RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Національні напої: Нуль градусів і море енергії

Національні напої: Нуль градусів і море енергії

Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...

...ті, що відштовхуються від особливостей клімату й умов країн, мають гарні поживні властивості.

Було б надто просто, якби в Африці пили чай, а в Італії – граніту (літній напій із м’яти, лимона і полуниці) тільки для того, щоб втамувати спрагу. Національні напої створювали з тією метою, щоб за мінімальних витрат людина могла поповнити енергію і поновити сили для подальших життєвих звершень. У давнину часто це була, звісно, важка фізична праця.

Саме тому всі безалкогольні національні напої містять поживні речовини – цукор, соки, білки, а іноді навіть жири рослинного чи тваринного походження. Крім того, у більшості таких напоїв є молочні/яблучні кислоти, а також присутні процеси дріжджового чи молочнокислого бродіння. Усі ці компоненти позитивно впливають на нервову систему людини, приносячи нам заспокоєння, і досконало тамують спрагу. Ми розкажемо про найбільш оригінальні з них.5-unusual-non-alcoholic-summer-drinks-you-can-easily-make-at-home-136427927233902601-180621074029.jpgФото home.bt.com

Шербет – гримуча суміш родом зі Сходу

Всупереч загальноприйнятій вимові «щербет», цей дивовижний напій насправді називається «шербет». Він – гордість Близького Сходу і Південної Азії, котрий в наших краях готують чомусь на свій манер, перетворюючи на десерт. Так що скуштувати справжній шербет можна тільки на його батьківщині.

Читайте також: На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу

Якому саме народові належить авторство, збагнути складно, оскільки навіть етимологію слова неможливо прослідкувати. Цю назву вважають автентичною і для арабської, і для турецької, і для персидської, і для турецької мов. Але трепетне ставлення до шербету на Сході очевидно. Наприклад, в Туреччині (тоді ще Османській імперії) інгредієнти для нього вирощували в садах при палаці султана під особливим контролем фармацевтів.shutterstock_1087547579-1.jpg
Фото burrp.com

Шербет – це суміш із соків шипшини, локриці, кизилу з додаванням пелюстків троянди і пряностей, а також цукру і морозива. Та, власне, варіацій його виконання існує безліч завдяки багатству різновидів східних спецій і пряностей. У шербет можуть додавати ще гібіскус, сандал, апельсин, лимон, баіль, фалсу і т. і. У Центральній Азії ці суміші доповнюють ще й кава і шоколад. А в Єгипті особливу популярність має шербет із додаванням духмяних квітів фіалки.

Варто зауважити, що і тут його можуть подавати як тверду масу, котру їдять ложкою. Та первинно в стародавні часи шербет виник як прохолоджувальний напій з такою кількістю корисних речовин, що міг навіть заміняти трапезу.la-dd-salt-and-straw-ice-cream-dtla-venice-20150810.jpgФото latimes.com

Атоле – найдавніший напій, шанований майя

Атоле – національний напій, традиційний для країн Центральної Америки, Коста-Рики, Гватемали, Ель-Сальвадору, Гондурасу та ін.. Але особливо популярний він у Мексиці: практично кожен мексиканець снідає ситним густим атоле, котрий можна назвати своєрідним кукурудзяним киселем. Придумали цей напій давні народи, котрі населяли американський континент задовго до того, як його відкрив Колумб. Ще у народностей майя було сотні варіантів приготування атоле. Сьогодні він неодмінний атрибут свята Дня мертвих у Мексиці. У різдвяному варіанті це чампуррадо – його готують на молоці і додають розтоплений шоколад. Смак виходить специфічний , бо місцевий шоколад має особливу гіркість і пряність.Фото s-media-cache-ak0.pinimg.com

Спочатку атоле був в’язким розчином кукурудзи і води, котрий варили з невеликим додаванням цукру і подавали до столу якомога більш гарячим. У доіспанський період в атоле додавали гіркий перець і різноманітні трави, і тільки іноді – мед і фрукти. Європейці ж, адаптувавши питво під свої смаки, зробили його більш м’яким, почавши готувати атоле на молоці зі значним додаванням тростинового цукру. Ще один автентичний варіант атоле – танчукуа. Його готують зі значною кількістю перця й аніса. Незмінним лишається одне – кукурудзяне борошно. І не дивно: в цих краях кукурудза – головна аграрна культура.

Читайте також: На ходу. Вулична їжа в різних країнах світу. Частина 2

У наш час атоле надзвичайно популярний: в Центральній Америці його готують практично щоранку на кожній кухні, неодмінно подають в кафе, а у промисловості навіть випускають готову суміш для його приготування.Фото s-media-cache-ak0.pinimg.com

Лассі: збадьорюючі ласощі

В Індії, звичайно, дуже люблять чай (у місцевому варіанті його готують зі спеціями і молоком), у великій кількості п’ють фреші і, безумовно, кокосове молоко – на кожному кроці продають трубочки для нього, а самі кокоси можуть буквально впасти вам на голову. Та найбільш незвичний і колоритний безалкогольний національний напій тут називається лассі.Фото 3.bp.blogspot.com

Лассі придумали у Пенджабі (північно-західний штат Індії), а зараз він вважається народним не тільки в Індії,але й у Пакистані. Основа цього напою –домашній живий йогурт. У початковому варіанті до нього додають воду, сіль, спеції (переважно – насіння купину) і доводять до готовності шляхом швидкого збивання. Пізніше до нього почали додавати цукор або мед, м’якоть манго, дині, папайї – і вийшов смачний десертний варіант. А ось на індійське свято Холі лассі готують взагалі за особливим пікантним рецептом: до йогуртової суміші додають мигдаль і екстракт конопель.

