RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Departure: Киргизстан

Departure: Киргизстан

Киргизію прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.

Головним осередком розвитку інфраструктури вважається озеро Іссик-Куль. Розливаючись високо в горах, воно має цілих два козирі, важливих для туристів. З одного боку, це невимовна краса: кришталево чиста вода і м’які піщані пляжі, оточені горами, на яких виростають каскади дерев, підіймаючись від підніжжя колами вгору і повільно змінюючись вічно засніженими вершинами. З іншого – цілюща вода, яка не замерзає навіть при двадцятиградусному морозі. Раніше люди думали, що в рідкому стані (тоді як час вже й на ковзанах би кататися) вона залишається через високу температуру. За це й назвали водойму Іссик-Куль, що перекладається як «тепле озеро». Але ця особливість, як виявилося пізніше, обумовлена високим вмістом солі. Її випаровування в поєднанні з розрідженим гірським повітрям і створюють оздоровчу атмосферу. Відчути її можна, оселившись в місцевих готелях або санаторіях, які надають цілий спектр послуг, починаючи з дихальних процедур і до басейнів з використанням лікувальних складових.1_yurts.jpgФото travel-kyrgyzstan.com

Для тих, хто не хоче поповнити лави курортників, вважаючи за краще долучитися до киргизьких традицій, на березі облаштований юртовий табір. У літній сезон повітря тут наповнюється запахом барбекю, а народні пісні під комуз (національний музичний інструмент, родич гітари) доносяться від кожного вогнища. Так серед киргизів і приїжджаючих сюди на відпочинок казахів, які орендують укриття, може опинитися будь-який гість країни. Юрти влітку зберігають прохолоду, а в холодну пору завдяки випробуваній часом системі вентиляції всередині приміщення можна розвести вогонь прямо на підлозі. Ось він, автентичний побут гірського народу!

Киргизстан – держава невелика, і щоб потрапити з одного краю в інший, достатньо кількох годин в дорозі на автомобілі. Збирати враження від тутешньої природи і місцевих традицій можна, просто їздячи країною і заїжджаючи в різні селища, або ж запитавши у самих киргизів, на що варто подивитися. Вони дуже балакучі і з задоволенням розкажуть вам, куди і для чого поїхати, а кожен другий неодмінно порадить вирушити в південний бік від Іссик-Кулю, до ущелини Джеті-Огуз, відомої ще під назвою Скель Семи Биків. Знаходиться вона у 28 кілометрах від містечка Каракол, повз яке й лежить шлях до гірської місцевості.Pepe-02-1.jpgФото uprootedpalestinians.wordpress.com

Якщо хочете, щоб від Киргизстану вражень було ще більше, дізнайтеся, коли в Караколі ринковий день. Тутешні торгові ряди не типові, особливо для міських туристів, адже головний товар – домашня худоба. З усіх сусідських сіл сотні жителів будь-якого віку (продавці-діти, яким не виповнилося ще й десяти, – тут не рідкість) з’їжджаються, аби продати чи купити живність: корів, коней, яків і, звичайно ж, баранів, – ретельно оглянувши їхні роги, копита і шерсть. До речі про баранів. Цю тварину ви будете зустрічати всюди: в живому, готовому вигляді, а також як «одяг».

Ставлення до баранини у більшості людей варіює між двома крайнощами. Її або дуже люблять, або навіть запах терпіти не можуть. Якщо ви належите до другої групи, не хвилюйтеся – у Киргизстані від цього «виліковуєшся» швидко, адже тут все просякнуте цим стійким ароматом. Юрти зроблені з шерсті тварини; шкарпетки, шапки, шуби – теж; головна їжа – страви з баранячого м’яса, а гори всіяні величезними стадами цих парнокопитних. Половина професій також передбачають постійну роботу з ними: пастухи, доярки, торговці, кухарі, стригалі, ткачі...karakol-04.jpgФото indy-guide.com

Після відвідин Каракола вирушимо все ж до найкрасивіших місць країни – Джеті-Огузької ущелини. Аби на власні очі побачити сім величезних червоних скель, що стоять одна за одною, гармоніюючи з білими вершинами гір на їх тлі, туристи, не шкодуючи ніг, переходять вбрід гірську річку.

За «сімома биками» перед захопленими мандрівниками виростає ще одна червона скеля, розділена надвоє. Називається вона «Розбите серце», на честь легенди про двох закоханих, які не могли бути разом, тому кинулися з вершини, після чого брила і тріснула. Свою історію, щоправда зі щасливішим кінцем, має кожне джерело, водоспад, печера та інші місця долини. Про них вам обов’язково розкажуть киргизи, які й тут влаштувалися у своїх кочових юртах...

Головне фото remotelands.com


Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Затримай дихання. Найнебезпечніші місця для дайвінгу
Після того, як легендарний француз Жак-Ів Кусто за своїми колегами винайшов і вдосконалив акваланг, підводне плавання міцно увійшло у список найбільш популярних,але, на жаль, небезпечних хобі. Outlook попереджує і розповідає про найбільш екстремальні для занурення місця.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Сен-Луї: перше поселення європейців в Африці
У цій дивовижній африканській державі туристів вражає дика мішанина культур. Чого тільки не побачиш у Сенегалі! Старовинні авто родом із Франції; корови, які ліниво гуляють по дорозі; гужові візки… А в історичній і культурній столиці країни Сен-Луї сюрпризів взагалі забагато.
Гренландія. Must see
Льодовиковий острів Гренландія був уперше відкритий норвезькими вікінгами. Такий факт не може здивувати, адже хто як не кочівне плем’я мало хоробрість проникнути в суворий арктичний клімат. Ми не будемо вникати, які причини привели розбійний народ до краю землі, а от про найцікавіші місця для сучасного мандрівника сьогодні дізнаємося.
Фіджі: подорож до романтиків-нащадків людожерів
Гостинність місцевих – ось що відразу ж дивує на Фіджі, а особливо враховуючи те, що всі вони – нащадки канібалів. На щастя, приготування їжі з людського м’яса вже кілька століть як не практикують. А ось стравами, наприклад, зі смаженого кажанка тут зовсім не гидують і охоче діляться рецептами з туристами.
Закрыть
Outlook facebook page