RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Ніч перед Різдвом і після

Ніч перед Різдвом і після

Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.

Традиційне українське Різдво рукавичками протерло шибки календарів, позначаючи усі свої 13 днів гостювання: від святвечора – шостого, й до Водохреща – дев’ятнадцятого січня.

Раніше до свят готувалися заздалегідь. Прибирали у будинках та біля них, білячи, вдягали їх у нове вбрання, щоб пасувало білосніжним кучугурам, і в новому зустрічали свята. Не забували й про вбрання для родини: заздалегідь готували тканину, вишивали хрестиком візерунки, а водночас навчали діток та молодь різноманітним щедрівкам і колядкам.1480504082_artleo.com-88633.jpgФото vsviti.com.ua

Святий вечір, що приходить напередодні Різдва, 6 січня, – вдалий час попрактикуватись у кулінарному мистецтві, адже до Вечері на столі має бути цілих 12, але виключно пісних страв. Найошатніша миска цього вечора належить куті – каші, що готується зі злакових зерен, з неї і починають частування. Коли на небі хтось різдвяним сірником запалює мерехтливу першу зірку, тільки тоді годиться куштувати першу ложку за день.Фото lovelylife.in.ua

Разом із родиною, яка повним складом намагається зібратися саме цього дня, до вечері долучається й дідівський дух – дідух. До хати його заносять із зіркою, а от збирають задовго до різдвяних свят – з колосся останніх жнив. Причепурюючи до вечері, вдягають на нього намисто з калини, в’яжуть краватку з кольорових стрічок, чи то прикрашають сухоцвітами. І дідух посідає найдостойніше місце – під образами. Усім своїм виглядом він демонструє повагу до пращурів і є уособленням безсмертя роду, добробуту і врожайності.Фото thetraveller.com.ua

Різдво малює нам яскраві картини: кучугури білого скрипучого снігу, поміж якими в’ється стежка від хати до хати, різьблені віконниці, заметені хуртовиною, та поміж всього цього білого простирадла – яскраві плями дівочих святкових хустин: червоні, мов жар, зелені, мов трава, сині, мов волошки в полі. Гомін і вереск дівчат наздоганяють парубочі густі голоси, а потім вони зливаються разом у різдвяних колядках та вітаннях господарям: «Добрий вечір тобі, пане-господарю...». Різні українські регіони мали й свій день для колядування. Хтось чекав гостей після святвечора, хтось у сам день Різдва, а дехто після нього. І кожен мав свій час та напрямок: малі діти часто ходили лишень по сусідах, де після пісень отримували від господарів солодощі, горіхи й інші гостинці. Дорослі хлопці й дівчата намагались подолати вже більші маршрути, у селах обходили практично всі хати.

Обов’язковим атрибутом колядників була «віфлеємська зірка», зазвичай зроблена з підручних матеріалів: переважно паперу жовтого, помаранчевого чи золотого кольору, прикрашена блискітками, стрічками, ліхтариками. У її центр могли також помістити й зображення Різдвяної ікони.50267702_2195498680704199_427441549094158336_o.jpgФото zak-insider.com

І, звичайно, на свята не обійтися без вертепу! Це у наш час ніякі іграшкові будиночки вже не викликають подиву. Тоді ж люди з цікавістю й захватом зазирали у невеличкі скриньки, у яких містились мініатюрні декорації і герої, що втілювали біблійний сюжет. Часто готували не просто фігурки, а справжній ляльковий театр, який переростав у живу історію завдяки голосам і вправним рухам акторів. З часом вертеп виріс із розмірів маленьких коробочок, і все частіше його можна побачити із героями у людський зріст.our-lady-of-lourdes-rc-church-home.jpg
Фото stsenariy.blogspot.com

Бризками води розставляло всі крапки у закінченні різдвяних свят Водохреще, у переддень якого українці відбували свято Маланки. У ці дати молодь ховалась за масками, приміряючи на себе образи фольклорних персонажів та тварин, і до самої ночі розносила містами й селами голосні щедрівки!

Головне фото lmbd.ru

Вам это будет интересно:
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Дивовижна Лапландія: країна чудес за полярним колом
Що ближче зимові свята, то голосніше всенародний плач за втраченими чарами новорічної ночі. Дощі, тумани і банальна втома стали на заваді рухові радості у місто, і казка відступила на північ, в далеку Лапландію. Тремтлива заграва полярного сяйва вкриває плоттю стародавні сказання і здуває з листівок золочений пил, вказуючи шлях у село Санта-Клауса, де ніколи не гаснуть різдвяні вогні.
Життя на воді: 7 маловідомих конкурентів Венеції
Коли ми чуємо вираз «місто на воді», одразу на думку спадає Венеція, чи не так? Неквапливі гондоли, вузенькі вулички по обидва боки, ніжне світло сонця, що заходить, і старовинна архітектура створюють той п’янкий романтичний коктейль, котрий приваблює туристів з усього світу.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Квіти по-українському. Катерина Білокур
Сьогодні виповнюється 120 років з дня народження відомої української художниці - Катерини Білокур. Її талант був визнаний за життя, її роботами захоплювався Пабло Пікассо, а в наші дні її картини виставлені у музеях, а Google присвячує їй свій дудл. А розпочиналось все за тоталітарних часів, коли всі сфери людського життя контролювались...
А ви знали...?
Добірка цього тижня сповнена загадковістю, красою та величчю духу... У ній поєднане мистецтво архітектури і живопису, сила духу людини із можливістю відчути аромат "старої Європи". Про все це - читайте далі!
А ви знали...?
Фарби, які роблять картини незабутніми... Емоції, які додають скульптурам душі... Різнобарвна краса, створена природою... Про все ми хочемо вам сьогодні розповісти!
А ви знали...?
У цьому випуску ми розповімо про жінок у Китаї, які мали свою мову, про жінку, яка зачинила свою квартиру на 70 років, а також про мистецтво графіті, скульптуру і місто, яке визнали історичним пам'ятником. Впевнені, вам сподобається!
Гендиректорка OUTLOOK Дарія Карякіна про роль громадських ініціатив в сфері культурної дипломатії
18 листопада Генеральна директорка проекту OUTLOOK, громадська діячка Дарія Карякіна взяла участь у якості експертки у транскордонному проекті «Європейські цінності та культурна дипломатія: молодіжні зустрічі Україна – Грузія».
А ви знали...?
Добірка цього тижня насичена фото і відео матеріалами з різних куточків нашої планети. Хто налаштовує годинники у Букінгемському палаці? Як звучить Чорнобиль? Чи можливо у незвичний спосіб оглянути околиці міста Чунцинь? Ці та інші цікавинки ви сьогодні дізнаєтесь!
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Посол Індії Партха Сатпатхі відкрив пам'ятник Махатмі Ганді в столиці
З нагоди 150-річчя Махатми Ганді Посольство Республіки Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрило бронзовий пам’ятник Махатми Ганді у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Закрыть
Outlook facebook page