Там, де «Король лев» стає реальністю

Тоді у цій статті випускаючий редактор OUTLOOK Анна Квашук завітає до найбільш вражаючих парків у Кенії, де господарями виступають дикі тварини, і радо поділиться з читачами спогадами.

Перше, про що варто сказати, що у кожному з нижче перерахованих парків можливо побачити майже повністю Велику африканську п’ятірку. Для цього необхідно дві речі: гарний зір і кмітливий провідник, на послуги якого неодмінно варто витратити кошти. І якщо перше можна виправити далекобійними професійними біноклями, то провідник – це своєрідний пропуск у світ дикої природи. Вони найкраще знають де ховаються гієни і харчуються жирафи. Саме вони не бояться звернути з дороги у пошуках левів і гепардів і цим зроблять ваше перебування у парку незабутнім.

Друге, враховуйте, що до кожного парку можна в’їхати на власній автівці, але спеціально облаштований для сафарі позашляховик зі стелею, що підіймається, принесе більше задоволення.

Третє, це ціни, на які необхідно звертати увагу. Вони розділені на категорії за віком та статусом особи в країні (житель, резидент або подорожуючий) і різниця може складати десятки разів.

Четверте, якщо після вашого повернення додому ви збираєтесь відкрити виставку світлин, то сміливо беріть професійні камери і влаштовуйте фотополювання. Якщо ж ні, то вам вистачить камери на телефоні, а закарбовувати кожен побачений момент можна і у власній пам’яті.

І останнє, якщо сафарі розраховане на один день, то виїжджати необхідно вдосвіта і схід сонця зустрічати вже на в’їзді в парк, адже у пікові сонячні години, які наступають вже об 11-12, тварини ховаються і багатьох не побачиш.Фото Ілля Карандась

Тож, перейдемо до найцікавішого.

Національний парк Найробі, де були зроблені відомі фотокартки з жирафами на фоні хмарочосів, розташований лише в десятці кілометрів від центрального ділового району міста. На його прикладі можна переконатись у можливості зберегти природу у мегаполісі (кількість жителів Найробі сягає за приблизними підрахунками 4 мільйони). Площа самого парку складає близько 100 квадратних кілометрів, і, порівняно з іншими парками, є досить невеликою. Таке близьке розташування до міста дає можливість водити шкільні екскурсії саме сюди і вивчати фауну регіону наочно. «Це був перший парк, з якого ми розпочали наші подорожі Кенією, але і тут вдалось побачити двох з п’яти звірів з Великої африканської п’ятірки – левів та носорогів. Вся екскурсія зайняла приблизно 4 години і привідкрила завісу до світу дикої природи», - розповідає Анна.Фото Ілля Карандась

Національний заповідник «Масаї-Мара» – є найкращим місцем у Кенії для спостереження за Великою міграцією тварин. У серпні-вересні вони повертаються з Національного парку «Серенгеті», що в Танзанії, і рушають до Національного заповідника "Масаї-Мара". Одним з найбільш пам’ятних моментів спостереження за тваринами стане перехід зебрами і антилопами річки Мара. Справа у тому, що у воді повно крокодилів, на яких парнокопитні у пошуках їжі не звертають уваги і самі стають обідом. Але це явище настільки захоплююче, що туристи з усього світу намагаються потрапити сюди саме наприкінці літа-на початку осені і, від чого, ціни на тури у цей час можуть бути рази в два вищі. Бонусом для відвідувачів стане поселення масаїв, які радо зустрінуть шукачів пригод, покажуть місцевість і розкажуть про власні традиції.

Фото Ілля Карандась

У парку Оль Педжета можна зупинитись у спеціально облаштованих кемпінгах, замовити пробіжку по парку о 7 ранку чи зібрати дослідницьку інформацію при спостереженні за левами. Саме тут є унікальна можливість подивитись як на чорних, так і на білих носорогів. Останні, до речі, є вимираючим видом, якими опікується адміністрація, і популяція яких активно відновлюється. Також цікаво буде зайти на територію проживання шимпанзе. Якщо тварини будуть в гуморі, вони з радістю на відстані розважать відвідувачів якимись чудернацькими витівками, якщо ні, то вони можуть почати вас переслідувати і доведеться швидко шукати на території великі клітки і пересиджувати там. Кажуть, таке «переховування» може займати від однієї години до декількох днів. «Родзинкою цього парку, окрім звичайно звірів, є його розташування на екваторі, а також приголомшливий вид на гору Кенія. Але мені особисто він запам’ятався повністю зібраною Великою африканської п’ятіркою», – поділилась Анна.Фото Ілля Карандась

У Національному парку «Амбоселі», який також розташований на кордоні з Танзанією, найкраще можна побачити Кіліманджаро і стада слонів, які прогулюються, пасуться або міряються силами один з одним. Хоча один з його видів – саванний слон є одним з найбільших сухопутних ссавців, варто пам’ятати, що ці тварини досить нервово реагують на шум та швидкісні пересування машин. Випробовувати їх терпіння не варто.Фото Ілля Карандась

На відміну від попередніх парків, які мають свої основні місяці для відвідування, приїжджати до Національного парку «Озеро Найваша» можна цілий рік і в будь-якому разі це захопить подих. Тут розташоване найбільше прісноводне озеро Кенії і середовище проживання гіпопотамів. А дивитись на них можна не просто з берега, але й проплисти поміж. Чи страшно? Ні, ці гіпопотами досить миролюбиві, а тут їх, до слова, проживає більше як півтори тисячі. Анна додала: «Попередній пошук інформації про парк не дав жодних посилань на можливість побачити щось більше, окрім гіпопотамів, але вже на місці провідник запропонував підійти на човні до одного з диких островів. Там живуть лише травоїдні тварини, тому атмосфера там досить мирна і самі ж тварини підпускають до себе на відстань витягнутої року. Ось тут я по справжньому відчула красу дикої природи».Фото Ілля Карандась

І наостанок залишаю не менш цікавий Національний парк «Озеро Накуру», який відомий зграями рожевих фламінго, які, щоправда, тільки восени 2020 року почали повертатись сюди. Вісім років тому через збільшення рівня води у озері птахи покинули цю місцевість і своєю відсутністю знизили попит на туристів.

До слова, на цьому перелік парків зарано закінчувати. Є ще Національний заповідник «Самбуру», один з трьох розташованих на півночі країни, або озеро «Вікторія» у складі Національного парку «Вікторія», найбільше прісноводне озеро Африки… Але боюсь, що якщо назву ще декілька місць, від прочитаного запаморочиться голова. Тому залишаю їх для ваших власних відвідин, а OUTLOOK чекатиме вже на ваші неповторні історії!

Головне фото автора