Ще кілька століть тому морський транспорт був не просто найпопулярнішим, але й часом єдиним способом дістатися з точки А в точку Б. Однак, як відомо, форс-мажори трапляються на будь-яких дорогах, навіть водних, і за історію людства безліч кораблів так і не пристало до берега. Проте відносна «збережність» дозволяє затонулим суднам знайти друге життя, перетворившись на музеї.
Напевно, найвідоміший такий корабель – шведський «Васа». Судно пішло на дно 1628 року (по суті, за смішних обставин: потужний вітер звалив його на бік, а в отвори для гармат затекла вода) і більше трьох століть пролежало біля входу в гавань Стокгольма. Його підняли в 1961-му і з часом зробили музеєм, який завдяки щоглам видно здалеку. Туристи кажуть, що крім гігантського розміру «Васа» вражає й запахом, схожим на лижне мастило, – до нього треба звикнути... Приміщення справді величезне і складається з кількох рівнів, що дозволяє розглянути корабель не лише з різних точок, але й з різної висоти. Цей «плавучий палац», який мав стати флагманом Королівського флоту, настільки популярний, що його вже відвідало близько 30 мільйонів осіб. Фото cntraveler.com
Кілька років тому у Великій Британії було відкрито музей затонулого у 1545 році корабля Генріха VIII. «Мері Роуз» пролежав на дні понад чотирьох століть. Проте порівняно з «Васою» його доля більш героїчна: судно поринуло у воду під час атаки французького флоту. Піднявши його в 1982 році, англійські фахівці пару десятиліть реставрували і відновлювали посудину. Тепер жителі Портсмута і туристи можуть насолодитися не тільки кораблем, а й 19 тисячами артефактів, видобутих з дна морського разом з ним. До речі, роботи пов’язані з «омузеюванням» «Мері Роуз» обійшлися державі у 20 мільйонів фунтів.Фотоmaryrose.org
Для багатьох подібні експозиції можуть бути нудні і не викликати жодних відчуттів. Напевно, тому тенденція нашого часу – реальні музеї затонулих кораблів, куди можна потрапити, лише поринувши у прірву. Один з найпопулярніших розташований в околицях єгипетської Хургади. Тут спочивають: радянське судно «Ель-Міна», панамське «Kimon M», британське «Сarnatic» та багато інших жертв місцевого рифа Шааб Абу Нухас. Пірнувши на пошуки скарбів під воду, можна споглядати палуби, каюти, порослі водоростями і коралами, а також рештки колишнього оздоблення пасажирських лайнерів. А на одному з вантажних кораблів досі покоїться автомобіль і... батарея унітазів, які так і не дійшли до адресата. Навряд чи хтось ризикне піднімати їх як сувенір на пам’ять, а от просто подивитися – цікаво. Відносно невелика глибина, від 5 до 25 метрів, дозволяє занурюватися не тільки досвідченим дайверам, але й туристам, які пройшли мінімальну підготовку. Важливо знати: крім кораблів, там мешкають небезпечні крилатки і риби-камені. Тому, якщо ви вирішите на якийсь час перервати комфортний «all inclusive» і стати Жаком Кусто, будьте обережні.Фото traveltoeat.com
У панамській Санта-Барбара-де-Самана 2010 року відкрили схожий музей. Його головний експонат – французький парусник XVIII століття «Сципіон». Від Хургади це місце відрізняється ще меншою глибиною і дешевизною. Послуги водолаза, який одночасно є ще й інструктором та екскурсоводом, обійдуться в 10-15 доларів.Фото eco-turizm.net
Це все чудово, але що робити, якщо кораблі недосяжні навіть для професійних дайверів? У такому випадку на допомогу приходить сучасна техніка. Сьогодні швидко розвиваються інтерактивні музеї, де «очима» служать камери-роботи. Керуючи ними через інтернет, можна попивати каву в кріслі й одночасно досліджувати морські глибини. Американець Роберт Баллард, який знайшов «Титанік», вже кілька років збирається запустити подібний проект на півострові Крим. Незважаючи на всю амбіціозність задуманого, вчений говорить, що це реально здійснити. Справа в тому, що Чорне море ховає в собі безліч кораблів, серед яких і сумнозвісна «Вірменія», затонула в роки Другої світової війни. Та катастрофа стала однією з найбільших в історії, адже разом із судном загинуло близько 6 тисяч осіб...
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Мало що може зрівнятися з яскравим зоряним небом під акомпанемент тиші. Саме про зірки OUTLOOK і розповість, а точніше про місця, де на них відкривається найкращий вид. У Європі дивитися на зірки радять не де-небудь , а... в Словенії. Справа в тому, що ця невелика країна – одна з найчистіших у світі, а отже, й атмосфера тут не настільки забруднена смогом.
Дивні прізвиська для предметів, знайомих кожному; відома нині форма ain't (замість am not), а також літера h, що пропадає в деяких словах – все це про британську говірку кокні, колоритний діалект, що шокує консервативних англійців саркастичністю й епатажем.
