RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Departure: Сатояма

Departure: Сатояма

Автор: 09.08.2018 | Японія
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.

Містечко Сатояма розділене на дві частини рікою Сето. Колись вона була широким каналом, що ділив жителів на самураїв і селян. Перші будували міцні, багаті житла по один бік, інші споруджували невеликі будиночки вздовж води навпроти. Сьогодні біля річки по обидва її боки щодня юрмляться діти з окрайцями хліба в руках. Малюки годують кольорових коропів, для яких ріка Сето стала рідною домівкою. Риба не боїться людей і, плаваючи каналом, залюбки без поспіху приймає їжу з рук. Крім коропів у Сето водяться бички, міноги, краби та багато інших живих істот. Але найбільш упевнено почуваються тут все ж коропи. Їм раді і в самих оселях людей. Справа в тому, що всі будинки тут обладнані басейнами, котрі постійно наповнюються водою з річки Сето, вона ж виносить води з цих басейнів назад у головний канал. Виходить, що ці потоки є частиною приватних володінь.

Фото i.pinimg.com

Басейни у будинках Сатоями відіграють дуже важливу роль у житті містян. У такій воді миють зелень до столу, фрукти, овочі, у ній полощуть посуд після їжі. Найчастіше жителі містечка їдять рис, а, значить, безліч відварених зернин потрапляють у воду. Проте вони не забруднюють її, а служать кормом для тих же коропів. Індикатором чистоти води є унікальний вид корюшки без луски, котра живе тільки в чистих водоймах. Чималу роль відіграє і покрив дна потоку. Воно практично все заросло товстим шаром водоростей. За денного світла рослини виділяють пухирці кисню, котрі піднімаються на поверхню, тим самим очищуючи воду.

Особливою Сатояму роблять не тільки річка, що тече крізь житлові будинки, і її жива участь у процесі біоценозу. Місто оточують рисові поля, навколо яких розбито чимало овочевих грядок, а в сусідніх лісах ростуть гриби і ягоди, котрі також слугують їжею для місцевих. Деревину ж використовують жителі Сатоями для новобудов і біомаси, котра своєю чергою є єдиним джерелом енергії для сатоямців. Самі мешканці Сатоями переконані, що мають все необхідне для життя, і вони можуть спокійно прожити у своєму майже ідеальному світі, навіть не користуючись благами цивілізації.

Фото c1.staticflickr.com

Такий замкнутий спосіб життя традиційний для давніх японських сіл. Він останнім часом активно підтримується урядом країни передусім через те, що дає змогу людям самим забезпечити своє існування без сторонньої допомоги. А для Японії, котра значною мірою залежить від імпорту продовольства й енергії, це дуже важливе питання. До того ж це сприятливо позначається на здоров’ї самих людей, котрі мешкають у менш стресовому середовищі, і приваблює у країну нових туристів. Більше того, керівництво країни розробило стратегію (чи, як її ще називають в Японії, реконструкцію) переходу життя до таких екопоселень.

Фото jlgc.org.uk

Інтерес до замкнутого циклу життя в Японії тільки зростає. Щороку подивитися, як і чим годують себе «відлюдники», приїжджають подивитися сотні туристів. У Сатояму часто навідуються офісні клерки із розташованого поблизу Кіото, щоб відпочити від міської метушні. Багато з них тут уперше пересідають на велосипеди, а охочі мають змогу допомогти місцевим скопати їхні городи чи піймати коропа в річці. У центрі містечка розташований музей народних ремесел. Він цікавий не лише своїми експонатами, але й тим, що зроблений без єдиного цвяха. Будівельники зібрали його, як пазл, використовуючи стародавню техніку японських майстрів. Зголоднілим гостям подають у невеликих харчевнях на березі Сето річкову рибу, хоубамісо, приготовлене на листі магнолії, наливають саке. 

Заглавное фото tokyoweekender.com

Вам це буде цікаво:
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі. І справді, що тут такого – жити всередині активного стратовулкана?
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Superflat: суперплощина японського мистецтва
Любителі аніме ніколи не пройдуть повз сучасне японське мистецтво. Особливо, якщо цей напрямок безпосередньо належить до коміксів манга. Художник Такаші Муракамі був першим, хто замислився, як назватим те мистецтво, котре ловить натхнення в черговому аніме, але говорить про вічні цінності.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в Outlook.
Оманливий пензель пані Хокусай
Ексцентричний старець Кацусіка Хокусай був справжньою зіркою доби Едо, творчим генієм і нелюдським боржником половини міста. Він мав не менш як 30 псевдонімів, поміняв 93 будинки і створив безліч гравюр, малюнків і картин. Його відома «Велика хвиля в Канагаві» заворожує. Та мало хто знає, що цю ксилографію, як і багато інших робіт, Хокусаю допомагала створювати дочка – загублена в часі і величезній тіні «божевільного живописом» батька художниці Кацусіка Ой.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню, а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Банк менталітетів. Японія: свій серед чужих
Японці вирощують сакуру, поїдають тоннами рис, майстерно скручують роли, розгулюють у кімоно і... вважають поганим тоном НЕ плямкати за столом. Якщо з першими фактами стійко асоціюються жителі Країни, де сходить сонце, то про останній знають далеко не всі. А проте, крім незвичайних правил етикету, у цього народу є ще цілий десяток тільки їм притаманних особливостей.
Різнобарвний рай: Як японці бачать естетику прекрасного
Японія - країна, де люди вірні традиціям. Не виняток і колірна гамма, яка в світовідчутті японців знайшла мало не божественне походження. «Колір ранкового неба», «глибина нічного намету», «півтони після світанку» - так охрестили фарби, які споглядали в світі навколо себе. Словом «колір» називали коханої людини - напевно, в багатогранних інтонаціях колористики зосередилися найніжніші і прекрасні почуття. Сьогодні OUTLOOK розповість, на чому заснована символіка відтінків в Японії...
Посол Японії в Україні разом з Київським міським головою та Ректором КНУ імені Тараса Шевченка висадили в Києві сакури.
11 квітня 2017 року Посольство Японії в Україні висадило в Києві сакури. Захід відбувся в Ботанічному саду імені ак. О.В. Фоміна, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Японії в Україні Шігекі Сумі та ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніда Губерського, а також біля Національної опери України за участі Київського міського голови Віталія Кличка
Посол Японії і Міністр інформаційної політики України висадили в Києві першу сакуру
Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Шігекі Сумі та Міністр інформаційної політики України Юрій Стець висадили в Києві першу сакуру в рамках акції «2500 сакур», присвяченої Року Японії в Україні та 25-річчю встановлення дипломатичних відносин між нашими державами.
Посольство Японії висадить понад тисячу сакур у 20 містах України
Цьогоріч виповнюється 25 років з часу встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною і вже активно проводяться заходи в рамках святкування «Року Японії в Україні». Оскільки сакура є символом Японії, Посольство розпочинає кампанію із висадження дерев сакури по всій території України, щоб якомога більше українців мали змогу насолодитися її красою.
Поговоримо японською або як зрозуміти японців
Попри назву, в цій статті йтиметься не про особливості японських ієрогліфів і їхньої вимови. Адже для цього, по-перше, є купа спеціальної літератури, а, по-друге, якщо ви не вивчаєте японської мови, то такі знання, може, і розширять ваш кругозір, але на практиці не принесуть жодної користі.
Гетто світу: Самураї на карнавалі.
Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі.
Закрити
Outlook facebook page