RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Загублений острів Яп. Земля великих грошей

Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...

...розгул інфляції, що перетворив великі гроші світу на забаву для туристів.

Кому тільки не приписують мікронезійські туристи винахід кам’яних грошей! У фокусі то космічні прибульці, то зниклий народ велетнів, що населяв міфічний континент Лемурія – нудьгуючий обиватель має обирати легенду на свій смак. Тим часом достеменно відомо, що екзотична валюта, котру тут називають раі, з’явилася близько п’ятисот років тому у період розквіту неолітичної культури Каролінських островів.Yap_Island_2C_FSM_03.jpgФото discover.silversea.com

Цивілізація, здатна звести монументальне місто Нан-Мадол на штучних островах, поза сумнівом, володіла складною багатоукладною економікою, для обслуговування якої був необхідний еквівалент, що рідко зустрічається у природі. Європа споряджала експедиції за золотом, а япські мореплавці розвідали велике родовище мінералу арагоніту в коралових скелях віддаленого острова Палау. Красивий камінь з перламутровим відливом, як у мушель гаурі, що слугували розмінними монетами у дрібних угодах, запаморочив голови острів’янам, і на Палау жваво застукали кам’яні сокири, та «рубати валюту» виявилося дуже непросто.

Місцеві вожді обклали добування арагоніту суворою даниною і змушували гостей з Япу виконувати важкі господарські роботи заради доступу до покладів стратегічного ресурсу. Часу на промисел лишалося небагато, і старателі працювали від світанку до заходу сонця. Поки одні довбали неприступні скелі, з мавпячою спритністю дряпаючись крутими схилами, інші обтесували камені гостро заточеними черепашковими ножами, надаючи осколкам форму диска з круглим наскрізним отвором для перенесення на бамбуковій жердині. Перекусити вдавалося не щодня, та й те доводилося вдовольнятися скудним раціоном із молюсків і пагонів їстівної рослини таро. А ще ж попереду був важкий зворотній шлях довжиною в чотириста кілометрів на перевантажених вутлих суденцях. Багато човнів перекидалися й тонули: підупалі веслувальники не могли дати раду високим хвилям.12794731_1108255055885431_6375135617952705398_o.jpg
Фото onceinalifetimejourney.com

Не дивно, що раі, здобуті ціною людських життів, шанували як святиню: сидіти чи стояти на лежачому камені суворо забороняли, а володіти такими грошима мали змогу тільки представники двох найвищих каст. Найціннішим екземплярам присвоювали імена, а укладання угод за їхньою участю супроводжувалося урочистими церемоніями і танцями.

Номінал раі залежав не тільки від габаритів диска, але й від індивідуальної історії, пов’язаної із видобуванням, транспортуванням і послужним списком транзакцій кожного каменя, котрий назубок знав кожен острів’янин. Також мав значення статус власника: монета, що побувала в руках вождя, різко додавала в ціні. За кам’яний диск діаметром півтора-два метри давали човна чи наділ землі, а більші за розміром раі допомагали засватати знатну наречену. Традиції викупу молодої за кам’яні гроші дотримуються й дотепер, але молодь навряд чи сприймає звичаї предків всерйоз.

Фото i.huffpost.com

Раі зберігали на спеціально облаштованих майданчиках-банках поруч із общинними будинками. Коли всіх грошових знаків обмаль, крадіжка втрачає сенс, так навіщо закріпачувати себе переміщенням важких кам’яних глиб від хижі до хижі? Більше того, аборигени непогано зналися на механізмі роботи криптовалют: втрачені під час корабельних аварій диски успішно заміняли розповіді свідків добування каменя і довгі історії транзакцій, збережені в народній пам’яті. Найвідоміший банк раі розташований на атолі Рулунг неподалік від міста Колонія – столиці Япу. Тут виставлені величезні монети діаметром близько чотирьох метрів, виготовлені наприкінці століття. На Япі вже тоді лютувала інфляція, спровокована однією-єдиною людиною.

Засуджений за вбивство в рідній Джорджії капітан Девід О’Кіфі ховався від правосуддя, курсуючи просторами Тихого океану на рибальському судні, доки 1871 року не зазнав лиха поблизу Япу, де його підібрав тамтешній чаклун. Прийшовши до тями, підприємливий моряк миттєво зметикував, як підзаробити на наївних тубільцях. Для початку хитрун забезпечив япських чоловіків каменотесними знаряддями, і на «монетний двір» хлинули небачені потоки сировини. Окрилені майстри на радощах наштампували тонни нових монет, котрі кортіло переправити на Яп, а човнів катастрофічно бракувало. Ось тут і нагодився О’Кіфі зі своєю пропозицією, від якої не змогли відмовитися племінні старійшини – американець підрядився перевозити раі в обмін на морські огірки і копру.Фото quinsprogress.files.wordpress.com

Невдовзі острів охопила грошова лихоманка, між Палау і Япом безперервно курсував жвавий пароплав, а О’Кіфі стрімко багатів, перепродуючи в Гонконг дефіцитні продукти. Аборигени розкошували при вигляді шаленого багатства, але казка скінчилася так само зненацька, як і почалася. Грошей стало набагато більше, ніж товарів, багаті сім’ї разом зубожіли, лишившись на попелищі надій з непотрібними грудами каменів, котрі тепер годилися хіба що на загорожі.

1890 року Німеччина викупила «острів невезіння» в Іспанії, так що розбиратися з інфляцією довелося вже німецькій адміністрації. Виробництво раі довелося обмежити на державному рівні, а валютні надлишки були безцеремонно вилучені для будівництва доріг. До отримання Мікронезією незалежності Япський архіпелаг тричі міняв господарів, розгубивши майже половину кам’яних грошей, що лишилися на крутих віражах історії. Сучасні острів’яни віддають перевагу американським доларам, а для фотосесій артефактів точно вистачить: за останніми даними, на Япі налічується понад 13 тисяч раі.

