У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Каппадокія – це незвідана Туреччина без готелів allinclusive, без аніматорів і без юрб російськомовних туристів. Цей край зберіг свою автентичність, красу природи, унікальну геологію і справжню анатолійську кухню. Завдяки незвичайним ландшафтам вулканічного походження, підземним містам, печерним поселенням центр Каппадокії внесено до списку спадку ЮНЕСКО. Приїжджаючи сюди, найкраще зупинятися в так званих cavehotels (cave - печера). Ти у буквальному сенсі живеш у печері, але з усіма сучасними зручностями. Ціни на житло не європейські, а значить – доступні. Я зупинялася в ImperialCaveHotel. З усіх міст регіону Каппадокія варто вибрати саме Гьореме, оскільки воно центральне, і тут розташовані всі основні пам’ятки.
Головна розвага в Каппадокії – польоти на повітряних кулях. Щодня у місті Гьореме в небо запускають до 250 аеростатів. Вони злітають тільки рано вранці через висхідні потоки повітря і різницю температур всередині кулі і поза нею. Придбати тур можна на рецепції будь-якого готелю або у спеціальних агентствах – hot air balloon agency, котрі тут на кожному кроці. З усіх агентств я вибралаButterfly Ballons: у них є свій сайт, де ви можете замовити тур онлайн, що дуже зручно й економить час. Вартість, так само як і програма, в усіх агентств майже однакова. Тур включає трансфер, сніданок на злітному майданчику і сам політ на світанку.Фото svarog-tour.wixsite.com
Кілька слів про сам політ. Рано вранці нас привезли на куледром. Над великим рівним майданчиком вже починали підійматися десятки величезним аеростатів. Тут і там чулося виття газових пальників, а язики полум’я підфарбовували і без того вогняну зорю. Коли в абсолютній темряві ще на землі з усіх боків почали світитися величезні кулі, я вже бігала колами від захвату. А коли ми злетіли, і почали проглядатися перші промені світанку, взагалі важко було повірити, що все це реальність і відбувається зі мною. Тим часом сонце піднімалося все вище, ставало тепліше. Страху зовсім не було. Переді мною відкрилося небо, залите рожево-ліловими барвами. Абсолютна тиша і неймовірно чисте повітря. Так ми зустріли схід сонця на висоті пташиного польоту. У цей момент я почувалася особливо щасливою. Фото boldtravel.com
По приземленню на луг нас чекали з шампанським. Звичай відзначати політ на повітряній кулі цим напоєм було заведено братами Монгольф’є, котрі вперше піднялися в небо на своєму аеростаті 1783 року. Я за традиції – тому ухилятися не стала.
Спостерігати із землі на кулями на світанку також чарує, як і в небі. Тому прокидайтеся о 6 ранку і вирушайте в готельSultan Cave Suites. Це один із найпопулярніших готелів міста Гьореме, при якому є ресторан з найкращим оглядовим майданчиком у всій Каппадокії. Весь майданчик декорований турецькими килимами і колоритним автентичним посудом. Звідси відкривається найкраща панорама міста, щоранку сюди приїжджають блогери і заядлі мандрівники з усього світу. І щоранку вас тут зустрічає пес на прізвисько Ізмір, котрий дуже популярний в Інстаграмі (@izmir_sultan). Фото traveluxtours.com
Знайдіть час для того, щоб покататися на квадроциклах рожевими долинами Каппадокії. Найкраще це робити під вечір, проводжаючи захід сонця. Цими долинами ви також можете вирушити на прогулянку на конях.
Їжте турецькі солодощі, пийте турецьку каву і гранатові фреші. Відвідайте місцевий ринок і насолодіться східним колоритом: тут крамарі з їхніми строкатими сувенірами, шовкові килими і ткані доріжки. Ці барви мимоволі наповнюють душу тією позитивною енергією, котрої так не вистачає великим містам.
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Тут увечері тільки починають працювати ринки. Без комах не обходиться жоден дім. А зі зміями люди практично подружилися. І ще: уявляєте, вони не мріють про море! Про всі тонкощі африканського Королівства Марокко нам розповіла український SMM-фахівець Анна Фунт, яка провела там незабутню відпустку.
Враження про це місто багато в чому залежить від того, де ви були до зустрічі з ним. Після Лос-Анджелеса Бостон може здатися дуже діловим і культурно насиченим, після Нью-Йорка – дещо провінційним і старомодним. Але в будь-якому разі він має яскраве та поважне обличчя массачусетського джентльмена.
Ізраїль, Індія, Мекка – ці географічні точки дуже важливі для адептів різних релігій і не тільки: вирушивши туди у паломництво, можна звідати благодать і відчути найпотужнішу концентрацію енергії, навіть будучи невіруючим. Не території Південної Америки, у Перу, теж є свої місця сили. І саме про них пише наш читач і автор Ія Зайцева.
Музейна програма під час подорожей найчастіше асоціюється з груповими походами, нудними експонатами й відчуттям, нібито втрачаєш з поля зору важливі «вуличні» пам’ятки. Звичайно, це не так, особливо якщо ти в такому унікальному з усіх сторін місті, як Стамбул, де і музеї вражають своїми концепціями.
Тільки три місяці на рік між Великою Британією і Фарерськими островами відкрито повітряні рейси. Я радів своїй майбутній подорожі, хоча до кінця не усвідомлював, що очікує там, на півночі. Іноді я уявляв Фарери, як землю, покриту кригою. Наступної миті здавалося, що на островах не вщухає потужний вітер, а отже, мене обов'язково здує з якогось стрімчака в холодну воду.
У Гудаурі легко відчути час, затиснути його між пальцями і розтягнути у просторі, перелаштовуючи свій внутрішній ритм у режим відчуттів. І вже немає дедлайну, набридливих сусідів і лихачів, що виїжджають на зустрічку. Усе це починає здаватися ілюзорним і швидкоплинним. Тут, у Гудаурі, інші цінності. Гори не терплять метушні, внутрішнього діалогу і самоїдства. Найбільше задоволення просто дивитися на них.
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
За стереотипами, Новий рік у Стамбулі – це сірість без снігу, а, отже, нудьга. OUTLOOK на власному досвіді перевірив, чи так це насправді, і тепер ділиться своїми враженнями. Звісно, якщо ми скажемо, що це свято відзначають у Туреччині так само, як і в Європі або Північній Америці – це буде перебільшенням.
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Антон Сак переїхав до Франції, щоб отримати вищу освіту. Він студент хімічного факультету Леманського університету (Le Mans Université). Сьогодні розповідає нам про Ле-Ман – чарівне старовинне французьке місто зі своїм особливим колоритом. Воно мало відоме туристам, проте відвідування його – цікава точка у маршруті.
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
До речі, сценами для цього художнього фільму компанія «Disney» надихнулась саме у Кенії, а точніше у національному парку «Брама Пекла», що знаходиться на відстані 90 км від Найробі. Хоча і сімбу («лев» з суахілі) разом з іншими хижаками тут не побачиш, бонусом стане прогулянка на велосипеді поміж стада зебрів, антилоп гну та жирафів. Цікаво...?
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Після перегляду фільмів про американський Дикий Захід не одне покоління дітей тягнуло батьків до коней у цирку, щоб хоч на п'ять хвилин приміряти улюблені образи й відчути ту саму атмосферу. Та особисто мені п'яти хвилин завжди було замало. Тому я, подорослішавши, на кілька місяців вирушила у штат Колорадо...
Фото svarog-tour.wixsite.com
