Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Стріт-арт: «5Pointz» у Нью-Йорку
Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here» («Тут був Кілрой») на кожному ящику з боєприпасами, які відправляли союзникам. Солдати стали відтворювати цей напис, підставляючи свої імена, на стінах будівель, уцілілих після бомбардування.
Творцями графіті як окремого напряму образотворчого мистецтва вважаються художники Корнбред, Cool Erl і Top Cat з Філадельфії. Звідти нове явище поширилося на решту території Сполучених Штатів. Столицею графіті став Нью-Йорк, де можна знайти цілі вулиці, розмальовані в подібному стилі.
Фото untappedcities.com
«5Pointz» у районі Лонг-Айленд на перехресті Джексон-авеню і Девіс-стріт знавці називають храмом стріт-арту. Вуличні художники США, Канади, Швейцарії, Нідерландів, Японії, Бразилії та інших країн світу перетворили будівлі закинутої фабрики на музей. «5Pointz» став традиційним місцем тусівки для графітників, кінорежисерів, фотографів і численних музикантів, які грають hip-hop і R'n'B. Кожного дня на відвідувачів чекає черговий оригінальний перформанс, причому абсолютно безкоштовний. Проект існує за рахунок пожертвувань та спонсорської допомоги.
Occupy: район сквотів Кройцберг у Берліні
Після падіння Берлінської стіни багато будинків у східній частині міста спорожніли – їх мешканці ринулися на Захід. Тоді строкатий рух творчої молоді з різних країн вирішив якось використати покинуті будівлі. Після самозахвату художники і музиканти відремонтували новознайдені житла і переобладнали їх на свій смак. Так сквоти східного Берліна стали своєрідним оплотом альтернативного мистецтва та веселощів.
Фото matadornetwork.com
Мабуть, найколоритнішим районом у цьому плані є Кройцберг, про який співають, що «ночі тут не закінчуються». Напевно, навіть турецькі квартали інших німецьких міст навряд чи вразять сильніше – все-таки в «маленьких Стамбулах» аж надто все по-східному. А ось реальне сплетіння Німеччини і Туреччини в Кройцбергу куди цікавіше. У цьому місці є все: від нарядних наливайок з пивом по одному євро та затишних крамничок з величезними донерами по три, де творці обговорюють і народжують геніальні ідеї, до занедбаних залізничних депо, переобладнаних на нічні клуби і арт-простори, у яких вам обов’язково запропонують здатну надихнути на шедевр марихуану, причому мінімум чотирма мовами.
І як тут не страйкувати? Місцеві постійно проти чогось та протестують. На широкій галявині з видом на річку Шпре під величезними графіті «Схід і Захід» та «Золоті ланцюги капіталізму» в будь-яку пору року можна застати невеличку групу неформалів, які виступають проти зростання цін. Тамтешні мусульмани намагаються не відставати – вони тут аж занадто фривольні, тому вікна багатьох будинків заклеєні чорною ізострічкою: турки полюбляють випити, от тільки не хочуть, щоб Аллах це бачив. Тут зустрічаються художники, фотографи та музиканти, які борються за так зване незалежне мистецтво, вільне від стін капіталістичних виставкових залів і цензури. На знак протесту вони розмальовують буквально все, що потрапляє під руку, влаштовуючи нескінченний відкритий перформанс на радість собі і заїжджій публіці.
Шедеври треш-арту: парк «Форевертон» у Вісконсині, США
У колах екологічних активістів ходить приказка: «Що для одного – непотріб, те для іншого – скарб». Художники, які працюють в стилі треш-арту, сприймають її цілком буквально. З купи побутових відходів вони створюють оригінальні картини, скульптури, меблі і навіть цілі парки атракціонів.
Фото sillyamerica.com
Напевно, одним із наймасштабніших арт-об’єктів, зроблених коли-небудь зі сміття, є творіння доктора Евермора у Вісконсині. Величезні скульптури з металобрухту належать рукам 70-річного американця Тома Евері. Усе життя він збирав елементи старих автомобілів і електроприладів, аби змайструвати зі всього цього мотлоху своє бачення космічної експедиції «Аполлон». Евері мріяв про щось подібне з дитинства, але конструювати парк почав тільки після виходу на пенсію, у 1983 році.
Також у «Форевертоні» – саме таку назву дали цьому саду урбаністичних арт-об’єктів його відвідувачі – можна побачити експозицію із 70 скульптур фантастичних птахів. У деякі з них вбудовано музичні шкатулки, що розважають публіку не менш чудернацькими, аніж самі статуї, мелодіями.
Головне фото blog.bidroom.com
