RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Килимами вистелена дорога до Азії

Килимами вистелена дорога до Азії

Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.

Про існування цього ремесла тисячі років тому свідчать експонати, що зберігаються в музеях і приватних колекціях, а також дослідження археологів та істориків.

Килими як незамінну частину дизайну інтер’єру, а на додаток як хороший засіб для утеплення житла, почали виробляти і використовувати степові кочівники Середньої Азії. Завдяки міцній тканини, що не пропускає вітрів, ці атрибути допомагали зберігати тепло всередині кибиток мандрівників і разом з тим забезпечували естетичний вигляд зовні. На ворсових лицевих поверхнях майстрині-ткалі створювали цілі картини, що показують побут і традиції того часу: каравани верблюдів, які перевозять начиння, весільні церемонії або зображення племен, відпочиваючих біля багаття. До речі, ткали такі шедеври інтуїтивно, без будь-яких ескізів і начерків. Тому зустріти дві абсолютно ідентичні «килимові одиниці» було неможливо.Фото gdb.rferl.org

Найстаріший ворсовий довгожитель був знайдений під час розкопок одного з курганів у високогірному Алтаї. Орієнтовна дата його виготовлення, названа вченими, – V століття до нашої ери. Але, незважаючи на умови зберігання (2500 років у льодах), предмет виявився практично непошкодженим. Зараз єдиний килим, за фото на фоні якого над вами не кепкуватимуть, виставлений в Ермітажі.

Майстрині, які оволоділи ремеслом килимарства, отримували статус одних із найбільш поважних людей свого племені. А взяти в дружини хорошу ткалю було чи не престижніше, аніж дочку вождя. Самі лідери громад з не меншою повагою, ніж звичайні люди, ставилися до трудівниць. Для них споруджувалися спеціальні кибитки, набагато просторіші та зручніші, щоб у вільний від роботи час вони могли комфортно відпочити. Крім персонального житла, виділяли для рукодільниць й окремих верблюдів, кількість яких була значно більшою, ніж у решти. Вони виконували роль «транспортерів» виробничого обладнання. Одягати в’ючних тварин, які перевозять майно, також було особливою традицією. Для цього виготовлялися спеціальні парні п’ятикутні килимки, причому для урочистих подій кожен власник зобов’язаний був мати парадний наряд для свого вихованця, але придбати його, як і інші ворсові вироби, було неможливо: у ті часи вони не належали до предметів купівлі-продажу. Людям доводилося стояти в чергах до майстринь, аби отримати бажаний екземпляр чи на що-небудь виміняти його у своїх одноплемінників.D7uqkxwV4AAD3I6.jpgФото twitter.com

З переходом до осілого способу життя все змінилося, але значення килима в побуті східних жителів залишилося, як і раніше, важливим, а одне з найбільш шанованих ремесел стало ще й дуже прибутковим. У цей час почали формуватися і нові традиції в орнаменті, знаючи трактування якого, килим можна було читати як книгу. Рослинні візерунки на зразок дерев або квіткових букетів вважалися символом шанування природи і вічного життя. Вироби з подібними зображеннями найчастіше слугували приданим для наречених, дарувалися на одруження чи народження дітей.

Геометричні мотиви, що складаються з різноманітних ліній, точок, пунктирів, прямокутників та інших фігур мали магічний сенс. Залежно від символів та їх комбінацій такі килими виконували роль оберегів житла. Для кожної кімнати в будинку навіть підбиралися спеціальні екземпляри з переважанням того чи іншого елемента. Наприклад, вироби з великою кількістю трикутників прийнято було вішати або стелити у вітальні: вважалося, що вони відлякували людей з недобрими намірами. Ще один традиційний східний візерунок – зірки, які символізують удачу і мудрість. Такі килими часто підносили в дарунок жителям інших регіонів.Фото upload.wikimedia.org

У ряді країн Близького Сходу килимарство досі становить найважливішу частину занять населення. І хоча виробництво в деякій мірі автоматизувалось, про витоки ремесла і старі рукодільні традиції жителі не забувають. Азербайджан, Іран, Киргизія, Туркменістан, Туреччина постачають світу найкращі ворсові handmade-вироби. У деяких державах існують національні свята, присвячені килимарському мистецтву, виготовляються рекордно величезні екземпляри, котрими можна вислати якусь площу, а не просто кімнату... Екскурс в історію цього ремесла ще не закінчений. Про його значення в культурі різних країн OUTLOOK розповість у наступних матеріалах.

Головне фото qaleen.com

Вам это будет интересно:
Відриття Скверу Мислителів у Харкові!
23 жовтня за ініціативи Посольств Казахстану та Азербайджану в Україні та за підтримки Харківської міської ради, Почесного консульства Казахстану в Харкові та Харківського Дипломатичного Клубу відбулось урочисте відкриття Скверу Мислителів у Харкові, який символізує дружні відносини між Україною, Азербайджаном та Казахстаном.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
У Харкові відкриють Сквер Мислителів на знак дружніх відносин між Україною, Азербайджаном та Казахстаном
23 жовтня за ініціативи Посольств Казахстану та Азербайджану в Україні та за підтримки Харківської міської ради, Почесного консульства Казахстану в Харкові та Харківського Дипломатичного Клубу відбудеться урочисте відкриття Скверу Мислителів у Харкові. Меценатом проєкту став Почесний консул Казахстану у Харкові, Емін Наджафлі.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
10 фактів про Іран
Іран, завдяки територіальним розмірам та чисельності населення, давній історії, величезній кількості історичних і природних пам’яток, а також розташування у стратегічному регіоні, є цікавим, хоча і малодослідженим регіоном. Тому у цій статті Хаді Заргарі, третій секретар Посольства Ісламської Республіки Іран в Україні, розкаже про декілька цікавих історичних, географічних та туристичних фактів.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Історія однієї вулиці: Проспект Багдад у Стамбулі
Якщо весь величний Стамбул – це серце регіональної торгівлі, то одна з його розкішних вулиць – проспект Багдад – безумовно, головна артерія. Опинившись там, навіть заперечуючи шопінг усією душею, вельми складно встояти і не піддатися бажанням усе ж вирушити по крамницях і ринках. Хоча, і крім цього, тут також є що робити.
Хвилями часу: Історичні вітрильники Естонії
Історія Естонії зберігається не у пергаментних сувоях, а у свинцевому літописі Північного моря. Звивиста берегова лінія протяжністю три тисячі кілометрів бачила мільйони вітрильників, починаючи зі смугастих полотнищ драккарів і закінчуючи поземним польотом кліпера над хвилями за доби пари й електрики.
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Зоо-Азія. Частина ІІ
У теплі розкішні дні зовсім не хочеться згадувати про кам’яні джунглі міст, а хочеться вчепитися за справжню зелену ліану і полетіти у природу. Полетіти саме туди, де гармонійно поєднані рослинний і тваринний світ, флора і фауна...
Покладання квітів з нагоди 297-го дня народження Махтумкулі Фрагі
25 травня, напередодні одночасно двох свят - Дня працівників культури та мистецтва та Дня поезії великого сина туркменського народу Махтумкулі Фрагі, у Києві за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Туркменістану відбулось покладання квітів до пам'ятника національному поету Туркменістану Махтумкулі Фрагі.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Закрыть
Outlook facebook page