RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків

Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків

Автор: 11.09.2021 | мистецтво
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.

Починаючи з цього моменту, люди почали наносити неглибокі пошкодження навмисно, щоб прикрасити себе орнаментами і виділитися з-поміж інших. Найдавніші зразки татуювань дослідники знайшли при розкопках священних єгипетських пірамід.

У наш час татуювання несуть в собі дедалі менше сенсу, будучи просто модною фішкою. Часто можна почути фразу: «Хочу набити тату, але не можу придумати, де і яке». Та до такої важливої справи не завжди був настільки легковажний підхід…Фото images.says.com

Починаючи з часів первісних людей, малюнки відображали світогляд людини. Об’єднуючись у племена, всі намагалися продемонструвати свою приналежність до певної соціальної групи. І цю функцію чудово виконувало тату. Крім того, деякі орнаменти наділялися магічними властивостями і слугували маскуванням під час полювання. Не втратило своєї популярності мистецтво і в епоху тотемізму, коли племена вірили у магічні сили конкретного духа-предка, котрий захищає їх протягом всього життя. Його зображення чи ім’я наносили на тіло – таким чином захисник був завжди поруч з людиною. У деяких народів татуювання використовували навіть як своєрідний метод таємного листування: для цього потрібне послання наносили на поголену голову полоненого чи раба, а згодом, коли його волосся відростало і надійно приховувало текст листа, його відправляли у місце призначення.Фото oupcanadadocument.com

Величезне значення мали не лише малюнок і розташування тату, але і його колір. Наприклад, у племенах Діак з Борнео були переконані, що в раю все світле стає темним і навпаки. Враховуючи це, там було прийнято робити татуювання виключно темних кольорів і відтінків. Вважали, що після смерті вони стають світлими й освітлюють дорогу в рай. Використовували натільні малюнки і як покарання: у Стародавньому Китаї за допомогою наколотого зображення на обличчі помічали військовополонених і рабів, що значно ускладнювало їхню втечу і спрощувало упізнання. З цією ж метою тату використовували стародавні греки і римляни.Фото tattoomagz.com

Вражає уяву географія поширення цього арту: свої тіла покривали татуюваннями практично всі білошкірі народи, тоді як у чорношкірих їх замінювало шрамування. Найбільшого розквіту культура отримала в Японії. Там тату мало божевільну популярність серед гейш, котрим за їхньою допомогою вдавалося обходити заборону на оголення. Різнокольорові візерунки на шкірі здавалися імітацією одягу. Не татуйованими лишалися тільки обличчя, долоні і ступні. Мало того, саме японські майстри першим почали малювати на тілах тривимірні зображення: замість плоских фігур вони стали набивати надзвичайно реалістичні малюнки. Велику популярність мистецтво в Країні вранішнього сонця мало серед членів мафії Якудза та інших злочинців. В Африці татуювання були популярні як серед представників сильної статі, так і слабкої. У більшості племен на шкірі робили надрізи, котрі натирали смолою. Жінкам було прийнято наносити татуювання, котрі вказували на їхній соціальний статус і сімейне положення. Чоловічі ж натільні малюнки зазвичай характеризували їхнього власника як сміливого воїна і спритного мисливця.Фото slavastarkov.com

У Європу культуру малюнка на тілі привіз Джеймс Кук у XVIII столітті. Точніше, привіз він полінезійця, повністю вкритого зображеннями. Та саме з цього моменту тату стало набувати популярності в цій частині світу. Існує й інша версія, згідно з якою тату в Європу прийшло з австралійського острова Самоа, де воно і до наших днів вважається ознакою високого соціального положення людини.

Украй важливим моментом для історії тату став 1981 рік, коли американець Самюель О’Рейлі винайшов електричну машинку для набивання, котра замінила саморобні пристрої та інструменти, які використовували раніше. Спочатку вся Європа й Америка ходили зі стандартним набором картинок на тілі, та у 50-60х роках XX століття почалася нова ера у мистецтві. Спираючись на світові традиції (Полінезія, Далекий Схід, американські індіанці), нові майстри натільних малюнків почали сміливо експериментувати. З’явилися нові школи, стилі, прийоми, напрямки. Техніка нанесення тату значно розширила свої можливості. У салони стали частіше звертатися кумири тодішньої молоді, і шанувальники стали їх наслідувати. Індустрія отримала потужний поштовх. Починаючи з 1976 року, коли в Нью-Йорку відбувся перший фестиваль прибічників даної культури (тату-конвенція), такі заходи проводять у багатьох містах Старого і Нового Світу кілька разів на рік. У різноманітних номінаціях визначають і нагороджують переможців, перетворюючи кожне таке свято на яскраве художнє дійство.

Головне фото jetsetbunny.com

Вам это будет интересно:
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Стріт-арт: від французьких революціонерів до Бенксі
Слово «арт» сьогодні використовують на кожнім кроці. Та, на жаль, звичайна їдальня з брудними столами і мухами не стає від цього приємним закладом харчування з креативним дизайном. І все ж, коли мова заходить про справжнє мистецтво, речі треба називати своїми іменами. Тому ми занурюємося в кам'яні джунглі мегаполісів, щоб насолодитися одним з напрямів street-art – стенсілами.
Закрыть
Outlook facebook page