RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу

Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу

Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.

Перш ніж почати нашу захоплюючу поїздку, важливо розібратися в термінології, оскільки самі поняття «анклав» і «ексклав» часто плутають. На ділі це одне і те ж: просто для тієї країни, чия територія розташована ще і в межах кордонів іншої держави, ця територія називається ексклав, а для тієї країни, всередині якої є частина, яка перебуває під чужим контролем, вона відповідно - анклав.

Візьмемо як приклад наші перші пункти прибуття – старовинні іспанські міста Сеута і Мелілья, котрі для Мадрида є ексклавом, а для Марокко, на чиїй території вони містяться, анклавом. Загалом у цих двох прибережних містах живуть близько 150 тисяч людей, серед яких лише половина – іспанці. Марокканці, алжирці і жителі інших африканських держав вважають їх «воротами в Європу», тому для боротьби з нелегальною міграцією на окраїнах були побудовані стіни в найкращих середньовічних традиціях. Іспанія захопила ці території ще в XVIстолітті, відбивши у португальців Північну Африку. Окрім Сеути і Мелільї, офіційний Мадрид володіє ще кількома дрібними фортецями у Марокко. У туристів з усього світу є бажання оглянути тутешні пам’ятки, котрими особливо багата лялькова Мелілья, що немов зійшла з фантазії великого Ґауді; її, до речі, через архітектуру і називають «маленькою Барселоною». Політологи вважають, що вже в цьому столітті Іспанія, імовірно, втратить всі ці володіння, оскільки утримувати їх під своїм контролем стає і логістично, й економічно дедалі складніше і складніше. Тому, поки є така можливість, не можна втрачати шанс і варто поїхати туди, щоб на власні очі побачити, як Європа у прямому сенсі перетікає в Африку.san marino.jpgФото nice-casinos.com

Лишаємося на Чорному континенті, але переміщуємося на самий його південь, на територію ПАР, у самому центрі якої розташована ціла держава-анклав Лесото з населенням у два мільйони людей. Через важкодоступний рельєф, гори, висоту понад 1400 метрів над рівнем моря ці землі стали надійним і неприступним для завойовників домом для багатьох африканських племен, що ховалися і від внутрішньоконтинентальних розбірок, і від колоніальної політики європейських держав. Сьогодні Лесото живе у мирі і злагоді з усіма, особливо з ПАР, що визнає її незалежність. Понад 70% жителів – християни, що досконало володіють англійською, і, незважаючи на фізичну віддаленість, відкриті світові. Економіка держави повністю інтегрована у південноафриканську, а через неї у світову, тому тутешні села і міста можуть похизуватися досить високим як для Африки рівнем життя. Мандрівники люблять ці землі на неймовірні пейзажі і можливість побачити африканський сніг, що є тут доволі частим явищем, оскільки середня температура коливається від 0 до +30 градусів.

Читайте також: 10 фактів про Лесото

Мальовнича Італія славиться не тільки більш різноманітною температурою, але й тим фактом, що на її території розташовані одразу кілька держав-анклавів. І якщо Сан-Марино і Ватикан відомі своїм статусом і туристичним потенціалом, то крихітний монархічний Мальтійський орден – справжня терра інкоґніта. Це найстаріший у світі рицарський орден, до якого, згідно з офіційними даними, входять близько 13 тисяч людей з усієї планети, володіє Мальтійським палацом у самому центрі Рима, на вулиці Кондотті. Територія палацу – не просто резиденція Магістра, але й суверенний об’єкт з охороною, власною валютою, поштовими марками та іншими атрибутами незалежної держави. Його статус анклаву для римлян підтримується із середини XIXстоліття, і на нього все ще ніхто не посягає, оскільки рицарі навіть у наш час – хлопці відважні, і серед них, за чутками, дуже багато впливових людей Європи. Життя за стінами палацу для пересічних громадян сповнена таємниць і невідомості, адже потрапити на більшість його внутрішніх територій мають змогу тільки обрані. Сам орден має свого представника в ООН і підтримує дипломатичні відносини з більш ніж сотнею держав. Він заробляє продажем сувенірів і доходів від свого бізнесу у багатьох країнах, зокрема, у Швейцарії, куди ми якраз і перебираємося –у містечко Кампіоне-д'Італія.MALTA06.jpgФото blоgspot.com

