RU  UK  EN
Статьи  >  Відвідай  >  Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Британська глибинка: У пошуках таємниць Альбіону

Зелені схили, порослі вересовими кущами, безлюдні приміські дороги, вузькі вулички з маленькими котеджами і садами, що п’янять своїми пахощами, – здається, що британські сільця не підкоряються плинові часу. Немов завмерлі картини героїчного фентезі, всі вони мають свою історію і готові розповісти про великі битви, хоробрих воїнів і легендарні артефакти.

Батьківщина великого Шекспіра і геніального Шерлока Холмса не може залишити байдужим жодного поціновувача камінного затишку і витончених манер, котрі передаються у британців від покоління до покоління як фамільна реліквія. Британський архіпелаг щороку приваблює юрби туристів, що жадають на власні очі переконатися у величі старовинних замків, неодноразово оспіваних у благородній англійській літературі і численних кінострічках, скуштувати класичного йоркширського пудингу і погомоніти з господарями природорожніх забігайлівок про погоду, цілком пройнявшись духом Туманного Альбіону. Щоб пізнати квінтесенцію англійських традицій, примірявши на себе титул «сер» чи «мадам», передусім варто вирушити у маленькі міста і села, густо розкидані у передмістях мегаполісів. На відміну від міст-мільйонерів, де змішалися різноманітні етноси, захоплені у вир вічного руху і поспіху, крихітні поселення Британії несуть у собі виняткову атмосферу консервативної автентичності, геть позбавленої метушні.

Касл Комб

Це село англійського графства Вілтшир газета The Times нагородила титулом одного з найкрасивіших міст Англії. Побудований тут замок Комб, що дав назву прилеглій території, слугував колись римською фортецею, а потім був зруйнований і розібраний жителями для стін їхніх жител, багато з котрих сьогодні використовуються як готелі і ресторани. Окрім гармонійно вибудуваних домів, тут розташована старовинна церква Святого Андрія, історичну цінність якої важко перебільшити. Її каплицю прикрашає середньовічний годинник, механізм якого й досі справний і повністю функціонує. Відома ця земля ще й тим, що стала останнім пристанищем одного з лицарів Хрестових походів, за твердженням дослідників, похованого тут 1270 року.9530260278_b21cbca104_b.jpgФото flickr.com

Особлива риса сільця – неймовірна тиша, що розтікається поміж рядів кам’яних домів ніби туман. Воно й не дивно – у межах Касл Комб мешкають всього 350 людей, а приїжджі туристи через відсутність парковок лишають машини при в’їзді і далі пересуваються пішки. Навіть магазини і сувенірні крамниці тут незвично тихі й облаштовані на власний лад. Не варто дивуватися, якщо, прогулюючись під променями ранкового сонця, ви побачите, як, виходячи зі свого двору, привітна бабця ставить на придорожній столик підніс і з гарячими булочками, а поруч – банку для плати, і повертається поливати квіти в ідеально доглянутому саду.

Неймовірно живі, казкові пейзажі села не могли позбавити увагою як британський, так і американський кінематограф. Касл Комб став зіркою «оскароносного» «Бойового коня», фігурував в епізодах «Пуаро» Агати Крісті і брав участь у зйомках фантастичного «Зіркового пилу».

