RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Декілька граней багатогранного Бостона

Декілька граней багатогранного Бостона

Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.

Тут виявлять щось цікаве для себе люди з геть різними інтересами і для кожного знайдеться своя яскрава грань.

Починати процес пізнання Бостона варто з підручника історії, бо без знання деяких фактів важко оцінити глобальний масштаб цього затишного міста на історичній мапі США. Зокрема, саме тут «чаювання Бостона» поклало початок американській революції, яка привела розрізнені колонії до незалежності. Духом цих подій досі сповнені центральні вулиці, і це всіляко підтримується та культивується. Туристам рекомендують обов'язково пройтися Шляхом Свободи, який заснували і позначили 1953 року за пропозицією одного з ініціативних місцевих журналістів. Це чотирикілометровий маршрут у центрі міста, влаштований таким чином, що збитися з нього неможливо. Потрібно лише іти доріжкою з червоної цегли й читати одну за одною інформаційні таблички шістнадцяти пам'яток. Це дасть загальне уявлення про важливі події, які тут відбувалися.Old-State-House.jpgФото blog.hotelscombined.com

Починається маршрут у найстарішому американському парку Бостон Коммонс, і хоча він менший за легендарний Централ Парк у Нью-Йорку, тут є і затінок дерев, і велосипедні доріжки, і симпатична водойма. Відпочивши на цьому острові природи, можна потім оглянути Капітолій штату Массачусетс і церкву Парк-стріт, зазирнути на цвинтар Гранарі, віддати данину великому Бенджамінові Франкліну, пам'ятник якому встановили на місці першої публічної школи, а також відвідати стару книгарню Олд-Корнер та побачити деякі інші визначні будівлі. Кожна з них заслуговує, певно, на окрему розповідь, а не тільки на кинутий мимохідь погляд. Завершує екскурсію найстаріший збережений у доброму стані вітрильний корабель під назвою «Конституція», який біля берегів сучасної Америки на тлі хмарочосів має вельми незвичний вигляд. На цьому можна історичну програму-мінімум вважати завершеною і сміливо переходити до наступних пунктів.things-to-do-in-boston-Faneuil-Hall-Marketplace-quincy-market.jpgФото penguinandpia.com

Вражає тут не тільки незвична для США історична монументальність. Наприклад, моя особиста дружба з Бостоном розпочалася з неймовірно зручного громадського транспорту. Усі, хто подорожував Америкою, особливо центральними та західними штатами, знають, що це не найсильніший бік добре розвиненої у багатьох аспектах країни. І тим приємніше було виявити, що бостонський муніципальний транспорт дає змогу запросто дістатися будь-якої точки без плутанини, незручностей і переплат. Усе об'єднано у велику мережу MBTA так, що, купивши один квиток, можна доїхати куди завгодно, навіть у передмістя. Причому мережа включає в себе й пороми. Наскільки зручно ними користуватися, нагоди оцінити мені не випало. Зате вдалося випробувати метро, і ось воно дуже здивувало. Ні, воно не супершвидкісне і не двоповерхове. Просто, крім звичайних ліній з електропотягами, є ще срібна лінія зі швидкісними підземними тролейбусами. Мабуть, єдина їхня відмінність від наземних електричних побратимів – це неможливість потрапити в затор, звідти і швидкість. Загалом щодо організації міського побуту американська Нова Англія дуже схожа на стареньку Європу. Недарма культура та архітектура цього регіону вважається найбільш європейською. І навіть численні сучасні будівлі вписалися органічно і не порушують гармонійної картинки вікторіанського стилю історичних кварталів.boston.jpgФото healthcareexecutiveforums.com

Погортавши будь-який путівник, одразу звертаєш увагу на велику кількість музеїв у Бостоні. Мені завжди здавалося, що я їх не надто люблю, адже треба ходити тихо і навіть кашляти тільки в кулачок, щоб не накликати докірливих поглядів суворих доглядачок. Та в бостонському музеї науки (Science Museum) усе виявилося зовсім не так. Він інтерактивний, розважальний і після наших музеїв навіть здається дещо поверховим. Таблички повідомляють тільки короткі дані, а в деяких випадках про природу експонатів можна лише здогадуватися. Зате тут багато чого зрозуміло без пояснень. І це неймовірно цікаво не тільки дітям, які можуть торкнутися хутра ведмедя й послухати, як кумкає та чи та жаба, а й дорослим, які давно забули про практичні досліди на уроках біології, хімії та фізики. Мене ж найбільше вразив інкубатор з прозорим дахом, крізь який можна розглядати, як курчата розколюють шкаралупу і проводять перші години життя (цікаво, куди їх потім забирають з цього музейного конвеєра). А ще досліди з електрикою та іншими фізичними процесами, які нині поступово стають доступними і в Україні, але на той момент здавалися чимось фантастичним. Хай там як, а хоч би один музей на свій смак відвідати варто, щоб принаймні подивитися на різницю в організації.