Аоджиру – набратися сил

Аоджиру – це мало кому відомий національний безалкогольний напій Японії. Країна вранішнього сонця, як завжди, загадкова і водночас практична. Цей зелений напій на вигляд і смак не вирізняється особливим естетизмом. Ну, уявіть собі, який вигляд має капустяний сік з домішками інших овочевих соків і специфічних пряностей! Важливий не його смак, а корисна поживність. Він був спеціально винайдений військовим лікарем для того, щоб стати сумішшю, яка оптимально живить людину, так що це певний сурогат всіх видів користі, котрі тільки може дати людині напій. У Японії аоджиру, втім, швидко став улюбленим народним напоєм.Фото labsalliebe.com

Головне фото food.natashaenglehardt.com

Вам это будет интересно:
Весільні традиції народів світу: від гусей до ласо
Вкрасти черевичок нареченої в розпал торжества і вимагати від її обранця несусвітній викуп – цікаве дійство, заради якого варто сходити на весільну вечірку. Це далеко не єдина весільна традиція наших країв, завдяки якій законне поєднання двох сердець набуває особливого колориту. А які цікаві обряди існують в різних куточках нашої планети?
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Мешуї: важке частування з верблюда
Доля часто підносить нам сюрпризи, і ніколи не знаєш непевне, що скуштуєш за святковим столом, особливо якщо подорожуєш країнами Близького Сходу.
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Шиття золотом
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво шиття золотом, яке здавна вважалось мистецтвом знаті,. Розкажемо ми й про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Що вони їдять: кухня Риму
OUTLOOK часто розповідає про кухні народів світу, але, коли йдеться про Італію, писати про країну загалом було б злочином. Кожен з її двадцяти регіонів – це окремий світ зі своїми тонкощами і спеціалітетами. І нехай звання гастрономічної столиці Італії носить Болонья, її офіційній столиці Риму теж є чим похизуватися.
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Departure: Сатояма
У Японії є містечко, жителі якого дуже довіряють одне одному. Довіряють настільки, що п’ють воду з одного джерела, котре протікає через їхні оселі, ще й миють там посуд після їжі. Сатояма, що у перекладі означає ідеальне місце для життя в гармонії з природою, розташоване у північній префектурі Гіфу, ізольованій від решти світу гірськими вершинами і рисовими полями.
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Гаїті - країна контрастів
Держава контрастів, де пляжі схожі на райські сади, а міста і села нагадують звалища. Де понад 80% населення – віруючі католики, які паралельно практикують кривавий культ вуду. Де уживаються абсолютна бідність, з одного боку, і неймовірна розкіш – з іншого. Поїздка на Гаїті змусить вас відчути себе в своєрідному «королівстві кривих дзеркал», де Олею і Яло можна побути одночасно...
Джайпур. Рожеве місто. Частина 2
У Джайпурі завжди багато туристів. Місто входить у більшість світових путівників по Індії. Тут достатньо готелів, нема проблем з вибором транспорту, повно вуличних закусочних і комфортних кафе. Місцевий люд доброзичливий і завжди готовий допомогти подорожньому. Якщо до цього пориву додати ще й кілька рупій, то індійці радо поділяться інформацією...
Діяльність Індії у боротьбі з COVID-19
В рамках двостороннього співробітництва України та Індії, Надзвичайний і Повноважний Посол Партха Сатпатхі передав Міністру закордонних справ Дмитру Кулебі препарати для боротьби з пандемією коронавірусу. Вже протягом декількох місяців Індія активно веде активну боротьбу із цим захворюванням.
Баски: між Францією та Іспанією
Буваючи в Іспанії, мабуть, кожен турист бодай раз чув про бажання жителів успішної Барселони і сусідніх із нею міст проголосити незалежність. Ця тема час від часу спливає і у міжнародних новинах, перетягуючи на себе загальну увагу і затьмарюючи собою історію басків – ще одного особливого народу на Піренеях.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Сонце під склом. Найкращі оранжереї світу
Весна вже цілий місяць панує на планеті! Невдовзі холод і сірість відступлять, пригріє лагідне сонечко, і замість теплих курток ми дістанемо із шаф легкі вітровки. Ну і яка ж весна без зелених дерев і прекрасних квітів? А щоб очікування омріяних барв та ароматів було легшим, пропонуємо вам насолодитися красою, яка протягом року тішить відвідувачів найцікавіших оранжерей планети.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.
Закрыть
Outlook facebook page