Найперше, з чим має розібратися кожен турист, опинившись у новій країні – це із транспортною системою. Часто вона здається складною і заплутаною, і щоб збагнути її, потрібні тижні, а може, й місяці. Наша читачка Наталія Усенко побувала в Японії і ділиться своїми враженнями про найбільш комфортний і безпечний транспорт у світі.
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Маленький тост, шматочок сиру і ковток міцної кави. «Це вам не шведський стіл!» – обурено пробурчить офіціант, дивлячись на незадоволене обличчя туриста. Щедрій українській душі не збагнути, як таким можуть наїстись місцеві. Тому перед подорожжю до нової країни варто знати точно, де звечора приготувати собі бутерброди...
Наступним героєм нашого циклу про міський транспорт-символ стало жовте таксі Нью-Йорка. Без цих яскравих і неймовірно маневрених машин просто неможливо уявити Велике Яблуко, а надто його центр – Мангеттен. Здається, що «шашечок» тут більше, ніж людей.
Замість підлоги з підігрівом – ковзанка. Як альтернатива махровому халату – шапка-вушанка і пуховик. Відпочити у стилі «Північний полюс» пропонують еко-готелі та кафе в Канаді, Румунії і навіть спекотному Дубаї...Єкзотичними можуть бути готелі не тільки біля окену та тропічних пальм.
Що ближче зимові свята, то голосніше всенародний плач за втраченими чарами новорічної ночі. Дощі, тумани і банальна втома стали на заваді рухові радості у місто, і казка відступила на північ, в далеку Лапландію. Тремтлива заграва полярного сяйва вкриває плоттю стародавні сказання і здуває з листівок золочений пил...
За сприяння Посольства Сирійсько-Арабської Республіки в Україні ми відвідали Дамаск і побували у незвичайному місці. Дивіться! Якщо Ви все ще думаєте, що улюбле багатьма - морозиво, можна приготувати тільки з молока або фруктового соку - то це не зовсім вірно. Дивіться відеоролик та дізнавайтесь з чого ще роблять "охолоджуїчі ласощі"!
Швеція, напевно, не є найпопулярнішим туристичним напрямком серед українців. Охочіше наші співвітчизники їдуть до теплих країн або ж у доступніші та популярніші європейські столиці. Наш сьогоднішній співрозмовник, вокаліст київського гурту «М'ЯЧ» Юрій Розенко, навпаки, двічі на рік обов'язково відвідує це королівство.
Курорти формату All Inclusive, піраміди і мумії – ось, либонь, і все, що спадає на думку, коли говориш про Єгипет. А тим часом це одна з найдавніших держав світу, а його столиця Каїр - не просто найбільше місто Близького Сходу й Африки з населенням у 19 мільйонів людей, це мегаполіс, котрий об’єднує в собі стародавні історичні пам’ятки і скляні хмарочоси, сміттєві звалища і дорогі магазини, незліченні багатства і кричущу бідність.
Сьогодні розповіддю про одне з найбільш дивовижних поєднань, яке тільки можна уявити, таких несхожих одне на одного народів – італійців та англійців – ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену етнічним гетто світу. Приготуйтеся вирушити разом з нами в холодний і дощовий Бедфорд, де ми зануримося в теплу середземноморську атмосферу.
«Мені, будь ласка, еліксир від головного болю, настоянку на корені мандрагори, пігулки від серця і трохи морфіну…» – приблизно так зверталися до аптекарів пацієнти кілька століть тому. А ті готували різноманітні бовтанки і суміші у фармакологічних лабораторіях, які знаходилися прямо в сусідніх кімнатах.
Добре це чи ні, та подорожі до далеких планет і зірок поки що залишаються тільки на сторінках наукової фантастики та у фільмах голлівудського кінопрому. Хоча можливість космічного туризму підібралася впритул, все ж до Юпітера і Сатурна ще ой як не близько.
Місто, де Олександру Македонському передрекли завоювання світу. Місто, куди навідувалася Клеопатра щоб поплескатися в теплих цілющих джерелах. Місто, яке сьогодні складно відшукати на карті без хорошої оптики. Сіва. У самому серці Сахари, в 560 кілометрах від Каїра чекає на «свого» допитливого відвідувача невелике поселення з незмірно великою історією.
Досвідчені туристи вважають: найпевніший спосіб швидко пройнятися чужою культурою – скуштувати страви місцевої кухні. Щоб не розгубитися при виборі наїдків і заощадити дорогоцінний час для їжі духовної, OUTLOOK радить вам найкращі місця вуличної гастрономії із семи точок земної кулі.
Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.
Його часто порівнюють із Сан-Франциско через велику кількість мостів, води, пагорбів і рибних ресторанчиків на будь-який смак. Із кранів тут тече мінеральна вода, а по парках любенько собі розгулюють зайці з кроликами… Може здатися, що це місто із казки, але насправді воно розташоване у Швеції, і це – місто Гетеборг.
Фото maryrose.org
Фото traveltoeat.com
Фото eco-turizm.net
