RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Гетто світу: польське село в Стамбулі

Гетто світу: польське село в Стамбулі

Складно уявити більш несхожі один на одного народи, ніж турки і поляки, котрі відрізняються, либонь, у всьому, починаючи з релігії і закінчуючи кулінарними традиціями. Утім, ніщо не перешкоджає їм мирно й любо уживатися вже понад 150 років на окраїні Стамбула. Саме про це дивовижне сусідство наша сьогоднішня розповідь у рамках рубрики «гетто світу».

У тридцяти кілометрах від легендарного Босфору, на самій-самісінькій окраїні «азійської» частини Стамбула, починаються величні ліси, пагорби, ріки й освіжаючі селища і села – для містян справжній оазис прохолоди у спекотному мегаполісі. Саме там, де закінчується адміністративна межа міста, розташоване й одне з найбільш знаменитих сіл Туреччини – Полонезкьой, що дослівно перекладається як «польське село». Сьогодні в ньому постійно проживає близько 500 людей, і приблизно третина з них – поляки, що досконало володіють польською мовою, народними ремеслами і національною кухнею. Польське село справді славиться своїми кулінарними шедеврами, а якщо додати сюди ще й чудову природу і наявність великої кількості баз для відпочинку, не варто дивуватися популярності цього місця для «внутрішнього» вік-ендного туризму стамбульців.Фото i.hurimg.com

Поляки облюбували ці землі ще в далекі 1840-ті роки, коли сюди з важливою місією прибув визначний громадський діяч, патріот і меценат Міхал Чайковський. Польська знать і аристократія, що не бажали миритися з розділом власної країни між трьома імперіями-гігантами – Російської, Німецької й Австрійської – виношувала плани про відновлення суверенітету. У ті роки основним центром польського опору був Париж, де жили багато визначних політиків, полководців і управлінців, проте Франція не надто могла допомогти слов’янам в їхній суперечці з такими суперниками. У той же час Туреччина, що побоювалася сильного впливу Росії на Сході та Балканах, була готова радо дати прихисток на своїх теренах полякам, котрі мали створити тут ще один штаб-пункт для продовження своєї боротьби. 19 березня 1842 року на території сьогоднішнього Полонезкьоя було зведено першу польську хату, а незабаром ці мальовничі місця заселили кілька тисяч поляків з усіх куточків країни. Що цікаво, серед них назва Полонезкьой не надто і прижилилась, оскільки їм куди більше подобалася інша – Адамполь, на честь ще одного борця за незалежність Адама Чарторийського, котрий особисто домовився і викупив цю територію у султана, відправивши сюди Чайковського як лідера.f03f48386fc9a0a658594d110aa0c1eb.jpgФото i.pinimg.com

Як ми знаємо з історії, надіям поляків не судилося збутися ще довго – тільки у двадцятому столітті вони нарешті відновили суверенітет своєї країни, але, незважаючи ні на що, весь це час у польському селі на окраїні Стамбула кипіло життя – тут видавали національні газети, проводили наради, будували костели. Навіть коли в 1860-1880-х роках стало очевидним, що для продовження боротьби із Туреччини сил все ще не вистачає, тутешні поляки, серед яких більша частина була інтелігенцією, перекваліфікувались на аграріїв і не стали виїжджати, оскільки вони закохалися в ці землі і подружилися з турками, котрі, до слова, і дотепер поводяться з великою повагою і толерантно. Більше того, до самих 1990-х, коли Польща стала по-справжньому незалежною, в Адамполь час від часу прибували нові переселенці, для яких у космополітичному Стамбулі, що постійно розростався, завжди були і робота, і місце для нового дому. Окрім традиційних ремесел, тутешні жителі і дотепер активно займаються сільським господарством і риболовлею. Вони перетворили зелені пагорби, долини і ліси на справжню ферму з фруктовими садами під 15-мільйонним мегаполісом. Природа і клімат дають їм тут змогу століттями займатися своєю улюбленою справою, за яку їх дуже шанують турки, про що свідчать високі ціни на «продукти з Адамполя» на базарах і ринках.Фото neredekal.com

Звичайно, в наші дні Полонезкьой вже не настільки аграрний, яким він був ще 50 років тому – туристична сфера в XXI столітті має вигляд куди більш привабливий, буквально двадцять-тридцять років тому тут активно почали будувати автентичні ресторани, готелі й будинки відпочинку, оскільки завдяки і своїй незвичній історії, і природним ресурсам ці землі стали дуже популярними. Серед мільйонів гостей і туристів тут бували і Лех Валенса, і Ференц Ліст, і Мустафа Кемаль, і Ґюстав Флобер. Усі вони знаходили тут щось своє, що умиротворяє – чи то зелені пейзажі чи просто старовинні дерев’яні сільські будиночки, з дахів яких видно хмарочоси Стамбула. Влада міста всіляко підтримує село, не тільки вирішуючи інфраструктурні питання, але й постійно призначаючи на керівні посади когось із поляків. Усі державні заклади тут, всі вказівники на дорогах і таблички - все написано двома мовами. Важко повірити, але у Полонезкьої справді панують дружба і толерантність. Туркам подобається ця польська «родзинка» у своєму місті і працелюбність слов’ян, а поляки своєю чергою ніколи не забудуть того, що саме Туреччина і за великим рахунком тільки вона з-поміж наддержав у XIX столітті не лише не відвернулася від них у скрутну годину, але й підставила своє плече.

