RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Альпійське містечко під Сіетлом

Альпійське містечко під Сіетлом

Автор: 20.06.2019 | США, подорожі
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.

Від вігвамів до баварського стилю за 70 років

Розташований у двох годинах їзди від Сіетла, головного міста штату Вашингтон, крихітний Лівенворс має доволі багату історію. Ці землі, неподалік від канадського кордону, прославились племенами вільнолюбних індіанців, котрі господарювали тут до самого кінця 19-го століття, поки їх все-таки не змусили капітулювати шукачі золота і корисних копалин. Дивовижно, але три невеликих племені – Yakima, Wenatch и Chinook – протягом кількох десятиліть давали відсіч чужоземцям, оснащеним куди більш сучасною зброєю. Тільки 1890 року промисловці зітхнули спокійно і заклали перший камінь майбутнього міста.Leavenworth-Washington-cityscape-destination-1200x900.jpg
Фото matadornetwork.com

У найближчі кілька десятиліть Лівенворс став важливою точкою на шляху прокладання залізниці всеамериканського значення. Компанія «Great Northern Railway Company» створила тут свій штаб, населення росло, як на дріжджах, інфраструктура розвивалася, однак до 1920 року керівництво країни вирішило змінити маршрут «залізки», і молоде місто несподівано опинилося без діла. Майже всі його підприємства, за винятком кількох лісопилок, моментально закрилися, а більшість робітників почали роз’їжджатися у пошуках кращої долі і заробітку. Близько 30-ти років Лівенворс балансував на грані життя і смерті і існував переважно на дотації, вважаючись депресивним місцем, звідки виїжджала практично вся молодь.

Дивіться також: США очима Богдана Янчева

Ніхто не знає, чим би закінчилась ця історія, але в 1960-х місцевій владі спала на думку дивовижна ідея – зробити містечко у стилі німецьких альпійських селищ і почати заробляти на туризмі. Оцінивши її потенціал і вивчивши околиці з їхніми чудовими лісами, прозорими ріками і величними горами, інвестори дали згоду, заодно і кредити. Почалося грандіозне будівництво, на якому, здається працювала кожна сім’я Лівенворса, і лише через десять років його вигляд змінився до непізнаваності. Ті, хто виїхав звідси у кризові часи, повертаючись, не впізнавали свою малу батьківщину, оскільки замість депресивного недобудованого промислового центру їх зустрічало розкішне і типове баварське селище.i-2qxxnhJ-X3.jpg
Фото leavenworth.org

Що було потім?

Слава про дивовижне перевтілення Лівенворса поширилася не тільки завдяки «сарафанному радіо», але й за допомогою всесильної американської реклами. На неї було кинуто останні кредити, і вона дала практично моментальний результат. У лічені місяці з усіх кінців США сюди попрямували туристи, які вирішили побачити це диво на власні очі, оскільки в 1960-х-1970-х люди ще не так активно мандрували по планеті і Німеччину багато хто бачив тільки за фільмами і військовою хронікою. Туристичний бізнес запрацював тоді, а хвиля інтересу до міста не слабшає й досі. Щороку його відвідує не менше 1,5 мільйона туристів, котрих приваблює настільки нетиповий для Америки зовнішній вигляд і повільне й розслаблене життя.maifest-636.jpg
Фото leavenworth.org

Серед американців прийнято їздити сюди цілий рік, а в жовтні і грудні ще й європейці приїжджають. Усе тому, що знаменитий Октоберфест проводять тут з не меншим розмахом, ніж у самому Мюнхені, а місцевий різдвяний ярмарок вважають одним із найкращих у США. Хоча кожна пора року в Лівенворсі по-своєму гарна і незвична, оскільки фестивалі, національні свята тут не закінчуються. Крихітне містечко з населенням у кілька тисяч людей буквально живе туризмом. Колишні лісоруби і залізничники перекваліфікувалися на бакалійників, гідів, спеціалістів з хендмейду. Їхні цехи і майстерні перетворилися на затишні громадські простори, крамнички, арт-кафе і бари, від яких приїжджі у захваті.

Туристові

Сьогодні, гуляючи по Лівенворсу, складно повірити, що колись це місто ледве виживало, оскільки зараз воно буквально блищить і світиться. Ні, не від шалених грошей, а завдяки геніальній ідеї і її копіткому виконанню. Місцеві жителі дуже пишаються виконаною роботою, заряджаючи своєю позитивною енергетикою і туристів. Ті, окрім дивовижного перенесення у часі-просторі, насолоджуються не лише витонченою архітектурою і незайманою природою, а й тутешніми пам’ятками, наприклад, знаменитим на весь світ Музеєм лускунчиків. У ньому налічується близько 6-ти тисяч лускунчиків, деяким з котрих кілька століть. Директор і автор проекту Арлін Вагнер у молодості серйозно займалася балетом. Зі своєю колекцією вона об’їхала всю планету.maifest-332.jpg
Фото leavenworth.org

Окрім цього, на особливу згадку заслуговують тамтешні броварні, котрі сміливо можна назвати своєрідними пам’ятниками міста. За останні двадцять років сюди переїхало чимало німців і австрійців, котрі вирішили пожити в «інших Альпах». Вони відкрили відразу кілька барів, де подають неймовірне пиво, цілком можливо, найкраще у США, а від домашніх сосисок і смажених ковбасок не відірвуться навіть прихильники здорової їжі. На свіжому повітрі це все йде на ура. Також неодмінно слід пройтись по крамничках і шоу-румах, де можна купити одяг і вироби з натуральної шкіри, цікаві сувеніри і прикраси, зроблені ще за індіанськими технологіями.BBpO4mI.jpgФото reddit.com

Навесні Лівенворс заполоняють любителі лицарів і ролевих ігор з усього світу: вони з’їжджаються на Майфест і влаштовують яскраві турніри і вистави, а вечорами наряджаються в середньовічні костюми і завзято танцюють і веселяться під живу музику. А взагалі здається, що тут завжди танцюють і веселяться, а вулицями час від часу ходять люди в тірольських і баварських національних костюмах. За словами старожилів, коли місто обновлялося, вирішили створити не тільки унікальну архітектуру, але й передати веселий і вільний дух альпійських селищ, де люди живуть простим, але щасливим життям серед розкішної природи. Можна з певністю сказати, що Лівенворсу і його громадянам це вдалося сповна. Звичайно, в цьому крихітному містечку навряд чи затримаєшся довше, ніж на уїк-енд, але навіть і двох днів, наповнених подібною атмосферою, буде достатньо, щоб перезарядити батарейки і набратися нових вражень.

Головне фото .loveleavenworth.com

Вам це буде цікаво:
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не теплої пори року підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому Outlook розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Між небом і... водою: топ-5 найменших населених островів світу
Кожному з нас іноді хочеться втекти від міської суєти і залягти на дно десь далеко від усіх і всього. І краще нехай це буде там, де можна послухати шепіт хвиль, насолодитися легким бризом і назавжди подружитися з неймовірно гучною тишею, яка заглушає всі тривожні думки ...
Ломбард-стріт: вулиця, яку проковтнув удав
Пам’ятаєте, як Маленький принц учив бачити не капелюха, а слона, з’їденого удавом? Так от, у Сан-Франциско у вас є можливість побачити вулицю, частину котрої проковтнув удав. Змієподібна Ломбард-стріт заповзла майже до всіх путівників по Фріско.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Закрити
Outlook facebook page