RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...

...розгул інфляції, що перетворив великі гроші світу на забаву для туристів.

Кому тільки не приписують мікронезійські туристи винахід кам’яних грошей! У фокусі то космічні прибульці, то зниклий народ велетнів, що населяв міфічний континент Лемурія – нудьгуючий обиватель має обирати легенду на свій смак. Тим часом достеменно відомо, що екзотична валюта, котру тут називають раі, з’явилася близько п’ятисот років тому у період розквіту неолітичної культури Каролінських островів.Yap_Island_2C_FSM_03.jpgФото discover.silversea.com

Цивілізація, здатна звести монументальне місто Нан-Мадол на штучних островах, поза сумнівом, володіла складною багатоукладною економікою, для обслуговування якої був необхідний еквівалент, що рідко зустрічається у природі. Європа споряджала експедиції за золотом, а япські мореплавці розвідали велике родовище мінералу арагоніту в коралових скелях віддаленого острова Палау. Красивий камінь з перламутровим відливом, як у мушель гаурі, що слугували розмінними монетами у дрібних угодах, запаморочив голови острів’янам, і на Палау жваво застукали кам’яні сокири, та «рубати валюту» виявилося дуже непросто.

Місцеві вожді обклали добування арагоніту суворою даниною і змушували гостей з Япу виконувати важкі господарські роботи заради доступу до покладів стратегічного ресурсу. Часу на промисел лишалося небагато, і старателі працювали від світанку до заходу сонця. Поки одні довбали неприступні скелі, з мавпячою спритністю дряпаючись крутими схилами, інші обтесували камені гостро заточеними черепашковими ножами, надаючи осколкам форму диска з круглим наскрізним отвором для перенесення на бамбуковій жердині. Перекусити вдавалося не щодня, та й те доводилося вдовольнятися скудним раціоном із молюсків і пагонів їстівної рослини таро. А ще ж попереду був важкий зворотній шлях довжиною в чотириста кілометрів на перевантажених вутлих суденцях. Багато човнів перекидалися й тонули: підупалі веслувальники не могли дати раду високим хвилям.12794731_1108255055885431_6375135617952705398_o.jpg
Фото onceinalifetimejourney.com

Не дивно, що раі, здобуті ціною людських життів, шанували як святиню: сидіти чи стояти на лежачому камені суворо забороняли, а володіти такими грошима мали змогу тільки представники двох найвищих каст. Найціннішим екземплярам присвоювали імена, а укладання угод за їхньою участю супроводжувалося урочистими церемоніями і танцями.

Номінал раі залежав не тільки від габаритів диска, але й від індивідуальної історії, пов’язаної із видобуванням, транспортуванням і послужним списком транзакцій кожного каменя, котрий назубок знав кожен острів’янин. Також мав значення статус власника: монета, що побувала в руках вождя, різко додавала в ціні. За кам’яний диск діаметром півтора-два метри давали човна чи наділ землі, а більші за розміром раі допомагали засватати знатну наречену. Традиції викупу молодої за кам’яні гроші дотримуються й дотепер, але молодь навряд чи сприймає звичаї предків всерйоз.

Фото i.huffpost.com

Раі зберігали на спеціально облаштованих майданчиках-банках поруч із общинними будинками. Коли всіх грошових знаків обмаль, крадіжка втрачає сенс, так навіщо закріпачувати себе переміщенням важких кам’яних глиб від хижі до хижі? Більше того, аборигени непогано зналися на механізмі роботи криптовалют: втрачені під час корабельних аварій диски успішно заміняли розповіді свідків добування каменя і довгі історії транзакцій, збережені в народній пам’яті. Найвідоміший банк раі розташований на атолі Рулунг неподалік від міста Колонія – столиці Япу. Тут виставлені величезні монети діаметром близько чотирьох метрів, виготовлені наприкінці століття. На Япі вже тоді лютувала інфляція, спровокована однією-єдиною людиною.

Засуджений за вбивство в рідній Джорджії капітан Девід О’Кіфі ховався від правосуддя, курсуючи просторами Тихого океану на рибальському судні, доки 1871 року не зазнав лиха поблизу Япу, де його підібрав тамтешній чаклун. Прийшовши до тями, підприємливий моряк миттєво зметикував, як підзаробити на наївних тубільцях. Для початку хитрун забезпечив япських чоловіків каменотесними знаряддями, і на «монетний двір» хлинули небачені потоки сировини. Окрилені майстри на радощах наштампували тонни нових монет, котрі кортіло переправити на Яп, а човнів катастрофічно бракувало. Ось тут і нагодився О’Кіфі зі своєю пропозицією, від якої не змогли відмовитися племінні старійшини – американець підрядився перевозити раі в обмін на морські огірки і копру.Фото quinsprogress.files.wordpress.com

Невдовзі острів охопила грошова лихоманка, між Палау і Япом безперервно курсував жвавий пароплав, а О’Кіфі стрімко багатів, перепродуючи в Гонконг дефіцитні продукти. Аборигени розкошували при вигляді шаленого багатства, але казка скінчилася так само зненацька, як і почалася. Грошей стало набагато більше, ніж товарів, багаті сім’ї разом зубожіли, лишившись на попелищі надій з непотрібними грудами каменів, котрі тепер годилися хіба що на загорожі.

