RU  UK  EN
Статті  >  Уяви  >  Оце так сервіс! Японське таксі

Оце так сервіс! Японське таксі

Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.

Транспортна система в Японії вельми розвинена і є однією з найсучасніших у світі. Так і хочеться написати, що японський транспорт найбезпечніший, але, оскільки в країні часто стаються всілякі стихійні лиха, рівень форс-мажорних обставин украй високий. Задля справедливості зауважу, що японці щороку витрачають колосальну суму на підтримку транспортної безпеки, впроваджуючи передові розробки і створюючи різні програми місцевого та національного масштабу. Людей навчають діяти і надавати першу допомогу в екстремальних ситуаціях. Спеціальні умови створено для іноземців та людей з обмеженими можливостями. Також велику увагу приділяють запобіганню крадіжок та інших злочинів у транспорті.

Перший приклад суто японського «вау» -транспорту – це звичайнісіньке таксі. Одразу зазначу, що вартість проїзду одна з найвищих у світі, але відмовити собі в задоволенні проїхатися хоча б кілька кілометрів просто неможливо! Найчастіше на вигляд це далеко не нові машини. Та й звичного нашому окові напису «taxi» не побачиш. Замість цього на шашках ієрогліфи, картинки з тваринами або мультяшними персонажами, які є візитівками транспортних компаній.b-sonytaxi-a-20180601-870x580.jpgФото japantimes.со.jp

Вільне чи зайняте авто, можна визначити, поглянувши на сигнальні лампи за лобовим склом: світить червоним – готове відвезти вас у будь-якому напрямку; зелений означає, що, на жаль, воно уже до послуг інших пасажирів.

Таксі можна зупинити на вулиці, просто махнувши рукою. Єдине, чого не варто робити, то це намагатися відчинити машину самостійно. Хоча всі іноземці саме так і роблять. А весь фокус у тому, що двері відчиняються тільки з панелі управління спеціальним механізмом, тому краще відійти вбік і почекати, коли вони самі розчахнуться перед вами.

Дивіться також: Таксі по-венеційському: гондоли

Головні ж принади автомобіля всередині: ідеально чистий салон, на сидіннях білі мереживні чохли, крім аптечки, є телевізор, всілякі масажні механізми і навіть електробритва; також у таксі можна придбати жувальну гумку, сигарети, воду або інші прохолодні напої. Незвичним для нас є стенд з рекламними проспектами на задньому сидінні, але тут, на мій погляд, таксисти явно не допрацювали, адже все надруковано винятково японською мовою. Один мій знайомий розповідав, що є служби, в машинах яких встановлено систему караоке. Сама ж я такого не бачила, зате точно знаю із власного досвіду, що похмурих пасажирів пригощають шоколадками.Фото nabudatel.net

Та найприємніше в таксі – це їхні водії, неймовірно ввічливі та чемні. Практично всі вони чоловіки і – увага – вдягнені ну просто з голочки. Узагалі, роль уніформи в Країні вранішнього сонця багатогранна і глибока. Люди справді дбайливо ставляться до свого робочого одягу, тримають його в чистоті, і складається враження, що чим брудніше виробництво, тим чистіший вигляд має робітник. Японський водій завжди в білій сорочці, жилеті, краватці, штанях, піджаку, також обов'язковим є кашкет і білі рукавички. У всьому цьому таксист більше скидається на капітана далекого плавання чи пілота пасажирського Боїнга. Одним словом, вражає, і особливо тих, хто користується цим видом транспорту в Україні.

Здобути роботу в таксі у Японії непросто. Як мені пояснили, для цього потрібно спершу одержати права і 10 років проїздити на авто, жодного разу не потрапивши в аварію. Потім треба скласти нелегкий іспит на знання географії міста. Тоді і тільки тоді можна отримати ліцензію на право возити пасажирів.

Ще більше труднощів водіям таксі створюють особливості японського містобудування. Про заплутані вулиці деяких тамтешніх міст ходять легенди, але і це не найстрашніше. Річ у тім, що номери будівлям там присвоюють залежно від дати, коли їх звели. У поєднанні з періодичністю землетрусів маємо таке, що будинок № 1 може бути посередині вулиці й сусідити з № 30 і стояти навпроти № 25. Логіки в цьому жодної, тому орієнтуватися в місті украй складно. Моя порада: завжди брати із собою не просто адресу, а адресу з мапою, де зазначено місцезнаходження потрібного вам будинку.viptransfer.jpg

Фото аrmeniaservice.ru

Якщо ви-таки заблукали, то врятувати васможуть лише чемні водії таксі, оскільки саме вони мають неймовірні знання про місто, визначні пам'ятки, будівлі, готелі; крім того, про курси валют, затори, результати скачок і спортивних матчів, розклади поїздів, авіарейсів, вистав, виставок; також вони завжди підкажуть, коли зачиняють та відчиняють популярні нічні заклади і ресторани. Та є одна проблема – всім цим вони готові поділитися зі своїм клієнтом винятково японською мовою. Англійською не володіють узагалі.

Усю перелічену вище інформацію представникові цієї професії в Японії слід знати, щоб обійти колег. Бо конкуренція у цій сфері надзвичайно висока, ось і доводиться вигадувати різні маркетингові ходи для залучення клієнтів. Наприклад, у Японії існує таксі, водії котрих жінки, і возять вони теж лише жінок. Чоловікам, якщо їм, звісно, не 3 роки, в це царство зась.

Знайома японка розповідала мені про ще один цікавий сервіс, розрахований на вагітних, пенсіонерів, а також тих, хто не любить швидкої їзди. Його ідея полягає в тому, що пасажир може попросити водія їхати повільно, натиснувши спеціальну кнопку в салоні. На шашках таких таксі не випадково зображено черепаху, і проїхатися в них можна поки тільки у місті Йокогамі. Утім, популярність цієї послуги зростає, тож не здивуюсь, якщо в недалекому майбутньому такі машини курсуватимуть по всій країні.

