RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Скляний handmade

Скляний handmade

Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.

Те, що розплавлений пісок перетворюється на тягучу масу, яка, застигаючи, переходить в абсолютно інший стан, першими виявили спостережливі єгиптяни близько п’яти тисяч років тому. Старі фрески із зображенням майстрів, котрі вправно видувають через трубочки скляні бульбашки, сучасні вчені знаходять на різних археологічних розкопках. А ось із матеріальних доказів існування подібного виробництва у давньофараонські часи свідчать окремі елементи: уламки глечиків, ваз, статуеток і навіть біжутерії. Невелика зеленувата намистина, що за припущеннями слугувала прикрасою якійсь знатній єгиптянці, була виявлена поблизу Фів – стародавнього міста, розташованого на східному березі Ніла, – і потім відправлена на експонування в Берлінський музей.

З країни пірамід склодувна справа поширилася на інші континенти, стрімко розвиваючись і покращуючись. А досягло піку своєї досконалості це мистецтво в Європі, де майстри і сьогодні виготовляють справжні шедеври. З особливою пошаною до традицій ставляться в Італії. Перші склозаводи відкрилися в місті на воді, Венеції. Практично миттєво завоювавши своїми виробами популярність серед населення, тутешні «умілі ручки» стали місцевими знаменитостями. Потрапити до них в учні прагнули не тільки корінні італійці, а й багато приїжджих.

Бажаючи зберегти секрет рецептури венеціанського скла, влада країни в XIIІ столітті виділила майстрам спеціальне місце роботи і проживання, примусово депортувавши їх на острів неподалік – Мурано. Самовільно залишати його було суворо заборонено. Тим, хто ослухається, цілком реально могла загрожувати вища міра покарання. Але у той же час «закрита» професія була настільки престижною, що її представникам сватали своїх дочок найзаможніші родини...

Майстерні, у яких створювали вироби для європейських вельмож, і в наш час функціонують у цій місцевості. Серед італійських сеньйор прикраса чи набір келихів з муранського скла вважається символом відмінного смаку і вдалим вкладенням грошей. Зараз старі звичайні сережки або кухонні предмети перетворилися на справжні музейні експонати. І хоча шлях на острів і назад відкритий для всіх бажаючих, майстри-склодуви воліють не розкривати всіх секретів технології виробництва. Тут, звісно, діє кілька шкіл, де навчають основам цієї професії, проте в учні, як і раніше, беруть тільки місцевих. Виняток, мабуть, було зроблено лише для Ріцуе Мішими, японки за походженням, але громадянки Італії. Колишня стилістка стала однією з небагатьох дам, які прославилися в цьому чоловічому ремеслі. А почалося все банально і «по-жіночому»: Ріцуе не могла підібрати вазу для інтер’єру свого будинку. Як кажуть, хочеш зробити добре – зроби сам. За таким принципом вона і вчинила, почавши співпрацювати з муранівськими умільцями.

Не менш старанно продовжують працювати майстри в Чехії, де нещодавно був створений скляний виріб, відзначений власним рядком у Книзі рекордів Гіннеса. Ним стала гігантська, майже двометрова пляшка для віскі, у яку легко поміщається 228 літрів напою. Найбільше чеських умільців «зосереджено» в містечку Нові-Бор, що знаходиться на півночі країни неподалік від німецького кордону. З населення чисельністю трохи більше десяти тисяч осіб третина – склодуви. Розкидані дерев’яні форми і дим – тут явище буденне. У багатьох двориках за мальовничими деревами і квітами ховаються домашні міні-фабрики. Як правило, робочий день у склярів починається на світанку і триває до другої-третьої години дня. Сучасні технології в поєднанні з віковими таємницями підвищують попит на шедеври місцевих майстрів, які на відміну від муранських охоче запрошують туристів поспостерігати за метаморфозами, що відбуваються зі звичайним піском. А ті, кого видовище аж надто захопило, можуть записатися на спецкурси і освоїти це мистецтво.

Говорячи про склодувство в країнах Європи, варто згадати і про німецькі традиції, котрі проявляються переважно у виготовленні ялинкових іграшок. Перша фабрика з їх «видування» в Німеччині з’явилася у 1848 році. У цей час через неврожай яблук, які були основною прикрасою новорічного дерева, естетична сторона свята потрапила під загрозу. На допомогу прийшли майстри, які вирішили створити скляні аналоги фруктів. Ця спроба їм вдалася, і німецькі ялинки були прикрашені першими новорічними кулями.

Фото з відкритих джерел

Вам это будет интересно:
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Великі криві Фріденсрайха Гундертвассера
Він вигадав своє ім’я, щоб не бути схожим ні на кого іншого. Бунт його індивідуальності став основою для величезної творчої спадщини, а архітектура – продемонструвала можливість поєднувати екологічність і сучасні технології.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Божественний мугам: музика Азербайджану
Є музика, від якої хочеться жити. Навіть якщо при її звучанні по щоках течуть сльози. Музичний жанр мугам розмовляє зі слухачем на зрозумілій йому мові. Кожен з нас переживав нещасну любов або крах ідеалів. Ці теми стали джерелом натхнення для музикантів азербайджанського напрямку мугам. Про цей унікальний стиль OUTLOOK розповість в матеріалі.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Точка на карті: музей Ілани Гур
Складання маршрутів для сучасних туристів вже давно виходять за межі класичного розуміння поїздок за кордон. Мандрівники сьогодні є настільки вибагливими, що стандартний набір — історичні місця та крамниці з сувенірами скоро турагенціям пропонувати буде нікому, адже попит зростає не на традиційні екскурсії, а на отримання емоцій.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Закрыть
Outlook facebook page