RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе

Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе

Автор: 18.05.2019 | Японія
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.

І справді, що тут такого – жити всередині активного стратовулкана?

Стародавнє портове місто Кагосіма вітає гостей густими хмарами кіптяви. Курний конус вулканічного острова Сакурадзіма біля південного узбережжя Кюсю час від часу стріляє в лазурове небо струменями сажі й попелу. Щодня пором доправляє сюди галасливі юрби курортників, котрі поспішають до гарячих джерел на пагорбах вогнедишної гори. З оглядового майданчика Юнохіра відкривається чудовий краєвид південного піка Мінамідаке і розкішний океанаріум із зоною для дайвінгу, а улюбленим місцем для медитацій слугує лавова обсерваторія Арімура. Внизу простирається нерівне поле застиглої магми, по якому розкидані вигадливо вигнуті чорні сосни, схожі на ієрогліфи, начертані пензлем каліграфа.kagoshima-japan-nagasaki-hana-kagoshima-prefecture-187278.jpgФото pexels.com

Завдяки поверхневому заляганню термальних вод в околицях Кагосіми розвинене землеробство і садівництво. Про видатні успіхи остров’ян у вирощуванні фруктів свідчить застаріла назва південної частини Кюсю – Сацума, що у перекладі означає «Цитрус». У наш час урожай знімають двічі-тричі на рік. Чарівні аромати сливової наливки «Хонбо Сюдзо» і солодкої бататової горілки сьотю заманюють гурманів у бари і винні крамниці. Найдорожчі напої розливають у винокурні «Галлерія Хонбо», власник якої дотримується старовинних рецептів.

У періоди Хейян й Едо землі нинішньої префектури Кагосіми належали могутньому кланові Сімадзу, чий статок багатократно перевищував скромні запаси імперської казни. До честі самураїв, дбали вони не тільки про набивання власних кишень. Чудовий пейзажний сад Сенганен, закладений даймо Міцухіса 1658 року, відображає духовні пошуки кількох поколінь правлячої династії. На підтвердження відомої буддійської тези про приховану сутність речей садові ландшафти створюють оптичну ілюзію неймовірного масштабу: Сакурадзіма здається крихітним пагорбом, а затока Кінко має вигляд декоративного ставу.fukuoka-japan-red-bridge-shrine.jpgФото secure.royalcaribbean.com

Композиції підсвічуються кам’яними ліхтарями, а вздовж стежок чинно розсаджуються продавці сувенірів, навіюючи перехожим неправедну думку негайно розтратити всю готівку на цасумський кольоровий кришталь та ексклюзивну кераміку. До речі, до історичної гончарної фабрики Ісо Оніваяке звідси рукою подати. За бажання можна поспостерігати за роботою майстрів й увічнити на плівці народження чергового шедевра.

Багата експозиція краєзнавчого музею Сьоко Сюсейкан відслідковує розвиток промисловості і ремесел в Кагосімі. В окремому залі розміщено колекцію машин, з котрих починалася індустріалізація країни, зокрема, реконструйовану відображальну піч для виплавки артилерійських гармат, що прикрашають садові алеї. Запізніла технічна революція виправдала сподівання: 1970 року Японія стала четвертою країною світу, що запустила на орбіту штучний супутник Землі. Чотирьохступінчаста ракета-носій стартувала з космодрому «Утіноура», розташованого у півгодини їзди від міста.

