RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе

Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе

«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.

І справді, що тут такого – жити всередині активного стратовулкана?

Стародавнє портове місто Кагосіма вітає гостей густими хмарами кіптяви. Курний конус вулканічного острова Сакурадзіма біля південного узбережжя Кюсю час від часу стріляє в лазурове небо струменями сажі й попелу. Щодня пором доправляє сюди галасливі юрби курортників, котрі поспішають до гарячих джерел на пагорбах вогнедишної гори. З оглядового майданчика Юнохіра відкривається чудовий краєвид південного піка Мінамідаке і розкішний океанаріум із зоною для дайвінгу, а улюбленим місцем для медитацій слугує лавова обсерваторія Арімура. Внизу простирається нерівне поле застиглої магми, по якому розкидані вигадливо вигнуті чорні сосни, схожі на ієрогліфи, начертані пензлем каліграфа.kagoshima-japan-nagasaki-hana-kagoshima-prefecture-187278.jpgФото pexels.com

Завдяки поверхневому заляганню термальних вод в околицях Кагосіми розвинене землеробство і садівництво. Про видатні успіхи остров’ян у вирощуванні фруктів свідчить застаріла назва південної частини Кюсю – Сацума, що у перекладі означає «Цитрус». У наш час урожай знімають двічі-тричі на рік. Чарівні аромати сливової наливки «Хонбо Сюдзо» і солодкої бататової горілки сьотю заманюють гурманів у бари і винні крамниці. Найдорожчі напої розливають у винокурні «Галлерія Хонбо», власник якої дотримується старовинних рецептів.

У періоди Хейян й Едо землі нинішньої префектури Кагосіми належали могутньому кланові Сімадзу, чий статок багатократно перевищував скромні запаси імперської казни. До честі самураїв, дбали вони не тільки про набивання власних кишень. Чудовий пейзажний сад Сенганен, закладений даймо Міцухіса 1658 року, відображає духовні пошуки кількох поколінь правлячої династії. На підтвердження відомої буддійської тези про приховану сутність речей садові ландшафти створюють оптичну ілюзію неймовірного масштабу: Сакурадзіма здається крихітним пагорбом, а затока Кінко має вигляд декоративного ставу.t7bx09nigbcwij9mmf5yqiz76515.jpegФото wowu.jp

Композиції підсвічуються кам’яними ліхтарями, а вздовж стежок чинно розсаджуються продавці сувенірів, навіюючи перехожим неправедну думку негайно розтратити всю готівку на цасумський кольоровий кришталь та ексклюзивну кераміку. До речі, до історичної гончарної фабрики Ісо Оніваяке звідси рукою подати. За бажання можна поспостерігати за роботою майстрів й увічнити на плівці народження чергового шедевра.

Багата експозиція краєзнавчого музею Сьоко Сюсейкан відслідковує розвиток промисловості і ремесел в Кагосімі. В окремому залі розміщено колекцію машин, з котрих починалася індустріалізація країни, зокрема, реконструйовану відображальну піч для виплавки артилерійських гармат, що прикрашають садові алеї. Запізніла технічна революція виправдала сподівання: 1970 року Японія стала четвертою країною світу, що запустила на орбіту штучний супутник Землі. Чотирьохступінчаста ракета-носій стартувала з космодрому «Утіноура», розташованого у півгодини їзди від міста.

Дивіться також: Departure: Сатояма

Технологічна перевага Кагосіми, обумовлена тісним контактом з європейською культурою, обумовила результат кампанії проти сьогуната, до якої вдався Сімадзу ХІсаміцу за підтримки кланів Морі і Ямауті. Жвава гавань з виходом до Східно-Китайського моря від початку не вписувалася в ізоляційну стратегію роду Токугава. 1549 року князь Такахіса вперше впустив у порт кораблі португальських місіонерів на чолі з єзуїтом Франциском Ксав’є. Селяни неохоче вслухалися у благу звістку, і розчаровані проповідники незабаром перебралися на Хірадо, зате в розпорядженні правителів Сацума опинилися аркебузи «рудих варварів», доведені до ладу тутешніми умільцями. Наглухо забите вікно у Європу злегка відкрилося, а через три сотні років з гуркотом розчахнулося навстіж, відкривши дорогу до Реставрації Мейдзі – доби японського модерну.5d5f8add7fba0_5d5f8a554c16c_309627068.jpgФото allabout-japan.com

У затяжному конфлікті між реформаторськими прибічниками феодальних порядків Кагосіма відіграла неоднозначну роль, пройшовши звивистий шлях від локомотива революції до форпосту реакції. Що характерно, у фокусі подій перебувала одна й та сама постать. Блискучий воєначальник Сайго Такаморі розбив армію сьогуна лиш для того, щоб через десять років очолити заздалегідь приречене Сацумське повстання і скласти голову на мальовничій горі Сіраяма. Фортечні стіни зруйнованого замку Цурумару досі зберігають сліди від куль, випущених у дні заколоту.

Біографія Такаморі лягла в основу голосної голлівудської стрічки «Останній самурай». Заради зовнішнього ефекту сценаристи навіть не спробували розібратися у політичному підґрунті і реальних мотивах полководця, сходу підмінивши яскраву самобутню особистість зручним міфом. Хочете дізнатися правду про життя і смерть героя? До ваших послуг меморіальний комплекс «Сайго Нансю» у парку Нансю Камітацуо.IMG_4219.JPGФото eustaciatan.com

Сьогоднішня Кагосіма не пам’ятає старих образ і живих в ритмі вічного свята. Місцеві жителі люблять забавляти туристів і охоче веселяться самі, змагаючись у мистецтві піщаної скульптури, влаштовуючи бої павуків й урочисто спалюючи старі пляжні парасольки з нагоди початку нового купального сезону.

У листопаді танцюристи Країни вранішнього сонця з’їжджаються на конкурс традиційного танцю «Охара Мацурі». Барвиста карнавальна хода в день відкриття фестивалю має великий успіх в іноземців. Напевно, Ніцше мав рацію: жити біля підніжжя вулкана, можливо, й страшнувато, але не нудно і дуже по-самурайськи.

Головне фото silversea.com

Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Закрыть
Outlook facebook page