RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Смачна Японія: скуштувати країну на зуб

Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...

... а не покуштувати найбільш екстравагантних наїдків.

Насправді в національних стравах зосередилася часточка душі народу, його історії і культури. А Японія для європейців – це інший світ, екзотичний і привабний. Її традиції і культура геть чужі, тому такі цікаві. Національна японська кухня з неабияким успіхом завойовує всі континенти, де знову і знову з'являються ресторани в колориті цієї країни. Та, виявляється, це лише віддалений відгомін справжньої японської кухні, адаптований до наших реалій. Тому, щоб по-справжньому відчути Японію, потрібно скуштувати традиційні страви її національної кухні, так би мовити, з перших рук.

Звісно, для цього слід вибирати саме страви, яких немає у жодній іншій країні світу. У цьому плані в Японії є чим поживитися, адже її автентична кухня особлива навіть у порівнянні з найближчими азійськими країнами. Крім того, цікавить нас не лише сама їжа, але і способи її подачі та споживання, що розкривають таємниці загадкової японської душі.Фото newpix.ru

Національна японська кухня – це особлива філософія. Починається вона з поваги й трепетного ставлення до самої їжі, спрямованого на максимальне збереження її первинного стану. Споживання їжі для японця – це особлива розмірена церемонія, тому краса подачі страв тут важлива не менше, ніж їхні смакові якості. Також «на чолі японського столу» стоять вимоги до корисності їжі. Саме завдяки цьому японці живуть довго, зберігаючи протягом усього життя бадьорість і високу працездатність.

Почнімо нашу гастрономічну подорож Країною вранішнього сонця зі страви, котра стала її символом. Суші – здавалося б, прості грудочки рису з начинкою з морепродуктів. Але навряд чи ви знаєте, що це таке. Те, що подають в сушіторіях, розкиданих по всьому світу, лише віддалено нагадує за смаком справжні суші. Це спотворена версія «японських грудочок».

Справжні суші (а мовою оригіналу «сусі») обов'язково слід готувати із сирих морепродуктів. Тому, навіть опинившись у Токіо, не поспішайте куштувати суші в ресторані з яскравими вивісками в центрі міста – це спецефекти для наївних туристів. На думку японців, суші можна готувати тільки поблизу моря. Далеко від моря – це суші, приготовлені з порушенням правил, і до того ж не такі свіжі, якими мають бути. Однак сирий набір морепродуктів – це ще не все. Для суші використовують також особливі сорти рису, які піддають правильній обробці. А експорт японського рису вельми обмежений, і справжні секрети його приготування відкривають лише обраним кухарям. Тож ось вам ще один доказ того, що в нас ніде апріорі не можна купити гідних суші.

Ідеальні автентичні суші в Токіо можна скуштувати тільки в порту Цукідзі. Тут розкинувся великий рибний ринок і безліч суші-ресторанчиків. Похід на сам ринок теж може стати неабиякою розвагою – яких тільки морепродуктів тут не знайдеш, та ще й за низькими цінами. Але для гарного улову треба встати із сонцем. Ринок працює з 4-ї ранку і до першої години дня.

Один з найкращих ресторанів Цукідзі – «Sushi Dai». Рибу тут отримують безпосередньо в порту вночі. Тому замовляти столик варто на ранок. Адреса ринку Цукідзі: 5-2 Tsukiji, Chūō-ku. Зважайте: все зачинено щонеділі, в національні свята, а також у другу та четверту середи місяця.

Суші-трапеза, всупереч серйозному ставленню японців до їжі, не вирізняється особливою церемоніальністю. Пояснення цьому знаходимо у витоках. Суші – їжа, яку вигадали самураї в епоху Едо (1603–1868). Хоч у цей період в Японії закріпився диктаторський режим, в історії країни Едо відзначено як епоху розквіту японської духовності. Саме в ті роки виникла і сформувалася національна ідея, а література переживала свій золотий вік. Панівним класом тоді були військові – самураї. І появою суші ми зобов'язані саме їм.Фото hstatic.cntraveller.ru

У самураїв, завжди готових до бою, не було часу на розкішні трапези. Тому вони примудрялися швидко приготувати корисну закуску, щоб буквально на ходу з'їсти й миттєво насититися. Це і були всесвітньо відомі суші – такий собі давньояпонський фастфуд.

Японський етикет у цьому питанні дещо дискримінує жінок. Нам належить їсти будь-які види суші та сашимі тільки спеціальними паличками (називають їх «хаші»), тоді як чоловік «священну» їжу може брати просто руками. Роли, які в Японії насправді не дуже популярні, їдять лише за допомогою хаші. Але головне – взяти суші за край і занурити в соус саме з боку риби, інакше навіть через таку дрібницю смак буде безнадійно зіпсований.

Японці ввічливо заплющать очі на порушення етикету, однак спотворення смаку трепетно приготовленої для вас їжі ніколи не пробачать.

Обов'язковим пунктом японського гастротуру має стати розкішний ресторан. Адже всупереч поширеній помилці про те, що Париж – кулінарна столиця світу, нею, судячи з кількості мішленівських зірок, насправді є Токіо. Адже такої кількості ресторанів вищого класу не знайдеш у жодному іншому місті світу. І «Nihonryori RyuGin» у цьому плані ідеальний.

Кулінарні критики тут часті гості. І багато страв ресторану потрапляють у топи світових рейтингів. Це, приміром, «Дика качка з ароматом соломи». Найкращі сашимі у світі теж тут – це сашимі з вугром від шеф-кухаря. Також ви не прогадаєте, замовивши будь-який із сетів.