Головне фото ecctur.com

Вам это будет интересно:
Гетто світу: вірменська душа в серці Тбілісі
OUTLOOK пропонує вам прогулятися по одному з найстаріших районів Тбілісі – Авлабарі, який спрадавна вважається вірменським. Ці вулички, церкви і старовинні будинки розкажуть про стосунки двох кавказьких народів значно більше, ніж підручники з історії або документальні фільми.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Що подивитися в азіатській частині Стамбула?
Судячи з відгуків більшості туристів, котрі відвідали Стамбул, багато з них так і не зібралися досхочу погуляти азіатською частиною головного турецького мегаполіса. Максимум, що вони бачили – аеропорт Сабіха і причали, куди можна як на атракціон приплисти з Європи, попутно нагодувавши чайок хлібом.
Анкара is the capital of…
У силу різних причин, а головне, завдяки своїй туристичної популярності та розмаху Стамбул сприймається більшістю туристів (ба навіть тими, хто побував у Туреччині) столицею цієї країни, хоча насправді головним містом є Анкара. Саме про неї, таку турецьку та інтернаціональну водночас, ми і розповідаємо сьогодні.
Гетто світу: український квартал Чикаго
Як показує практика, етнічні анклави – це переважно автономні та замкнуті системи, адже, живучи там, їхні представники далеко не завжди асимілюються та інтегруються в іншу культуру. Такого не скажеш про вже знаменитий на всю Америку Ukrainian village – український район Чикаго.
Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
Гетто світу. Асторія: нью-йоркська Еллада
Сьогодні в рамках нашої рубрики, присвяченої національним анклавам, ми розкажемо про один із найбільш яскравих і смачних кварталів Нью-Йорка, про Асторію. Саме її прийнято називати «маленькою Грецією».
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили промені весняного сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Гетто світу: Маре - Париж по-еврейські
Свіжі і хрумкі піти, намолені синагоги, кошерні ресторани і милі люди з пейсами і добрими очами – щоб побачити все це не конче летіти до Ізраїлю. Досить просто зазирнути у паризький квартал Маре, розповідь про який і продовжує нашу рубрику про національні гетто.
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Гетто світу: До Лондона за боллівудськими шедеврами
OUTLOOK продовжує свій цикл матеріалів про національні гетто – масові поселення емігрантів далеко від Батьківщини. На черзі розповідь про Саутолл – передмістя Лондона, яке значно більше нагадує індійське містечко. У XXI столітті саме словосполучення «національне гетто» досить умовне.
Листівки з Польщі
Попереду три святкові вихідні дні, які OUTLOOK із радістю допоможе вам розпланувати! Пропонуємо прогулятись у центрі Варшави, Кракова та Любліну, насолодитись весняною свіжістю та надихнутись на декілька місяців вперед. Тож, вперед, до нових пригод!
Ми там були: Каппадокія
У кожної людини є такий момент чи випадок, котрий він запам’ятає на все життя. Поїздка в Каппадокію і політ на повітряній кулі – одне з найбільш незабутніх видовищ у моєму житті. Саме тому я хочу з вами поділитися своїми враженнями.
Гетто світу: «Маленька Італія» Нью-Йорка
Переїжджаючи до нової країни, люди найчастіше селяться поряд з такими ж емігрантами. Це досить зручно: недороге житло, роботу можна знайти прямо на місці, та й мову вчити не обов’язково – довкола всі свої. Так виникають національні гетто. Першим у нашому циклі буде Маленька Італія – один із найбільш мальовничих кварталів Нью-Йорка.
Гетто світу: Самураї на карнавалі
Сьогодні в нашій уже традиційній рубриці про національні гетто розповідь про один із найбільш екзотичних для Бразилії районів Сан-Паулу – Лібердаді. Саме тут живе найчисленніша японська діаспора у світі. Імміграція вихідців з Країни висхідного сонця почалася 1908 р тоді на бразильську землю прибутку 165 сімей ...
Гетто світу: індійський квартал Сінгапура
Сінгапур зі щільною заселеністю, тропічним кліматом і фруктовими деревами на центральних вулицях, що відбиваються у склі хмарочосів, сам по собі є вельми колоритним та яскравим містом. Та один з його кварталів, який місцеві називають Маленькою Індією, поза сумнівами, найбільш мальовничий.
Закрыть
Outlook facebook page