RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Сопот

Ми там були: Сопот

Автор: 03.05.2020 | подорожі, Польща
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.

Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.

40-тисячний Сопот, заснований як село ще в VII столітті, входить разом із Гданськом і Гдинею до польської міської агломерації Труймясто, що перекладається як Потрійне місто. І якщо Гдиня і Гданськ – промислові, фінансові та адміністративні центри, то Сопот, котрий географічно розкинувся між ними – приємна рекреаційна зона, де можна відновити сили й налаштуватися на повільний ритм містечка біля моря. Вигідне розміщення – всього якихось двадцять хвилин їзди і від Гданська, і від Гдині, а також від міжнародного аеропорту імені Леха Валенси, що обслуговує регіон, – робить Сопот з його пляжами, пам'ятками і променадними маршрутами обов'язковим must-visit містом північної Польщі. Здається, воно просто не може не сподобатися, адже, з одного боку, Сопот увесь можна оглянути й вивчити буквально за день, а з іншого – тут добре можна провести навіть цілісіньке літо, щодня знаходячи щось нове.

У чому ж секрет? Може, в чайках, які постійно кружляють і горлають над потягом, коли той ще тільки підбирається до Сопота? А може, в прекрасних широких пляжах, які розтяглися на багато кілометрів, де, напевно, ніколи не буває тисняви, і всі можуть розслабитися? Або взагалі головна фішка Сопота – зовсім і не море, а культурна складова, адже тут регулярно відбуваються наймодніші музичні фестивалі та оpen air-вечірки, на які з'їжджаються тусовщики з усієї Європи. Мабуть, істина, як завжди, десь посередині, і місто гарне тим, що всім відкривається по-своєму. У кожнім разі знайомство з ним практично всі починають однаково – з дивовижної пішохідної вулиці Bohaterow Monte Cassino, яка простягається від залізничної станції аж до моря.sopot (8).jpgФото sopot.pl

Саме на ній зосереджено найцікавіші магазини, ресторани та готелі. Місцеві дбайливо зберігають традиції і передають бізнес з покоління в покоління. Чимало антикварних крамниць і кав’ярень працюють уже понад сто років, хоча й атрибути нового часу з його транснаціональністю тут також представлені точками зі смачними кебабами, пластиковими фаст-фудами та мас-маркет бутиками. При цьому десь між брендами і вивісками, що їх зустрінеш сьогодні в будь-якому туристичному місті світу, якщо постаратися та зазирнути всередину вулиці, її підворіття і внутрішні дворики, можна натрапити на типові польські заклади з простою, однак вельми смачною кухнею і крамничками з цікавим хенд-мейдом.sopot-pier2-min.jpgФото ourpoland.com

Головний сувенір із Сопота, безумовно, вироби з бурштину. Ця скам'яніла смола – важливий природний ресурс польського балтійського узбережжя й національна гордість, тому продажі туристам – це найважливіша стаття доходу як великих мануфактур, так і маленьких майстерень. Не купити гарні сережки або кольє, напевно, не вийде, тому чоловікам варто бути готовим до того, що їхні супутниці обов'язково витратять час у Сопоті на вибір і примірку. Що ж до цін, то вони цілком демократичні, ювелірна продукція стартує від 3-5 євро за одиницю, тому на будь-яку кишеню можна знайти щось до смаку.Fotolia_84093369_Subscription_Monthly_M-1674x1080.jpg
Фото nordicexperience.com

Читайте також: Золото Балтики. У їхніх жилах тече бурштин

Обійшовши туди-сюди та поперек Bohaterow Monte Cassino, вибираємося нарешті до моря, й особливо до головної окраси місцевого пляжу – знаменитого пірса, котрий нині названо ім’ям Іоанна Павла Другого. Зроблений з дерева ще 1827 року, він офіційно вважається найдовшим на всьому Балтійському морі. Прогулянкова частина простягнулася на 512 метрів. Окрім пішохідної складової, пірс також призначений для швартування яхт і водних таксі. До речі, в купальний сезон, який є досить коротким (з липня до половини серпня), з пірса стрибають у воду, щоб поплавати, бо вважається, тут, на півкілометровій відстані від берега, вода значно більше збагачена йодом та іншими корисними елементами. Адже Сопот – це ще й здравниця, популярна з XIX століття серед східноєвропейської аристократії.Sopot.jpgФото arunastravelphotography.com

