RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4

Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 4

Олена Расенко завершує цикл матеріалів про дивовижну країну Японію. І в цій частині розповідає читачам про свою поїздку в місто Йокосука ... Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.

Оба-сан уже декілька днів запрошував нас до Йокосуки, невеликого містечка неподалік Токіо. Японець збирався показати, як плавають американські військові кораблі, а заодно почастувати власноруч вирощеними апельсинами.

У Йокосуку Оба-сан переїхав, вийшовши на пенсію. Раніше він працював художником в одній зі столичних компаній, котра виробляє електронне устаткування. Малював логотипи, рекламні брошури, створював аніме-рекламу. Пропрацював на одному місці понад 30 років і заслужив непогану пенсію – близько трьох тисяч доларів. Майже стільки ж на старість заробила його дружина Каору. Вони купили дім, посадили цитрусові, Оба-сан захопився фотографією. Іноді подружжя няньчило онука і час від часу їздило відпочивати за кордон.Akihabara_shopping_Tokyo_S.jpgФото lonelyplanet.com

Оба-сан дивував нас своєю пунктуальністю. Спочатку він відправив листа на готельний мейл, де детально описав, як дістатися до його будинку. Це був текст з маршрутом, прорахованим до хвилини, потім він надіслав факс з картинками. Мабуть, вирішивши, що при цьому якісь дані можуть спотворитись, надіслав надруковану в кольорі інструкцію, як сідати на потяг, щоб приїхати в обумовлене місце вчасно. На перехід з однієї гілки метро на іншу японець відвів п'ять хвилин, а вже через 30 секунд ми мали заскочити в потяг, щоб проїхати кілька зупинок. Потім слід було вийти, швидко поміняти станцію і знову встигнути на метро. Загалом на дорогу Оба-сан нам дав трохи більше години. Але він усе розрахував під себе. Ми ж губилися в написах, погано орієнтувалися в незнайомому просторі і волочили важку апаратуру. Уже на першому переході втратили темп усього на півхвилини, і все пішло урозріз із розкладом.

Токійська мережа громадського транспорту одна з найзаплутаніших. Тут одними і тими ж самими лініями курсують поїзди далекого прямування, електрички і метро. Якщо прорахуватись на декілька секунд і, не придивляючись, вскочити у вагон, можна поїхати в іншому напрямку.akihabara-iStock-484915982-1024x683.jpgФото tokyocheapo.com

Однак японці стверджують, що все дуже зручно, якщо розібратися, а пристосувавшись хутко пересідати і міняти потяги, можна легко дістатися з пункту А до пункту Б за короткий проміжок часу, що важливо для міста, де живе 25 мільйонів людей. Для полегшення цього завдання всі транспортні лінії мають фіксовані кольори, і вагони розфарбовано відповідно. Назви станцій написано не тільки ієрогліфами, а й латинською та японською абетками. Щоправда, всередині буває неймовірно тісно. Попри досить невеликий інтервал руху, народу їздить стільки, що часто доводиться стояти. Причому всім, бо в Японії не прийнято поступатися місцем жінкам та людям похилого віку.

Читайте також: Цикл статей "Відчайдушний футуризм"

Звісно, ми заплуталися в підземці й поїхали у протилежному напрямку. Але завдяки небайдужим японцям вискочили на одній зі станцій і пересіли. Тоді ж з радістю відкрили для себе, що всі туалети в токійському метро безкоштовні, бездоганно чисті і навіть добре заправлені туалетним папером і носовими хустинками. Приїхали ми в Йокосуку з майже годинним запізненням. Оба-сан неабияк зрадів, що ми не пропали взагалі.

Усі будинки в тому районі, куди нас привів японець, щільно тулилися один до одного, подекуди настільки, що господиня могла через вікно передати сусідці цукор або за запахом визначити, що та кинула в суп. Споруди нагадували традиційні японські будови, в кожному дворі були дерева, маленькі городики і кам'яні сади.M21712-FR-01_uxga.jpgФото matteocolombo.com

Перед входом до житла ми роззулися і поставили черевики носками на вихід. Нам видали капці, обом 36 розміру, і Саша весь час губив їх, адже вони злітали з його 45-го. Ходити босими Оба-сан нам не дозволив, щоб ми не забруднили його татамі. Японці взагалі схиблені на чистоті. Тому в туалеті й у ванній стоїть окреме взуття. Тобто, щоб помити руки, треба кімнатні капці залишити за порогом, увійти до ванної, перевзутись, помити руки, залишити взуття, вийти і знову надіти кімнатні капці. Я, зізнаюсь, кілька разів забувала про це і з жахом, що мене застукають не в тих тапках, бігла перевзуватися. Перед цим, напевно, жартома Оба-сан попередив мене, що як ступлю в туалетних капцях у кімнату, то він розповість мені про правила харакірі.

