RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Фарбарні Феса: райдужна палітра Сходу

Стара медина Феса міцно тримає час у тенетах вузьких звивистих вулиць і мальовничих крамниць. Середньовічне місто майстрів не визнає сучасні технології, однак прослідкувати життєвий цикл вподобаної сумки з тисненою в’яззю не справить клопотів. Шкіру для сувенірів вичиняють тут же, у внутрішніх двориках...

... а за помірну плату господар продемонструє всі тонкощі народного промислу з тисячолітньою історією.

Королівство Марокко здавна славилось майстерністю ручної вичинки шкір. У місті Фесі, оточеному безкраїми пасовищами, селилися умілі ремісники, що закупали у кочових племен недорогу сировину високої якості. Вочевидь, марокканські чинбарі вчилися у стародавніх єгиптян, які практикували замшування шкур з античних часів.

Ємності із замші, знайдені при розкопках єгипетських полісів, виявляють подібність із ранніми виробами з Марокко, однак із плином часу учні перевершили своїх наставників. До початку XI століття марокканці оволоділи ефективними прийомами чинення і фарбування шкір, котрі лягли в основу виробництва сап’янів дивовижної ніжності і м’якості. Старозавітні технології дійшли до наших днів практично в незмінному вигляді: місцеві ремісники наполегливо тримаються дідівських методів. Усі маніпуляції виконують вручну, а із засобів механізації доступні тільки шланги для подачі води із річечки, що дзюрчить неподалік.tannery-fez-morocco.adapt.1900.1.jpgФото nationalgeographic.com

Хоч у строкатому мурашнику медини Фес-ель-Балі заблудитися простіше простого, важкий дух вологості і тліну безпомилково виводить допитливого мандрівника до чинбарного кварталу Шуара. Що поробиш, у склад сумішей, що використовують для розм’якшення застиглих шкур, входять природні компоненти з неприємним запахом на кшталт сечі віслюка чи пташиного посліду. Меткі підмайстри послужливо підносять туристам листя м’яти, хоча протигаз був би більш доречним.

Фарбарні містяться у внутрішніх дворах, а з боку вулиці йде жвава торгівля готовими шкіряними виробами. На товкучках знайдеться все – від бесаги до чохла під айфон останньої моделі. Із плоских дахів сусідніх будинків відкривається захопливий краєвид на шеренги глинобитних ванн, що застали династію Маринидів. Чани, наповнені різнокольоровими рідинами, нагадують кювети з акварельними фарбами, а свіжопофарбовані шкіри, які сохнуть на терасах, проступають пустотливими ляпками на кам’яному полотні.Leather-Tanneries-of-Fez-in-Morocco-copy.jpgФото kathmanduandbeyond.com

У майстернях, прямо скажемо, брудненько, зате кожна шкірка оточена турботою і увагою. Чудовому перетворенню ослизлого жмута шкіри в ексклюзивну колекцію дамських сумочок чи палко любимі дизайнерами марокканські пуфи передує низка карколомних процедур, гідна елітного спа-салону. Щоправда, на вході діє суворий фейс-контроль: свинячим шкірам вхід заборонено! На переробку приймають шкіри овець, кіз, корів і верблюдів – чистих тварин, м’ясо яких Коран дозволяє споживати.

Підготовка шкір до фарбування починається з тривалого вимочування в негашеному вапні, що руйнує волосяні фолікули і захисний жировий шар. Для розм’якшення загрубілих шкур використовують пекельну суміш на основі концентрованого соляного розчину з додаванням органічного азоту. На даному етапі дуже потрібне пильне око і практичний досвід майстра: найменше перетримання може зіпсувати заготовку. Для оцінки ступеню готовності сировини шкури періодично виймають із ванни і ретельно промивають на барабанах свіжою водою, підкисленою соком лайма. Рештки шерсті видаляють металевими скребками. Загалом вимивання жиру і солей з глибоких шарів дерми потребує близько місяця.Visiting-the-leather-tannneries-of-fes-morocco-8-1422x800.jpgФото feztannery.com

Після короткочасної сушки шкіри поміщають у дубильні ванни, встигаючи змінити не менш ніж десяток чанів по мірі просування від слабких напівпрозорих розчинів до міцного концентрованого зілля, що різко віддає дьогтем. Підбір активних речовин залежить від призначення матеріалу. Особливо цінні екземпляри, відібрані для шиття одягу і традиційних чув’яків із загнутими носками, обробляють сполуками хрому після чого шкіра стає м’якою, тягучою і ніжною на дотик. При дубленні галантерейної сировини застосовують екстракти кори дуба, каштана і ялини з високим вмістом таніну, що підвищує потенціал пружності шкіри. У результаті сумки чудово тримають форму, а чепурні візерунчасті пуфики, що надходять у продаж без набивки, покірливо переносять транспортування у згорнутому вигляді.

У процесі фарбування видублених шкір використовують тільки натуральні пігменти: червону фарбу отримують із паприки, зелену із м’яти, коричневу – з кори мімози, а поєднання шафрану і гранатової кірки дають різні відтінки жовтого. Змішуючи барвники в різних пропорціях, народні умільці отримують складні багатогранні тони, що не поступаються в яскравості промисловим барвникам. На ринковій площі цілісінький день працює млин, що ретельно перетирає висушені рослинні інгредієнти для фарбуючих порошків.morocco-land-of-colour.jpgФото theceomagazine.com

На фарбування овчини і козлини йде близько тижня, коров’яча шкура фарбується вдвічі довше, а верблюжа – протягом місяця. Час від часу робітники забираються в чани і топчуть шкури, домагаючись рівномірного розподілу пігменту по всій товщині шкіри. Паралельно проводять фінішну обробку сап’янів: масляна інфільтрація і натирання воском готують шкіру до поєдинку зі стихіями, уберігаючи соковиті південні фарби від вигоряння. Ретельно виполоскані свіжовичинені шкіри висихають швидко, не лишаючи закрійникам ні хвилини спокою.

Хоча торгуватися в ремісничій крамниці – священне право туриста, не зайве згадати, в яких умовах трудяться фарбарі, котрі дали путівку в життя симпатичній сумочці з етнічним орнаментом. Плисти проти течії ріки часів – велика розкіш, за яку доводиться платити, та й дзвінка монета – доволі скромна плата у порівнянні з витраченим здоров’ям і хронічними злиднями. Colourful-Street-in-Fez-Morocco-Itinerary.jpgФото moroccotourholiday.com

Головне фото independent.co.uk

Вам это будет интересно:
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Закрыть
Outlook facebook page