Йодль – музика австрійських гір

Вівчарські переклички

Спів йодлем з'явився як засіб спілкування людини з природою. Австрійські народні пісні, що наспівували пастухи, особливий позивний клич, який мала почути вівця, відбившись від стада. Так зароджувався йодль.

Поетичними рядками у йодлі служать позбавлені сенсу, але привабливі своєю простотою словосполучення «йодаро», «йоходраїхо», «йоладатійо». Вокал, де голос скаче по регістрах із шаленою швидкістю, що не встигаєш записати ноти, названий йодлемом через звук «йо», який виспівують на всі лади якомога частіше.Фото ds.reactor.cc

Що зробило цей звук таким популярним серед австрійців? Спочатку його вподобали місцеві пастухи, влаштовуючи один одному вечірню перекличку, немов питаючи: «Чи всі живі-здорові, нікому допомога не потрібна?» А якщо взяти до уваги факт, що в ті часи у горах орудували банди, то потужний вокал був незамінним– так можна було скликати на поміч народ. Дивно, як наспівування одного звуку на різний лад сильним голосом витривалої людини заміняло всі інші знаряддя і звичну для нас техніку на кшталт мобільних телефонів.

Читайте також: Фаду: ніжність і глибина португальських романсів

Що стосується сьогоднішніх традицій, то мандруючи Австрією, ті, хто бажає пізнати невідому культуру, зазвичай співають йодлем там, де є відлуння. Музиканти інколи вдаються до акомпанементу, збираючи ноти одну за одною на інструменті цитра, звук якого немов збігає струмками з гір.

Альмер – австрійський йодль

Йодлем співають на просторах Швейцарії та Південної Баварії, однак саме австрійська версія виконання вирізняється різкими мелодійними ходами, суміщеними з ніжними переливами. Найвідоміша музика контрастів у Верхній Австрії дістала назву «альмер».

Цей різновид кантрі-музики свого часу зачарував представника віденської школи, композитора Людвіга ван Бетховена, який поклав наспіви йодлем в основу кількох творів.Фото pinterest.com

За словами фольклориста Йозефа Поммера, котрий жив на початку XX століття, в австрійських селах знають близько 450 видів цього мотиву. Хоча відтоді, як дослідник їздив по сільських музиках, вивчаючи особливості народного співу, і спливло ціле століття, поціновувачі йодлему і нині можуть послухати його в сільських хорах.

Яка композиція в стилі йодль гідна особливої уваги? Певно, та, в яку виконавець вклав найбільше сил, імпровізуючи та не помічаючи, як біжить час. Ідеться про рекорд, встановлений австрійським співаком Роландом Роскоглером. Він виконував один музичний твір, побудований на принципах йодлему, протягом 14 годин і 37 хвилин.

Як і всі незвичайні течії, йодль іноді стикається з нерозумінням і заздрістю. Так, серед британців поширене глузливе ставлення до цієї музичної традиції. Жителі Англії називають йодлем «криком альпійського козячого пастуха, який прищемив руку амбарними дверима».

Відео: Oesch's die Dritten - Jodeln ist cool

Проте музичні терапевти з австрійського міста Грац провели дослідження і дійшли висновку, що спів йодлем запускає нестримні веселощі в організмі, через що виділяються ендорфіни. Виявилося, йодль допомагає підтримувати здоров'я на належному рівні, не поступаючись в ефективності спортивним вправам. Популяризуючи цей народний стиль, в Австрії відкривають чимало гуртків, де вчать співати відповідно до правил йодлю. Відомий виконавець і за сумісництвом викладач вокалу Херман Хяртель каже: «Спів йодлем в Альпах знову пробуджується до життя, бо це музика гір». Відчувши єдність з природою, людина не захоче повертатися до невігластва, а тому багато гуру йодлему розповідають, що ті, хто спробував співати в такому стилі, не припиняють занять.Фото alphornschweiz.ch

Утім, суперечки щодо походження пісень у цьому жанрі не вщухають. Найвідоміший розгляд справи, яка набула світового розголосу, стався з піснею «Das Kufsteinlied». Неформальний гімн австрійського історичного регіону Тіроль 1981 року здобув славу всесвітнього культурного надбання і був названий Народною піснею світу. Невигадливу композицію, яка на всі лади вихваляє містечко Куфштайн, музично оформив австрійський композитор Карл Ганцер 1947 року. У світову історію ця мелодія увірвалася завдяки баварському виконавцеві Францлю Лангу. Але через півстоліття права на пісню заявив німецький композитор Егон Фрауенбергер, стверджуючи, що саме йому належала ідея привнести в розмірені австрійські мотиви дивакуваті елементи йодлю, а саме наспівування «холла-раї-ді-рі, ді-рі, ді-рі». Однак суд відхилив позов Фрауенбергера, визнавши його внесок незначним.

Як співати йодль

Люди, які переглянули безліч відео, де виконавці співають у цьому стилі, можуть подумати, що голосом потрібно вібрувати. Та все ж австрійські професіонали запевняють: заливисті коливання вібрато тільки завадять потрібному ефекту. А ось грудні звуки, які різко переходять на фальцет і влаштовують скачки широкими інтервалами, – те що треба.