RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Сопот

Ми там були: Сопот

Автор: 22.08.2021 | подорожі, Польща
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.

Усі ці переваги повною мірою має і Сопот – головний балтійський курорт Польщі.

40-тисячний Сопот, заснований як село ще в VII столітті, входить разом із Гданськом і Гдинею до польської міської агломерації Труймясто, що перекладається як Потрійне місто. І якщо Гдиня і Гданськ – промислові, фінансові та адміністративні центри, то Сопот, котрий географічно розкинувся між ними – приємна рекреаційна зона, де можна відновити сили й налаштуватися на повільний ритм містечка біля моря. Вигідне розміщення – всього якихось двадцять хвилин їзди і від Гданська, і від Гдині, а також від міжнародного аеропорту імені Леха Валенси, що обслуговує регіон, – робить Сопот з його пляжами, пам'ятками і променадними маршрутами обов'язковим must-visit містом північної Польщі. Здається, воно просто не може не сподобатися, адже, з одного боку, Сопот увесь можна оглянути й вивчити буквально за день, а з іншого – тут добре можна провести навіть цілісіньке літо, щодня знаходячи щось нове.

У чому ж секрет? Може, в чайках, які постійно кружляють і горлають над потягом, коли той ще тільки підбирається до Сопота? А може, в прекрасних широких пляжах, які розтяглися на багато кілометрів, де, напевно, ніколи не буває тисняви, і всі можуть розслабитися? Або взагалі головна фішка Сопота – зовсім і не море, а культурна складова, адже тут регулярно відбуваються наймодніші музичні фестивалі та оpen air-вечірки, на які з'їжджаються тусовщики з усієї Європи. Мабуть, істина, як завжди, десь посередині, і місто гарне тим, що всім відкривається по-своєму. У кожнім разі знайомство з ним практично всі починають однаково – з дивовижної пішохідної вулиці Bohaterow Monte Cassino, яка простягається від залізничної станції аж до моря.sopot (8).jpgФото sopot.pl

Саме на ній зосереджено найцікавіші магазини, ресторани та готелі. Місцеві дбайливо зберігають традиції і передають бізнес з покоління в покоління. Чимало антикварних крамниць і кав’ярень працюють уже понад сто років, хоча й атрибути нового часу з його транснаціональністю тут також представлені точками зі смачними кебабами, пластиковими фаст-фудами та мас-маркет бутиками. При цьому десь між брендами і вивісками, що їх зустрінеш сьогодні в будь-якому туристичному місті світу, якщо постаратися та зазирнути всередину вулиці, її підворіття і внутрішні дворики, можна натрапити на типові польські заклади з простою, однак вельми смачною кухнею і крамничками з цікавим хенд-мейдом.

Головний сувенір із Сопота, безумовно, вироби з бурштину. Ця скам'яніла смола – важливий природний ресурс польського балтійського узбережжя й національна гордість, тому продажі туристам – це найважливіша стаття доходу як великих мануфактур, так і маленьких майстерень. Не купити гарні сережки або кольє, напевно, не вийде, тому чоловікам варто бути готовим до того, що їхні супутниці обов'язково витратять час у Сопоті на вибір і примірку. Що ж до цін, то вони цілком демократичні, ювелірна продукція стартує від 3-5 євро за одиницю, тому на будь-яку кишеню можна знайти щось до смаку.Fotolia_84093369_Subscription_Monthly_M-1674x1080.jpg
Фото nordicexperience.com

Читайте також: Золото Балтики. У їхніх жилах тече бурштин

Обійшовши туди-сюди та поперек Bohaterow Monte Cassino, вибираємося нарешті до моря, й особливо до головної окраси місцевого пляжу – знаменитого пірса, котрий нині названо ім’ям Іоанна Павла Другого. Зроблений з дерева ще 1827 року, він офіційно вважається найдовшим на всьому Балтійському морі. Прогулянкова частина простягнулася на 512 метрів. Окрім пішохідної складової, пірс також призначений для швартування яхт і водних таксі. До речі, в купальний сезон, який є досить коротким (з липня до половини серпня), з пірса стрибають у воду, щоб поплавати, бо вважається, тут, на півкілометровій відстані від берега, вода значно більше збагачена йодом та іншими корисними елементами. Адже Сопот – це ще й здравниця, популярна з XIX століття серед східноєвропейської аристократії.Sopot.jpgФото arunastravelphotography.com

У центральній частині міста і на його околицях раз у раз натрапляєш на старовинні пансіонати, фешенебельні готелі та будинки відпочинку, де традиційно любить зупинятися поважна публіка. Цілюще повітря, вправні масажисти, водні процедури, високоякісні морепродукти й зелені зони допомагають боротися з багатьма недугами, тому медичний туризм тут теж поширений. Одного погляду на легендарний п'ятизірковий Гранд-готель, звернений фасадом до моря, досить, щоб замріятися про приїзд до Сопота в солідному віці поправити здоров'я. Навіть лікарні, побудовані в соціалістичний період, коли в Польщі не було заведено шикувати, тут, в оточенні старовинних вілл, садиб і готелів, мають доволі ошатний вигляд. Вони переважно зосереджені в зелених зонах міста, осторонь від галасливої Monte Cassino, тому відвідини парків – теж обов'язкова програма, благо, вони досить компактні та своїми стежками так чи інакше виведуть вас назад до пляжів і моря. Улітку там особливо приємно гуляти й ховатися від пекучого навіть на півночі сонця. Любителям природи і музики неодмінно сподобається Лісова опера – музичний майданчик, котрий вміщає п'ять тисяч осіб і відомий своєю прекрасною акустикою. Хто шанує історію і природу, відвідайте Городище в Сопоті – унікальний археологічний комплекс, відкритий німецькими вченими перед самою Другою світовою. Розкопки тут тривають донині.Sheraton_Sopot_Hotel.jpgФото arunastravelphotography.com

