RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.

Бедфорд, попри велику кількість середньовічних замків, фортець та інших подібних об’єктів, до 1960-х-1970-х років складно було назвати популярним місцем з точки зору туризму, оскільки це було типове 100-тисячне місто з британської глибинки. Саме графство Бедфордшир, столицею якого воно і є, славилося мальовничою річкою Уз, кількома пивними заводами і виробами з шерсті. Самі британці, любителі внутрішнього туризму, або ті, хто уже побував за кордоном, час від часу навідувалися сюди, тікаючи від галасливих мегаполісів, таких, як Лондон чи Глазго, або ж відпочиваючи від важких промислових центрів типу Ліверпуля чи Манчестера, дихаючи свіжим і бадьорим повітрям провінції і насолоджуючись її неквапливим способом життя. Проте сьогодні Бедфорд, що цілковито перемінився за кілька років і став дуже популярним місцем значною мірою завдяки італійській громаді, котра населяє як центральні райони, так і окраїни, ніяк не можна назвати нудним і нецікавим.F9509AAB7F0001014F706FA0057EEF31.jpgФото pac.ru

На перший погляд дивовижна сама поява теплолюбних італійців у такому собі звичайному англійському містечку, котре ніяк не можна назвати ні культурним, ні фінансовим, ні промисловим центром. Все-таки зазвичай люди, та ще й з іншої країни, переселяються або туди, де тепло і красиво, або, де багато роботи. Однак, якщо копати глибше і вникнути бодай трохи в історію Європи після Другої світової війни, то все стане набагато яснішим.bedford-area-guide-article-image-fisher-german.jpgФото fishergerman.co.uk

Закінчення бойових дій принесло не тільки жаданий мир, але й розруху. Велика Британія, що серйозно постраждала від бомбардувань і втратила дуже багато свого чоловічого населення у битвах по всьому світу, дуже потребувала трудових мігрантів. Італія ж, переживала серйозну економічну кризу, тому на початку 50-х років минулого століття уряди двох країн знайшли одне одного – було укладено угоду, згідно з якою 7500 італійців вирушили у Бедфорд відновлювати графство. Дивовижно, але гостинність місцевих жителів разом із добре оплачуваною роботою зробили свою справу – емоційні і гарячі італійці змогли звикнутися не лише зі статечними британцями, але і з місцевою погодою, тому більша їхня частина не повернулася додому по закінченню контракту. Більше того, пізніше під’їхала і друга частина переселенців разом із сім’ями першої, а за ними і третя хвиля. Усе це дало такий демографічний результат, що сьогодні кожен третій у місті має середземноморські корені._methode_sundaytimes_prod_web_bin_e3587358-4b1c-11e9-96ca-8fefe1a19859.jpgФото thetimes.co.uk

За більш ніж 60-літнє спільне проживання іммігранти і корінні жителі не були замішані в якихось конфліктах чи чварах: всі ставляться один до одного з повагою і толерантністю. Можливо, це ще й тому, що італійська громада не лише заробила свій авторитет чесною працею, але і завдяки тому, що жителі півдня по-справжньому закохалися у місто і забарвили його із властивим їм смаком і витонченістю, відкривши милі сімейні ресторанчики, відновивши одразу кілька архітектурних об’єктів і поклавши початок культурному процвітанню Бедфорда.bedford.jpgФото haart.co.uk

Тепер туристів приваблює саме це дивовижне поєднання двох культур, таких не схожих одна на одну. Річковий фестиваль на річці Уз, Італійський фестиваль, Свято повітряних зміїв, літній ярмарок – ці веселі і барвисті заходи стали візитною карткою міста. А якщо додати до цих хеппенінгів ще й відреставровані об’єкти, наприклад, такі, як собор святого Павла, величну будівлю зернової біржі, старовинні млини, вікторіанські парки і художню галерею Хіггінс, котра зберігає унікальні акварелі і кераміку, ми отримає різнобічне і цікаве місце для уїк-енду, а то й тижневої відпустки. Значною мірою завдяки італійському впливові туризм у наші дні став таким же важливим напрямком для всього графства, як шерстяна промисловість разом із пивоварінням.2pd-kite-1-of-1.jpgФото powerdronevisuals.co.uk

Неформально Бедфорд вважають столицею всіх італійців Великої Британії. До 2008 року тут навіть працювало консульство, а дотепер функціонують відразу кілька офіційних закладів. Самі туристи з Апеннін включають це місто у свою обов’язкову програму подорожі по Туманному Альбіону, відвідуючи його відразу після Лондона. Тому в літні місяці концентрація італійців сягає тут взагалі мало не половини населення – вони залюбки відмовляються від спагеті і вина на користь пива і британських закусок і так само насолоджуються неймовірно незвичним поєднанням культур, наспівуючи вечорами англо-італійські хіти і перетворюючи середньовічні вулички на концертні майданчики просто неба. На це переплетіння не раз звертали увагу ЮНЕСКО та ООН, котрі відзначали місто своїми нагородами і ставили за приклад всьому світові. Тому у Бедфорді слід неодмінно побувати всім, хто любить Англію й Італію, оскільки тут вони сходяться.

