RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  12 облич Південної Кореї

12 облич Південної Кореї

Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.

У Кореї люблять вуличні спектаклі. Часто у постановках як професійні театри, так і любительські колективи використовують маски. До цього атрибута драми і сатири у корейців трепетне ставлення. Звичайні маски створюють із цупкого картону або ж гарбуза. І тільки особливі маски, котрі використовують на півострові з давніх-давен, виготовляють із дерева. Вони мають назву – хахве, на честь села, в якому з’явилися вперше.

Їхня історія овіяна таємницею. Кажуть, колись у поселення Хахве прийшла страшна хвороба, котра косила і дітей, і дорослих. Жодні ліки не допомагали. Тоді одному з місцевих наснився сон, в якому божество наказало йому вирізати з дерева 12 масок як панацею від недуги. Прокинувшись, той чоловік усамітнився в горах і став виконувати волю богів. Працював він день і ніч, уникаючи сторонніх очей. Але, як ідеться в легенді, до нього якось підкралася допитлива дівчина, і він… помер, так і не закінчивши одну з масок. Саме тому в сучасній колекції хахве в однієї з масок бракує підборіддя. Утім, і цього виявилося достатньо, щоб хвороба відступила. Село було врятоване.adfgafrg.jpgФото static.thousandwonders.net

Відтоді минуло майже тисяча років, а в селі Хахве досі старанно вирізають маски: аристократа, нареченої, ченця, дурня, вченого, наложниці, раба, старої і вбивця. Загалом дев’ять героїв. Їхні характери строго прописані, і ролі обумовлені. Це означає, якщо актор вдягає маску нареченої, то вона боязка і мовчазна. Якщо приміряє маску аристократа, той скупий, пихатий і схильний до надмірності. Убивця завжди кровожерний і підлий. Проте іноді у вистави додаються ще три маски – старика, збирача податків і бакалавра. Актори із закритими обличчями розігрують цілком життєві сцени. У них присутні насильство, фермерський побут, стосунки між людьми різних верств, сімейні чвари.4848481071_dd0bc72a1b_b.jpgФото flickr.com

Усі маски дуже характерні. Вони доволі об’ємні і важкі. Наприклад, аристократ. Це одна з найвідоміших масок, котру часто зображають на сувенірній продукції. У неї широкий ніс, зігнуті брови і щелепа, яка рухається на мотузках. Від цього здається, що маска здатна добродушно усміхатися, а іноді злостиво скалитися. За потреби сучасні служителі Мельпомени фарбують маску цього героя в чорно-білі кольори. Це означає, що аристократ не чистокровний, а якщо розмальовують її червоними цяточками, означає, що пан хворий. Наложниця – завжди яскравий макіяж, овальне обличчя і маленький рот. У п’єсах вона рідко говорить, але завжди грайлива з головним персонажем, робить йому масаж і розчісує свої довгі пасма. Чоловіки у спектаклі часто конкурують за її увагу і потрапляють в незручні ситуації. Маску вченого завжди роблять із виряченими очима,тим самим бажаючи показати, що він багато читає. Його ніс у зморшках, адже він весь час над чимось міркує. Як правило, цей персонаж вступає в конфронтацію з аристократом. Яскраво негативний – монах. Він покинув обитель і тепер не опирається жодному людському бажанню. Він переслідує жінок, намагається обманути простолюдина і завжди вступає в суперечку з ученим. У маски дурня немає нижньої щелепи. Саме її за легендою майстер не встиг закінчити перед смертю. Цей персонаж завжди добродушний, трохи потворний, а його танець нагадує ходу кульгавого чоловіка. Дурень не вчиняє зла, але часто сам стає жертвою змови. Щоб актори краще вжилися в ролі, напередодні вистави з ними спілкуються, як з їхніми персонажами. Наприклад, стосовно того, хто виходить на сцену у масці аристократа – всі церемонні. Під час дії акторам доводиться нелегко. Вони підстрибують, пересуваються на широко розставлених ногах з вивернутими носками. Активно махають головою і намагаються передати характер свого персонажа, використовуючи мінімум мови.masks-140580.jpgФото koreaproductpost.com

Щороку в селі Хахве, що в трьох годинах їзди від столиці, відбувається фестиваль масок, подивитися який приїжджають юрби туристів. Спектаклі в масках хахве поєднують у собі усний текст, пісні і танці, мають елементи шаманських обрядів і дуже подобаються глядачам. Настільки, що ці вистави отримали в Кореї звання національного надбання. Глядачі, що приїжджають на фестиваль, можуть самі обирати тему, на яку хочуть подивитися виставу. Інші під наглядом майстрів – власноруч виготовити одну з дванадцяти масок хахве. Корейці вірять: ці обличчя оберігають своїх власників від злих духів і захищають від хвороб.