Вибираємося з паркових зон і знову вирушаємо гуляти міськими вулицями трохи вбік від центру. Наша мета – вулиця Grunwaldzka 1-3, де стоїть місцевий столітній маяк. Уже давно його не використовують за призначенням, в комуністичні часи він навіть встиг побувати частиною лікарні, хоча на початку XX століття без його функціонування про судноплавство не могло бути й мови – маяк освітлював шлях на цілих 12-15 кілометрів, блимаючи кожні чотири секунди. Він добре зберігся і сьогодні працює як туристична локація з чудовим оглядовим майданчиком. Серед архітектурних пам'яток він посідає в Сопоті друге місце після «Кривого будиночка» – дива інженерії вже XXI століття. Його звели 2004 року, і завдяки незвичайному дизайну споруду відразу вподобали як місцеві, так і туристи. Там працює ресторан та офіси двох радіостанцій – начебто нічого особливого, та ця «глючність» не дає жодного шансу пройти повз нього і не сфотографуватися.d198b6d4d450ff16d775e8ed3b6e22a2.jpgФото arunastravelphotography.com

Напевно, біля «Кривого будиночка» (головне фото) неподалік вокзалу можна й закінчувати прогулянку Сопотом, якщо ви приїхали сюди всього на день з Гданська та поспішаєте на вечірню електричку. Та якщо доля закинула вас сюди на довше, як ми й казали на початку, нудьгувати не доведеться, причому навіть узимку. Можна поблукати численними галереями та музеями, наприклад, зазирнути в музей Сопота й дізнатися, як жило й розвивалося місто протягом своєї довгої історії. Якщо приміщення не для вас – можете прогулятися вздовж берега та дійти до рибальського села, де на вас чекатимуть затишні будиночки й симпатичні таверни зі свіжою рибою. Упродовж року працює аквапарк і велоінфраструктура. Зручними велосипедними доріжками можна дістатися того ж таки Гданська чи Гдині за годину або накручувати колеса ровера в розкішному Північному парку, який розтягнувся вздовж моря на п'ять кілометрів. Загалом, непогано для сорокатисячного містечка, погодьтеся.5534999.jpgФото booking.com

Головне фото polsha24.com

Вам это будет интересно:
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Транспорт світу: Вертикальний Лісабон
Лісабон – це не тільки одне з найгарніших і старовинних міст Європи, але й не надто легкий для життя і будівництва простір, якщо говорити про рельєф місцевості. Португальський мегаполіс розкинувся на семи густозаселених пагорбах. Саме тому його візитівкою вважаються три фунікулери та ліфт...
Істина в зерні, або Кава по-польському
«Франція», «Італія», «Венеція» – такі назви дістали відкриті іноземцями ресторанчики, з яких почалася кавова біографія Польщі. Жителі країни стали одними з найперших гурманів у Східній Європі, котрі оцінили смак та аромат незвичайного напою. Про те, що нове джерело задоволення виготовлене з плодів дерева, яке колись росло в Ефіопії у дикому вигляді, тоді мало хто знав.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Departure: Балчик
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Майянські мегаліти: Сонце третьої епохи
Майянські мегаліти в Паленке ховаються від цікавих очей у мексиканських джунглях. Храм написів, Гробниця червоної королеви, Піраміда черепів – археологам ці назви нагадають похоронний культ. А деякі вірять, що серед уламків цивілізації майя сховали еліксир безсмертя.
ВІДЕО: Старенька Братислава
Не поділитися з нашими улюбленими читачами враженнями після відвідин Братислави OUTLOOK не може. Площа Братислави всього 368 квадратиних кілометри (для порівняння: Київ - 839 кілометрів квадратних), а до 1936 року між Віднем та Братиславою курсував трамвай, який сполучав два неймовірно чудових міста. Детальніше - дивіться у відео.
Філіппіни: вибратися на трюфель
Перше, що спадає на думку при словосполученні «Шоколадні пагорби», – це какао-бобові плантації, невеличкі кондитерські селища чи який-небудь фестиваль солодощів. Однак доведеться засмутити ласунів і порадувати цінителів незвичайних пейзажів – шоколадом тут і не пахне, зате є унікальне природне творіння.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Шефшауен: марокканське місто з небес
У більшості людей Марокко асоціюється з червоним або жовтим кольором – все-таки Африка, спека, пісок, прянощі і далі за списком. Але так думають лише туристи, котрі жодного разу не були у дивовижному місті з такою приємною і ніжною назвою, як Шефшауен. Після нього здається, що вся ця країна – суцільна хмаринка.
Закрыть
Outlook facebook page