Дивіться також: Таксі по-нью-йоркському

Окремо розповім про культуру водіння. Японці в цілому дуже законослухняні громадяни, це проявляється не тільки в сумлінній сплаті податків, а й у тому, як вони керують своїми авто.

Водії в Японії, я б сказала, інтелігентні: ніхто не намагається одне одного підрізати чи обігнати, а ось пропустити чи почекати – звичне діло. Цікава історія і з сигналом. Таке враження, що його просто немає в японських автівках. Їдучи, водії не теревенять по телефону, не курять, не кермують однією рукою, при цьому висунувши другу у відчинене вікно, і, зрозуміло, не порушують встановлених знаків, розміток та швидкісного режиму. За правилами, в авто сідають троє пасажирів і тільки на заднє сидіння. Винятки бувають украй рідко.

Треба сказати, що таксі досить популярний вид транспорту в Японії. Самі ж японці жартують, що на вулицях Токіо затори створюють винятково таксисти. Такий попит обумовлений тим, що мати власну машину, наприклад, жителеві столиці, не надто й потрібно, оскільки громадський транспорт доступний, комфортний, а також зручний з точки зору розміщення зупинок і швидкості руху по місту. Власне ж авто потребує чималих фінансових витрат, і тут річ радше не в його придбанні, а у використанні: дуже дорого коштує місце для паркування, при цьому вдень знайти його неабияк важко, до того ж наявність платних доріг і великі штрафи за порушення теж малоприємні.japan-CAB0216.jpgФото travelandleisure.соm

І ще хотілося б обговорити систему оплати за проїзд. Будь ласка, не залишайте японцям чайових, хай би як комфортно ви почувалися в таксі чи деінде! Їхній культурі це не притаманно і швидше засмутить, ніж потішить. Вартість обслуговування і без того, повірте мені, входить у чималу суму за проїзд, яка автоматично збільшується вночі та в негоду. Сплатити ж за послуги таксі можна не тільки готівкою, а й карткою, адже практично всі машини обладнано спеціальними терміналами. Тим, хто витрачає не власні кошти, а, скажімо, роботодавця, водій обов'язково видасть чек. Великі японські компанії зазвичай забезпечують співробітників спеціальними квитками на таксі подібно до наших проїзних, які слід пред'являти водієві, діставшись до пункту призначення.

Виходячи з таксі, треба обов’язково взяти візитку з ім'ям водія і номером машини. Вона може знадобитися, якщо раптом щось забудете в салоні. Зателефонувавши за вказаним номером, вам завжди повернуть залишену річ. Єдиний нюанс – це має робити людина, яка знає японську мову, оскільки, як я вже згадувала, у службах таксі по-англійському не розмовляють.

Дивіться також: Superflat: суперплощина японського мистецтва

Отже, поїздка в японському таксі для українського мандрівника – радше захоплива екскурсія, ніж звичайний спосіб пересування містом. Саме її я наполегливо рекомендую кожному, хто збирається до Японії. Таку пригоду ви не раз обговорюватимете з друзями, повернувшись додому. До того ж доторкнетеся до колориту японської культури і відчуєте себе по-справжньому цивілізованою людиною, котра живе у 21 столітті. Ну а якщо ви підприємець, який шукає нових обріїв для бізнесу у своїй країні, то японське таксі неодмінно стане вашим ідейним натхненником. І хтозна, може, в недалекому майбутньому моя розповідь вже не видаватиметься такою дивною.

Головне фото japantimes.со.jp

Вам це буде цікаво:
Подивися на це небо. Найкращі планетарії світу
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Леніну й не снилося... Вражаючі мавзолеї
Великі й не дуже світу цього змушують голосно говорити про себе не тільки за життя, але й після смерті. А як, власне, можна промовчати, дивлячись на помпезну усипальню того чи іншого діяча, навіть не беручи до уваги єгипетські піраміди. Outlook переконався в тому, що мавзолей Володимира Ілліча на Красній площі – досить скромний притулок на відміну від...
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Перегоріла? Не біда!
Зазвичай, коли лампочки в наших квартирах перегорають, ми, не замислюючись, викидаємо їх у смітник: яка від них тепер користь? Однак трішки фантазії – і руки «з потрібного місця» творять дива. Якщо у вас є дитина, то перегорілий освітлювальний прилад може перетворитися на чудову іграшку, зроблену своїми руками...
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Ми там були: Японія - тонкощі токійського життя
Мало хто з туристів добереться до далекої Японії. Але у Марини Бєлки, дизайнера одягу, це вийшло, адже загадкова Країна Вранішнього Сонця була її дитячою мрією. Вона поділилася з нами враженнями від Токіо і дала майбутнім туристам практичні поради.
Інфраструктура по-китайськи: неймовірний міст, що єднає Макао і Гонконг
Коли скептики кажуть, що все «най-най» уже збудоване людством, і кивають на різноманітні і справді видатні витвори інженерної думки, вони найчастіше погано поінформовані і навряд чи дивляться далі за розвинені західні країни. А тим часом, приміром, у Китаї держава піднімає просто нечувані інфраструктурні проекти.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Встигнути подумати про все: топ-5 затяжних рейсів
Талони на посадку й закордонний паспорт приємно гріють вам руку, а багаж уже давно перетворено чиїмись вправними руками на пам'ятник з поліетилену. За прикрою випадковістю саме в цьому целофановому полоні можуть залишитися журнали, книжки і кросворди, що ви їх припасли на випадок хронічного нападу нудьги під час перельоту.
Закрити
Outlook facebook page