Швеція. Вижити без копійки в кишені
Скандинавія у моїй уяві була такою ж загадковою, як, напевно, для середньовічного мандрівника Індія. Думки знайомих, які там побували, розходились разюче. Хтось повернувся у захваті, вражений рівнем тамтешнього життя, а хтось розчаровано бурмотів під ніс: «Більше ніколи, нізащо!» Мене ж після ночі на поромі економ-класу «Гданськ–Нюнесхамн» зустріла досить сіра і сумна країна.
З афіш витріщалися представниці шведського феміністичного руху, контролер старанно розривав талончика, монотонно повторюючи: «До Стокгольма – ліворуч, в туалет – праворуч». «Швеція – мирна, тиха, порядна, а головне, гостинна країна» – запевняв водій автобуса мене і китайських туристів. Це правда, але якщо мова не йде про Стокгольм.
Столиця, як і в багатьох країнах світу, є магнітом для приїжджих з передмістя. Тому в будній день, особливо зранку, центр був схожий на типовий мурашник. Стильні люди поспішають у різні боки, зі свистом відчиняються ролети на дверях бутиків і віконниці городян. Чоловіки в спортивних костюмах виповзають з будинків з дитячими візками, тим часом їхні дружини в ділових костюмах біжать стрімголов на роботу.
А ось моєю першою потребою цього ранку була їжа! Три дні в новій країні, як свідчили роки туристичного досвіду, протриматися можна і на 50 євро (практично 500 шведських крон). Без розкоші і триразового харчування, натомість відчувши себе першовідкривачем красот нової країни.
Скромний сніданок у кафе, чай із собою, і бюджет уже скоротився на 15 євро. Прогулянка головною пам'яткою міста – Королівським палацом – і ось уже 25 євро за півдня як і не було. Останню краплю грошей витрачено на проїзд у must visit серед туристів – метро, близько 3 євро, і це тільки в один бік.
Сидячи на станції Kungsträdgården (Королівський сад), виникло бажання повертатися сьогодні ж. Мій смуток вирішив розділити один з аборигенів на ім'я Джозеф, а от прізвище його звучало так загрозливо і невимовно, як вирок Нюрнберзького процесу. Зовнішній вигляд нового знайомого буквально випромінював любов до американської моди хіпі початку 70-х. Але саме ця людина відкрила мені, як заробити в Швеції буквально за один день на все, чого душа забажає. Способів виявилося три.
Перший спосіб достатньо простий. Щоб його опанувати, не потрібне ані знання мови, ані фінансові вкладення, ані попередня співбесіда. Головне – широка усмішка. Таким чином підробляють школярі та студенти. Завдання полягає в тому, щоб роздавати туристам карти міст. Отримати роботу можна в інформаційному бюро, маючи на руках лише паспорт, неважливо якої країни. Платять, за шведськими мірками, копійки – 25 крон за годину, а це близько 2,5 євро. Приміром, у Люксембурзі на цю суму можна непогано попоїсти, одержавши каву в подарунок!
Другий спосіб для екстремалів. Жебрацтвом, зауважу, у Швеції ніхто не заробляє. Для місцевих це останній крик душі про допомогу. Хоча на вулицю з простягнутою рукою свого часу виходили навіть шведські депутати, проводячи акцію протесту проти одного із законів. Тож мене запевнили: люди поставляться з розумінням. Ми із Джозефом нашвидкуруч зробили мені сяку-таку табличку, і я сіла на сходинки станції Östermalmstorg.
Успіх був неймовірний! Мало того, що кожен третій запрошував мене до себе безкоштовно жити, кожен другий залишав по 50, а то і 100 крон на їжу (5 і 10 євро відповідно – прим. ред.). Так ще всі, співчуваючи мені, обіймали і бажали успіху. Оце менталітет!
Третій спосіб вимагає мінімальної підготовки, а саме знання мови, шведської чи англійської. Відомо, що подарунок на 18-річчя у Швеції чи не найжорстокіший – більшість батьків просто виставляє на вулицю своїх чад, щоб ті віднині самостійно утримували себе. Тому саме для молоді шведський уряд і вигадав систему, де можна влаштуватися на «одноразову роботу» кур'єром, продавцем, консультантом, охоронцем. Треба мати лише паспорт. Отже ви укладаєте договір на день, і ввечері обіцяна сума у вашій кишені. Найчастіше від 100 до 250 крон (10–25 євро).
Але поза увагою шведської влади криється ще один, четвертий, спосіб заробітку – кредит. «Гроші на шару» роздають у Швеції, як булочки, безробітним, робітникам, студентам як стипендію і навіть пенсіонерам, які вмирають. Віддавати позику ви будете з податків. Але навіть тут хитрі біженці та емігранти придумали спосіб виживання в чужій країні. За роки встановилась традиція приїздити, як і я, з туристичною візою в країну і ... губити свої документи, забувати власне ім'я і звертатись до міграційної служби, жаліючись на повну амнезію. Після декількох процедур театральної гри перед державними установами уряд Швеції надає тобі житло і кредит, який цілком реально дозволяє існувати в країні. А щойно настає час повертати... Пам'ять одразу повертається до нечесних пацієнтів. На жаль чи на щастя, проміняти свій паспорт на легкі гроші я відмовилася. Однак довела всім скигліям та панікерам, що безвихідних ситуацій не буває!
Фото Дар'ї Черноусової
Головне фото iexplore.com