Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
Балі – причина втекти від похмурої європейської зими з дощами й снігопадами кілька місяців поспіль у теплі обійми сонячного індонезійського острова більш ніж достатньо. А Камасан розташований у східній частині Балі і має велике культурне значення для жителів острова і регіону загалом. Саме тут у XVI столітті зародився однойменний стиль живопису. Він прийшов на Балі з острова Ява багато століть тому разом з великою династією Маджапахіт.Фото pinterest.com
За легендою балійський король Waturenggong, почувши про неземну красу явської принцеси Blambangan, вирішив одружитися з нею. Принцеса ж не квапилася приймати пропозицію, поки не побачить нареченого бодай на портреті. Вона послала до короля художника, щоб той зобразив майбутнього чоловіка на малюнку. Але батько принцеси був проти навіть можливості такого союзу, тому наказав художникові намалювати Waturenggong некрасивим, і принцеса, побачивши портрет, відмовилася виходити заміж. Waturenggong розсердився і вирішив завоювати не лише серце красуні, а й усе королівство. А коли король домігся своєї мети, воїни повернулися додому, прихопивши із собою з-поміж інших трофеїв ящик із ляльками для театру тіней. Вони ж і дали початок знаменитому сьогодні стилю Камасан. Розпочався «золотий вік» не тільки для острова Балі, але й для його живопису. Фото ua.hotels.com
На картинах часто зображували сюжети стародавніх індуїстських епосів у стилі «тіньових маріонеток» wayang. Художники створювали свої шедеври тільки на бавовняній тканині, ґрунтуючи її спеціальним розчином із рисового борошна, а пензлі і своєрідні олівці робили з бамбука. Узагалі всі інструменти для малювання балійці робили із доволі специфічних матеріалів. Наприклад, жовту фарбу виготовляли з місцевої глини, що нагадує охру, білу – з кісток тварин, червону зкитайської кіноварі (ртутний мінерал червоного забарвлення), голубу – з балійського індиго, а чорну – із сажі, секрет отримання якої не розкрито й дотепер. Саме використання цих незвичних матеріалів і зробило балійський живопис унікальним. Але найбільш цікаве й загадкове те, що художники, які малюють у стилі Камасан, не відступають від цих стародавніх рецептур і досі. Ці фарби надзвичайно стійкі – вони не тьмяніють з віками, і є великий шанс, що до нащадків дійдуть майже у первозданному вигляді.Фото dissertationreviews.org
Сьогодні картини у стилі Камасан можна зустріти майже у всіх куточках острова, але тільки в селі Камасан художники, не відступаючи ні йоту, шанують стародавні традиції і продовжують створювати картини за тими ж технологіями, що і сотні років тому. У Камасані збереглося кілька галерей і сімейних художніх майстерень, де знання і уміння передають із покоління у покоління протягом багатьох століть. Тут можна не тільки подивитися, як створюють шедеври і реставрують давні картини, але й самому навчитися цій старовинній техніці. У багатьох майстернях проводять майстер-класи для туристів, на яких розповідають про головні принципи живопису: у якому порядку прийнято малювати епізоди епосів, як правильно наносити фарбу тощо..Фото worthpoint.com
Також у Камасані працює школа класичного балійського живопису, заснована знаменитим художником у третьому поколінні Ніоманом Мандрою. Він помер зовсім недавно у віці 72 років. Усе життя Мандра працював над збереженням техніки Камасан і досяг неабиякого успіху, про що свідчать популярність його школи і потужне співтовариство художників в арт-селі.Фото bali-indonesia.com
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Слово «арт» сьогодні використовують на кожнім кроці. Та, на жаль, звичайна їдальня з брудними столами і мухами не стає від цього приємним закладом харчування з креативним дизайном. І все ж, коли мова заходить про справжнє мистецтво, речі треба називати своїми іменами. Тому ми занурюємося в кам'яні джунглі мегаполісів, щоб насолодитися одним з напрямів street-art – стенсілами.
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження відомої української художниці - Катерини Білокур. Її талант був визнаний за життя, її роботами захоплювався Пабло Пікассо, а в наші дні її картини виставлені у музеях, а Google присвячує їй свій дудл. А розпочиналось все за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролювались...
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Вже у вівторок, 22 вересня, для всіх охочих долучитись до мистецтва фотографії, в Києві відбудуться заходи одразу на 8 локаціях за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні. Вони будуть присвячені становленню Литовської школи фотографії у часи СРСР.
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Коли згадуєш слово «озеро», в голові з’являється перший-ліпший образ тихої затишної водойми, яку з усіх боків обіймають порослі травою береги. OUTLOOK зробив добірку найбільш вражаючих озер, котрі змінять ваше уявлення про це творіння природи. Кожному з них є чим дивувати, хай то нетиповий колір води чи лячна здатність умертвляти живі організми.
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Фото pinterest.com
Фото dissertationreviews.org
Фото worthpoint.com
Фото bali-indonesia.com