Гластонбері

Село відоме завдяки щорічній музичній події – ContemporaryPerforming ArtsFestival, що відбувається прямо в тутешніх зелених луках. Але не кожен знає, що в Гластонбері, прозваному містичним серцем Англії, є свої секрети, які варто пізнати. Загальну увагу до сільця приковує легендарний пагорб Гластонбері-Торн із самотньою вежею на вершині – залишками найстарішого абатства. Вважають, що ця колись болотиста місцевість приховувала у своїх заростях таємничий острів Авалон – вхід у загробний світ кельтів. Довкола самої вежі крутиться вир містичних переказів, пов’язаних із чарівником Мерліном і шляхетним королем Артуром. Згідно з одним із міфів, на пагорбі, де зосереджені сильні потоки енергії, поховані мощі рятівника Британії, а також його коханої супутниці Гвіневри. У XII столітті під час реконструкції церкви після пожежі біля вівтаря ченці знайшли два скелети, жіночий і чоловічий – останній виявився понад два метри завдовжки, що імовірно доводить його спорідненість із засновником Круглого столу. За іншим переказом, Йосип Аримафеський привіз у Гластонбері Священний Грааль і залишив його на дні колодязя, викопаного біля підніжжя гори. Колодязь Чаші дивовижний тим, що вже кілька тисяч років поповнюється водами джерела, що не пересихає навіть у спеку. DJI_0073-1200x800.jpgФото redsearch.org

Ще одне диво містечка – місцевий глід, що, за повір’ям, виріс із посоха все того ж Йосипа Аримафейського. Кущ покривається квітом не тільки навесні, як родичі його виду, але й на Різдво. Така особливість не повторюється на інших землях: скільки не пересаджували гластонбернську роздолину – пагонами чи насінням – буйним квітом в інших місцях він тішить тільки навесні.

Щоб цілком пройнятися духом легенд Гластонбері, було б непогано затриматися тут на пару днів. У розпорядженні поціновувачів вікторіанської архітектури – готель TheGeorgeHotelandPilgrims' Inn. Вибудуваний у XVстолітті, він тривалий час слугував приміщенням для найстарішого пабу південно-західної Англії, а, перетворившись на заїжджий двір, анітрохи не втратив своєї автентичності.

Читайте також: Гетто світу: Бедфорд: англійська глибинка з італійським присмаком

Лідфорд

Невелике сільце з істинно англійськими сільськими пейзажами і будиночками із сірого каменя старанно сховалося серед пагорбів національного парку Дартмур, що розкинувся на сотні кілометрів у графстві Девоншир. Свого часу сам Артур Конан Дойл зупинявся у місцевому готелі CastleInn. Пізніше автор описав її на сторінках повісті «Собака Баскервілів», пройнявшись атмосферою потопаючих у місячному сяйві долин і мовчазних боліт, що зусібіч оточували Лідфорд. Не менш видатна пам’ятка – Лідфордська ущелина, котра вражає непролазними заростями папороті і силою, з якою падає в них мантія водоспаду, прямуючи в котловину під назвою «Котел Диявола». Навіть за світлого часу доби сюди рідко проникає сонячне світло, перетворюючи місцину у потенційні декорації фільму хоррору. Своєю дикою красою і вражаючою для південно-західної Англії глибиною ущелина завдячує річці Лід, що буквально вирубала у скелі вузький грот багато років тому. Схована від сторонніх очей ущелина заробила лиху славу у місцевих жителів, котрі страждали від набігів зграї бандитів Габбінс, котрі влаштували тут своє кубло. Згодом гірський масив став природним музеєм для численних відвідувачів і був взятий під охорону владою села. Тут обладнали підйом спеціальними доріжками, стоянкою, і, звичайно ж, чанним будиночком, щоб насолоджуватися краєвидами було ще приємніше. Протягом дня плата за вхід на територію стягується в розмірі шести фунтів, але, прокинувшись із першими променями сонця, можна пройти в заповідну зону безкоштовно – ворота тут завжди відчинені.Drogo_103660706-1.jpg
Фото whitehartdartmoor.co.uk

Полперро

Дивне сільце, що примостилося на південному узбережжі Корнуолл, прекрасне своїми вузькими горбистими вуличками, будиночками, що нагадують гнізда ластівок, міцно приліпленими до прибережних скель. Тут є кілька музеїв і затишна бухта, де за гарної погоди видно, як захід сонця повільно потопає у бірюзових водах протоки, погойдуючи на хвилях рибальські кораблики.

