RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу

Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу

Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.

Вестурбайр, Рейк’явік

Місцеві жителі кажуть, що в їхньому місті всі одне одного знають, тому якщо столиця – одне велике село, то її «спальник» Вестурбайр – це взагалі практично комуна, де всі свої. Район вартий уваги тим, що там є відкритий басейн з термальними водами, який працює цілий рік. Щоранку у ньому плещуться пенсіонери і школярі, а в інший час – усі охочі. Вечорами біля бортиків аншлаг, адже, плаваючи на спині, можна побачити не лише чарівне зоряне небо, а й північне сяйво. Неподалік хлюпоче і навіює спокій океан з комфортабельним пляжем і кількома кафе, де подають чудовий заморожений йогурт. У самому серці району розташовані одразу кілька важливих будівель – католицька церква Ландакотскірк’я, спроектована відомим архітектором Гудйуоном Суммуельсоном, і кампус Університету Ісландії. Окрім віруючих і студентів, цю частину Вестурбайра облюбували коти – їх тут тисячі на вулицях, і практично всі вони – з іменними нашийниками. На дошках з оголошеннями найчисленніші – про пропажу того чи іншого улюбленця. «Аборигени» кажуть, що у багатьох із них все життя відбувається в рідному районі: для комфортного існування є все, навіщо кудись їхати?Midborg.jpg.optimal.jpgФото thebrokebackpacker.com

Статен-Айленд, Нью-Йорк

Якщо у ваших подорожах по США буде тільки Нью-Йорк з усіма його вогнями, хмарочосами і кіношністю, а побачити класичну «одноповерхову Америку» дуже хочеться, то район Статен-Айленд – найбільш підходяще для цього місце. Богема з Манхеттена, роботяги з Брукліна і ділки з Бронкса зазвичай кепкують з жителів Статена, називаючи їх мало не провінціалами. Справа в тому, що ця частина міста з її маленькими будиночками, тихим життям і морем зелені взагалі не схожа на звичний мегаполіс. Багато людей тут, по суті, ще у межах Великого Яблука, займаються фермерством. Цьому сприяють низька заселеність і природні умови – острів чудово омивається річкою Гудзон. Місцеві жителі почуваються комфортно, адже їхнє життя розмірене, пробок немає, а всі блага цивілізації розташовані за легендарним мостом Верразано. Головними прикметами району вважають пором Феррі, що з’єднує Статен Айленд з Манхеттеном: подорож триває близько півгодини і дає змогу помилуватися прекрасними краєвидами, зокрема на Статую Свободи, і зоопарк – відкритий ще 1936 року.1129714-1-o.jpgФото kenlicata.net

Барракас, Буенос-Айрес

Після огляду центру ми рекомендуємо всім туристам переміститися до південно-східної частини міста, де розташований колишній робітничий район Барракас. Свою назву він отримав через численні бараки, в яких жили трудяги, головним заняття котрих був забій тварин. Пізніше сюди перемістилося практично все фабричне виробництво міста, таким чином перетворивши в 19-му столітті Барракас у промислове серце аргентинської столиці. Утім, коли вже наприкінці наступного століття індустріальні виробництва або згортали, або переносили з Буенос-Айреса, величезні складські приміщення недовго лишалися пустими – в район стали перебиратися бідні художники і студенти. А вже за ними – й інші містяни, котрих вабило недороге житло і засилля художників, які розмальовували все, що потрапляло під руки. Таким чином, замість різниць і фабрик з’явились галереї і арт-простори. Сьогодні Барракас – пристойний і безпечний спальний район, відомий тим, що там народився знаменитий футболіст Ді Стефано, церквою Санта-Феллісатас і кварталами, що стали декораціями багатьох фільмів, зокрема, відомої стрічки «Південь» Фернандо Соланаса.HERO-BA-Instagrammable-Neighborhood-La-Boca-18.jpgФото fodors.com

Мітака, Токіо

Великий Токіо, що складається з величезної кількості міст-районів і передмість – це не просто мегаполіс, а окрема країна. Іноді навіть самі його жителі не можуть відрізнити район від передмістя – настільки все урбанізувалося. За 20 хвилин їзди електричкою від центру розташована зелена Мітака – чудова локація для пікніків, прогулянок із дітьми і просто попивання пива в численних парках (вигуки «кампай» лунають щосекунди, навіть у будні). Це місце можна стисло охарактеризувати трьома словами: сакура, ставок і край Міядзакі. Природа справді вражає: коли катаєшся в човні і милуєшся красою і тишею, важко повірити, що це двадцятимільйонна столиця. Що ж до великого мультиплікатора, ще 2001 року він створив на території острова-району музей студії Гіблі, котрий куди частіше називають музеєм Тоторо (так звали героя його мультфільму). Окрім можливості побачити на власні очі, як були створені шедеври, всі охочі мають змогу відвідати робочий кабінет майстра і переглянути його малюнки й ескізи. Мітака – улюблене місце відпочинку як дітей, так і дорослих, а для романтичних прогулянок кращої локації у всьому Токіо годі шукати.s_KNK7074-1280x0-c-default.jpgФотоchamp-magazine.com