Каору-сан приготувала для нас собу з грибами. У будинку не було ані стільців, ані столів. Їли на підлозі... Саша сяк-так склав свої довгі ноги під себе. Сидіти, розкинувшись, під час трапези непристойно, тому довелось приземлитися на п'ятки. Треба визнати, це дисциплінує, і з'їсти багато не виходить, а в нашому випадку і не хотілось. Друзі смачно чавкотіли і зі свистом втягували в себе макаронини. У Японії прийнято голосно видавати звуки за столом, тим самим хвалячи господиню за кухарство. У кінці обіду дружина Оба-сана принесла нам зелений чай із запахом вівса і риб'ячої луски.

Дім наших японців виявився досить традиційним: великі дерев'яні колони, похилий череп’яний дах, тонкі стіни. Їх зазвичай роблять легкими, щоб після землетрусів швидко зібрати знову.jptrain.jpgФото thriftynomads.com

Існує одна основна стінка, решта ж – мобільні панелі різної щільності й фактури, вони ж стіни, двері та вікна. Внутрішні перегородки в будинку досить умовні – це дерев'яні рами, обклеєні з двох боків папером. Ними розділяють житло на окремі приміщення, а при потребі розсовують або знімають, утворюючи єдиний простір. Підлога в оселі дерев'яна, вистелена татамі – щільними матами з рисової соломи, обтягнутої болотним очеретом. На дотик вони м'які і теплі, а на ніч японці зверху кидають матрац і так сплять. Оба-сан стверджує: відпочивати на підлозі корисно для суглобів і кісток. І повірити в це нескладно, дивлячись, як вони з дружиною моторно підхоплюються, біжать на кухню і буквально пурхають на присадибній ділянці, хоч їм і далеко за 60.

Меблів у домі Оба-сана і Каору практично немає. Вбудовані шафи повторюють фактуру стін, замість стільців – подушки, а дивани замінюють футони. І ті одразу після використання прибирають у вбудовані ніші. Є хіба що комп'ютерний стіл і стілець на другому поверсі й сама техніка. І то жінка поскаржилася, що занадто багато пилу від цих предметів.

У будинку досить свіжо, адже холодна погода тут тримається від листопада до березня. І всі змирилися з тим, що взимку житло продувають вітри. Тож зігрівають тільки руки і ноги невеликими електричними грілками, цим і задовольняються. Зате влітку в традиційній оселі комфортно: вона добре вентилюється, і, як стверджує Оба-сан, це не дає застоятись поганій енергії.

Щоб підживитися гарною, японець повів нас до океану. Там уже грілися на сонечку декілька американців у військовій формі. Наш друг розповів, що Йокосука важливе історичне місто-порт. До того ж тут стоїть величезна американська військова база. І місцеві діти часто бігають туди подивитися на високих і струнких блондинів.

Із собою у зворотну дорогу Оба-сан дав апельсинів і наші портрети. Вийшли ми у нього трохи «японськими».

Головне фото shotstash.com

Вам это будет интересно:
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Оце так сервіс! Японське таксі
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
Пробере до кісток: найкращі фестивалі мистецтва з криги та снігу
Кригу і сніг з давніх-давен люди використовували для створення різних фігур та об'єктів, і лише в 60-х роках минулого століття ця майстерність оформилася в цілий напрям, ставши частиною ленд-арту! Найбільше зимових шедеврів створюють на спеціалізованих фестивалях, про які ми розповімо нашим читачам.
Вісім новопризначених послів вручили вірчі грамоти Президенту України
У четвер, 9 грудня, новопризначені Надзвичайні та Повноважні Посли Алжирської Народної Демократичної Республіки, Боснії і Герцеговини, Грузіїі, Домініканської Республіки, Нової Зеландії, Республіки Сенегал, Демократичної Соціалістичної Республіки Шрі-Ланка та Японії вручили вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Сонце під склом. Найкращі оранжереї світу
Весна вже цілий місяць панує на планеті! Невдовзі холод і сірість відступлять, пригріє лагідне сонечко, і замість теплих курток ми дістанемо із шаф легкі вітровки. Ну і яка ж весна без зелених дерев і прекрасних квітів? А щоб очікування омріяних барв та ароматів було легшим, пропонуємо вам насолодитися красою, яка протягом року тішить відвідувачів найцікавіших оранжерей планети.
10 цікавих фактів про Олімпійські ігри в Токіо!
Вже цієї п’ятниці, 23 липня, відбудеться церемонія відкриття літніх Олімпійських ігор-2020 в Токіо. Вони, до речі, єдині в історії, які Олімпійський комітет був вимушений перенести і все через пандемію COVID-19. Тож пропонуємо вашій увазі добірку інших цікавих фактів про найбільш очікувану спортивну подію літа.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Східний макіяж як традиція: Чарівний погляд з поволокою
Згідно з відомою фразою, схід – справа тонка. І загалом це істина, котра підтверджується навіть в деталях. Через особливості клімату східних жінок об’єднує схожий тип зовнішності, а їхні нації споріднює близькість культур. Тому й ідеали краси у них подібні. Так акцент у східному макіяжі неодмінно робиться на очі. Жінці тут належить бути скромною і вдягатися таким чином.
Закрыть
Outlook facebook page