RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу

Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу

Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...

...а де й запастися кількома літрами води!

У багатьох країнах Західної Європи сніданок з давніх-давен був схожий на грандіозний бенкет. До нього готувалися ще з вечора, точно підбираючи продукти в меню. «Ранкова трапеза – не тільки обличчя господаря, а й уявлення про менталітет усієї країни», – не забував повторювати англійський король Генріх ХIII, частуючи своїх заморських гостей. Ось так ще в 16 столітті у Великій Британії з'явився нині типовий англійський сніданок. На перший погляд – повний безлад: в одній тарілці неохайно намішано консерви, гриби, томати, варене яйце, сосиски, картопляні котлети, кров'янку, а іноді ще й ложку вівсянки на додачу. І хай це дивно виглядає разом, та насправді дуже навіть смачно. Адже головне у сніданку не його вигляд, упевнені жителі туманного Альбіону, а дотримання традицій, і одна з найважливіших – це чаювання після трапези. До того ж англійці геть не розуміють слова «добавка» або «візьму із собою в номер» і вважають таку поведінку украй неввічливою і неабияким нахабством щодо обслуговуючого персоналу.Фото 2.bp.blogspot.com

Прихопити щось «на потім» не вийде і в Скандинавії, бо і брати нічого! «Шведський стіл» – це тільки мовою пострадянської людини означає «їстиму, доки не лусну». У Швеції ж, навпаки, у вас буде вибір лише між сирами, хлібом і кавою – такий традиційний скандинавський сніданок. Просто і прісно. Тому бажано з вечора накупити продуктів, щоб попоїсти хоч у номері готелю. Бо й обід не ситніший за сніданок – юшка та окрайчик хліба.Фото topsandtips.com

Здавалося б, більш дієтичних країн, ніж скандинавські, не буває. А ось і ні! Там ще пропонують делікатеси порівняно з французьким «le petit déjeuner», що означає «маленький сніданок». На людину припадає всього один великий круасан і горнятко кави. Зате подібна трапеза може легко розтягнутися й до обіду. Цими традиціями користуються молоді люди, які зазвичай запрошують дівчину не на помпезну вечерю, а на легкий, однак довгий сніданок. Адже так дешевше і практичніше!Фото zastavki.com

Якщо французький сніданок можна отримати навіть після заходу сонця, то у німців усе суворо за розкладом. Від шостої ранку кухні починають клекотіти і пихкати ароматними сосисками, м'ясом, яйцями і квашеною капустою. На друге: сири, булочки та різноманітне варення. А ось запивати доведеться переважно пивом. Оскільки німці вірять, що цей напій не тільки стимулює роботу організму, а ще й очищає шлунок і печінку від шкідливих токсинів.

У номінації «Оригінальний сніданок», звичайно ж, перемагають іспанці. Адже подавати делікатеси вранці в Іспанії – традиція. Спершу буде тортилья, коржик із овочевою начинкою, а на десерт – чуррос, обсмажені палички із заварного тіста з різноманітним наповненням. А на додачу – густющий гарячий шоколад. Не хвилюйтеся, пити таке вас ніхто не змусить. У філіжанку з шоколадом вмочають чуррос, аби вишуканою смакотою остаточно вразити навіть снобів.Фото cliveworld.com

А ось «чим більше, тим багатше» – це якраз про Індію. Добре підмічено, що менталітет тамтешніх жителів буквально змушує виставляти все найдорожче в домі до дверей. Схоже індуси ставляться і до ранкового споживання їжі. «Сніданок – зустріч людини в новому житті» – такі фрази буквально заманюють вас до місцевих кафе та забігайлівок. А там... море всіляких страв! Але якраз індуси не дозволяють собі розтягнути сніданок. Вони поспіхом запихаються гострою картоплею з карі, бобами, сочевицею і хлібними коржиками, адже в Індії мільярд людей, і їсти хочуть усі. Після такої трапези радимо запастися літрами води, бо ваш шлунок згадуватиме це ще ой як довго.Фото cdn.sheknows.com

Гуманніша їжа на сніданок порадує у Піднебесній. Адже китайці не заморочуються над наїдками. На обід і вечерю можуть подати одні й ті самі страви, а іноді й на сніданок те, що не влізло з вечора. Зранку у всій країні люблять поласувати популярними «дім сам» – це подоба вареників з різноманітною начинкою, часто з морепродуктами. Традиційною стравою в Китаї є також пиріжки з рисового борошна, які не печуть, а варять. На півночі країни снідають паровими булочками і рисовою кашею зі свининою, а в центральних і східних регіонах вранці звикли їсти роли з рису, суп із прозорою локшиною та смажений тофу із сої. Просто і зі смаком.Фото american.expert

А ось кому доводиться перейматися сніданком, то це мандрівникам в Ізраїлі. Нещодавно ми були свідками, як російська туристка благала офіціанта готелю дати їй ковбасу до канапки, запевняючи, що вона не юдейка і взагалі невіруюча, тому ковбасу на сніданок їй не заборонено їсти. Утім, на жаль, не в Ізраїлі. Сніданок там суворіший, аніж 613 приписів Тори. Зранку дозволено їсти тільки молочне, рибу і фрукти. А як пощастить, вам дістанеться декілька фалафелів. Так ізраїльтяни називають морквяні млинчики, а не арабські бобові котлети.Фото hdwallpaperscool.com

Якщо говорити про арабські країни, то, на подив багатьох туристів, єгиптяни і турки, скажімо, їдять не так, як прийнято у готелях, де «все враховано». Традиційний сніданок для них – це щось легке перед молитвою. Зазвичай варене яйце, зерновий хліб і маслини.Фото katherinemartinelli.com

А ось що добре вивчили шанувальники кінематографу, то це американський сніданок: кількаповерхові бутерброди, арахісове масло і на десерт плитка шоколаду – тут головне, аби ситно і швидко. Смачного!

Заглавное фото squaremeal.co.uk

Вам це буде цікаво:
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Перегоріла? Не біда!
Зазвичай, коли лампочки в наших квартирах перегорають, ми, не замислюючись, викидаємо їх у смітник: яка від них тепер користь? Однак трішки фантазії – і руки «з потрібного місця» творять дива. Якщо у вас є дитина, то перегорілий освітлювальний прилад може перетворитися на чудову іграшку, зроблену своїми руками...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Усім потрібні гроші. Валюти світу
Називають їх скрізь по-різному, проте люблять, напевно, однаково. Ми говоримо, звісно ж, про гроші, а точніше про їхні «другі імена». Адже крім офіційної, у кожної валюти є своя, народна назва, яке не так відома, але дійсно заслуговує на увагу!
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти.
Закрити
Outlook facebook page