1890 року Німеччина викупила «острів невезіння» в Іспанії, так що розбиратися з інфляцією довелося вже німецькій адміністрації. Виробництво раі довелося обмежити на державному рівні, а валютні надлишки були безцеремонно вилучені для будівництва доріг. До отримання Мікронезією незалежності Япський архіпелаг тричі міняв господарів, розгубивши майже половину кам’яних грошей, що лишилися на крутих віражах історії. Сучасні острів’яни віддають перевагу американським доларам, а для фотосесій артефактів точно вистачить: за останніми даними, на Япі налічується понад 13 тисяч раі.

Головне фото gomadnomad.com

Вам это будет интересно:
ВІДЕО: Ремесла Узбекистану. Вироби з соломки
OUTLOOK пощастило побувати в гостинному Узбекистані і ближче познайомитися з ремеслами цієї дивовижної країни. Сьогодні ми розповімо вам про мистецтво виготовлення виробів з соломки, про те, які матеріали використовує майстер, в чому секрети і унікальні особливості цього ремесла. Відчувайте світ з нами!
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Забуте мистецтво: чайна церемонія в Кореї
Після прогулянки жвавими вулицями Сеула хочеться розслабитися в кафе за чашкою ароматного чаю, але де там: хороші чайні є тільки при буддійських монастирях і на богемній пішохідній вулиці Інсадон. Чайна церемонія в Кореї, несумісна із суворим розпорядком офісів і фабрик, неохоче йде в маси, залишаючись радістю мудреців і привілеєм владик.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Тут пахне Різдвом
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Європі й готуються до нього задовго і ґрунтовно! Різдвяні базари, вкриті яскравими гірляндами, новорічними іграшками і блискучою мішурою створюють святкову атмосферу урочистості. Цією вражаючою красою пощастило помилуватися фотографу Роману Маткову, і сьогодні через фото-добірку він ділиться передсвятковим настроєм з читачами OUTLOOK!
Новий рік по-своєму. Традиції святкування в різних країнах світу
У переддень святкової лихоманки ми взяли сани, запрягли туди оленів і пробігли планетою, щоб дізнатися, як саме той чи інший народ зустрічає Новий рік! Наприклад, італійці відзначають свято у ніч проти першого січня. Відомі своїм темпераментом і емоційністю, здається, вони по-іншому просто не вміють жити...
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Гра аристократів. Крикет
Вищий світ Англії та крикет – майже як чай з молоком. Можуть існувати й порізно, та разом все-таки «смачніше». А якщо ви досі плутаєте крикет, крокет і крокети, не хвилюйтеся – зараз все пояснимо.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Майстерклас з приготування вареників для Клубу дружин послів від проєкту OUTLOOK та кулінарного експерта Євгена Клопотенко
За ініціативи Клубу дружин послів “Ambassador’s Spouses Club” проєкт OUTLOOK організував кулінарний майстерклас з ліплення вареників від українського шеф-кухаря, співвласника ресторану “100 років тому вперед” Євгена Клопотенка.
Las Jornadas del Olivar y el Aceite: оливковий фестиваль у Баені
На карті Іспанії маленьке містечко Баена обведене у любителів оливок та оливкової олії червоним фломастером. Щороку з 9 до 11 листопада саме туди з’їжджаються гурмани з усього світу. Різноманітні заходи, екскурс в історію і величезна кількість усіляких смаколиків очікують на тих, хто ризикне розкусити кісточку диво-плоду.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Стукіт історії по голландській бруківці
Відрізки життя прийнято рахувати парами стоптаного взуття. Так чимчикуєш собі роками, відкриваючи нове та споглядаючи старовинне. І коли шкіряні черевики починають муляти ноги, то чомусь мимоволі згадуєш здоровенні дерев’яні шкарбани, випадково знайдені за пічкою у полтавської прабабці. То ніби привіт від самої пані Голландії. Бо хто ж не чув про голландські кломпи!
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Живий танець. Полька
У цьому життєрадісному і пустотливому темпі крутиться вся Європа і Америка, лише скромно додаючи до слова «полька» своє географічне розташування. Наприклад, фінська, андіжонська або навіть мексиканська. Саме з цієї хореографії починають діти, її ж вважають «вищим класом», який під силу лише витривалим танцюристам з міцним вестибулярним апаратом.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Закрыть
Outlook facebook page