Читайте також: Кокні: глузлива британська говірка

Перші згадки про поселення датовані XIIстоліттям, викриваючи його контрабандистське минуле. Ховаючись від податків, у порт Полперро на продаж звозили дорогі тканини, рідкісні спеції, сигари, парфуми й алкоголь. Більша ж частина простого населення заробляла на життя риболовлею аж до 60-х років. Із розвитком цивілізації і популяризацією туризму рибальський промисел відчутно розслабив свої сітки, щодня випускаючи у морські води лише 12 суден. Більша частина улову йде на обслуговування численних ресторанчиків, де можна скуштувати як традиційні страви на основі камбали, крабів, любимого містянами морського окуня, так і вигадливі закуски із морського чорта. Якщо ви давно мріяли скуштувати традиційні англійські ласощі «fishandchips», саме час і місце це зробити – рибна гастрономія Полперро здивує навіть найбільш досвідченого гурмана.

Щодо культурного проведення часу туристи віддають перевагу музеям риболовлі і контрабанди, походам по місцевих крамничках, не цураються і піших прогулянок під легким вечірнім бризом. Приємний шелест хвиль, морська прохолода і нічна тиша – так і манять вибратися на скелястий пагорб і крізь ґратований паркан випадкового дворика спостерігати, як місячне сяйво купається в глибоких водах Ла-Манша.3-slide-england-cornwall-polperro-harbour-pano.jpg
Фото wildernesstravel.com

Уздовж всього села протікає річка, що робить пересування корінних мешканців вельми неквапливим, підкреслюючи загальну атмосферу умиротворення. Більшість хазяйських човнів пришвартовані біля будинків, а деякі висять, прикріплені прямо під вікнами – така собі маленька Венеція. Однак дзеркальна гладь річки часто буває оманливою. У Полперро доволі часто трапляються повені, тому місцями розставлені заміри рівня води, щоб уберегти тиху заводь англійських традицій від вируючої стихії.

Амберлі

Розташоване в Західному Сассексі це казкове місце сягає своєю історією далеко в середні віки: найстаріший будинок було зведено тут більш як триста років тому.

Кожна будівля в сільці заслуговує на окрему увагу і захват. Хоча це місце і нагадує країну ельфів своїми чудернацькими будиночками, вулицями із зігнутими арками, квітниками і мініатюрністю деталей. Амберлі – «живе» поселення, де хочеться говорити пошепки, щоб не порушити дбайливо створену ідилію. Місцеві жителі обожнюють свої садиби, а тому дають їм імена замість бездушних цифрових номерів. Так, на кожному маєтку красується табличка з назвою дому, додаючи місцевості особливої романтики: IvyCottage, BartonCottage, OldStackCottage. Кожен будинок – це симбіоз простоти і водночас індивідуальності, чому ще більше сприяють солом’яні стріхи з орнаментами чи кованим декором, які по-старосвітському прикрашають місцеві маєтки.large.jpgФото viaggiamo.it

Окремою Прітцерівською премією хочеться нагородити замок-готель Amberley Castle – колишню резиденцію королівської знаті. Здалеку вражаючий масивними дерев’яними воротами і птахами різних порід, що безтурботно походжають поблизу, цей готель класу люкс поєднує середньовічний шарм і сучасний комфорт. Він закритий від поглядів випадкової публіки, і, щоб потрапити всередину, необхідно заздалегідь бронювати екскурсію. У розпорядженні гостей – дев’ятнадцять кімнат із антикварними меблями, сад, що духмяніє пахощами камелій, із ставом і павичами, котрі розгулюють доріжками, а також повна тиша на кілька кілометрів. З настанням ночі замкові ворота опускаються, даючи мешканцям відчуття повного занурення в часи колишньої слави фортеці AmberleyCastle.Фото esosedi.ru

