RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...

... а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.

Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури. А Японія для європейців – це інший світ, екзотичний і привабний. Її традиції і культура геть чужі, тому такі цікаві. Національна японська кухня з неабияким успіхом завойовує всі континенти, де знову і знову з'являються ресторани в колориті цієї країни. Та, виявляється, це лише віддалений відгомін справжньої японської кухні, адаптований до наших реалій. Тому, щоб по-справжньому відчути Японію, потрібно скуштувати традиційні страви її національної кухні, так би мовити, з перших рук.

Звісно, для цього слід вибирати саме страви, яких немає у жодній іншій країні світу. У цьому плані в Японії є чим поживитися, адже її автентична кухня особлива навіть у порівнянні з найближчими азійськими країнами. Крім того, цікавить нас не лише сама їжа, але і способи її подачі та споживання, що розкривають таємниці загадкової японської душі.Фото newpix.ru

Національна японська кухня – це особлива філософія. Починається вона з поваги й трепетного ставлення до самої їжі, спрямованого на максимальне збереження її первинного стану. Споживання їжі для японця – це особлива розмірена церемонія, тому краса подачі страв тут важлива не менше, ніж їхні смакові якості. Також «на чолі японського столу» стоять вимоги до корисності їжі. Саме завдяки цьому японці живуть довго, зберігаючи протягом усього життя бадьорість і високу працездатність.

Почнімо нашу гастрономічну подорож Країною вранішнього сонця зі страви, котра стала її символом. Суші – здавалося б, прості грудочки рису з начинкою з морепродуктів. Але навряд чи ви знаєте, що це таке. Те, що подають в сушіторіях, розкиданих по всьому світу, лише віддалено нагадує за смаком справжні суші. Це спотворена версія «японських грудочок».

Справжні суші (а мовою оригіналу «сусі») обов'язково слід готувати із сирих морепродуктів. Тому, навіть опинившись у Токіо, не поспішайте куштувати суші в ресторані з яскравими вивісками в центрі міста – це спецефекти для наївних туристів. На думку японців, суші можна готувати тільки поблизу моря. Далеко від моря – це суші, приготовлені з порушенням правил, і до того ж не такі свіжі, якими мають бути. Однак сирий набір морепродуктів – це ще не все. Для суші використовують також особливі сорти рису, які піддають правильній обробці. А експорт японського рису вельми обмежений, і справжні секрети його приготування відкривають лише обраним кухарям. Тож ось вам ще один доказ того, що в нас ніде апріорі не можна купити гідних суші.

Ідеальні автентичні суші в Токіо можна скуштувати тільки в порту Цукідзі. Тут розкинувся великий рибний ринок і безліч суші-ресторанчиків. Похід на сам ринок теж може стати неабиякою розвагою – яких тільки морепродуктів тут не знайдеш, та ще й за низькими цінами. Але для гарного улову треба встати із сонцем. Ринок працює з 4-ї ранку і до першої години дня.

Один з найкращих ресторанів Цукідзі – «Sushi Dai». Рибу тут отримують безпосередньо в порту вночі. Тому замовляти столик варто на ранок. Адреса ринку Цукідзі: 5-2 Tsukiji, Chūō-ku. Зважайте: все зачинено щонеділі, в національні свята, а також у другу та четверту середи місяця.

Суші-трапеза, всупереч серйозному ставленню японців до їжі, не вирізняється особливою церемоніальністю. Пояснення цьому знаходимо у витоках. Суші – їжа, яку вигадали самураї в епоху Едо (1603–1868). Хоч у цей період в Японії закріпився диктаторський режим, в історії країни Едо відзначено як епоху розквіту японської духовності. Саме в ті роки виникла і сформувалася національна ідея, а література переживала свій золотий вік. Панівним класом тоді були військові – самураї. І появою суші ми зобов'язані саме їм.Фото hstatic.cntraveller.ru

У самураїв, завжди готових до бою, не було часу на розкішні трапези. Тому вони примудрялися швидко приготувати корисну закуску, щоб буквально на ходу з'їсти й миттєво насититися. Це і були всесвітньо відомі суші – такий собі давньояпонський фастфуд.

Японський етикет у цьому питанні дещо дискримінує жінок. Нам належить їсти будь-які види суші та сашимі тільки спеціальними паличками (називають їх «хаші»), тоді як чоловік «священну» їжу може брати просто руками. Роли, які в Японії насправді не дуже популярні, їдять лише за допомогою хаші. Але головне – взяти суші за край і занурити в соус саме з боку риби, інакше навіть через таку дрібницю смак буде безнадійно зіпсований.

Японці ввічливо заплющать очі на порушення етикету, однак спотворення смаку трепетно приготовленої для вас їжі ніколи не пробачать.

Обов'язковим пунктом японського гастротуру має стати розкішний ресторан. Адже всупереч поширеній помилці про те, що Париж – кулінарна столиця світу, нею, судячи з кількості мішленівських зірок, насправді є Токіо. Адже такої кількості ресторанів вищого класу не знайдеш у жодному іншому місті світу. І «Nihonryori RyuGin» у цьому плані ідеальний.

