RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу

Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу

Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.

Перш ніж почати нашу захоплюючу поїздку, важливо розібратися в термінології, оскільки самі поняття «анклав» і «ексклав» часто плутають. На ділі це одне і те ж: просто для тієї країни, чия територія розташована ще і в межах кордонів іншої держави, ця територія називається ексклав, а для тієї країни, всередині якої є частина, яка перебуває під чужим контролем, вона відповідно - анклав.MALTA06.jpgФото blоgspot.com

Візьмемо як приклад наші перші пункти прибуття – старовинні іспанські міста Сеута і Мелілья, котрі для Мадрида є ексклавом, а для Марокко, на чиїй території вони містяться, анклавом. Загалом у цих двох прибережних містах живуть близько 150 тисяч людей, серед яких лише половина – іспанці. Марокканці, алжирці і жителі інших африканських держав вважають їх «воротами в Європу», тому для боротьби з нелегальною міграцією на окраїнах були побудовані стіни в найкращих середньовічних традиціях. Іспанія захопила ці території ще в XVIстолітті, відбивши у португальців Північну Африку. Окрім Сеути і Мелільї, офіційний Мадрид володіє ще кількома дрібними фортецями у Марокко. У туристів з усього світу є бажання оглянути тутешні пам’ятки, котрими особливо багата лялькова Мелілья, що немов зійшла з фантазії великого Ґауді; її, до речі, через архітектуру і називають «маленькою Барселоною». Політологи вважають, що вже в цьому столітті Іспанія, імовірно, втратить всі ці володіння, оскільки утримувати їх під своїм контролем стає і логістично, й економічно дедалі складніше і складніше. Тому, поки є така можливість, не можна втрачати шанс і варто поїхати туди, щоб на власні очі побачити, як Європа у прямому сенсі перетікає в Африку.san marino.jpgФото nice-casinos.com

Лишаємося на Чорному континенті, але переміщуємося на самий його південь, на територію ПАР, у самому центрі якої розташована ціла держава-анклав Лесото з населенням у два мільйони людей. Через важкодоступний рельєф, гори, висоту понад 1400 метрів над рівнем моря ці землі стали надійним і неприступним для завойовників домом для багатьох африканських племен, що ховалися і від внутрішньоконтинентальних розбірок, і від колоніальної політики європейських держав. Сьогодні Лесото живе у мирі і злагоді з усіма, особливо з ПАР, що визнає її незалежність. Понад 70% жителів – християни, що досконало володіють англійською, і, незважаючи на фізичну віддаленість, відкриті світові. Економіка держави повністю інтегрована у південноафриканську, а через неї у світову, тому тутешні села і міста можуть похизуватися досить високим як для Африки рівнем життя. Мандрівники люблять ці землі на неймовірні пейзажі і можливість побачити африканський сніг, що є тут доволі частим явищем, оскільки середня температура коливається від 0 до +30 градусів.Фото frеsher.ru

Мальовнича Італія славиться не тільки більш різноманітною температурою, але й тим фактом, що на її території розташовані одразу кілька держав-анклавів. І якщо Сан-Марино і Ватикан відомі своїм статусом і туристичним потенціалом, то крихітний монархічний Мальтійський орден – справжня терра інкоґніта. Це найстаріший у світі рицарський орден, до якого, згідно з офіційними даними, входять близько 13 тисяч людей з усієї планети, володіє Мальтійським палацом у самому центрі Рима, на вулиці Кондотті. Територія палацу – не просто резиденція Магістра, але й суверенний об’єкт з охороною, власною валютою, поштовими марками та іншими атрибутами незалежної держави. Його статус анклаву для римлян підтримується із середини XIXстоліття, і на нього все ще ніхто не посягає, оскільки рицарі навіть у наш час – хлопці відважні, і серед них, за чутками, дуже багато впливових людей Європи. Життя за стінами палацу для пересічних громадян сповнена таємниць і невідомості, адже потрапити на більшість його внутрішніх територій мають змогу тільки обрані. Сам орден має свого представника в ООН і підтримує дипломатичні відносини з більш ніж сотнею держав. Він заробляє продажем сувенірів і доходів від свого бізнесу у багатьох країнах, зокрема, у Швейцарії, куди ми якраз і перебираємося –у містечко Кампіоне-д'Італія.

Дивіться також: Departure: Валлетта

Вельми гостинні у себе на Батьківщині італійці теж заснували власний ексклав на території іншої держави. Розташовані у 50 кілометрах від Мілана комуна й однойменне місто Кампіоне не мають прямого сполучення з «основною Італією», але входять до складу регіону Ломбардія. Ці землі здавна славилися своїм демократичним укладом: коли в XIXстолітті територіальні спори вирішувались війнами, місцеве населення мирно з’ясовувало, у складі якої країни, Швейцарії чи Італії, воно бачить своє майбутнє. Саме завдяки цьому волевиявленню і трапився такий географічний та адміністративний казус. При цьому місту це анітрохи не заважає: тут вільно ходять і євро, і франк, а діти у школах вивчають відразу дві мови. Завдяки особливій економічній зоні в Кампіоне вже сто років працює казино, що надає роботу приблизно 20% місцевого населення. Туристична сфера завдяки озеру Лугано, красивим віллам і заплутаному оподаткуванню, що дає змогу «відмивати» тіньові доходи, теж процвітає.Фото squarеspace.com

