RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Мистецтво топіарію

Мистецтво топіарію

Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.

ЯК ЦЕ БУЛО

Створювати чарівні сади, вистригаючи птахів, тварин, казкових персонажів, та й просто надавати рослинам правильної геометричної форми люди почали давно. Експерти припускають, що першими рослинними скульптурами були Висячі сади Семіраміди. А от масове захоплення фігурно підстриженими газонами виникло у Стародавньому Римі: за часів Юлія Цезаря вічнозелені кущі стали нагадувати кораблі, палаци, тварин, птахів, людей і навіть цілі храми.

Нова хвиля «зеленого мистецтва от кутюр» накотилась на Західну Європу за доби Відродження. Фантазійні пейзажі виникали вздовж прогулянкових доріжок, алей, огорож. Із кущів створювали заплутані лабіринти, літні театри, зелені кімнати, клумби, квітники. Кожен вельможа намагався виділитися і прикрасити свій сад чимось незвичайним. Досягнувши найвищої точки примхливості, захоплення зійшло нанівець. І тільки завдяки американцям, котрі не так давно стали формувати фігури з рослин за допомогою металевих і пластмасових каркасів, топіарні сади знову здобули популярність. За допомогою штучного скелета можна створювати фігури нічим не обмежені, хіба що людською фантазією. Нинішні топіарії різнобарвні, функціональні і мобільні, а їхні розміри - від настільних до величезних композицій, які прикрашають заміські будинки і парки.Фото touringplans.com

ЗРОБИ САМ

Створити топіарій зовсім не просто. Необхідні спеціальні знання, гарна уява і терпіння. Часто, говорячи про паркову скульптуру, садівники використовують слово «виховати» рослину. Адже рік за роком необхідно підгодовувати, стригти її, нібито привчаючи розвиватися у потрібному напрямку. А щоб побачити у майбутньому на газоні симпатичного ведмедика, вухастого слоника чи черепаху, що загоряє під пекучим сонцем, необхідно 6-7 років.

Ті ж, хто має час і уяву, приступаючи до роботи, одразу визначають місце для свого майбутнього шедевра, промальовують на папері його майбутню конструкцію, добирають необхідні рослини. До останніх теж існують вимоги – витривалість, повільний ріст, постійні пагони. Для створення топіарію підходять верба, груша, яблуня, липа, клен, ялина, ялівець, туя, смородина, перстач, барбарис, глід, пухироплідник. Потім рослину висаджують у ґрунт, удобрюють і через пару сезонів формують основу майбутнього шедевра , а лише через 5 – 6 років вистригають силует.0303ZV_0337RW.jpgФото laughingplace.com

НЕЗВИЧНО

Такий вид паркового мистецтва має чимало прихильників, а от тих, хто готовий захоплюватися топіаріями – мільйони. Однак не багатьом майстрам вдається здивувати відвідувачів і здобути світову славу.

Виростити траву не вздовж дороги, а посередині вирішив француз Жуель Вілладарі. Для своєї творчості він обрав невеличке село Жаужак на півдні Франції. Вирішив – зробив. Тепер місцеві жителі і гості можуть прокрокувати через все село, ступаючи винятково по траві. Довжина незвичного маршруту – понад 400 метрів. Удобрена торфом, трава росте у межах каркаса і не втрачає своєї привабливості навіть після щоденного прочухана підошвами. Зелений коридор проходить і сходами, повертає за кути, прорізає стіни і навіть дерева і у підсумку виводить мандрівника за поселення, на природу.

Не пошкодував місця на своєму полі для оригінального топіарію Вільям Гільберт із Сомерсета. Серед пшениці він сформував величезні вуса 36,5 на 12 метрів. І якщо на вирощування трави до 1 метра у нього пішло близько року, то на те, щоб вистригти газонокосаркою символ мужності, він витратив три дні. Розглядати витвір найкраще, пролітаючи над фермою Вільяма.

Серед тих, хто хоче поглянути на незвичайний топіарій, велику популярність має… цвинтар у місті Тулькан, що на півночі Еквадора. Однак приваблює він не своїми вічними мешканцями, а великою кількістю незвичайних садових скульптур. Весь простір некрополя щільно заповнений ретельно підстриженими кипарисами. Найбільше серед них арабських і доколумбових тотемів, постатей реальних і міфічних тварин.Фото culturess.com

Обожнюють туристи і кукурудзяні лабіринти в Йоркширі, щороку приїжджаючи туди в літньо-осінній період. Щоб утримувати постійний інтерес до своїх творінь, власник топіарію щороку вистригає все нові маршрути. Загальна їхня площа дорівнює 15 стадіонам Уемблі, а висота сягає трьох метрів. Останню характеристику особливо цінують шукачі пригод, оскільки, за їхніми словами, в такій ізоляції особливо загострюються почуття. Для створення своїх шляхів фермер щороку висаджує півтора мільйона рослин, середня ж довжина однієї стежки становить 10 кілометрів. А для того, щоб блукати серед кукурудзи було ще цікавіше, власник пропонує своїм гостям відшукати серед його полів скарб. А от для любителів ексцентричного тут раз на рік в одну з ночей дозволяють побродити лабіринтом голяка.

