RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Гірокастра: «албанський Рим»

Гірокастра: «албанський Рим»

Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.

Середземноморський клімат Балканського півострова зі спекотним літом і прохолодною зимою посприяв процвітанню заснованого ще в дванадцятому столітті міста. Гірокастра зовсім не курортна місцина, та це не перешкоджає їй приваблювати численних туристів фактурною долиною річки Дрін та архітектурою часів Османської імперії. Племена тоск тут займалися сільським господарством і садівництвом, візантійці і турки стверджували свою могутність. У спадок від колонізаторів містечко отримало «турецькі куле», котрі як ніде збереглися тут в такій великій кількості. Ці білі будинки з кам’яними дахами і з вікнами різноманітної і вигадливої форми причаїлися на середньовічних вуличках. Вони, як гриби, розрослися на скелястій місцевості і тягнуться до вершини, куди видерлася велична фортеця.208-gallery2-Albanian-Castles-Tom-Till-Photography.jpgФото tomtill.com

У міру наближення до міста тут і там на поверхні ґрунту можуть з’являтися нібито сліди тунелів кротів. Придивившись, розуміємо, що це лідер комуністичної партії Енвер Ходжа нагадує про себе бункерами, розсипаними по країні. Особливо вони запали в око любителям військово-історичних об’єктів, але й туристи зроблять для себе цікаві відкриття. Керівник країни відбудував ціле підземне місто з житловими кімнатами, відсіком для боєприпасів і концертним залом. Масштабна підготовка до життя після атомної війни! У трапезній тепер можна вільно перекусити, а на самій території застати перформанси – уряд знайшов місце для творчої самореалізації митців. Бункери зустрічаються у полях і гірських схилах. Якийсь час вони були покинуті, потім їх стали застосовувати як стійло для тварин, а під час житлової кризи використовували як повноцінні будинки. Зовсім не дивуєшся сюжетові фільму Еміра Кустуриці «Андеґраунд», де містяни ховалися в аналогічному підпіллі від війни, що вже скінчилася.gjirokaster-view.jpg
Фото independent.co.uk

Етнографічні музеї відіграють важливу роль – вони занурюють у побут минулих часів, відображають у деталях колишню дійсність. Можна випробувати старі ремесла і скуштувати страви із старої печі. Південне місто не відстає і знайомить з національними костюмами, інтер’єром. Нібито все, як зазвичай: кімнати, предмети побуту. Ось тільки екскурсовод робить більше, ніж розповідає стандартну притчу і тягне своїми історіями у зовсім інший вимір. Утім, не лише музей зберігає дух середньовіччя. Місцеві жителі і у своєму сучасному житті не відмовилися від укладу минулих часів. На офіційному рівні албанці зберігають традиції, проводячи фольклорний фестиваль: танцювальні колективи і хори збираються разом з усієї країни, збільшуючи кількість відвідувачів міста.

Дивіться також: Що вони їдять: Албанія

Вона виросла ще в тринадцятому столітті і несла важливу оборонну функцію. У різні періоди з’являлися ті чи інші добудови. Головний масив було зведено в тринадцятому столітті, у п’ятнадцятому після захоплення володінь турками почалися модифікації, а остаточна модернізація з годинниковою вежею та акведуком припадає на початок дев’ятнадцятого століття. Без в’язниці теж не обійшлося – її збудували в 1930 – 1968 роках. Знайшли застосування й артилерії, організувавши тематичний музей. Ясна річ, статну фортифікацію можна споглядати з будь-якої точки міста, а от саму перспективу можна оцінити, тільки вилізши на вежу.Ali-Pasha-Bridge1.jpg
Фото visit-gjirokastra.com

Місто відзначається підприємницькою жилкою – у XVII столітті після періоду занепаду Гірокастра знову почала процвітати значною мірою завдяки появі східного базару і стала важливим торговим центром. Згідно з османськими традиціями, кілька вулиць виділено для базару, а житловий будинок став складом із крамницею. П’ять вулиць за проектом правителя того часу Мемі-паші об’єдналися й отримали назву «Новий базар». «Урбан-хореографія» панує на прилавках – неквапливими жестами торговці пропонують знаменитий білий сир, тонкий східний шовк і, звісно ж, місцеві сувеніри. Базарну мечеть розташували таким чином, щоб частково здавати в оренду торговцям. Вона єдина лишилася поза забороною на релігію в часи вождя і вважається пам’ятником архітектури.

Ріка, що приділила увагу Гірокастрі… Найдовша в Албанії, вона народилася в танці злиття Білого і Чорного Дріна і мчить через вишукані ландшафти Північно-Албанських Альп. Ріка ділиться на два рукави – Північний, що впадає в Адріатичне море, і Південний, що пірнає в Дрінську затоку. Судноплавство не зіпсувало природність вод, а гідроелектростанції футуристично нагадують про свою користь. Гордість албанців вийшла на світовий рівень після номінації природної пам’ятки як одного з нових чудес світу.

Головне фото adventurous-travels.com

Вам це буде цікаво:
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Закрити
Outlook facebook page