Головне фото telegraph.co.uk

Вам это будет интересно:
Водні ворота. Вражаючі порти світу
Аеропорти, залізничні вокзали, автобусні станції практично завжди створюються «за примхою Людини». А ось порти і гавані – це вже спільна творчість homo sapiens і природи. Outlook пропонує вашій увазі найгарніші та найоригінальніші з них.
Нормандія очима Корнія Грицюка: батьківщина парасольок і субмарин. Частина 2
Корній Грицюк продовжує ділитися враженнями від французької Нормандії. У попередньому матеріалі він розповідав про свій вояж до Довіля. Тепер на черзі Шербург, або Шербур-Октевіль. Подвійна назва міста з'явилася на початку 2000-х, коли Шербург злився з Октевілем.
Монмартр Белграда
Подібних їй – обмаль. Близько 400 метрів завдовжки. Зі своєю особливою атмосферою. Маленьке місто в місті. Тут не їздять машини. Тут відчуваєш під ногами стару нерівну бруківку, а розписи на будівлях довкола так вводять в оману, що не розбереш, де справжні вікно-балкон-двері, а де – всього лиш малюнок... Скадарлія, або вулиця Скадарська, знаходиться у центрі Белграда...
Departure: Мальдіви
Подивитися на визначні пам’ятки країни, а не готелів, і наблизитися до життя мальдівців, а не сусідів по номеру, пропонує одна з найменших столиць – Мале. Перша асоціація, яка виникає при згадці Мальдів, – це щось блакитно-пасторальне. Морська гладь і невтомне сліпуче сонце, від якого хочеться закопатися в теплий розніжений пісок...
Нормандія очима Корнія Грицюка: яблука, молоко та океан. Частина 1
Для багатьох туристів Франція – це в основному Париж із довжелезною чергою на Ейфелеву вежу, Лувр та околиці з їхнім королівським шиком або курорти Середземного моря. А ось Корній Грицюк, мандруючи цією країною, вирішив податися на північ – у Нормандію! Для наших читачів він підготував цикл подорожніх нотаток про поїздку до Атлантичного океану...
У ритмі серця. Японські барабани тайко
Його звуки проникають у саме серце, зупиняють потік думок і змушують кров рухатися в якомусь магічному ритмі. Це гуркіт грому. Це мурашки по шкірі. Це – тайко. Японські барабани на їхній батьківщині зведені у ранг культу. Без них не обходиться жоден офіційний захід, їхня гра тішить слух під час радості і допомагає пережити печаль.
Прибалтика музейна
Прибалтика – гарне місце для недорогого туризму в Європі. Вона відома, крім усього, і своєю мінливою погодою. Води і вітри Балтики дають про себе знати несподіваними опадами, та це не привід сидіти в номері: довкола безліч дивовижних музеїв, а об’їхати всі три країни за кілька днів не така вже й велика проблема.
Departure: Дакар
Сенегальська столиця Дакар – це не тільки найважливіше місто всієї Західної Африки, але й досить контрастне місце, найкраще для подорожі у форматі «познайомитися з континентом, але м'яко і плавно». Крім багатьох цивілізаційних і звичних сучасній людині атрибутів тутешнього життя, відчуття, що Африка з усією її романтикою, незвіданим і проблемами зовсім близько, не покидає тебе ані на мить.
Африканські красоти. Ботсвана
Усіма своїми гранями горять алмази Ботсвани. Але крім коштовних каменів, тут є й інші скарби. Сьогодні відкриємо цю країну зовсім по-іншому.
Тибет. Гори, що розмовляють із небом...
Тибет… Про що ви думаєте, коли промовляєте цю назву, коли вимальовуєте її у своїй голові, яка вже сама занурилась у пухнасті клубки хмарин? Тибет… Гори, які, здається, розмовляють з небом. Тут все ніби просякнуте релігією та різними віруваннями: культура, мистецтво, народні звичаї та обряди.
Поласувати оригінально: найдивніші кафе світу