Вельми гостинні у себе на Батьківщині італійці теж заснували власний ексклав на території іншої держави. Розташовані у 50 кілометрах від Мілана комуна й однойменне місто Кампіоне не мають прямого сполучення з «основною Італією», але входять до складу регіону Ломбардія. Ці землі здавна славилися своїм демократичним укладом: коли в XIXстолітті територіальні спори вирішувались війнами, місцеве населення мирно з’ясовувало, у складі якої країни, Швейцарії чи Італії, воно бачить своє майбутнє. Саме завдяки цьому волевиявленню і трапився такий географічний та адміністративний казус. При цьому місту це анітрохи не заважає: тут вільно ходять і євро, і франк, а діти у школах вивчають відразу дві мови. Завдяки особливій економічній зоні в Кампіоне вже сто років працює казино, що надає роботу приблизно 20% місцевого населення. Туристична сфера завдяки озеру Лугано, красивим віллам і заплутаному оподаткуванню, що дає змогу «відмивати» тіньові доходи, теж процвітає.campione d italia - lake lugano.jpgФото ee24.ru

В іншій частині Швейцарії, на самій півночі, неподалік від німецького кордону, міститься ще один анклав – містечко Бюзинген-на-Верхньому-Рейні, що входить до складу Німеччини. Ще 50 років тому місцеві жителі виявили бажання повноцінно, а не лише територіально приєднатися до Швейцарії, однак швейцарці і дотепер не можуть виділити німцям землі для рівноцінного обміну. Євровалюту тут практично не зустріти: містяни працюють на швейцарських підприємствах, тому зарплату вони отримують у франках. Цікаво у Бюзингені працює поліція: вона тут і швейцарська, і німецька, внаслідок чого час від часу трапляються різноманітні накладки; добре, що загалом злочинність дуже низька. Приблизно так само, в конкуруючому стилі, працюють і телекомунікаційні компанії – і пошта, і телебачення, і ремонтні служби представлені як німецькими, так і швейцарськими компаніями, і жителі мають змогу вибирати. Цікавіша ситуація у футболі: тутешня команда «Бюзинген» – єдина німецька, що грає в чемпіонаті Швейцарії.jubdbyhb1mv82emswu8gewraljkx5bwo.jpg
Фото tag24.de

Ще один цікавий приклад із Європи – дев’ятитисячне містечко Барле, розділене між Бельгією і Нідерландами. Його бельгійська частина – 22 мікроанклави, розташовані на нідерландській території. Кордон між державами тут проходить прямо по будинках жителів – кухня може бути у Бельгії, спальня в Нідерландах, тому країни домовились між собою визначати приналежність до якоїсь із держав за вхідними дверима будинку. Така складна ситуація тримається вже понад 500 років з часів, коли фламандські феодали торгували землею, не думаючи про майбутнє. Уже в наші дні, коли ні бельгійці, ні нідерландці не можуть похвалитися величезними територіями, і їм важливий кожен метр своєї землі, вирішили розділити все з точністю до сантиметра. Тому сьогодні тут всього по два: і поліції, і пошти, і муніципалітетів, і соборів, і тільки за прапорцем на будівлі можна зрозуміти, чи не помилився ти… країною.20140817_Baarle-Nassau_001.jpgФото pahas-travel.blogspot.comstreet-1823602_1280.jpgФото discoveringbelgium.com

На жаль, дуже часто анклави стають предметом серйозних територіальних спорів і війн, тому закінчити наш матеріал хотілося б блискучим і розумним прикладом взаєморозуміння між країнами, котрий продемонстрували Індія і Бангладеш. 2015 року вони врегулювали більш ніж 40-річний конфлікт, внаслідок якого близько 50 тисяч людей, що проживали у важкодоступних районах з незрозумілим статусом, не мали жодного громадянства. Країни вирішили обмінятися анклавами на територіях одна одної поблизу кордону між ними, а, щоб місцевим було комфортно, у них з’явилася можливість самим обирати собі громадянство. Результатом цього рішення стала нормалізація відносин між країнами і позитивні зміни в житті простих людей.

Головне фото newjetsetters.com

Вам это будет интересно:
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі.
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Скульптури Ватикану: історія та філософія
«Маленька країна, одначе з великою місією» – саме під таким девізом 11 лютого 1929 Латеранськими угодами між Італією і Святим Престолом Ватикан був визнаний суверенною територією. Цей пакт відчинив двері перед цікавими, які сторіччями обмінювалися плітками про те, «що ж зберігають замки Ватикану?»
Посол Індії Партха Сатпатхі відкрив пам'ятник Махатмі Ганді в столиці
З нагоди 150-річчя Махатми Ганді Посольство Республіки Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрило бронзовий пам’ятник Махатми Ганді у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія. Частина 2
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Закрыть
Outlook facebook page