Дивіться також: Departure: Сатояма

Технологічна перевага Кагосіми, обумовлена тісним контактом з європейською культурою, обумовила результат кампанії проти сьогуната, до якої вдався Сімадзу ХІсаміцу за підтримки кланів Морі і Ямауті. Жвава гавань з виходом до Східно-Китайського моря від початку не вписувалася в ізоляційну стратегію роду Токугава. 1549 року князь Такахіса вперше впустив у порт кораблі португальських місіонерів на чолі з єзуїтом Франциском Ксав’є. Селяни неохоче вслухалися у благу звістку, і розчаровані проповідники незабаром перебралися на Хірадо, зате в розпорядженні правителів Сацума опинилися аркебузи «рудих варварів», доведені до ладу тутешніми умільцями. Наглухо забите вікно у Європу злегка відкрилося, а через три сотні років з гуркотом розчахнулося навстіж, відкривши дорогу до Реставрації Мейдзі – доби японського модерну.Kagoshima.original.35379.jpgФото thousandwonders.net

У затяжному конфлікті між реформаторськими прибічниками феодальних порядків Кагосіма відіграла неоднозначну роль, пройшовши звивистий шлях від локомотива революції до форпосту реакції. Що характерно, у фокусі подій перебувала одна й та сама постать. Блискучий воєначальник Сайго Такаморі розбив армію сьогуна лиш для того, щоб через десять років очолити заздалегідь приречене Сацумське повстання і скласти голову на мальовничій горі Сіраяма. Фортечні стіни зруйнованого замку Цурумару досі зберігають сліди від куль, випущених у дні заколоту.

Біографія Такаморі лягла в основу голосної голлівудської стрічки «Останній самурай». Заради зовнішнього ефекту сценаристи навіть не спробували розібратися у політичному підґрунті і реальних мотивах полководця, сходу підмінивши яскраву самобутню особистість зручним міфом. Хочете дізнатися правду про життя і смерть героя? До ваших послуг меморіальний комплекс «Сайго Нансю» у парку Нансю Камітацуо.

Сьогоднішня Кагосіма не пам’ятає старих образ і живих в ритмі вічного свята. Місцеві жителі люблять забавляти туристів і охоче веселяться самі, змагаючись у мистецтві піщаної скульптури, влаштовуючи бої павуків й урочисто спалюючи старі пляжні парасольки з нагоди початку нового купального сезону.091_reh_Nyumatsuri.jpgФото ohmatsuri.com

У листопаді танцюристи Країни вранішнього сонця з’їжджаються на конкурс традиційного танцю «Охара Мацурі». Барвиста карнавальна хода в день відкриття фестивалю має великий успіх в іноземців. Напевно, Ніцше мав рацію: жити біля підніжжя вулкана, можливо, й страшнувато, але не нудно і дуже по-самурайськи.

Головне фото silversea.com

Вам це буде цікаво:
Чайні імперії світу
Мало хто з нас, заварюючи собі улюблену кружечку чаю, замислюється, а звідки до нашої кухні дістався саме цей напій? Звісно, стереотипно ми знаємо, що, мабуть, із Індії чи Китаю, але насправді – не факт. У світі близько 30-ти країн серйозно займаються саме чаєм, і всередині цього співтовариства вимальовується дуже чітка ієрархія, котру очолює так звана «Велика чайна сімка».
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Тварини у місті – коли люди з природою в злагоді
Багатьох містян іноді дратують кішки, собаки і навіть голуби на вулицях. А спроби зоозахисників вберегти їх від нападок людей і голоду часто малоефективні. Але у світі прекрасні міста, в яких люди відмінно уживаються з оленями, павичами і великою рогатою худобою…
Ніхонгамі: Жмут як ознака статусу
Ніхонгамі – це своєрідний спосіб укладання волосся в японській традиції. Цікаво, що в Країні вранішнього сонця зачіски контролювалися законом і слугували своєрідним дрес-кодом для дівчат різних прошарків і соціального статусу. Тому кожному класові строго відповідає певний одяг і убрання волосся, і цих законів досі суворо дотримуються гейші та їхні учениці.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Ми там були: Японія - тонкощі токійського життя
Мало хто з туристів добереться до далекої Японії. Але у Марини Бєлки, дизайнера одягу, це вийшло, адже загадкова Країна Вранішнього Сонця була її дитячою мрією. Вона поділилася з нами враженнями від Токіо і дала майбутнім туристам практичні поради.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Закрити
Outlook facebook page