«Nihonryori RyuGin» – невеличкий ресторан, який скромно причаївся на розі Ропонгі (найфешенебельнішого токійського району). Навіть своїм розміщенням «RyuGin» розкриває ще одну грань японської суті – пафос зі справжньою розкішшю не має нічого спільного. Цей заклад не дивуватиме вас екстравагантним інтер'єром: усе виконано дуже просто, однак вишукано.

Дракон – своєрідний символ ресторану («Ryu» означає дракон). Тому його перлина – рідкісна колекція тарілок у класичному національному стилі із зображеннями драконів. Це особиста власність шеф-кухаря ресторану.Фото uberchef.ru

Сам же шеф-кухар Сейджі Ямамото – світова знаменитість. І славиться він якраз тим, що, майстерно розвиваючи традиції класичної японської кухні, створює нове. Страви Сейджі є відображенням історії та майбутньої слави кухні Японії. Пан Ямамото вважає її символом багатства своєї країни. А страви зі свіжими і необробленими інгредієнтами – справжнім святом. Сам же він щасливий, що має можливість відібрати найкращі з них для створення делікатесів, якими зможе пишатися країна. Та обіцяє, що ви втратите дар мовлення від захвату, лише відчувши аромат цих страв...

Адреса: Side Roppongi Bldg, 1st Floor 7-17-24 Roppongi, Minato. Технічні нюанси. Ресторан невеликий, щоб туди потрапити, обов'язково замовляйте столика заздалегідь. Замовлення «а-ля карт» (вільне замовлення з усіх страв меню) діє обмежено – всього півгодини на добу з 21.00 до 21.30.

Дізнавшись про основи японської кухні, можна скуштувати й екстремальної екзотики. Страви з риби фугу – справжній гастрономічний екстрим. Вона містить смертельну отруту, яку усувають при готуванні, тому від цього залежить ваше життя. Для дегустації фугу вибирайте ресторани, які мають спеціальну ліцензію.Фото uberchef.ru

Серед інших екзотичних страв є мариновані комахи, варення з цукром і бджолиними личинками, смажена сарана в соєвому соусі, крекери з рису і чорних ос тощо.

Також обов’язково перехиліть за трапезою кілька горняток саке. Насправді це прозоре рисове вино, а не горілка.

Гастрономічна подорож Японією буде неповною, якщо ви насамкінець не відвідаєте чайну церемонію. Її можна порівняти з виставою, котра ввібрала не тільки культурні традиції Країни вранішнього сонця, а й релігійне світовідчуття буддійських ченців. Тож це не просто чаювання, а медитативна практика, яка стане для європейського туриста справжнім східним перформансом і насолодою для душі.

Такі заходи проводять у багатьох закладах, але автентичні – в спеціальних чайних будинках. Потрапити звичайному туристові на таку багатогодинну камерну церемонію зась. Однак усіх охочих запрошують на Велику чайну церемонію, яку проводять щороку в Архітектурному музеї Токіо. Це своєрідний фест, який об'єднує всі чайні школи. Заходи тривають 2 дні та відбуваються в останні вихідні вересня.

Ще один пункт кулінарних турів до Японії – гастрономічні фестивалі. Проводять їх в осінньо-зимовий сезон. У жовтні – свято дивовижних грибів. Грудень – час виставок новорічних ласощів, різні варіації яких готують з рису. А лютий – пора «бобових розваг» для розгону злих духів. Ці овочі в Японії символізують щастя.

Головне фото pexels.com

Вам это будет интересно:
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Ашгабат святкує 140 річчя. Цікаві факти про столицю Туркменістана
Сучасне місто Ашгабат, яке стрімко змінило свій вигляд за останні роки і в той же час зберегло свою самобутність, є гордістю його жителів і візитівкою країни. Тож з нагоди його 140-річчя ми розкажемо про основні моменти його культурної та архітектурної величі.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Про національного лідера словами Посла Азербайджану Ельміри Ахундової
10 травня з нагоди 98-річчя Гейдара Алієва у Посольстві Азербайджану в Києві відбулась презентація першого тому "Під тягарем влади" тритомного роману-дослідження «Гейдар Алієв. Особистість і епоха» авторства Надзвичайного і Повноважного Посла Азербайджану в Україні, народної письменниці Ельміри Ахундової.
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Символ Канади - Кленовий сироп. Що це таке і з чим його їдять?
Поряд з фаст-фудом, колою і пластівцями з молоком, продуктом, про який нав’язливо згадують мало не в кожному американському фільмі, є кленовий сироп. Ним «приправляють» млинці, оладки, кекси, тости... Загалом, все, що зроблено з борошна. На прилавки ж європейських супермаркетів він потрапив зовсім недавно, одразу загнавши в глухий кут покупців, які прагнуть скуштувати недоступні раніше страви з медово-деревним смаком, але не знають, як їх приготувати.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Новини іноземних дипустанов в Україні
Протягом березня акредитовані в Україні посольства брали активну участь у культурному та соціальному житті, адаптованому під сучасні реалії. Тож пропонуємо вашій увазі їх добірку.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Туркменістану в Україні
Продовжуємо розповідати про традиції святкування Міжнародного дня NOWRUZ, який покликаний зміцнити відносини між державами і популяризувати історико-культурні традиції народів. І з цим нам допомагає Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Й.В.Тойли Атаєв.
Закрыть
Outlook facebook page