У центральній частині міста і на його околицях раз у раз натрапляєш на старовинні пансіонати, фешенебельні готелі та будинки відпочинку, де традиційно любить зупинятися поважна публіка. Цілюще повітря, вправні масажисти, водні процедури, високоякісні морепродукти й зелені зони допомагають боротися з багатьма недугами, тому медичний туризм тут теж поширений. Одного погляду на легендарний п'ятизірковий Гранд-готель, звернений фасадом до моря, досить, щоб замріятися про приїзд до Сопота в солідному віці поправити здоров'я. Навіть лікарні, побудовані в соціалістичний період, коли в Польщі не було заведено шикувати, тут, в оточенні старовинних вілл, садиб і готелів, мають доволі ошатний вигляд. Вони переважно зосереджені в зелених зонах міста, осторонь від галасливої Monte Cassino, тому відвідини парків – теж обов'язкова програма, благо, вони досить компактні та своїми стежками так чи інакше виведуть вас назад до пляжів і моря. Улітку там особливо приємно гуляти й ховатися від пекучого навіть на півночі сонця. Любителям природи і музики неодмінно сподобається Лісова опера – музичний майданчик, котрий вміщає п'ять тисяч осіб і відомий своєю прекрасною акустикою. Хто шанує історію і природу, відвідайте Городище в Сопоті – унікальний археологічний комплекс, відкритий німецькими вченими перед самою Другою світовою. Розкопки тут тривають донині.Sheraton_Sopot_Hotel.jpgФото arunastravelphotography.com

Вибираємося з паркових зон і знову вирушаємо гуляти міськими вулицями трохи вбік від центру. Наша мета – вулиця Grunwaldzka 1-3, де стоїть місцевий столітній маяк. Уже давно його не використовують за призначенням, в комуністичні часи він навіть встиг побувати частиною лікарні, хоча на початку XX століття без його функціонування про судноплавство не могло бути й мови – маяк освітлював шлях на цілих 12-15 кілометрів, блимаючи кожні чотири секунди. Він добре зберігся і сьогодні працює як туристична локація з чудовим оглядовим майданчиком. Серед архітектурних пам'яток він посідає в Сопоті друге місце після «Кривого будиночка» – дива інженерії вже XXI століття. Його звели 2004 року, і завдяки незвичайному дизайну споруду відразу вподобали як місцеві, так і туристи. Там працює ресторан та офіси двох радіостанцій – начебто нічого особливого, та ця «глючність» не дає жодного шансу пройти повз нього і не сфотографуватися.d198b6d4d450ff16d775e8ed3b6e22a2.jpgФото arunastravelphotography.com

Напевно, біля «Кривого будиночка» (головне фото) неподалік вокзалу можна й закінчувати прогулянку Сопотом, якщо ви приїхали сюди всього на день з Гданська та поспішаєте на вечірню електричку. Та якщо доля закинула вас сюди на довше, як ми й казали на початку, нудьгувати не доведеться, причому навіть узимку. Можна поблукати численними галереями та музеями, наприклад, зазирнути в музей Сопота й дізнатися, як жило й розвивалося місто протягом своєї довгої історії. Якщо приміщення не для вас – можете прогулятися вздовж берега та дійти до рибальського села, де на вас чекатимуть затишні будиночки й симпатичні таверни зі свіжою рибою. Упродовж року працює аквапарк і велоінфраструктура. Зручними велосипедними доріжками можна дістатися того ж таки Гданська чи Гдині за годину або накручувати колеса ровера в розкішному Північному парку, який розтягнувся вздовж моря на п'ять кілометрів. Загалом, непогано для сорокатисячного містечка, погодьтеся.5534999.jpgФото booking.com

