш дивно, що базальтові скелі, де, імовірно, добували сировину, виявлено тільки на протилежній стороні Понпеї.

Те, як неграмотні аборигени рухають багатотонні глиби, не вкладається у свідомості зачарованого мандрівника, тому не дивно, що довкола «тихоокеанської Венеції» вирують окультні пристрасті. Кому тільки не приписують будівництво Нан-Мадола – то прибульцям із космосу, то расі велетнів із загиблого континенту Лемурія, а то й поготів підводній армії великого і жахливого Ктулху. Адже сам Лавкрафт у повісті «Тінь над Іннсмаутом» дає зрозуміти, що мегаліти Нан-Мадола і Лелу створені Великими Стародавніми.Фото pohnpei-adventure.com

Насправді у надприродному втручанні не було потреби – цілком вистачало підручних засобів. Лава, що застигала, сформувала вертикальні базальтові виходи у вигляді шестигранних колон, так що можна було не вдаватися до обробки каменя, а для підйому і переміщення блоків острів’яни використовували важелі, знайомі ще первісній людині. Плити часто зазнавали пошкоджень під час транспортування, але аборигени навчилися закладати проміжки щойно зрізаними кораловими голівками. Під величезною вагою кладки корал, що засихав, перетворювався в щільну герметичну масу, що замінювала розчин.

За даними радіовуглецевого аналізу, Нан-Мадол забудовували в кілька етапів протягом V–VIII століть. Фундаментами споруд, занурених у воду слугували осколки зруйнованого атола, що фігурує в легендах під назвою Ханімвейсо – «обитель богів». Розквіт міста припав на період правління династії Сауделер. Історія боротьби за владу відображена в епічних легендах про братів-близнюків Олосипу й Олосопу. Обидва вони володіли таємними знаннями, тому їм було неважко підкорити всі острівні племена. Дбаючи про процвітання царства, близнюки збудували місто на честь бога врожаю, примусивши дракона підняти «землю богів» з морського дна. Після смерті Олосипи Олосопа став одноосібним правителем Понпеї, а його син заснував рід Сауделер, що правив з 1200 до 1648 року.silversea-luxury-cruises-port-pohnpei.jpgФото silversea.com

У північно-західній частині Нан-Мадола збереглися культові споруди, за якими можна скласти уявлення про ритуальні практики Мікронезійської імперії. Боги і богині ототожнювалися з тваринами, причому кожному тотему належав розкішний храмовий комплекс на окремому острові. Центральний храм був розташований на острові Іцед, де поклонялися морському богові Ріікі в образі вугра. До наших днів дійшли два кам’яних басейни: один із них був призначений для божественного вугра, а в другому вирощували дрібну рибку на прокорм «божества». На сусідньому острові мешкала богиня Нанунсунсан в образі черепахи. Драйвери і досі знаходять на дні каналів панцирі принесених в жертву «богинь», прикрашені смарагдом.

Читайте також: Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Сауделери веліли вождям народів переселятися в Нан-Мадол поближче до богів і духів. За такі почесті треба було прославляти імператора до кінця своїх днів, однак за ширмою показної великодушності чітко проступали політичні мотиви. На ізольованій території набагато простіше організувати нагляд за потенційними лідерами й обмежити контакти старійшин з простолюддям, невдоволеним непомірною даниною і безчинствами царської свити. Легенди твердять, що серед правителів траплялися і канібали, за наказами яких викрадали людей.

Занепад Нан-Мадола пов’язують з нашестям войовничих племен острова Кусаіе. За легендою, вождь завойовників Ізокелел приходився сином богові грози, котрий вирішив дати урок хороших манер останньому Сауделерові. Коли царський палац на острові Пан-Кадира оточили воїни, тиран кинувся у воду і перетворився в рибу, а місто, прокляте богами, обезлюдніло і прийшло в занепад, ставши притулком нечистих духів.cropped-shutterstock_1101534236.jpgФото wanderlust.co.uk

Постарілий мавзолей Сауделерів на острові Нан-Дувас досі вважається домінантою Нан-Мадола. Цитадель обступають подвійні фортечні стіни і три незамкнені фортифікації, розділені ровами. Проникнути у двір можна тільки через крихітний лаз: заповзаючи у фортецю на колінах, острів’яни проймалися почуттям власної нікчемності. Тих, хто не виявляв належного трепету, чекала холодна камера у підземній в’язниці, а майно жертв монаршого свавілля вилучалося на користь казни.

Ходили розмови, нібито в роки японської окупації з Нан-Мадола вивезли платинові саркофаги Сауделерів та інші скарби, знайдені при розкопках храмів. Чемна відповідь Токіо на офіційний запит американської адміністрації Понпеї, звісно, спростувала безглузді чутки… Хоча хто знає, які таємниці приховані за похмурими стінами мегалітів?

Головне фото 2f.ru

Вам это будет интересно:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Алжир – яскравий птах Магрибу
Оригінальний пам’ятник королеві Африки і французький шарм, підвісні пішохідні мости над безоднею і пустеля Сахара, джерела з киплячою мінеральною водою і руїни часів Візантії – все це може бути зібране разом тільки в одній країні світу, і ця країна – Алжир. Арабське прислів’я твердить: Магриб – це птах, тіло котрого Алжир, праве крило – Туніс, а ліве – Марокко.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Стелленбош: не лише винна столиця Африки
OUTLOOK продовжує знайомити вас із найбільш мальовничими та оригінальними містами нашої планети. Сьогодні ми розповімо про передмістя південноафриканського Кейптауна, Стелленбош, який справедливо вважають провідним центром виноробства всього континенту.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Закрыть
Outlook facebook page