RU  UK  EN
Статті  >  Відвідай  >  Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.

Бедфорд, попри велику кількість середньовічних замків, фортець та інших подібних об’єктів, до 1960-х-1970-х років складно було назвати популярним місцем з точки зору туризму, оскільки це було типове 100-тисячне місто з британської глибинки. Саме графство Бедфордшир, столицею якого воно і є, славилося мальовничою річкою Уз, кількома пивними заводами і виробами з шерсті. Самі британці, любителі внутрішнього туризму, або ті, хто уже побував за кордоном, час від часу навідувалися сюди, тікаючи від галасливих мегаполісів, таких, як Лондон чи Глазго, або ж відпочиваючи від важких промислових центрів типу Ліверпуля чи Манчестера, дихаючи свіжим і бадьорим повітрям провінції і насолоджуючись її неквапливим способом життя. Проте сьогодні Бедфорд, що цілковито перемінився за кілька років і став дуже популярним місцем значною мірою завдяки італійській громаді, котра населяє як центральні райони, так і окраїни, ніяк не можна назвати нудним і нецікавим.

Фото thebedfordclanger.com

На перший погляд дивовижна сама поява теплолюбних італійців у такому собі звичайному англійському містечку, котре ніяк не можна назвати ні культурним, ні фінансовим, ні промисловим центром. Все-таки зазвичай люди, та ще й з іншої країни, переселяються або туди, де тепло і красиво, або, де багато роботи. Однак, якщо копати глибше і вникнути бодай трохи в історію Європи після Другої світової війни, то все стане набагато яснішим.

Фото static.wixstatic.com

Закінчення бойових дій принесло не тільки жаданий мир, але й розруху. Велика Британія, що серйозно постраждала від бомбардувань і втратила дуже багато свого чоловічого населення у битвах по всьому світу, дуже потребувала трудових мігрантів. Італія ж, переживала серйозну економічну кризу, тому на початку 50-х років минулого століття уряди двох країн знайшли одне одного – було укладено угоду, згідно з якою 7500 італійців вирушили у Бедфорд відновлювати графство. Дивовижно, але гостинність місцевих жителів разом із добре оплачуваною роботою зробили свою справу – емоційні і гарячі італійці змогли звикнутися не лише зі статечними британцями, але і з місцевою погодою, тому більша їхня частина не повернулася додому по закінченню контракту. Більше того, пізніше під’їхала і друга частина переселенців разом із сім’ями першої, а за ними і третя хвиля. Усе це дало такий демографічний результат, що сьогодні кожен третій у місті має середземноморські корені.

Фото s-media-cache-ak0.pinimg.com

За більш ніж 60-літнє спільне проживання іммігранти і корінні жителі не були замішані в якихось конфліктах чи чварах: всі ставляться один до одного з повагою і толерантністю. Можливо, це ще й тому, що італійська громада не лише заробила свій авторитет чесною працею, але і завдяки тому, що жителі півдня по-справжньому закохалися у місто і забарвили його із властивим їм смаком і витонченістю, відкривши милі сімейні ресторанчики, відновивши одразу кілька архітектурних об’єктів і поклавши початок культурному процвітанню Бедфорда. Тепер туристів приваблює саме це дивовижне поєднання двох культур, таких не схожих одна на одну. Річковий фестиваль на річці Уз, Італійський фестиваль, Свято повітряних зміїв, літній ярмарок – ці веселі і барвисті заходи стали візитною карткою міста. А якщо додати до цих хеппенінгів ще й відреставровані об’єкти, наприклад, такі, як собор святого Павла, величну будівлю зернової біржі, старовинні млини, вікторіанські парки і художню галерею Хіггінс, котра зберігає унікальні акварелі і кераміку, ми отримає різнобічне і цікаве місце для уїк-енду, а то й тижневої відпустки. Значною мірою завдяки італійському впливові туризм у наші дні став таким же важливим напрямком для всього графства, як шерстяна промисловість разом із пивоварінням.

Фото carminesnb.com

Неформально Бедфорд вважають столицею всіх італійців Великої Британії. До 2008 року тут навіть працювало консульство, а дотепер функціонують відразу кілька офіційних закладів. Самі туристи з Апеннін включають це місто у свою обов’язкову програму подорожі по Туманному Альбіону, відвідуючи його відразу після Лондона. Тому в літні місяці концентрація італійців сягає тут взагалі мало не половини населення – вони залюбки відмовляються від спагеті і вина на користь пива і британських закусок і так само насолоджуються неймовірно незвичним поєднанням культур, наспівуючи вечорами англо-італійські хіти і перетворюючи середньовічні вулички на концертні майданчики просто неба. На це переплетіння не раз звертали увагу ЮНЕСКО та ООН, котрі відзначали місто своїми нагородами і ставили за приклад всьому світові. Тому у Бедфорді слід неодмінно побувати всім, хто любить Англію й Італію, оскільки тут вони сходяться.