ВІЧНА КЛАСИКА

Один із найдавніших, але все ще відкритих для відвідувачів – столітній сад-топіарій Ледью, що в штаті Меріленд, США, розташований на досить великій площі і розбитий на 15 зон: Східну, Трояндову, Ягідну, Вікторіанську та інші. Зелені фігури вражають точністю виконання і особливо дрібними деталями. Тут є і гонитви за тваринами, і процес чаювання, і немало фантазійних творінь. (фото обов’язкове)

У двохсотлітніх садах Лонгвуд, у штаті Пенсильванія, багато фігур, що часом вражають своєю простотою і чарівністю форм одночасно. Гордістю колекції вважають різдвяних оленів, біля котрих завжди юрмляться дітлахи.

Незвичайний парк в американському штаті Огайо відомий тим, що відтворює знамениту картину французького живописця постімпресіоніста Жорж-П’єра Сьора “Недільний день на острові Гранд-Жатт». Облаштував цей парк американський скульптор Джеймс Т. Мейсон. Усього на зелений шедевр він витратив чотири роки і, як кожна творча людина, вирішив внести свої елементи в картину автора. Наприклад, чоловік, що курить трубку у парку, дивиться на квітник, якого на полотні немає. Нема у парку і Сени, однак є невелике озеро. Загалом Мейсон, відтворюючи картину, виростив 54 постаті людей, вісім човнів, трьох собак, одну кішку й одну мавпу.

Серед знаменитих європейських садів-топіаріїв – Драммонд Парк, Шотландія. У 15-му столітті на його місці ріс фруктовий сад, утім, з часом він перетворився на зону відпочинку знаті. Парк примітний тим, що розташований на схилах, а тому поглянути на всю зелену пишноту у вікторіанському стилі можна з висоти 18 метрів. Особливо велелюдно тут восени, коли дерева саду кутаються у багряне листя. Ще один з найстаріших садів розкинувся в садибі Левенс Холл, Великобританія. Висадили його в 17-му столітті, відтоді практично не перебудовували. І хоча за цей час змінилося десять садівників, всі вони старалися не вносити нічого нового, підтримуючи початкову ідею. Тут дуже багато геометрії. А також ростуть шахові фігури, марокканські кухлі, на галявинах відпочивають диковинні звірята, а по кутках розставлені королі і королеви.

Однак справжнім скарбом топіарного мистецтва прийнято вважати терасовий сад Шато де Вілландрі, Франція. Підкорена такою розкішшю, під свій захист його взяла ЮНЕСКО.Фото dreamstime.com

Головне фото touringplans.com

Вам це буде цікаво:
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Тіманфая. Гарно до жаху
Канарські острови – це не тільки море, пляжі і коктейлі. Але й обвуглена історія цієї частини землі, вогнедишні жерла і соляні копальні. Особливо «гарячим» норовом з-поміж решти островів славиться земля Лансароте. Раніше на цій ділянці виверження вулканів відбувалися із завидною регулярністю. Тепер сюди вирушають туристи подивитися на силу вогню і магми і навіть зазирнути у «пекло».
Не забути парасольку і коктейль: найдивовижніші пляжі планети
Із настанням літа багато хто час від часу позирає на календар, чекаючи законної відпустки. А оскільки літній відпочинок найчастіше нерозривно пов’язаний з релаксацією біля води, аж ніяк не можна забувати про пляжі – такі жадані і водночас не схожі один на одного.
Острови місячного сяйва і диких джунглів
Збираючись на Коморські острови, турист жадає зануритись у нерозбавлену екзотику й одразу ж опинитись в оазисі дикої природи. Місячну ніжність, закладену в арабській транскрипції назви «Комор» («місяць»), було відібрано у сусіднього Мадагаскару, спершу саме він претендував на те, щоб називатися Коморським.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Невідома Амазонка. Найцікавіші факти
Амазонка – річка, без якої неможливо уявити не тільки Південну Америку, але й нашу планету – здавалося б, вивчена вздовж і впоперек. Та от тільки щороку вчені знаходять в ній щось таке, про що ми раніше і не здогадувалися. Ми спробували зібрати в нашому матеріалі найбільш цікаві і маловідомі факти про неї.
Сатаплія: мед для динозаврів
Грузія останніми роками справедливо стала вельми популярною туристичною точкою на карті світу. Напевно, кожен знайде в цій гірській і гордій країні щось своє: чудову природу, смачну їжу, вірних і душевних друзів та багато-багато іншого. Outlook намагається якомога частіше бувати там і ділитися з вами всілякими цікавинками. Сьогодні ми розповімо про дивовижний заповідник «Сатаплія».
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Закрити
Outlook facebook page