Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Брудних машин багато у всіх країнах. І пройти повз них доволі важко. Так і хочеться надряпати на капоті щось на кшталт «тут був я». але є люди, котрі не стримуються. Вони просто підходять до чужого автомобіля і малюють. І, що дивно, господарі цих машин не заперечують, а деякі навіть стають в чергу до таких умільців, щоб ті зобразили на їхніх дверях щось отаке. Новий напрямок у мистецтві навіть встиг отримати назву «Арт автомобільного бруду». Його першопрохідцем офіційно вважають американця Скотта Вейда. Можливо, тому, що він перший почав заробляти на життя, створюючи маленькі шедеври на бамперах, капотах і склі машин співгромадян. У роботі він використовує пензлі і спеціальні гумові інструменти. Щоб отримати картину цього художника, власники автомобілів не миють свої машини місяцями, а потім всіляко намагаються уникнути дощу. Малює живописець із Техаса те, що хочуть замовники. Хтось віддає перевагу сюжетові з класичного роману, інші вимагають рок- чи поп-зірок, третім хочеться побільше еротики або стати поближче до персонажів популярних коміксів, інші вимагають, щоб було якнайстрашніше. Є й такі, хто просить розписати своїх стальних коней рядками з поем або освідченнями в коханні своїй половинці. На створення однієї картини американець витрачає близько години. Складні зображення в чотири рази довше.Фото bigstatues.com
Із часом у Скотта з’явилося чимало послідовників у всьому світі. Британець Джеймс Гібсон малює на склі машин сцени з Першої світової війни, портрети спортсменів і героїв фільмів жахів. Своєю популярністю Гібсон завдячує соціальним мережам. Якось чоловік прикрасив дверцята свого авто зображенням популярного англійського футболіста. Сусіди помітили дивовижну картину, сфотографували її і виклали у мережу. Фотографію перепостили більш як п’ятдесят тисяч разів, висловлюючи своє захоплення роботою майстра.Фото dirtycarart.com
Воліє зображати дівчат учитель китайської мови Сяо Сянчжун, котрому близько сімдесяти. На своїй творчості він не заробляє, але не відмовляє у проханнях знайомих і просто шанувальників його творчості намалювати на брудному склі машини чергову красуню.
Інспектори обожнюють затримувати на дорогах художника з Митищ Дмитра Драча. Він водить вантажівку, а брудний кузов свого транспортного засобу використовує як полотно. Художник-самоук малює те, що йому підказують душа й обриси бруду на фургоні. Створює свої шедеври водій за лічені хвилини, використовуючи лише пальці та ганчірки.Фото cultofmac.com
Азербайджанець Рафаель Венсов перш ніж взятися за прикрашання машин, понад десять років пропрацював паркувальником. Потім, щоб не нудьгувати, якось вирішив зобразити на брудному боці авто клієнта міський пейзаж. Із часом лишати автомобілі під наглядом Рафаеля охочих стало більше. Художник і сьогодні залюбки малює по пилюці як реальні, так і фантастичні ландшафти.Фото dirtycarart.com
Більшість таких людей працюють за похвалу і захват. Але ті, хто вирішив заробляти на такій творчості і мав успіхи в техніці, просять за недовговічний шедевр від кількох десятків до сотень доларів.
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Балі – одне з найпопулярніших місць для зимівлі. Океан, вулкани, чудова природа й екзотичні фрукти... Але є ще одна причина, про яку мало хто знає – унікальне арт-село Камасан, що дало початок однойменному балійському живопису. Про нього ми і розкажемо сьогодні на сторінках OUTLOOK.
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Фото bigstatues.com
Фото dirtycarart.com
Фото cultofmac.com 
Фото dirtycarart.com