Головне фото homesandproperty.co.uk

Вам это будет интересно:
Бельгія очима Марини Орлової: Як живуть бельгійці
Марина Орлова – проектний менеджер у культурно-громадській організації. На одному з міжнародних проектів вона зустріла своє кохання – Віма, хлопця з Бельгії. Поїхати в його країну їй вдалося тільки тоді, коли Україна отримала безвіз і саме про те, як живуть бельгійці, що вони їдять на сніданок і як у них заведено відпочивати, Марина розповіла OUTLOOK.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин.
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Габон. Ласкаво просимо!
Жили-були на західному узбережжі Африки пігмеї. Нікого не чіпали. Коли були голодні, полювали і збирали горіхи з бананами. Потім прийшли мпонгве і фангі. Пізніше припливли португальці і назвали ці землі Габоном. Французи, котрі з’явилися слідом, оголосили їх своєю колонією, і лише в середині минулого століття, коли пігмеїв лишилося вкрай мало, Габон отримав незалежність від іноземців.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
Індійське село Кодхіні: таємниця близнюків, котру ніхто не розгадав
У світі є незвичайне місце, де народжується найбільше близнюків. Хоча на перший погляд це схоже на містичний збіг, статистика змушує вірити в чудеса. Індійський штат Керала може похвалитися селом, де відбуваються незвичайні речі. Кодхіні – те саме місце, де близнюків більше, ніж у будь-якій іншій точці світу. І цьому немає майже жодних пояснень.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 2 “Рибний день”
Уявити японця, який не їсть риби, так само важко, як і шотландця, який не п'є віскі. Олена Расенко розповість про унікальне місце, де нащадки самураїв купують морські делікатеси до столу.
Інчхон: корейське місто майбутнього
Інчхон вважають морськими і повітряними «воротами» Південної Кореї через наявність тут одного з найбільших морських портів країни і найкрупнішого в регіоні аеропорту. Місто стрімко розвивається – буквально за сто років воно пройшло шлях від скромного портового поселення до ультрасучасного промислового і туристичного центру.
Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Країна, що вміє подобатися: Вірменія
Олена Расенко побувала у Вірменії і тепер готова поділитися з читачами самобутністю цієї чарівної країни, в якій дійсно хочеться залишитися.
Історія однієї вулиці: Шпігельгассе
Шпігельгассе, що у перекладі з німецької означає «Дзеркальна вулиця» чи «Дзеркальний провулок» – це зовсім не найбільша і не найголовніша вулиця в Цюриху. Навіть зовсім навпаки – вона феноменально коротка і вузька, але розташована в затишних куточках міста так, що навіть рідкісний турист зможе її відшукати.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 1
Олена Расенко, повернувшись з Японії, розпочинає спеціальний цикл матеріалів про цю країну. Попередження для особливо вразливих: обережно! Після прочитання розвивається гостре бажання зірватися, купити авіаквиток в таку чудову і чарівну країну висхідного сонця!
Гетто світу: вірменська душа в серці Тбілісі
OUTLOOK пропонує вам прогулятися по одному з найстаріших районів Тбілісі – Авлабарі, який спрадавна вважається вірменським. Ці вулички, церкви і старовинні будинки розкажуть про стосунки двох кавказьких народів значно більше, ніж підручники з історії або документальні фільми.
Що вони їдять: Велика Британія
Кухня Великої Британії – нічний кошмар дієтологів, гурманів та інших експертів зі здорового харчування. Типовий англієць не вельми шанує кухарське мистецтво і задля економії часу перекушує на ходу, а свіжі овочі та фрукти є в раціоні суто номінально. Та якщо дуже постаратися, то і в Альбіоні можна отримати яскраві гастрономічні враження, знаючи, що і де шукати. Ми-то точно знаємо де шукати і з радістю поділимося з вами!
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Інсбрук – казкове місто в обрамленні Альпійських гір
Тірольська місцевість Австрії надзвичайно самобутня. Тут своя кухня і навіть своя манера співу, а багатовікова історія відмінно поєднується з природними красотами і спортивними об’єктами. Пік різноманіття – невелике гірське містечко Інсбрук. Це адміністративний центр Тіроля, а також одне з найчистіших місць у Європі...
Листівки з Болгарії
Озброївшись закордонним паспортом та гарним настроєм, вирушайте на у так зване «ближнє зарубіжжя» - Болгарія - саме та країна, де старовинна архітектура вдало поєднується із розслабляючим морським бризом. Не вірите? А от OUTLOOK впевнений, що Павло Хоменський через свої світлини зможе вас переконати! Яскрава, по-своєму велична Софія - це must see! Гайда з нами!
Закрыть
Outlook facebook page