Новий рік у Стамбулі: гранат замість «Олів’є»
Та й звідки, власне, взятися якимось віковим традиціям чи обрядам, якщо 1 січня у східній країні стали вважати вихідним днем тільки з 1981 року. Туреччина перейшла на григоріанський календар лише в 1926-му, тому старше покоління і жителі маленьких міст і сіл за звичкою продовжують відзначати Новий рік у березні.
Одначе навіть за такий нетривалий проміжок часу утвердилися певні канони.
Турецькі міста починають готуватись до новорічних свят на початку грудня. Під впливом кіно і телебачення в останні роки країна запозичила чимало європейських традицій. Це і встановлення ошатних ялинок, і подарунки рідним та друзям у розшитих плетених панчохах з оленями. Вітрини крамниць і дерева поблизу прикрашають яскравими гірляндами, фігурками тварин і вигадливими східними орнаментами. А на прилавках фруктових яток з'являється величезна кількість гранатів! Місцеві вважають цей фрукт дуже схожим на людське серце, тому прийти в гості до близьких людей на новорічні свята з цими плодами – не просто правило гарного тону, а й побажання всього найкращого без слів та листівок. Також до чаю подають горішки й насіння – з них, власне, і починаються посиденьки в цей період.
Фото pinterest.at
Стамбульці воліють проводжати старий рік у тісному сімейному колі, під щедрий стіл, де обов'язково є: кебаб, приготований на вугіллі, кисир (пшениця у м'ятно-томатному соусі), тушкована капуста з бараниною, імам-баялди (баклажани з м'ясним фаршем). Також жінки печуть неймовірні пшеничні коржики піде – чисті або присипані маком чи насінням наджелли (спеція, що нагадує материнку). Традиційним смаколиком є пахлава – листкова випічка з горіховою начинкою, присмачена медом, а іноді й місцевим алкоголем – раки. Та оскільки спиртне і досі не в пошані серед мусульман, найдоречнішим напоєм турки вважають традиційний салеп, в основі якого висушені коріння диких орхідей.
Фото pinterest.at
Після ситного застілля добре вийти прогулятися. Жителі європейської частини міста збираються на площі Таксим і в старовинному кварталі Пера. А городяни, які мешкають в азійській частині, гуляють у районі Кадикой. Феєрверки, концерти на свіжому повітрі, аромат кориці з кавою, веселощі – без цього не можливо уявити свято. Головну ялинку зазвичай встановлюють на вулиці Абді Іпекчі. Там до самісінького ранку працюють бари, ресторани і кафе, де можна посмакувати як наїдками національної кухні, так і стравами з усього світу.
Ще один обов'язковий атрибут Нового року – дід Мороз, Санта-Клаус або Миколай, який для турків теж не чужий. Усіх об'єднав один персонаж – Ноель Баба. Вважається, що в давнину його прообраз усе життя служив єпископом Мир Лікійських на території сучасної Анталії. Нині на місці одного з головних центрів давньої Лікії розкинулося містечко Демре. У церкві зберігається саркофаг Святого Миколая. Щоправда, сьогодні він практично порожній – ще в XI столітті італійські купці, обдуривши місцевих ченців, вивезли мощі до міста Барі.
Фото farcivilian.tumblr.com
Крім прогулянок ошатними вуличками з численними гірляндами, можна покататися на катері по нічному Босфору. Оскільки таку екскурсію розраховано на туристів, на суднах вони почуваються як удома: знайомі закуски горою, шампанське – рікою, та ще й дискотека зі звичних хітів, все-таки концерти на площах з місцевими поп-зірками – задоволення сумнівне для приїжджих.
Головна ж традиція новорічного свята по-турецькому – національна лотерея. Це як «Іронія долі» для жителів колишнього СРСР або колективний перегляд «Сам удома» на Заході. Напередодні Нового року кожен дорослий турок купує лотерейний білет, кількість яких обмежена, тому починається справжній ажіотаж із довжелезними чергами за заповітним аркушиком з цифрами. Люди, які не встигли купити його у своєму місті, телефонують родичам і друзям до сусідніх, щоб ті дістали їм омріяного білетика. А потім одного святкового дня вся родина всідається перед телевізором у надії розбагатіти.
Фото newyearistanbul.net
А тепер про найголовніше – сніг. Іноді він усе ж випадає святкової ночі на радість городянам і гостям. Хоча задля справедливості треба зауважити, що надокучливий дощ о цій порі буває значно частіше. Але все-таки сльота аніскільки не робить Стамбул тоскним – адже він такий ошатний і святковий, що про погоду особливо й не думаєш. Для повного набору турецьких новорічних вражень обов'язково постарайтесь зайняти місце на Галатському мосту, який з'єднує Стару та Нову частини Стамбула. Саме звідси найкраще видно яскравий святковий феєрверк, який традиційно запускають опівночі. Салюти в небі, які відбиваються вогнями у воді бухти – це захопливе видовище, а радісні вигуки глядачів «Mutlu Yillar!» – у перекладі з турецької «З Новим роком!» – означають, що новий календарний відлік можна вважати офіційно відкритим!
Головне фото angeltours.eu
