RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  У ритмі серця. Японські барабани тайко

У ритмі серця. Японські барабани тайко

Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.

У Японії музикантів, що досягли майстерності гри на тайко, шанують, як героїв. Адже вони не тільки вистукують ритм по шкірі, але й співають і танцюють. Їхні рухи гіпнотизують, і, здається, не існує більше нічого на світі – тільки ритм і голос, котрий кличе у невідомість. До статусу зірок японські барабанщики йдуть не один рік, зазнають поневірянь, дотримуються дієти, режиму, мало відпочивають і весь час проводять на репетиціях. Розучують композиції сучасні музиканти виключно на слух. Ноти не записують принципово. Навчання молодих музикантів відбувається в закритих громадах за суворих умов. Тому такі навчальні центри більше нагадують монастирі. При цьому кожен з артистів проходить додаткову фізичну підготовку, адже гра на тайко потребує великих сил. Групи, що досягли популярності, дають сто, а то й двісті концертів на рік. Це важка праця для професіоналів.DSC00599.jpgФото taiko.org

Легенда свідчить: перші барабани приблизно чотирнадцять століть тому на японські острови завезли сусіди. Історія замовчує, звідки вони приїхали – імовірно, з Кореї чи Китаю. Спочатку ударні інструменти слухали не для насолоди. У них били щосили, коли траплялося лихо, необхідно було скликати народ на збори, сповістити решту про початок сезонних робіт, залякати супротивника на полі бою чи навіть навести страх на сільськогосподарських шкідників. Крім того, тайко мали і ритуальне призначення. Під їхні звуки закликали сили природи на допомогу людині і проводжали померлих. Пізніше вони стали з’являтися на сцені театрів Но і Кабукі. Уже на початку минулого століття гра на японських барабанах і взагалі переросла в окреме мистецтво. Зараз практично на кожному підприємстві і в кожному відомстві, в усіх навчальних закладах є свій ансамбль, умільці котрого віртуозно колотять по такому популярному в Країні вранішнього сонця інструменту. А професійних груп, що грають на тайко, в сучасній Японії близько п’яти тисяч.22744372180_b96ec34201_b.jpgФото flickr.com

За способом виготовлення всі тайко можна розлити на дві групи. В одних баранячу шкіру по боках намертво прибивають до деревини цвяхами. В інших вона натягується за допомогою шнурівки. Це дає змогу регулювати звучання інструмента. Секрет вичинки такої шкіри майстри розкривають дуже неохоче. А от вимоги до корпуса інструмента не приховують – це має бути цільний шматок дерева.

Читайте також: Кабукі: тернистий шлях квітів

Класичний тип тайко – продовгуваті барабани. Їх використовують для служіння в синтоїстських і буддійських храмах. Маленьким барабанам Нагадо-тайко з високим звучанням віддають перевагу артисти театру Но. Какко-тайко прижилися при Імператорському палаці. Вони спочатку були багато прикрашені, і на них виконували музику в стилі гагаку. З-поміж сучасних інструментів популярні Хіра-тайко. Це величезні барабани, на котрих іноді вистукують по два музиканти.Фото cetre.ru

Гігант серед подібних вагою в три з половиною тонни і діаметром більш ніж чотири метри зберігається в містечку Цудзуреко. Виготовили його під час суперництва верхнього і нижнього міста. Спочатку команди змагалися в ритуалі підвищення урожайності на полях, вистукуючи на барабанах. Із часом захопилися, і їхня гра переросла у справжній військово-історичний фестиваль, подивитися на який з’їжджається маса туристів. Ось тоді цудзурекці й обзавелися найбільшим у світі ударним інструментом. Між святами він зберігається у місцевому музеї.

Ефект від звуків тайко музичні експерти Японії порівнюють з гіпнозом. Вони ж твердять, що барабани спроможні позбавляти від стресу, вселяти впевненість у людину і допомагають їй відкривати у своєму ментальному і фізичному тілі нові можливості. Для цілющого ефекту вони ж рекомендують слухати тайко не менш ніж півгодини на день.

Головне фото jasc-chicago.org

Вам это будет интересно:
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4
Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Закрыть
Outlook facebook page