RU  UK  EN
Статті  >  Напиши  >  Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан

Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан

Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану і почне свою розповідь із вражень від містечка Довіля!

Мало яке містечко з населенням близько 4 тисяч жителів таке відоме у світі, як це. Лежить воно на відстані 175 км і дві години їзди від Парижа. Побудоване герцогом де Морні в середині XIX століття. Причина, яка підштовхувала родича Наполеона до цього, прозаїчна – паризька знать завжди любила добряче повеселитись і відпочити, однак робити це в Парижі, який невпинно розростався і куди день за днем усе прибував люд, їм ставало незручно. Тому вельможі «скинулись потроху», і під чуйним керівництвом дворянина з'явився Довіль – місце, де багатіїв не бентежила бідність і їм ніхто не зазирав до рота.

Сьогодні дозволити собі поїхати туди можуть люди і з середнім достатком. Однак аристократичний дух залишився і буквально витає у свіжому океанському повітрі впереміж із запахом кальвадосу. Територією, до слова, керує департамент з поетичною назвою улюбленого напою Ремарка. А неподалік виникло місто-близнюк – Трувіль, де селився персонал, який обслуговував товстосумів, і «звичайні люди». Як кажуть французи, до Довіля прийнято возити дружин, а до Трувіля – коханок.

Що запам’яталось

Сірість, суцільна всеосяжна сірість, від якої спочатку втомлюються очі. Саме таким згадується Довіль. Одразу треба зауважити, що сірість там – це не нудьга і непривабливість, а просто відчуття кольору. Напевно, воно йде від з'єднання холодних вод Атлантики, безкрайнього обрію і норманських пляжів.

Навіть на найбільш людних і забудованих вулицях тебе не полишає відчуття, що за рогом – океан. Так і хочеться зазирнути в якусь щілину в паркані або просто встати навшпиньки, щоб побачити його величність Ла-Манш з Англією «десь там».

Матеріали за темою: Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин

Якщо всі дороги ведуть до Рима, то в Довілі вони ведуть до легендарної двокілометрової дощатої набережної із назвою Планш, яку назавжди увічнив Клод Лелуш у стрічці «Чоловік та жінка». Обмовлюся, що йти до неї слід вуличками, вимощеними бруківкою, обов'язково зазираючи в льохи із сиром і кальвадосом.

На дегустаціях там наливають щедро, тому особисто я мало не поліз в океан у вересні. Сам напій мені потім доводилося куштувати ще декілька разів, але з довільським жоден так і не зрівнявся. З поїздки як сувенір я привіз 100-грамові пробники, котрі серед друзів миттєво розійшлися на ура.

Матеріали за темою: Нормандия очима Корнія Грицюка: Останній прихисток Жанни Д’арк

До речі, якби я все-таки заліз у воду, але не зараз, а в XIX столітті, це б вважалося непристойним. До середини XX століття в Довілі купалися тільки простолюдини, поки Коко Шанель особисто не показала приклад у місті, де почалася її кар'єра.

Повернімося на набережну. Вона зберігає не просто сліди таких знаменитостей, як Елізабет Тейлор, Рита Хейворт, Роберт де Ніро, та багатьох інших – на пляжі є іменні роздягальні, за оренду яких зірки платили неабиякі гроші.

Прогулюючись біля води, можна дивитися на легендарні казино, де не раз програвав і Федір Михайлович Достоєвський. Під ранок на самотніх шезлонгах біля океану запросто можна зустріти чергового мільйонера, який розорився, із пляшкою шампанського, купленого за останні гроші, у роздумах про вічне.

Куди зазирнути

Як ви вже зрозуміли, Довіль – місто маленьке, тому за день його можна обійти безліч разів. Крім набережної та розважальних закладів, уваги заслуговують будинки-музеї художників-імпресіоністів, котрі жили там. Серед їхнього покоління, до речі, мало знайдеться таких, хто ніколи не працював у Нормандії. Моне, Мане, Ван Гог, творці XX століття – всі вони любили цей спокійний курорт, куди можна їхати у будь-яку пору року, адже таких періодів, як «спека під сорок» або «холод мінус 30», не буває. Теніс на свіжому повітрі, променади по набережній, грязьові ванни, свіжі та корисні морепродукти, смачнючі яблука, риболовля – усе це до послуг гостей.

