Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Твори художників-уїчолі помітно вирізняються на тлі масової сувенірної продукції, що заполонила прилавки мексиканських ринків у розпал туристичного сезону. Соковиті психоделічні тони рвуться за межі чітких контурів візерунку, суворо вивіреного традицією, розмиваючи межі між сном і дійсністю. Самотнє декоративно-ужиткове мистецтво уїчолі не потурає смакам пересиченої публіки, пам’ятаючи про своє сакральне призначення – передавати послання тонкого світу.
Фото 3.bp.blogspot.com
Кожен індіанський художник виступає в ролі шамана, переносячи на мозаїку видіння, отримані у зміненому стані свідомості. Для занурення в транс сільські маги застосовували сік кактуса пейотль, що містить психоактивні речовини. Розгальмування підкоркових структур первісної психіки відкривало доступ до безпосереднього сприйняття дійсності поза рамками особистості, простору і часу, нав’язаних розумом і механізмами соціалізації. Готові витвори, принесені в дар духам-помічникам, прикрашали святилища і хижі. Постійно стикаючись із трансцендентним досвідом, індіанці культивували в себе почуття єдності і гармонії з творчими силами Космосу. Незримі ниті, що пов’язують все суще в єдиний організм, зображуються у вигляді зигзагоподібних ліній, котрі єднають різнопланові фігурки на полотні.
Фото img-fotki.yandex.ru
У художній традиції уїчолі вирізняються два споріднених напрямки – неарика (nierika) і чакира (chaguira). Створюючи неарика, майстер виявляє дива терпіння, збираючи живописне панно із пофарбованої шерсті. За основу беруть дерев’яний диск з отвором у центрі, через який люди і боги можуть бачити одне одного. На гладеньку поверхню зашліфованої і навощеної деревини наносять тонкий шар воску, на якому кріплять різнокольорові шерстяні нитки, що утворюють складний фантазійний малюнок, чимось схожий на буддійську мандалу. Райдужні переливи фарб випромінюють потужну енергетику первозданних стихій, що живлять національний ідеал незламної життєрадісності і стійкості перед лицем випробувань.
Фото img-fotki.yandex.ru
Жанр чакра передбачає декорування масок, посудин і статуеток вітіюватими мозаїчними орнаментами. На вкриті воском заготовки, вирізані із дерева і гарбуза, наклеюють бісер і бусини. Деякі ремісники віддають перевагу підручним матеріалам – насінню, зерну, дрібним осколкам каменів і мінеральній крихті.
Дивіться також: Мистецтво топіарію
На думку низки антропологів, міфологія уїчолі найбільш достовірно відображає світобачення ацтеків. Місіонери не поспішали нести Благу Звістку в глухі села, загублені серед суворих піків Сьєрра-Мадре. Географічна ізоляція індіанських громад убезпечила від християнського впливу оригінальну систему окультної символіки, що компенсувала убогість доступних засобів візуалізації безмежного метафізичного ландшафту. Кожна деталь пронизана таємним сенсом, а обрані майстром відтінки і матеріали транслюють певні енергії. Перед вами не просто кумедна дрібничка, а справжнісінький магічний артефакт!
Фото i.ytimg.com
Неважко здогадатися, що означають прохолодні блакитні і зелені тони у строкатій палітрі чарівництва – по долонях струменить свіже дихання довгожданого дощу. Коричневато-червоні відтінки і деревина належать богові вогню Татеварі. Череп, що застиг у радісній посмішці, обіцяє зустріч з богинею Коатлікуе, що володарює над смертю і народженням. Батько-Сонце охочіше відгукується на прохання, начертані на дощечках із фернамбукового дерева, котрі йому доправляють вірні супутники – королівські орли і папуги ара, а там, де сосна, койот і вихор, рано чи пізно з’явиться пустотливий бог-олень Кауюмарі – родоначальник всіх уїчолі. У заростях баньяна криється прамати богів Накаве, оточена ведмедями і броненосцями. Із села в село кочують сюжети ритуального полювання на заповідній землі Вирикута і витвори Всесвіту в любовних обіймах Сонця і Місяця. У деяких образах лунають відголоски більш давніх епох – приміром, культ богині-метелика Іцпапалотль – спадок тольтеків, а ягуари запозичені у майя.
Фото permaculturesayulita.com
Заморочлива композиція неарика і чакра навмисне водять глядача за ніс, пред’являючи сотні личин одного і того ж архетипу, хоча концепція твору майже завжди зводиться до алхімічного циклу священної тріади кукурудзяного качана, оленя і пейотля. Логіка індіанців загалом зрозуміла: кукурудза представляє матеріальні основи буття, пейотль символізує духовну реальність, а олень по праву нащадка бога-творця наділений здатністю пересуватися між світами, зв’язуючи протилежності воєдино. Напруга між двома полюсами народжує життя.
Провідні дизайнери Мексики часто звертаються до фольклорних мотивів у пошуках оригінальних оформлювальних ідей. Донна Еметерія Ріос Мартінес створює із пряжі чудові мурали, що заповнюють брак душевного тепла в урбаністичному просторі. Стіни вестибюлю станції метро «Пале Рояль Музей Лувр» у Парижі прикрашає монументальне полотно-неарика «Розум і душа уїчолі», змонтоване із вісімдесяти панелей – подарунок колег із Мехіко. Либонь, найбільш незвичною роботою, виконаною у фольклорній манері уїчолі, став арт-об’єкт «Вочоль» – автомобіль «Фольксваген-Жук», обплетений візерунком казкових квітів із бісеру, міцно схопленого термостійкою смолою.
Фото skullsproject.files.wordpress.com
Головне фото shamanism.com