Калліо, Гельсінкі

Відразу за мостом з немилозвучною для іноземців назвою Піткясілта гордо розкинувся справжній робітничий район Калліо. Ще в 70-ті роки про нього ходила недобра слава, адже там завжди любили небагатослівних, але конкретних людей, а до прибульців із «центру» ставилися з підозрою. А ті все одно приїжджали: у бувалих пивницях алкоголь коштував смішні гроші у порівнянні з ошатними барами Гельсінкі. Та й місцеві громадські лазні, що займають цілі вулиці, вабили жителів усього міста. Їх так багато в Калліо, тому що практично все житло тут, збудоване у минулому столітті – суцільні кондомініуми, мало хто міг похизуватися квартирою понад 20 «квадратів», і ванних кімнат чи душових у них зовсім не було. Загалом ще років 15-20 тому в районі тільки те й робили, що мозолилися на заводах, пили пиво і милися в лазнях. Усе змінилося, коли фіни настільки підняли свій рівень життя, що потреба у власній промисловості в таких обсягах зникла, і роботяги почали перекваліфіковуватися у клерків, а самі підприємства закривалися. Першим сигналом, що Калліо стає не просто іншим, навіть хіпстерським, стало відкриття тут секонд-генду і вегетаріанського кафе. До честі місцевих, вони збагнули, що часи змінюються і припинили косо дивитися на людей, що працюють головою, а не руками. Ну а з часом усе змішалося: колишні заводчани п’ють каву в новомодних закладах, а прибула інтелігенція допитливо опановує покинуті об’єкти, перетворюючи їх у кластери і кінотеатри. Мало того, район став настільки дружним, що головне свято тут – Korttelikeittiö – день, коли місцеві збираються на вулиці, цілий день готують їжу і пригощають нею одне одного – такий собі локальний фестиваль. Другий за популярністю івент – суботник. І все ж хай навіть про колишню атмосферу Калліо поступово забувають, це місце досі не втратило дух свободи, і тут ніхто не дивується, коли замовляють пиво о восьмій ранку. І дешеві лазні все ще працюють.62382791_434126720756264_4067547723515545220_n.jpgФото instaphenomenons.me

Головне фото propertyguides.com

Вам это будет интересно:
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, OUTLOOK, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Departure: Киргизстан
Киргизстан прозвали Швейцарією Середньої Азії. Гори, річки, водоспади, печери, перевали і зелені луки – нітрохи не поступаються за естетикою європейським. Тотальне освоєння території гостями держави тільки починається. І поряд зі стрімким будівництвом готелів, для проживання все ще пропонуються звичайні юрти, які підкреслюють тутешній природний і ментальний колорит.
Ми там були: Нью-Йорк, Вашингтон і Маямі
Так склалося, що в Америці дві столиці – офіційна і фактична. Київський контекстний менеджер Богдан Янчев побував в обох і розповів нам про дух цих міст, про їхні пам’ятки і про те, чим вони є в реальності. Гадаєте, Нью-Йорк просякнутий дорогими парфумами, а у Вашингтоні, окрім полежати на травичці біля Білого дому, і робити нічого? Ви помиляєтесь!
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Таксі по-нью-йоркському
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Дивовижна Лапландія: країна чудес за полярним колом
Що ближче зимові свята, то голосніше всенародний плач за втраченими чарами новорічної ночі. Дощі, тумани і банальна втома стали на заваді рухові радості у місто, і казка відступила на північ, в далеку Лапландію. Тремтлива заграва полярного сяйва вкриває плоттю стародавні сказання і здуває з листівок золочений пил...
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2021 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Засніжені вершини. Найкращі зимові курорти
З настанням холодних сезонів важливо не тільки кутатися у светри з оленями, пити какао і в черговий раз переглядати різдвяні комедії. Спорт ще ніхто не скасовував, тому Outlook розповідає про п’ять чудових гірськолижних курортів, де можна добряче збадьоритися і вилізти із зимової сплячки.
Ковзкі забави: Найкращі вуличні ковзанки світу
З криги зводять готелі і висікають фонтани з білим вином, роблять самовари і навіть гасові лампи. Фотографи пішли ще далі: призвичаїлись використовувати сухий лід для створення ефекту диму й туману в кадрі. Напередодні свят OUTLOOK підготував для вас добірку про найпопулярніші льодові арени світу.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Семибарвне диво
Усі пам'ятають дитячу казку про чарівну семибарвну квітку, яка могла здійснювати бажання. Та не всі знають, що вона існує насправді. Утім, це не квітка, адже перебуває в сипучому стані. Мова йде про пісок, яким укрито одне із сіл Маврикії – Шамарель. Його веселкові дюни забарвлено самою природою в сім кольорів, а їхня магія надихає не одного казкаря.
Лігурія: середземноморський рецепт ідеальних міст
Збираючись на Лігурійське узбережжя, не тіште себе думкою, що зможете за декілька днів об’їздити його вздовж і впоперек. Так ви лише роздражните свій мандрівний апетит. Кожним інгредієнтом Лігурії можна тільки ласувати, забуваючи при цьому про існування решти світу. Портове місто Генуя (італ. Genova¬) – основне у регіоні Лігурія.
Каньйони: Глибокі й довгі
Коли як не заказ підкорювати вершини, долати моря і дертись по скелях? Найчастіше люди докладають величезних зусиль, аби все життя насолоджуватися комфортом. Однак іноді наша душа вимагає романтики, тому OUTLOOK розповість вам про сім неповторних каньйонів.
Departure: Порту
Місто елегантних мостів і заплутаних вуличок, переплетених на карті, ніби навушники, недбало кинуті в кишеню. Місце, яке дало назву цілій країні і алкогольному напою, що збивав з ніг суворих моряків. Головний суперник столиці і гордість Півночі в протистоянні з Півднем. Ми говоримо про Порту – другий після Лісабона діловий і промисловий центр Португалії, а в цілому – один із ключових мегаполісів Південної Європи.
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Сентоза – весь Сінгапур в одному острові
Отримати повний набір вражень про країну площею понад 700 квадратних кілометрів усього за кілька днів пішої прогулянки – абсолютно реально. І надздібності на кшталт телепортації чи вміння переміщатися зі швидкістю світла для цього не потрібні. Досить вирушити на острів Сентоза, що належить до Республіки Сінгапур і повністю відображає всі її особливості.
Закрыть
Outlook facebook page