RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального

Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального

Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.

Тінь: глибина, контраст, ясність

Американський художник Ларі Каган певен: тінь здатна розповісти про наше життя більше, ніж будь-що інше. Недарма психологи говорять про те, що ми буваємо абсолютно чесні із собою, коли знімаємо соціальні маски і лишаємося сам на сам із власною тінню. Художник вирішив довести цей принцип до повної ясності.

Створюючи картини, Ларі Каган не занурює пензель у фарби і не гне спину над столом, стискаючи в руці заточений грифель. Замість цього він бере товстий дріт, викладає його так, щоб вийшов візерунок, і певним чином виставляє світло. Тінь, відкинута від сталевого дроту, творить дива. Нитка перетворюється на котів, птахів, кажанів і навіть нагадує людську голову. Взявши за основу очевидні закони природи, Ларі Каган створює інсталяції, котрі успішно виставляють у нью-йоркських галереях. І нехай традиційні художники твердять, що око людини спроможне бачити лише світло, відбите від поверхні… Сучасним інсталяторам до снаги використовувати чудесні властивості тіні. Особливо гарно лягає на тіньову поверхню… філософія! Адже так просто додумати за художника, що він хотів сказати. Годі й казати про правомірність сентенції, що кожен бачить у мистецтві своє!rawImage.jpgФото timesunion.com

Японські грані прекрасного

«Я люблю дивитися, як світло грає з тінню…» Японська художниця Кумі Ямашита ніколи не забуде своє дитинство, адже саме там потрібно шукати сліди її майбутніх захоплень. Сидячи в саду неподалік від дому, вона спостерігала, як захід сонця залишає на вечірньому небі відбиток барв. Оливкове дерево розхитувалося, тіні падали на землю, з кожним нахилом змінюючи колористику простору. «Тепло-оранжевий колір перетворювався на холодний відтінок синього, тінь ставала довшою, а потім і зовсім щезала». Кумі була вкрай спостережливою дитиною. Довго дивлячись вдалину, вона ніби входила в транс. Усе живе приходить до свого завершення, але істинна краса не має ні початку, ні кінця. Правда, якщо ми губимося в мішурі недоладних подій і забуваємо про вічне, то втрачаємо відчуття сенсу… Так Кумі Ямашита думала про те, як монохромний пейзаж змінює сприйняття простору і часу. Усе суще бачилося їй у вигляді мінливих картинок, що пробігають повз вічне дерево буття. «Так для мене тіні стали символізувати інший вимір життя. Можливо, навіть більш реальний, ніж те, що їх відкидає».kumi_yamashita_city_01.jpgФото illuzi.ru

Згодом Кумі Ямашита багато експериментувала, перш ніж прийшла до власного стилю. Їй хотілося показати, як вона бачить людей. Фотографія, ескіз, потім гра світла і тіні… Це було надто стандартно. Бажаючи привернути увагу, художниця викладала на світлій дерев’яній поверхні цвяхи, які слугували певними «вузлами», зачіпками. Чорні нитки зв’язували картину в одне ціле і формували зображення. Пояснюючи свою філософію, Кумі Ямашита казала, що людина народжується із небуття і через певний час йде у пустоту. Тіні найкраще підкреслюють екзистенцію людського життя.

Дивіться також: Superflat: суперплощина японського мистецтва

Думка висловлена – тлін?

Бельгійський художник Фред Єрдекенс – ще один майстер тіньового мистецтва. У його інсталяціях предмети розставлені так, щоб відкинута тінь лягала на поверхню словами. Часом літери не узгоджуються, а слова суперечать одне одному… Усе це входить у продуману концепцію. Скульптурна основа прописних істин – це світ, котрий можна зрозуміти, лише навчившись читати між рядків2db1e363e758734fcf5f83be8ed8230f.jpgФото fred-eerdekens.be

Фред Єрдекенс увійшов у світ сучасного мистецтва зі своєю філософією. Слова, закарбовані тінню, – частина дискусії про те, куди прямує людство, і чи можна набути втрачений сенс? Слово стало символом: людина заблукала в нетрях свого розуму, а її мова давно втратила контакт із почуттям. Що важливіше – форма чи зміст, значення слова чи саме поняття? Єрдекенс намагається вирішити цю дилему у своїй творчості… Відповідь для кожного буде своя, головне – не боятися ставити запитання.

Такий вигляд мають деякі «тіньові» афоризми:

-«Одні стоять із простягнутою рукою, інші роблять подачки, одні опускаються на коліна, інші укладають угоди, хтось навчає, а хтось проповідує, дехто ненавидить, інші створюють» (Some need some feed some kneel some deal some teach some preach some -hate some create);

- «Те, що було завершено, ніколи не було створено» (That which is completed has never been made);13026591273be8a832793a3b9e238bd0.jpgФото fred-eerdekens.be

- «Бездонна глибина моря приведена до однієї лінії» (Immeasurable image of sea reduced to a line).картинка.jpgФото fred-eerdekens.be

Тіні антимистецтва

Художники Тім Нобл і Сью Вебстер надто добре знають закони, котрим підкоряється мистецтво, щоб їх дотримуватися. Їхні інсталяції прийдуться до смаку не кожному. Поціновувачі традиційних констант у мистецтві будуть обурені. Ще б пак, адже для створення тіньових малюнків Тім Нобл і Сью Вебстер використовують дивний матеріал.

Двадцять років тому, сидячи за чашечкою кави, вони говорили про те, що традиційні форми приїлися, і хочеться чогось нового. Тепер складно пригадати, хто першим пожартував, що, якщо художник геніальний, картина може народитися навіть із купи сміття. Жарт, вимовлений мимохідь, виявився вельми живучим. Зібравши все сміття, котре можна було знайти в домі, Тім Нобл і Сью Вебстер поставили лампу і спробували погратися з освітленням. Виявилося, що тіні звалища здатні намалювати людські фігури на стіні… Відтоді минуло багато років, а роботи двох художників-експериментаторів все ще посідають гідне місце на виставках поп-арту. В інсталяціях Тіма Нобла і Сью Вебстер силуети людей і птахів переплітаються воєдино, і жодне сміття їм не стоїть на заваді.T_Noble_S_Webster_WildMoodSwings.jpgФото artworksforchange.org

Ще один прибічник мінімалізму в мистецтві – Пол Пакотто. Художник малює на стінах жіночі силуети, притуливши предмет і виставивши освітлення. Він так говорить про філософію у своїй творчості: ми часто судимо про речі, кинувши лише швидкий погляд, і не намагаємося зазирнути глибше. Ніби боїмося, що вміст буде сильно відрізнятися від обгортки. Суть тіньового мистецтва: коли людина відкидає шаблонне сприйняття дійсності, вона несподівано потрапляє у світ дивовижних сюрпризів, де на кожному кроці її очікують незвичайні речі.

Головне фото фото highlike.org

Вам это будет интересно:
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Закрыть
Outlook facebook page