Уваги заслуговує місцевий іподром «La Touques». Не дарма ж Кальвадос називають ще й «кінським краєм». Перегони, показові виступи, виставки благородних скакунів, аукціони, де за конячок викладають цілі статки – все це цікаво як дорослим, так і дітям.

Навесні у Довілі проводять знаменитий парад кабріолетів, а в липні – джазовий фестиваль. У вересні прийнято дивитись американське кіно, а взимку – оздоровлюватися в унікальному центрі «Альготерм», де можна плавати в цілющій морській воді або приймати першокласні масажі.

Загалом, у місті не буває нудно, і варіант відпочинку можна вибрати на будь-який смак. Попри те, що цей аристократичний куточок і нині цінує тишу та умиротворення, там можна і чудово повеселитись – адже, крім казино, працює безліч розважальних закладів.

Корисні поради:

Якщо ви хочете заощадити – орендувати житло дешевше у Трувілі, а в Довіль їздити розважатися.

Вечеря з вином або кальвадосом на двох у ресторані коштує приблизно 80-100 євро.

Після 9-ї вечора працюють тільки нічні заклади, жодних цілодобових супермаркетів у містечку немає.

З 9-ї вечора до 9-ї ранку паркування автівок усюди безплатне. Решту часу коштує 4 євро за 3 години.

Якщо ваша мета бути ближче до знаменитостей – селитися треба в готелі «Royal Barriere». Ціни там, звісно, досить високі, зате всім відвідувачам дарують флакончик парфумів «Hermes».

Свою подорож до Довіля необов'язково планувати через Париж, адже поруч з містом є міжнародний аеропорт.

