RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Декілька граней багатогранного Бостона

Декілька граней багатогранного Бостона

Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.

Тут виявлять щось цікаве для себе люди з геть різними інтересами і для кожного знайдеться своя яскрава грань.

Починати процес пізнання Бостона варто з підручника історії, бо без знання деяких фактів важко оцінити глобальний масштаб цього затишного міста на історичній мапі США. Зокрема, саме тут «чаювання Бостона» поклало початок американській революції, яка привела розрізнені колонії до незалежності. Духом цих подій досі сповнені центральні вулиці, і це всіляко підтримується та культивується. Туристам рекомендують обов'язково пройтися Шляхом Свободи, який заснували і позначили 1953 року за пропозицією одного з ініціативних місцевих журналістів. Це чотирикілометровий маршрут у центрі міста, влаштований таким чином, що збитися з нього неможливо. Потрібно лише іти доріжкою з червоної цегли й читати одну за одною інформаційні таблички шістнадцяти пам'яток. Це дасть загальне уявлення про важливі події, які тут відбувалися.Old-State-House.jpgФото blog.hotelscombined.com

Починається маршрут у найстарішому американському парку Бостон Коммонс, і хоча він менший за легендарний Централ Парк у Нью-Йорку, тут є і затінок дерев, і велосипедні доріжки, і симпатична водойма. Відпочивши на цьому острові природи, можна потім оглянути Капітолій штату Массачусетс і церкву Парк-стріт, зазирнути на цвинтар Гранарі, віддати данину великому Бенджамінові Франкліну, пам'ятник якому встановили на місці першої публічної школи, а також відвідати стару книгарню Олд-Корнер та побачити деякі інші визначні будівлі. Кожна з них заслуговує, певно, на окрему розповідь, а не тільки на кинутий мимохідь погляд. Завершує екскурсію найстаріший збережений у доброму стані вітрильний корабель під назвою «Конституція», який біля берегів сучасної Америки на тлі хмарочосів має вельми незвичний вигляд. На цьому можна історичну програму-мінімум вважати завершеною і сміливо переходити до наступних пунктів.things-to-do-in-boston-Faneuil-Hall-Marketplace-quincy-market.jpgФото penguinandpia.com

Вражає тут не тільки незвична для США історична монументальність. Наприклад, моя особиста дружба з Бостоном розпочалася з неймовірно зручного громадського транспорту. Усі, хто подорожував Америкою, особливо центральними та західними штатами, знають, що це не найсильніший бік добре розвиненої у багатьох аспектах країни. І тим приємніше було виявити, що бостонський муніципальний транспорт дає змогу запросто дістатися будь-якої точки без плутанини, незручностей і переплат. Усе об'єднано у велику мережу MBTA так, що, купивши один квиток, можна доїхати куди завгодно, навіть у передмістя. Причому мережа включає в себе й пороми. Наскільки зручно ними користуватися, нагоди оцінити мені не випало. Зате вдалося випробувати метро, і ось воно дуже здивувало. Ні, воно не супершвидкісне і не двоповерхове. Просто, крім звичайних ліній з електропотягами, є ще срібна лінія зі швидкісними підземними тролейбусами. Мабуть, єдина їхня відмінність від наземних електричних побратимів – це неможливість потрапити в затор, звідти і швидкість. Загалом щодо організації міського побуту американська Нова Англія дуже схожа на стареньку Європу. Недарма культура та архітектура цього регіону вважається найбільш європейською. І навіть численні сучасні будівлі вписалися органічно і не порушують гармонійної картинки вікторіанського стилю історичних кварталів.boston.jpgФото healthcareexecutiveforums.com

Погортавши будь-який путівник, одразу звертаєш увагу на велику кількість музеїв у Бостоні. Мені завжди здавалося, що я їх не надто люблю, адже треба ходити тихо і навіть кашляти тільки в кулачок, щоб не накликати докірливих поглядів суворих доглядачок. Та в бостонському музеї науки (Science Museum) усе виявилося зовсім не так. Він інтерактивний, розважальний і після наших музеїв навіть здається дещо поверховим. Таблички повідомляють тільки короткі дані, а в деяких випадках про природу експонатів можна лише здогадуватися. Зате тут багато чого зрозуміло без пояснень. І це неймовірно цікаво не тільки дітям, які можуть торкнутися хутра ведмедя й послухати, як кумкає та чи та жаба, а й дорослим, які давно забули про практичні досліди на уроках біології, хімії та фізики. Мене ж найбільше вразив інкубатор з прозорим дахом, крізь який можна розглядати, як курчата розколюють шкаралупу і проводять перші години життя (цікаво, куди їх потім забирають з цього музейного конвеєра). А ще досліди з електрикою та іншими фізичними процесами, які нині поступово стають доступними і в Україні, але на той момент здавалися чимось фантастичним. Хай там як, а хоч би один музей на свій смак відвідати варто, щоб принаймні подивитися на різницю в організації.