Головне фото experiencebedfordshire.co.uk

Вам це буде цікаво:
Головне – не загубитися: Найцікавіші ринки Стамбула
Жодне східне місто неможливо собі уявити без великої кількості торгових точок – «купи-продай» у місцевих жителів будь-якого віку і статусу в крові. Навіть той факт, що Стамбул – це наполовину Європа, ніскільки не скасовує «східність» мегаполіса. Щоб ви напевно знали, куди і за чим іти, Outloook, повернувшись зі стамбульських ринків, розповідає про найбільш вражаючі з них.
Алфама: Мавританський спадок Лісабона
Сьогодні ми пропонуємо вирушити з нами на прогулянку найстарішим районом Лісабона, котрий ми найчастіше бачимо в кіно і творах масової культури, коли йдеться про португальську столицю.
Подорож до Колумбії. Інша Картахена…
У світі є дві Картахени. І в обох жителі розмовляють іспанською, люблять кориду, а вечорами рушають на пляж цмулити мохіто й дихати солоним вітром. Але тільки в одній з них у млосну міську прогулянку можуть увірватися ритми запальної сальси, розсипи смарагдів і перлів, а дорогу можуть перейти ефектні палкі красуні. І це Колумбія!
Ісландія очима Софії Андрущенко
Ісландія – країна «льоду і полум’я», «тисячі рік і озер», незліченних водоспадів і гейзерів. Тут, як у казці, щоразу хочеться ущипнути себе і перевірити, чи ти спиш, чи все це існує насправді…
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Спа: Голосна слава тихого бельгійського містечка
Тут у різний час бували Віктор Гюго, Александр Дюма, Декарт, Петро І… і зараз кожен легко може стати в ряд із цими видатними особистостями, просто відвідавши затишне містечко Спа, котре з XVIII століття лишається найпопулярнішим у найвищих колах оздоровчим курортом Європи і родоначальником всіх спа-салонів світу.
Departure: Волендам
П’янка свобода, шедеври у музеях, фантастична архітектура, над якою трудились і людина, і природа – все це, звичайно, про нідерландську столицю Амстердам, таку відому і незвідану водночас. І все б добре, але самих Нідерландів у цьому, либонь, найбільш космополітичному і толерантному місті Європи практично немає, так що саме на її пошуки ми і рушимо в околиці столиці, а точніше – в село Волендам.
Оплачуємо проїзд і дивимося у вікно: найбільш незвичні трамвайні маршрути світу
Всупереч багатьом песимістичним прогнозам урбаністів XX століття, трамвай як вид громадського транспорту зміг не лише вистояти у боротьбі з метро та іншими засобами пересування, але й здобув друге дихання вже в наш час. Початок XXI століття з його неймовірними технологіями увійде в історія як епоха «трамвайного ренесансу».
Найяскравіші міста Хорватії: Так відпочивають аристократи
Хорватію називають перлиною Адріатичного узбережжя. Ця країна розташована на півдні Центральної Європи і віднедавна стала членом Євросоюзу. Зараз її красоти часто відвідують – щороку тут бувають понад 10 мільйонів туристів. А це більш ніж населення самої країни. Що ж так приваблює сюди мандрівників?
Гадамес: Квітучий оазис найвідомішої пустелі
П’ятдесятиградусна Сахара – одне з найвідоміших місць на планеті, більша частина якого абсолютно не придатна для життя. Утім, сьогодні ми вирушимо саме в її піски, щоб побачити неймовірне місто Гадамес, чиї жителі тисячоліттями виживають серед тутешньої спеки і надають усім, хто цього потребує, такий необхідний притулок.
Пуерто-Ріко: заплив зі світлячками
Коли Христофор Колумб вперше висадився на Пуерто-Ріко 19 листопада 1493 під час своєї другої подорожі до берегів Америки, на острові не було нікого, крім жменьки індіанців, які називали себе таіно. Тепер же туди злітаються туристи практично з усього світла, просто щоб побачити ... бухту Москито!
Крилаті символи народів
У кожної держави є свої офіційні символи: прапор, герб і гімн. Але, крім традиційних «розпізнавальних знаків», є і народні – приміром, улюблений птах. Саме про них далі в OUTLOOK. Щоб «задокументувати» народну любов, 1960 року в Токіо на міжнародній конференції із захисту пернатих було введено поняття «національний птах».
Вірменські хачкари: Поема в камені
…Віртуозний різець вдихнув у холодну кам’яну глибу жар живої душі і створив хачкар – натхненну оповідь про духовний пошук і тугу за втраченим раєм. Неквапливо розгортаються чіпкі кільця стародавніх таїнств у завитках містичних орнаментів.
Departure: Амстердам
Якщо ви подумки знайшли рішення для всіх проблем світобудови в нескінченній черзі в Rijksmuseum і за якісь кілька годин вас тричі мало не збили на дорозі – не сумнівайтеся: цей день пройшов саме в Амстердамі. Популярний британський письменник Террі Пратчетт не дуже й перебільшував, кажучи: «Моє враження від Амстердама – це...
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
Піша прогулянка Аахеном
Побувати у трьох країнах за один день – реально, якщо ви потрапили в Аахен. Розташоване між Німеччиною, Бельгією і Голландією невелике студентське місто увібрало риси середньовічної культури, що відбилася в його вражаючій архітектурі. Олена Буравцова побувала в цьому місті, яке полонило її серце своїми дивовижними пам’ятниками...
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Маленькі улюбленці великих міст
Німці заводять не лише німецьких вівчарок, а в Бостоні можна побачити не тільки бостонських тер’єрів. Люди вибирають собак, спираючись на особисті вподобання. Та часом тяжіння місцевого населення до певної породи занадто помітне й інколи стає особливістю певної місцини. Цьому можуть сприяти природні умови, мода і навіть менталітет.
Закрити
Outlook facebook page