Головне фото https://frenchparis.ru/normandie/

Вам це буде цікаво:
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Кондао
Тиждень пройшов у відчайдушному очікуванні відпустки. Я натхненно тероризував GoogleMaps, то наближаючи, то віддаляючи заповітну крихту суші на тлі темно-синього океану. У зменшеному масштабі я бачив розкриту пащу голлівудського Чужого, якого нахабно дражнить мошка біля самих його ніздрів.
Ми там були: Відень
Відень - кровоносна судина старої Європи - аристократичної, вишуканої, музейної. Фотограф Юлія Кочетова розповідає, що в цьому розкішному і прекрасномц місті в обов'язковому порядку треба відвідувати оперу, заходити в царські палаци і пити найсмачнішу каву з вершками. З 80-ти міських музеїв можна і потрібно вибирати, тому починаємо закохуватися у Відень з Музейного кварталу.
Сіль за смаком. Найкращі соляні печери Європи
За статистикою, близько 10% населення планети тією чи іншою мірою страждає на хронічні бронхіти, що переходять в астму. Більше половини з них – діти. Окрім різноманітних інгаляторів та інших лікарських засобів, на дихальні шляхи позитивно впливає сіль.
Departure: Брашов
Брашов – це серце Румунії з німецькими клапанами. Саксонський дух уперто живе в будиночках з червоними дахами, нагадує про себе дзвоном католицького собору, найбільшого у східній Європі. Навіть фортечні ворота немов чекають не туристів, а середньовічних лицарів. Місто добре знайоме фанатам «Дракули» Брема Стокера. Замок графа, що став вампіром, стоїть в якихось 30 км від міста.
Діжон очима Ірини Плескач
Франція надто велика і різнопланова країна, щоб побачити лише Париж і померти. Після кількох днів у місті Монмартра та Єлисейських полів можна собі дозволити вибратися в менш розрекламовані місця. Скажімо, відносно недалеко від столиці розкинулось бургундське містечко з назвою Діжон. Воно цілком гідне, аби його відвідали, і здатне приємно дивувати. Не дарма кажуть: маленьке, та вдатненьке.
Болівія: розсипалася сіль до туристів...
Прогулятися небесами, живучи на Землі, виявляється, можливо. Досить вирушити на південь невеликої країни Болівії, в одну з найбільш незвичайних пустель світу – Уюні. Переглянувши знімки туристів, які побували тут, так і хочеться недовірливо запитати: «А це точно не фотошоп?»
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Пам’ятки Зальцбурга: Тут народжуються генії
Тут народилися композитор Моцарт і поет Трекль, тут писав опери Гайдн і багато інших. Та лиш мала частина пам’яток Зальцбурга пов’язана з цими геніями. Місто з доволі невеликим населенням внесено завдяки своїм пам’ятним місцям у список Всесвітнього спадку ЮНЕСКО.
Гетто світу: азійський квартал Парижа
Париж справедливо вважається одним з найцікавіших мегаполісів світу, адже будь-яке місто – це не тільки архітектура, а і його мешканці. Якщо говорити безпосередньо про столицю Франції, то вона неймовірно барвиста й атмосферна, оскільки там живуть, напевно, всі національності світу. Сьогодні ми розповімо про дивовижний 13-ий округ, який називають азійським.
Гірокастра: «албанський Рим»
Конвенція про охорону всесвітнього культурного і природного спадку ЮНЕСКО зобов’язує з року в рік невтомно працювати над вивченням об’єктів, що мають неминущу цінність і унікальних за походженням. Під номером 569 великого списку організації розмістилося місто Гірокастра, що на півдні Албанії, котре ми сьогодні вивчимо вздовж і впоперек.
На чортовім кружляли колесі…
Крім кількох східноєвропейських країн, круглий металевий атракціон більше ніде не називають «чортовим». Іменоване за прізвищем творця «колесо Ферріса» вперше відкрило панораму Чикаго з 80-метрової висоти 1893 року. Відтоді вертикальний круг з кабінками почав з'являтися мало не в кожному великому місті. OUTLOOK пропонує вам дізнатися про найбільш вражаючі його екземпляри.
Скоро лопнуть: міста, що виступають проти туризму
Ми багато пишемо про подорожі і нестандартний туризм, розповідаємо, куди поїхати за екзотикою, і як з користю витратити 10 доларів у різних містах світу, але рідко замислюємося про те, що туризм має і зворотний бік. Цього разу ми вирішили поглянути на юрби туристів очима місцевих жителів і розповісти про проблеми, що спіткали найбільш відвідувані міста планети.
Ми там були: Батумі
Особисті враження від мандрівок ми публікуємо в рубриці «Ми там були». Сьогодні розміщуємо пост із соцмереж нашого головного редактора Дарії Карякіної, де вона ділиться враженнями про 5-денний відпочинок у грузинському Батумі. Ану ж і ви захочете відчути свої емоції від відвідування цього міста!
Бельвіль: паризький Вавилон
Напевно, кожна людина знає міф про знамениту Вавилонську вежу, яку так і не судилося побудувати різним народам. Дивно, але те, що не вийшло в легенді, відбувається насправді – десятки різних етносів мирно уживаються в паризькому кварталі Бельвіль і зводять вежу Толерантності на наших очах.
Не лише в центрі цікаво. Спальні райони світу
Мало який мандрівник під час своїх нетривалих подорожей вибирається кудись далі центру міста, де розташований його готель. Якщо ж «дислокація» – ще й мегаполіс, то такі поїздки відкладають «до кращих часів». А дарма, адже саме у спальних районах можна подивитися на незнайому країну очима її жителів, що куди пізнавальніше за екскурсії «галопом» замками і площами.
День відкритих дверей у Французькому інституті за участі Посла Франції в Україні Етьєна де Понсен
Яскраво суботній ранок розпочався для всіх охочих у Києві, на вулиці О. Гончара, 84, де Французький інститут зустрічав гостей.
Departure: Ямайка
Ямайці люблять ром, марихуану (те, що вона тут офіційно не легалізована, мало кого бентежить), Боба Марлі і... відвідувати церкви. Не проти вони завоювати і кілька олімпійських медалей, а також позмагатися за корони королев краси. Сьогодні знайомимося з особливостями серйозно-веселої Ямайки. Триоклірні аксесуари прикрашають кожного другого...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Ми там були: Будапешт – андеграундний естетизм та оздоровлення
Креативний копірайтер Маша Гольдман об'їздила мало не півсвіту. Подорожі дівчина може порівняти хіба що з корисним наркотиком. Маша розповідає, що кожна поїздка, навіть найкоротша і недалека, дає їй повне відновлення сил і ніби початок нового життя.
Закрити
Outlook facebook page