Ще одне яскраве враження – бостонські набережні. Наприклад, район навколо Акваріума, куди можна прийти пішки з історичного центру, щоб переварити інформацію і просто відпочити. Тут хмарочоси зустрічаються з невеликими цегляними будинками позаминулого століття, а насичений зеленню парк Христофора Колумба – з мальовничою гаванню Waterboat. Варто запастися сандвічами і посидіти на одному з кам'яних парапетів. Тут відкривається чудовий краєвид не тільки на затоку і численні кораблі, а й несподівано на літаки. Злітно-посадкові смуги аеропорту по інший бік бухти створюють відчуття, що вони відштовхуються від води і на неї ж сідають. Природна стихія гармонійно співіснує тут з технічними досягненнями людства, не напружуючи і не вступаючи в протиріччя.fixedw_large_4x.jpgФото trover.com

Обов'язково хочеться ще розповісти про одну менш інтелектуальну, але не менш важливу розвагу в Бостоні – про походи на бейсбольні матчі, де всі неодмінно вболівають за місцеву команду «Red Socks». Навіть коли вона програє одну за одною гру, вірні фанати не впадають у відчай і не зменшують градуса підтримки. Завдяки цьому на стадіоні панує атмосфера радості та свята незалежно від результату поєдинку. У цьому контексті сама по собі гра, якщо чесно, відбувається досить нудно. Люди здебільшого просто спілкуються між собою, ніби заради цього прийшли, поглинають хот-доги і випивають літри коли або пива. Але тільки-но пролунає спеціальний сигнал, як усі підхоплюються на ноги і суголосно співають традиційні пісні, підтримуючи улюблену команду. Така ось національна розвага, яка заодно допомагає всім заправкам і крамничкам довкола стадіону непогано заробити на паркуванні тисяч машин. Разом зі своїм транспортним засобом за один вечір можна залишити там від двадцяти до сорока доларів, залежно від заповзятливості власників, зручності паркувального місця та віддаленості від місця основної події.0ecbdeee-08b3-4221-8e85-963d4f8c936a-GettyImages-885436304.jpgФото 10best.com

А якщо і після бейсбольного матчу матимете вільний час, то вирушайте на Кейп Код. Цей півострів здався мені таким собі продовженням Бостона. Там надзвичайно гарно, тихо і спокійно. Дрібні затоки й мілини з одного боку, галасливий і грізний Атлантичний океан – з другого. Це саме те місце, де хочеться багато гуляти пішки, думати про щось своє і знаходити заспокоєння. Недарма чимало американських письменників згадують Кейп Код у своїх творах або навіть роблять його основним місцем подій, як-от у «Будиночку на краю землі» Генрі Бестона, де автор описує природу пляжу з боку океану. Приділив увагу цій місцевості також і Йосип Бродський, написавши вірша до двохсотліття США під назвою «Колискова Тріскового мису» (саме так називається півострів у перекладі на українську мову). Сам поет потім заявляв, що вийшло це не навмисно. Але ж ми знаємо, що випадковостей не буває, чи не так?elyssa-cohen-architecure-photography-boston-capecod-43.jpgФото elyssacohen.com

І, як кажуть в Америці, останнє, але не найбільш незначне, що варто згадати – Гарвард. Той самий, навчання в якому саме по собі вважається мало не найбільшим досягненням у житті. Цей іменитий університет стоїть у Кембриджі, невеликому містечку Бостонської міської агломерації. Щось не сходиться, можете подумати ви, адже не менш знаменитий Кембриджський університет зовсім на іншому континенті. І це справді так. Є Гарвард в американському Кембриджі та Кембридж в англійському Кембриджі. Головне не переплутати! І відзначити для себе ще одну паралель з європейським минулим Нової Англії. Вона відчувається також у фундаментальності освіти і підході до наукової бази. Студентам на території Гарварда значно цікавіше, ніж туристам, але можна спробувати бодай уловити атмосферу всесвітньо відомої альма-матер.bkPQf0.jpgФото hipwallpaper.com

На завершення хочеться відзначити, що в Бостоні можна провести кілька днів, місяців або років, і при цьому він все одно періодично дивуватиме. Поєднання історичного минулого і впевненого поступу в майбутнє постійно змінює своє співвідношення залежно від району, пори року та особистого настрою людини, яка це споглядає. Такий собі кубик Рубіка, який можна довго крутити в руках і намагатися зібрати. Можливо, комусь це вдається з першого разу. Але мені хотілося б повернутись, побачити ще більше і пролити світло на нові грані, щоб образ солідного массачусетського джентльмена став повнішим.

Головне фото bostonmagazine.com

Вам это будет интересно:
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Кожен рано чи пізно приходить до Риму
Хто добре бачив Італію, а особливо Рим, той більше ніколи не буде зовсім нещасним, – казав Гете. Повністю згоден з цією думкою наш читач і фотограф Роман Матков. Своїми враженнями від міста він сьогодні ділиться.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
Ми там були: Гудаурі
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
Гетто світу: китайський розмах у Сан-Франциско
Ми продовжуємо серію матеріалів про національні гетто. Сьогодні OUTLOOK розповість про найбільший етнічний анклав американського міста Сан-Франциско – про місцевий Чайна-таун, або Китайський квартал, якому, гарантуємо, є чим вас здивувати!
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Річард Ганнон: Фарери - овечі острови
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Літо на справжньому ранчо!
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Закрыть
Outlook facebook page