Головне фото gomadnomad.com

Вам это будет интересно:
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Туркменістану в Україні
Продовжуємо розповідати про традиції святкування Міжнародного дня NOWRUZ, який покликаний зміцнити відносини між державами і популяризувати історико-культурні традиції народів. І з цим нам допомагає Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану в Україні Й.В.Тойли Атаєв.
Традиції святкування NOWRUZ - розповідає Посол Ірану в Україні
19 лютого 2010 року на 64-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було ухвалено Резолюцію «Міжнародний день NOWRUZ». Відповідно до неї Генеральна Асамблея ООН закликає держави-члени «докладати зусиль для підвищення рівня інформованості щодо NOWRUZ та організовувати щорічні заходи до цього свята». Тому сьогодні OUTLOOK про традиції святкування NOWRUZ...
Азербайджан зсередини: «хна-яхти»
А ми продовжуємо публікувати авторську рубрику Сабіни Сафаровою про традиції в Азербайджані. Ми вже дізналися і про сватання, і про заручини, і зараз OUTLOOK пропонує зануриться в традиції ритуалів і церемоній «хна-яхти», яка безпосередньо передує весіллю.
Ловля креветок в Оостдюнкерке: Так, я на коні!
Якщо в ранковий час прогулюватись пляжами місцини Оостдюнкерке, розташованій в одній із західних провінцій Бельгії, то можна побачити одразу декілька сонць. Одне, звісно, в небі, а інші – жовтими плямами, верхи на конях, що, тягнучи на собі здоровенні плетені кошики, повільно бродять мілиною Північного моря. Так тут виглядає полювання на креветок.
Азербайджан зсередини: заручини
Ми продовжуємо публікувати розповіді українки з азербайджанською кров'ю Сабіни Сафарової про дивовижну культуру Азербайджану. Дівчина продовжує вести свій авторський блог і сьогодні пропонує дізнатися тонкощі такої цікавої традиції як - заручини.
Азербайджан зсередини: велике і мале сватання
Українка з азербайджанськими корінням Сабіна Сафарова з трепетом ставиться до своєї малої Батьківщини, є членом Союзу азербайджанської молоді в Україні та популяризує культуру цієї країни. Сьогодні розповіддю дівчини про одну з найцікавіших традицій Азербайджану - сватання, ми запускає нову рубрику, в якій українці іноземного походження розповідають про свою Батьківщину.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Не зламай язика. Найбільш складні діалекти світу
Кажуть, чим простіше, тим краще, але чи так це? Ми знаємо, що не всі народності сповідують цей принцип. OUTLOOK знайшов найбільш дивніі, складні і важко вимовляючі мови світу і хоче поділитися цим з читачами.
Ескімоські іглу. Що нам варто із снігу дім збудувати!
Крихітка-син до батька прийшов і пропонує втекти від мами і бабусі на Північний полюс? Тільки не треба трагічних промов про люті морози, суцільну темряву полярної ночі і голодних білих ведмедів! Змовницьки підморгніть сміливцю й запропонуйте справжню чоловічу справу – навчитися будувати іглу для ночівлі в краю вічної мерзлоти під час зимових канікул.
Зимові забави Василя та Маланки: карнавал по-українськи
Новий рік в Україні не завжди розпочинався з ялинки, а замість Діда Мороза і Снігуроньки в гості чекали пустунку Маланку і моторного парубка Василя, та й не самих, а з почтом. Усі навіженості сходили з рук: витівки ряджених несли в собі сакральний зміст, продиктований логікою міфу про поєдинок весни і зими.
Глінтвейн: зігріваємось правильно
Вітамінчики, загартовування, правильний режим дня... Це все добре і корисно, особливо в холоди, ось тільки іноді треба себе і побалувати й одночасно убезпечити від мікробів і застуди. У такий час найкращий засіб – глінтвейн.
Ніч перед Різдвом і після
Різдво приходить, накидаючи теплий кожух на плечі. Ввечері воно приносить із собою м’яке світло першої вечірньої зірки, а зранку будить білим, але теплим сонцем. Якби про відчуття Різдва хтось запитав у бабці моєї прабабці, то, гадаю, її слова були б ідентичні моїм. Бо разом із мисочкою куті із рук у руки українські покоління передають і свої традиції.
ВІДЕО: Скло зі святого міста
Сьогодні розповімо вам про технології виготовлення виробів зі скла ... Палестинський Хеврон відомий як місто трьох релігій і трьох цивілізацій, справжнє місце сили. Напевно, тому доля так розпорядилася, що саме там з'явилося скло, яке хоч і здається крихким, однак насправді є віковим, як і сам Хеврон.
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Кров. Гроші. Пір'я
Дана розвага під суворою забороною майже у всіх країнах світу. Але любителів півнячих боїв це не зупиняє. На напівлегальні змагання завжди збираються повні зали або двори, залежно від того, де проходять криваві пташині поєдинки. Глядачі буквально смакують те, як пернаті рвуть один одного на шматки, без жалю до себе і суперника.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Біле золото Піднебесної. Китайський фарфор
Цивілізація Стародавнього Китаю однією з перших відкрила для себе кераміку. Встановлено, що вже в II тис. до н.е. температура випалу гончарних виробів, знайдених в долині Хуанхе, наближалася до 1200 ° С. На думку ряду дослідників, винахід порцеляни було продиктовано прагненням знайти заміну нефриту та жадеїту.
Закрыть
Outlook facebook page