Маркетологи і ресторатори – народ підприємливий і готовий на все, аби тільки збільшити число відвідувачів власного закладу. Доволі часто способи їхнього «загравання» з публікою схожі одне на одне, а дизайн і меню мало чим відрізняються. Тому ми добряче пошукали по всьому світу і зібрали для вас колекцію справді оригінальних закладів.
56 прямих рейсів до Подгориці та Тівата щотижня!
Літній туристичний сезон у Чорногорії перевершив очікування і за словами посадових осіб в країні зафіксовані найкращі результати у Середземномор'ї.
Прованс: від Марселя до Монако
Monamour, monami… Усі найкрасивіші слова і пісні про кохання звучать французькою. Переглянути всі вигини Франції і знайти усамітнення у провінції Прованс, що ніжно гойдається на південному сході батьківщини Брижит Бардо й Антуана де Сент-Екзюпері. Старовинні міста від Марселя до Монако просякнуті ліричною античністю, і думки лишитися на Лазуровому березі відвідують знов і знов.
Кагосіма: Місто з репутацією камікадзе
«Будуйте дім біля підніжжя вулкана!» - вигукував Ніцше у пророчому екстазі. Похмурий пафос філософа навряд чи збагнули б жителі японського міста Кагосіми, розташованого на дні кальдери Айра, що виникла внаслідок вибуху 22 тисячі років тому. Землероби мотижили уступи котловини з бронзового віку, звично відмахуючись від попелу, розсіяного у повітрі.
Проводжаючих просимо залишити вагони: найцікавіші поїзди планети
Незважаючи на безупинний розвиток авіатранспорту, багато людей по всій планеті все ще люблять з різних причин подорожувати поїздами. І хай у більшості поїзд асоціюється з повільним пересуванням, у порівнянні з літаками, і комфортом у найкращому випадку рівня минулого століття...
Південний Гоа очами Кіри Кондратенко
Депресія і відсутність нових ідей? Вирушайте на Гоа! Якось саме завдяки відпочинку на Гоа бізнес-леді Кіра Кондратенко набралася сил для здійснення нового цікавого проекту. Сьогодні вона ділиться з нами своїми враженнями від острова, іменуючи його не інакше як раєм на Землі.
Альпійське містечко під Сіетлом
У жителів США можна навчитися багато чому, але що заслуговує на особливу повагу – це любов до своєї землі. Американський патріотизм виявляється у всьому, навіть у внутрішньому туризмі: як слід не дослідивши власну країну, американець навряд чи вирушить кудись за її межі. Сьогодні ми розповімо про одне з найпопулярніших міст внутрішнього туризму – Лівенворс.
Ми там були: Сопот
Балтійське узбережжя Європи не може похвалитися теплими водами і довгим пляжним сезоном, однак це не заважає йому бути популярною курортною зоною. Безліч прибережних і затишних містечок приваблює туристів передусім свіжим і цілющим повітрям, а також можливістю «полікувати очі», дивлячись на холодне море та неймовірні пейзажі.
Відчайдушний футуризм: Японія. Частина 3. "Дух самурая"
Якщо вірити кінематографу, то типовий самурай постає перед нами як суворий, мовчазний і навіть трохи відлюдний воїн. Але цей образ усе ж ніяк не збігається з дійсністю... Олена Расенко пропонує вам переконатися в цьому, зустрівшись зі справжнім самураєм і навіть завітавши до бару, де збираються камікадзе.
Під Південним Хрестом. Квінстаун
Жителі Квінстауна, як і всі новозеландці, одні з перших на планеті зустрічають світанок. Тут немає дитячих домів, бездомних тварин. Люди стійкі до холоду та так, що за нуля градусів ходять у футболках. На кожного з них припадає в середньому по дев’ять овець, а у природі практично відсутні такі небезпеки, як комарі і змії.
Закрыть
Outlook facebook page