Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Балі – причина втекти від похмурої європейської зими з дощами й снігопадами кілька місяців поспіль у теплі обійми сонячного індонезійського острова більш ніж достатньо. А Камасан розташований у східній частині Балі і має велике культурне значення для жителів острова і регіону загалом. Саме тут у XVI столітті зародився однойменний стиль живопису. Він прийшов на Балі з острова Ява багато століть тому разом з великою династією Маджапахіт.Фото pinterest.com
За легендою балійський король Waturenggong, почувши про неземну красу явської принцеси Blambangan, вирішив одружитися з нею. Принцеса ж не квапилася приймати пропозицію, поки не побачить нареченого бодай на портреті. Вона послала до короля художника, щоб той зобразив майбутнього чоловіка на малюнку. Але батько принцеси був проти навіть можливості такого союзу, тому наказав художникові намалювати Waturenggong некрасивим, і принцеса, побачивши портрет, відмовилася виходити заміж. Waturenggong розсердився і вирішив завоювати не лише серце красуні, а й усе королівство. А коли король домігся своєї мети, воїни повернулися додому, прихопивши із собою з-поміж інших трофеїв ящик із ляльками для театру тіней. Вони ж і дали початок знаменитому сьогодні стилю Камасан. Розпочався «золотий вік» не тільки для острова Балі, але й для його живопису.Фото bali-indonesia.com
На картинах часто зображували сюжети стародавніх індуїстських епосів у стилі «тіньових маріонеток» wayang. Художники створювали свої шедеври тільки на бавовняній тканині, ґрунтуючи її спеціальним розчином із рисового борошна, а пензлі і своєрідні олівці робили з бамбука. Узагалі всі інструменти для малювання балійці робили із доволі специфічних матеріалів. Наприклад, жовту фарбу виготовляли з місцевої глини, що нагадує охру, білу – з кісток тварин, червону зкитайської кіноварі (ртутний мінерал червоного забарвлення), голубу – з балійського індиго, а чорну – із сажі, секрет отримання якої не розкрито й дотепер. Саме використання цих незвичних матеріалів і зробило балійський живопис унікальним. Але найбільш цікаве й загадкове те, що художники, які малюють у стилі Камасан, не відступають від цих стародавніх рецептур і досі. Ці фарби надзвичайно стійкі – вони не тьмяніють з віками, і є великий шанс, що до нащадків дійдуть майже у первозданному вигляді.Фото dissertationreviews.org
Сьогодні картини у стилі Камасан можна зустріти майже у всіх куточках острова, але тільки в селі Камасан художники, не відступаючи ні йоту, шанують стародавні традиції і продовжують створювати картини за тими ж технологіями, що і сотні років тому. У Камасані збереглося кілька галерей і сімейних художніх майстерень, де знання і уміння передають із покоління у покоління протягом багатьох століть. Тут можна не тільки подивитися, як створюють шедеври і реставрують давні картини, але й самому навчитися цій старовинній техніці. У багатьох майстернях проводять майстер-класи для туристів, на яких розповідають про головні принципи живопису: у якому порядку прийнято малювати епізоди епосів, як правильно наносити фарбу тощо..Фото worthpoint.com
Також у Камасані працює школа класичного балійського живопису, заснована знаменитим художником у третьому поколінні Ніоманом Мандрою. Він помер зовсім недавно у віці 72 років. Усе життя Мандра працював над збереженням техніки Камасан і досяг неабиякого успіху, про що свідчать популярність його школи і потужне співтовариство художників в арт-селі.Фото bali-indonesia.com
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» завершився, а ми пропонуємо вам ще пролонгувати відчуття ейфорії від перебування в книжковій «оазі» у центрі столиці України. Наш портал, висвітлюючи дипломатичне життя в Україні, приділить свою увагу огляду цікавих заходів, що відбулися за підтримки іноземних посольств, і спілкуванню із закордонними гостями.
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Як позбутися стресу й отримати море задоволення? Дельфінотерапія – дієвий засіб проти емоційного болю. Прогулянка разом з цими мешканцями морів здатна принести безмежну кількість емоцій і навіть розширити межі розуму… Принаймні так твердять прибічники цього напрямку. Отже, в які країни найкраще вирушити, щоб лікуватися за методом дельфінотерапії?
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Фото pinterest.com
Фото bali-indonesia.com
Фото dissertationreviews.org
Фото worthpoint.com
Фото bali-indonesia.com
