RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Килимами вистелена дорога до Азії

Килимами вистелена дорога до Азії

Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.

Про існування цього ремесла тисячі років тому свідчать експонати, що зберігаються в музеях і приватних колекціях, а також дослідження археологів та істориків.

Килими як незамінну частину дизайну інтер’єру, а на додаток як хороший засіб для утеплення житла, почали виробляти і використовувати степові кочівники Середньої Азії. Завдяки міцній тканини, що не пропускає вітрів, ці атрибути допомагали зберігати тепло всередині кибиток мандрівників і разом з тим забезпечували естетичний вигляд зовні. На ворсових лицевих поверхнях майстрині-ткалі створювали цілі картини, що показують побут і традиції того часу: каравани верблюдів, які перевозять начиння, весільні церемонії або зображення племен, відпочиваючих біля багаття. До речі, ткали такі шедеври інтуїтивно, без будь-яких ескізів і начерків. Тому зустріти дві абсолютно ідентичні «килимові одиниці» було неможливо.Фото gdb.rferl.org

Найстаріший ворсовий довгожитель був знайдений під час розкопок одного з курганів у високогірному Алтаї. Орієнтовна дата його виготовлення, названа вченими, – V століття до нашої ери. Але, незважаючи на умови зберігання (2500 років у льодах), предмет виявився практично непошкодженим. Зараз єдиний килим, за фото на фоні якого над вами не кепкуватимуть, виставлений в Ермітажі.

Майстрині, які оволоділи ремеслом килимарства, отримували статус одних із найбільш поважних людей свого племені. А взяти в дружини хорошу ткалю було чи не престижніше, аніж дочку вождя. Самі лідери громад з не меншою повагою, ніж звичайні люди, ставилися до трудівниць. Для них споруджувалися спеціальні кибитки, набагато просторіші та зручніші, щоб у вільний від роботи час вони могли комфортно відпочити. Крім персонального житла, виділяли для рукодільниць й окремих верблюдів, кількість яких була значно більшою, ніж у решти. Вони виконували роль «транспортерів» виробничого обладнання. Одягати в’ючних тварин, які перевозять майно, також було особливою традицією. Для цього виготовлялися спеціальні парні п’ятикутні килимки, причому для урочистих подій кожен власник зобов’язаний був мати парадний наряд для свого вихованця, але придбати його, як і інші ворсові вироби, було неможливо: у ті часи вони не належали до предметів купівлі-продажу. Людям доводилося стояти в чергах до майстринь, аби отримати бажаний екземпляр чи на що-небудь виміняти його у своїх одноплемінників.D7uqkxwV4AAD3I6.jpgФото twitter.com

З переходом до осілого способу життя все змінилося, але значення килима в побуті східних жителів залишилося, як і раніше, важливим, а одне з найбільш шанованих ремесел стало ще й дуже прибутковим. У цей час почали формуватися і нові традиції в орнаменті, знаючи трактування якого, килим можна було читати як книгу. Рослинні візерунки на зразок дерев або квіткових букетів вважалися символом шанування природи і вічного життя. Вироби з подібними зображеннями найчастіше слугували приданим для наречених, дарувалися на одруження чи народження дітей.

Геометричні мотиви, що складаються з різноманітних ліній, точок, пунктирів, прямокутників та інших фігур мали магічний сенс. Залежно від символів та їх комбінацій такі килими виконували роль оберегів житла. Для кожної кімнати в будинку навіть підбиралися спеціальні екземпляри з переважанням того чи іншого елемента. Наприклад, вироби з великою кількістю трикутників прийнято було вішати або стелити у вітальні: вважалося, що вони відлякували людей з недобрими намірами. Ще один традиційний східний візерунок – зірки, які символізують удачу і мудрість. Такі килими часто підносили в дарунок жителям інших регіонів.Фото upload.wikimedia.org

У ряді країн Близького Сходу килимарство досі становить найважливішу частину занять населення. І хоча виробництво в деякій мірі автоматизувалось, про витоки ремесла і старі рукодільні традиції жителі не забувають. Азербайджан, Іран, Киргизія, Туркменістан, Туреччина постачають світу найкращі ворсові handmade-вироби. У деяких державах існують національні свята, присвячені килимарському мистецтву, виготовляються рекордно величезні екземпляри, котрими можна вислати якусь площу, а не просто кімнату... Екскурс в історію цього ремесла ще не закінчений. Про його значення в культурі різних країн OUTLOOK розповість у наступних матеріалах.

Головне фото qaleen.com

Вам это будет интересно:
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Амазонки з племені мосо: Заповідник фемінізму в затінку Гімалаїв
Автори антиутопій пророкують сотні бід людям майбутнього, яким знову і знову забороняють грати весілля, та, схоже, не все так страшно. У китайській провінції Юньнань, коло самісінького підніжжя Гімалаїв, живе матріархальне плем'я мосо, якому поняття шлюбу зовсім не знайоме.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Ваш сніданок, сер! Або як починають свій день у різних країнах світу
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Без Гранд Базару і мечетей: Стамбул музейний
Музейна програма під час подорожей найчастіше асоціюється з груповими походами, нудними експонатами й відчуттям, нібито втрачаєш з поля зору важливі «вуличні» пам’ятки. Звичайно, це не так, особливо якщо ти в такому унікальному з усіх сторін місті, як Стамбул, де і музеї вражають своїми концепціями.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
Новий рік у Стамбулі: гранат замість «Олів’є»
За стереотипами, Новий рік у Стамбулі – це сірість без снігу, а, отже, нудьга. OUTLOOK на власному досвіді перевірив, чи так це насправді, і тепер ділиться своїми враженнями. Звісно, якщо ми скажемо, що це свято відзначають у Туреччині так само, як і в Європі або Північній Америці – це буде перебільшенням.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
У Києві відкрилась виставка азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
В Ірані відкрився 5-й Міжнародний конгрес ісламських країн з питань охорони здоров'я
У період з 7 по 9 листопада у Центрі розвитку оздоровчого туризму в ісламських країнах у столиці Ірану за підтримки міністерств та міжнародних організацій, що працюють у сфері оздоровлення та оздоровчого туризму, проходить 5-й Міжнародний конгрес ісламських країн з питань охорони здоров'я.
Закрыть
Outlook facebook page