Кулінарні критики тут часті гості. І багато страв ресторану потрапляють у топи світових рейтингів. Це, приміром, «Дика качка з ароматом соломи». Найкращі сашимі у світі теж тут – це сашимі з вугром від шеф-кухаря. Також ви не прогадаєте, замовивши будь-який із сетів.

«Nihonryori RyuGin» – невеличкий ресторан, який скромно причаївся на розі Ропонгі (найфешенебельнішого токійського району). Навіть своїм розміщенням «RyuGin» розкриває ще одну грань японської суті – пафос зі справжньою розкішшю не має нічого спільного. Цей заклад не дивуватиме вас екстравагантним інтер'єром: усе виконано дуже просто, однак вишукано.

Дракон – своєрідний символ ресторану («Ryu» означає дракон). Тому його перлина – рідкісна колекція тарілок у класичному національному стилі із зображеннями драконів. Це особиста власність шеф-кухаря ресторану.Фото uberchef.ru

Сам же шеф-кухар Сейджі Ямамото – світова знаменитість. І славиться він якраз тим, що, майстерно розвиваючи традиції класичної японської кухні, створює нове. Страви Сейджі є відображенням історії та майбутньої слави кухні Японії. Пан Ямамото вважає її символом багатства своєї країни. А страви зі свіжими і необробленими інгредієнтами – справжнім святом. Сам же він щасливий, що має можливість відібрати найкращі з них для створення делікатесів, якими зможе пишатися країна. Та обіцяє, що ви втратите дар мовлення від захвату, лише відчувши аромат цих страв...

Адреса: Side Roppongi Bldg, 1st Floor 7-17-24 Roppongi, Minato. Технічні нюанси. Ресторан невеликий, щоб туди потрапити, обов'язково замовляйте столика заздалегідь. Замовлення «а-ля карт» (вільне замовлення з усіх страв меню) діє обмежено – всього півгодини на добу з 21.00 до 21.30.

Дізнавшись про основи японської кухні, можна скуштувати й екстремальної екзотики. Страви з риби фугу – справжній гастрономічний екстрим. Вона містить смертельну отруту, яку усувають при готуванні, тому від цього залежить ваше життя. Для дегустації фугу вибирайте ресторани, які мають спеціальну ліцензію.Фото uberchef.ru

Серед інших екзотичних страв є мариновані комахи, варення з цукром і бджолиними личинками, смажена сарана в соєвому соусі, крекери з рису і чорних ос тощо.

Також обов’язково перехиліть за трапезою кілька горняток саке. Насправді це прозоре рисове вино, а не горілка.

Гастрономічна подорож Японією буде неповною, якщо ви насамкінець не відвідаєте чайну церемонію. Її можна порівняти з виставою, котра ввібрала не тільки культурні традиції Країни вранішнього сонця, а й релігійне світовідчуття буддійських ченців. Тож це не просто чаювання, а медитативна практика, яка стане для європейського туриста справжнім східним перформансом і насолодою для душі.

Такі заходи проводять у багатьох закладах, але автентичні – в спеціальних чайних будинках. Потрапити звичайному туристові на таку багатогодинну камерну церемонію зась. Однак усіх охочих запрошують на Велику чайну церемонію, яку проводять щороку в Архітектурному музеї Токіо. Це своєрідний фест, який об'єднує всі чайні школи. Заходи тривають 2 дні та відбуваються в останні вихідні вересня.

Ще один пункт кулінарних турів до Японії – гастрономічні фестивалі. Проводять їх в осінньо-зимовий сезон. У жовтні – свято дивовижних грибів. Грудень – час виставок новорічних ласощів, різні варіації яких готують з рису. А лютий – пора «бобових розваг» для розгону злих духів. Ці овочі в Японії символізують щастя.

Головне фото pexels.com

Вам это будет интересно:
Істина в зерні, або Кава по-польському
«Франція», «Італія», «Венеція» – такі назви дістали відкриті іноземцями ресторанчики, з яких почалася кавова біографія Польщі. Жителі країни стали одними з найперших гурманів у Східній Європі, котрі оцінили смак та аромат незвичайного напою. Про те, що нове джерело задоволення виготовлене з плодів дерева, яке колись росло в Ефіопії у дикому вигляді, тоді мало хто знав.
Колоритний континент. Красиві племена Африки
Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І тільки природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Посол Індії Партха Сатпатхі відкрив пам'ятник Махатмі Ганді в столиці
З нагоди 150-річчя Махатми Ганді Посольство Республіки Індії в Києві у співпраці з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка відкрило бронзовий пам’ятник Махатми Ганді у Ботанічному саду імені О.В. Фоміна.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Віза не знадобиться: куди не пускають туристів
Певно, всі, хто тільки має зануритися у відпочинок на повну, вже запланували собі вражаючі маршрути і мальовничі місця. Щоб не зіпсувати поїздку і не побачити, як перед власним носом зачиняються двері, ми радимо ознайомитися з нашою добіркою заборонених з тих чи інших причин для відвідування локацій
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Закрыть
Outlook facebook page