Головне фото polsha24.com

Вам это будет интересно:
Кордони не перешкода: найбільш відомі анклави світу
Сьогодні OUTLOOK подорожує по найцікавішим з точки зору географії та адміністративного управління містам і країнам, які є анклавами, повністю розташовуючись на територіях інших держав.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Стамбулі
Серед туристів, особливо з Європи, складно знайти людей, котрі хоча б раз не насолоджувалися відпочинком у сонячній і гостинній Туреччині. А от що чекає тих, хто обрав «іншу Туреччину» і вирушив оглядати чудовий Стамбул, ми розповідаємо на прикладі 10 доларів.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Незбагненний Нан-Мадол: місто над безоднею
Краще за незаселений острів може бути тільки покинутий штучний архіпелаг зі слідами зниклих цивілізацій! Мирний плескіт весел, що бентежать блакитні сни Тихого океану, утихомирює барабанний дріб екстазу у скронях, готуючи волю і розум до побачення з головною загадкою Мікронезії. Нан-Мадол пустує не одну сотню років...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Гетто світу: польський квартал Нью-Йорка
Нью-Йорк справедливо вважається одним з найцікавіших міст планети. Причин цьому безліч, у тому числі і його унікальний етнічний склад з більш як двадцятьма великими громадами. Самі ньюйорківці жартують, що їм і не надто потрібно подорожувати – досить просто проїхатися національними анклавами та познайомитися ближче з новими культурами.
Синя Перлина Монголії
6 мільйонів років тому в далекій Монголії глибокий кратер згаслого вулкана поступово був вщерть заповнений водою, утворивши дивовижне озеро. Вода хвилювалася під поривами вітру та виблискувала під сонячними променями, наче коштовна прикраса, тож не дивно, що поряд з офіційною назвою Хубсугул з’явилася ще й більш поетична – Синя Перлина.
Гватемала: привіт від духів майя
Країна, де у древніх містах туристів більше, ніж у сучасних. Містична Центральноамериканська місцевість, відома як батьківщина цивілізації майя – Гватемала. Прогуляємося по одному з її стародавніх поселень, загубленому в непрохідних джунглях – Тікалі. Якщо уважно прислухатись, тут можна почути голос духів...
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з Чорним континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Камбоджа: поліція на плаву, дельфіни в ріках та Ангкор-Ват
Королівство Камбоджа – саме так звучить сьогодні офіційна назва країни на південному сході Азії (півострів Індокитай). І вона чудова туристична альтернатива іншому, більш прославленому азіатському королівству – Таїланду. Тут краще. Хоча б тому, що це не мейнстрім. Щоправда, королівство це не зовсім казкове, хоч і дуже цікаве…
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Алжир – яскравий птах Магрибу
Оригінальний пам’ятник королеві Африки і французький шарм, підвісні пішохідні мости над безоднею і пустеля Сахара, джерела з киплячою мінеральною водою і руїни часів Візантії – все це може бути зібране разом тільки в одній країні світу, і ця країна – Алжир. Арабське прислів’я твердить: Магриб – це птах, тіло котрого Алжир, праве крило – Туніс, а ліве – Марокко.
ФОТОПРОЕКТ: Варшава звисока
Ми ловили промені весняного сонця на майже порожніх варшавських вуличках в неділю. Коли сонце сховалося за хмарочосами - ми піднялися на найвищий з них, щоб побачити захід.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
Джайпур. Рожеве місто
Хтось порівнює Джайпур з ажурною скатертиною. Інші – з коробкою рожевого зефіру. Треті твердять – це вулик, щільно заселений бджолами. Однак всі сходяться в одному – тут дивовижне повітря, сповнене якоюсь свободою, котру не зустрінеш у Європі. Вона заповнює легені, і вже через вдих мандрівник втрачає лік годинам і навіть століттям.
Каламата. Героїчне минуле та оливкове сьогодення
Стародавня Греція починалася з Мікен і Криту, а нова історія країни писалася з Каламати. Саме в цьому місті було вперше скинуто турецькі кайдани, звільнивши шлях для здобуття незалежності. Каламата – місце з характером. Менш ніж за 200 років його двічі відбудовували заново, і воно знову відроджувалось.
Листівки з Батумі
Молодий український письменник Павло Хоменский побував в місті, що втопає в зелені і блищить яскравими вогням - Батумі, яке самі місцеві жителі називають містом любові. Тут пальми, кипариси, магнолії, олеандри, бамбук, лавр, апельсинові дерева, туя і самшит пахнуть на кожному кроці і так і кличуть поспостерігати за романтичною картиною відплиття кораблів з гаваней. І сьогодні автор ділиться з вами своїми листівками з цього дивного міста, пронизаного шумом моря і смаком ароматного вина.
Коста-Рика: причини щастя
У пошуках ідеального пункту призначення можна користатися різними критеріями. Керуючись бажанням пізнати, як живуть люди, що випромінюють світло від насолоди, вирушайте в Коста-Рику. Ця країна – лідер за показником Всесвітнього індексу щастя (The Happy Planet Index).
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Берлін з родзинками
Місцеві одразу впізнають туристів за головами, які постійно крутяться навсібіч. І таки є місця, де це справді варто робити! Одне з них – Берлін, місто, яке з кожним днем змінюється, нові покоління приносять щось своє, і по камінчику зникають не лише залишки Берлінського муру, а й решта стін. Німецька столиця стає іншою. І її слід розглядати, придивляючись до кожної дрібниці, адже, окрім архітектурних «корон» і невичерпного арту на стінах, можна виявити непримітні «родимки» міста.
Закрыть
Outlook facebook page