Читайте також: Альпійське містечко під Сіетлом

Ще одне яскраве враження – бостонські набережні. Наприклад, район навколо Акваріума, куди можна прийти пішки з історичного центру, щоб переварити інформацію і просто відпочити. Тут хмарочоси зустрічаються з невеликими цегляними будинками позаминулого століття, а насичений зеленню парк Христофора Колумба – з мальовничою гаванню Waterboat. Варто запастися сандвічами і посидіти на одному з кам'яних парапетів. Тут відкривається чудовий краєвид не тільки на затоку і численні кораблі, а й несподівано на літаки. Злітно-посадкові смуги аеропорту по інший бік бухти створюють відчуття, що вони відштовхуються від води і на неї ж сідають. Природна стихія гармонійно співіснує тут з технічними досягненнями людства, не напружуючи і не вступаючи в протиріччя.fixedw_large_4x.jpgФото trover.com

Обов'язково хочеться ще розповісти про одну менш інтелектуальну, але не менш важливу розвагу в Бостоні – про походи на бейсбольні матчі, де всі неодмінно вболівають за місцеву команду «Red Socks». Навіть коли вона програє одну за одною гру, вірні фанати не впадають у відчай і не зменшують градуса підтримки. Завдяки цьому на стадіоні панує атмосфера радості та свята незалежно від результату поєдинку. У цьому контексті сама по собі гра, якщо чесно, відбувається досить нудно. Люди здебільшого просто спілкуються між собою, ніби заради цього прийшли, поглинають хот-доги і випивають літри коли або пива. Але тільки-но пролунає спеціальний сигнал, як усі підхоплюються на ноги і суголосно співають традиційні пісні, підтримуючи улюблену команду. Така ось національна розвага, яка заодно допомагає всім заправкам і крамничкам довкола стадіону непогано заробити на паркуванні тисяч машин. Разом зі своїм транспортним засобом за один вечір можна залишити там від двадцяти до сорока доларів, залежно від заповзятливості власників, зручності паркувального місця та віддаленості від місця основної події.0ecbdeee-08b3-4221-8e85-963d4f8c936a-GettyImages-885436304.jpgФото 10best.com

А якщо і після бейсбольного матчу матимете вільний час, то вирушайте на Кейп Код. Цей півострів здався мені таким собі продовженням Бостона. Там надзвичайно гарно, тихо і спокійно. Дрібні затоки й мілини з одного боку, галасливий і грізний Атлантичний океан – з другого. Це саме те місце, де хочеться багато гуляти пішки, думати про щось своє і знаходити заспокоєння. Недарма чимало американських письменників згадують Кейп Код у своїх творах або навіть роблять його основним місцем подій, як-от у «Будиночку на краю землі» Генрі Бестона, де автор описує природу пляжу з боку океану. Приділив увагу цій місцевості також і Йосип Бродський, написавши вірша до двохсотліття США під назвою «Колискова Тріскового мису» (саме так називається півострів у перекладі на українську мову). Сам поет потім заявляв, що вийшло це не навмисно. Але ж ми знаємо, що випадковостей не буває, чи не так?elyssa-cohen-architecure-photography-boston-capecod-43.jpgФото elyssacohen.com

І, як кажуть в Америці, останнє, але не найбільш незначне, що варто згадати – Гарвард. Той самий, навчання в якому саме по собі вважається мало не найбільшим досягненням у житті. Цей іменитий університет стоїть у Кембриджі, невеликому містечку Бостонської міської агломерації. Щось не сходиться, можете подумати ви, адже не менш знаменитий Кембриджський університет зовсім на іншому континенті. І це справді так. Є Гарвард в американському Кембриджі та Кембридж в англійському Кембриджі. Головне не переплутати! І відзначити для себе ще одну паралель з європейським минулим Нової Англії. Вона відчувається також у фундаментальності освіти і підході до наукової бази. Студентам на території Гарварда значно цікавіше, ніж туристам, але можна спробувати бодай уловити атмосферу всесвітньо відомої альма-матер.bkPQf0.jpgФото hipwallpaper.com

На завершення хочеться відзначити, що в Бостоні можна провести кілька днів, місяців або років, і при цьому він все одно періодично дивуватиме. Поєднання історичного минулого і впевненого поступу в майбутнє постійно змінює своє співвідношення залежно від району, пори року та особистого настрою людини, яка це споглядає. Такий собі кубик Рубіка, який можна довго крутити в руках і намагатися зібрати. Можливо, комусь це вдається з першого разу. Але мені хотілося б повернутись, побачити ще більше і пролити світло на нові грані, щоб образ солідного массачусетського джентльмена став повнішим.

Головне фото bostonmagazine.com

Вам это будет интересно:
Де «запалюють» зірки
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Ми там були: Марокко – дивовижна країна
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Перу. Місця сили
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2022 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Ковзкі забави: Найкращі вуличні ковзанки світу
З криги зводять готелі і висікають фонтани з білим вином, роблять самовари і навіть гасові лампи. Фотографи пішли ще далі: призвичаїлись використовувати сухий лід для створення ефекту диму й туману в кадрі. Напередодні свят OUTLOOK підготував для вас добірку про найпопулярніші льодові арени світу.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Країна майже з таким самим прапором. Швеція очима українця
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Ми там були: Ле-Ман – недоторканий шарм старої Франції
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не заказ підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому OUTLOOK розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Музеї, що лікують
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Закрыть
Outlook facebook page