В іншій частині Швейцарії, на самій півночі, неподалік від німецького кордону, міститься ще один анклав – містечко Бюзинген-на-Верхньому-Рейні, що входить до складу Німеччини. Ще 50 років тому місцеві жителі виявили бажання повноцінно, а не лише територіально приєднатися до Швейцарії, однак швейцарці і дотепер не можуть виділити німцям землі для рівноцінного обміну. Євровалюту тут практично не зустріти: містяни працюють на швейцарських підприємствах, тому зарплату вони отримують у франках. Цікаво у Бюзингені працює поліція: вона тут і швейцарська, і німецька, внаслідок чого час від часу трапляються різноманітні накладки; добре, що загалом злочинність дуже низька. Приблизно так само, в конкуруючому стилі, працюють і телекомунікаційні компанії – і пошта, і телебачення, і ремонтні служби представлені як німецькими, так і швейцарськими компаніями, і жителі мають змогу вибирати. Цікавіша ситуація у футболі: тутешня команда «Бюзинген» – єдина німецька, що грає в чемпіонаті Швейцарії.

Дивіться також: Коста-Рика. Латиноамериканська Швейцарія

Ще один цікавий приклад із Європи – дев’ятитисячне містечко Барле, розділене між Бельгією і Нідерландами. Його бельгійська частина – 22 мікроанклави, розташовані на нідерландській території. Кордон між державами тут проходить прямо по будинках жителів – кухня може бути у Бельгії, спальня в Нідерландах, тому країни домовились між собою визначати приналежність до якоїсь із держав за вхідними дверима будинку. Така складна ситуація тримається вже понад 500 років з часів, коли фламандські феодали торгували землею, не думаючи про майбутнє. Уже в наші дні, коли ні бельгійці, ні нідерландці не можуть похвалитися величезними територіями, і їм важливий кожен метр своєї землі, вирішили розділити все з точністю до сантиметра. Тому сьогодні тут всього по два: і поліції, і пошти, і муніципалітетів, і соборів, і тільки за прапорцем на будівлі можна зрозуміти, чи не помилився ти… країною.20140817_Baarle-Nassau_001.jpgФото pahas-travel.blogspot.comstreet-1823602_1280.jpgФото discoveringbelgium.com

На жаль, дуже часто анклави стають предметом серйозних територіальних спорів і війн, тому закінчити наш матеріал хотілося б блискучим і розумним прикладом взаєморозуміння між країнами, котрий продемонстрували Індія і Бангладеш. 2015 року вони врегулювали більш ніж 40-річний конфлікт, внаслідок якого близько 50 тисяч людей, що проживали у важкодоступних районах з незрозумілим статусом, не мали жодного громадянства. Країни вирішили обмінятися анклавами на територіях одна одної поблизу кордону між ними, а, щоб місцевим було комфортно, у них з’явилася можливість самим обирати собі громадянство. Результатом цього рішення стала нормалізація відносин між країнами і позитивні зміни в житті простих людей.

Головне фото newjetsetters.com

Вам це буде цікаво:
Дискусія «Музика, що руйнує стіни» від Фонду Фрідріха Науманна за Свободу
8 листопада 2019 року Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні стали учасниками дискусії «Музика, що руйнує стіни», безпосереднім організатором якої став Фонд Фрідріха Науманна за Свободу.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
Новопризначені посли чотирьох держав та Глава Представництва ЄС вручили вірчі грамоти Президенту України
​7 листопада 2019 року відбулась церемонія вручення вірчих грамот Президенту України Володимиру Зеленському послами Королівства Швеція, Швейцарської Конфедерації, Грузії, Мексиканських Сполучених Штатів та Главою Представництва Європейського Союзу.
Марракеш – «червоне» місто Марокко
«Приїжджайте у Марракеш, в золоте місто, що впирається в небо, де всі проблеми розчиняються в небуття», – так колись у своїй композиції співав популярний Goombay Dance Band. Музиканти вели партію від імені африканця, котрий залишив рідну домівку у пошуках кращого життя...
Сан-Марино is the capital of...
Крихітна гірська держава Сан-Марино, оточена зусібіч Італією, відома не тільки завдяки своєму розміру, але й як популярне туристичне місце. Ми захоплюємося його пам’ятками і красотами не менш ніж мандрівники, але пропонуємо поглянути на однойменну столицю країни і як на місто для життя.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Італія грибна. Полювання за трюфелями
Ні для кого не секрет, що Італія – одна з найпопулярніших країн серед туристів, де кожен може знайти щось цікаве. Хтось їде сюди помилуватися архітектурою або ж купити модного одягу, багатьох вабить відпочинок на морі, ну а деякі вирушають по гриби!
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Історія однієї вулиці: Рамбла
Столиця Каталонії Барселона – це не тільки курортна зона, а й місто з багатою історією зі своїм неповторним стилем, атмосферою і південним темпераментом. Напевно, кожен турист, потрапляючи сюди, неодмінно здійснює неквапний променад пішохідною вулицею Рамбла, про яку ми сьогодні розповідаємо.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Закрити
Outlook facebook page