Головне фото blog.onedaykorea.com

Вам это будет интересно:
Національні напої: Нуль градусів і море енергії
Всі знають, що перебуваючи в Шотландії, варто неодмінно скуштувати віскі, у Франції – вина, а в Японії – саке. Та мало хто замислюється про національні безалкогольні напої. Але ж їх різні народи створювали з куди більш практичними намірами – прохолоджувальні і зігрівальні...
Еквадор: Бути індіанцем
Олена Расенко відвідала Еквадор і за час поїздки встигла не тільки зібрати для редакції безліч матеріалу, але й познайомитися з місцевими і навіть втратити свідомість...Один з відомих курортів Еквадору – Баньос. Маленьке, затишне містечко в кількох годинах їзди від столиці. Воно займає вузьку долину на висоті двох тисяч метрів над рівнем моря і з усіх боків оточене горами.
Таїланд ремісничий: від шовку до перлів
Чи замислювалися ви, прогулюючись уздовж сувенірних крамничок у Таїланді, скільки дрібок історії зберігається в кожному предметі? Адже ви перегортуєте трудову книжку всього народу, побіжно переглядаєте записи від тисячолітньої давнини до наших днів. Деякі сторінки стали практично невагомі, але позначки на них не втратили своєї чіткості.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Якщо у тебе 10 доларів і ти в Сеулі
Людям, котрі полюбляють усе яскраве та блискуче, буде важко в Сеулі. Якщо ви звикли до того, що ваші очі розбігаються у звичайних крамничках, то, повірте, в південнокорейській столиці у вас запаморочиться голова від побаченого розмаїття. Та якщо у вашому гаманці обмаль грошей, будьте виважені і витратьте їх на найцікавіше.
Загублений острів Яп. Земля великих грошей
Як зрозуміти природу фінансів, якщо нема бажання заглиблюватися в наукові нетрі? Краще один раз побачити, ніж сто разів прочитати: поїздка на острів Яп у Мікронезії замінить весь університетський курс монетарної теорії. Уздовж доріг шикуються шеренги гігантських кам’яних монет розміром з камінь млина – і це все...
Ювелірна майстерність Казахстану
У відомому казахському прислів'ї мовиться: «Мистецтво майстра пізнається тільки в золоті і сріблі». Та хай би які вмілі руки він мав, щоб створити справді гідну річ, потрібні працьовитість, завзятість і, звісно ж, сміливість заявити про себе і свій талант. Сьогодні ми розповімо про тонкощі ювелірного мистецтва Казахстану.
Гребені краси. Таджицькі гребінці
"...Коли Бахріддінова мама збиралася на роботу, вона старанно укладала свої довгі коси навколо тюбетейки. Виходило щось схоже на корону. На свята жінка вплітала у своє чорне волосся спеціальні прикраси. При ходьбі вони ледь подзвонювали, створюючи відчуття танцю. А ввечері маленький Бахріддін не міг заснути, якщо не стискав у своїх руках тугу мамину косу.
Калаші: дивовижний народ в горах Пакистану
Переглядаючи «Дискавері» або інші науково-популярні телепрограми, здається, що нашу планету вже давно досліджено і вивчено вздовж і впоперек. Але деякі феномени, які трапляються в житті, буквально ошелешують. Як, приміром, той факт, що в горах Гіндукушу в оточенні ісламських держав уже кілька тисячоліть ізольовано живе загадковий білявий народ калаші...
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Продається все: найкращі ринки планети
У наш час складно здивувати людину, особливо міську, якимось великим магазином або ринком, оскільки навіть у міні-маркеті біля будинку можна купити все. Утім, по всій планеті продовжують працювати легендарні базари, про які століттями складають легенди і розказують із захватом, розуміючи, що вони – набагато більше, ніж просто місце для збуту товарів.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Південна Корея: гастрономічні особливості
Дуже гостро, дуже тонко, дуже смачно і дуже міцно – так стисло можна охарактеризувати національну корейську кухню і культуру місцевого алкогольного споживання. Київський спеціаліст-аналітик Анар Рахметов жив і працював у Південній Кореї кілька років, тому зміг розказати про тонкощі національної гастрономії.
Макулеле: танцюють – аж іскри летять!
Коли перші переселенці з Африки навідалися до Бразилії, вони привезли запальні дійства в країну, що жила за принципом «Життя – це карнавал». Як пояснювали жителі Африки, танок маку леле з’явився в середовищі, де раби змушені захищатися від посягань господарів. А тому в народі майстрували палиці і ножі, причому зброю тримали в руках навіть під час танців…
Хто як танцює?
Що найкраще характеризує будь-яку націю без зайвих слів і довгих пояснень? Звичайно ж, танці! Адже саме століттями відточені рухи можуть розповісти іноземцеві про інші народи набагато більше, ніж підручники з історії. Якщо уважно придивитися і відчути, як танцюють у різних країнах, то менталітет народів стане набагато зрозумілішим. І це не тільки слова.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Ісламабад is the capital of…
Попри промовисту назву Ісламабад, мабуть, найбільш світське, космополітичне та вестернізоване місто мусульманського Пакистану, котре є ще й столицею цієї держави. І хоча Ісламабад важко зарахувати до щасливчиків, оскільки важливі стратегічні дороги завжди були в стороні, йому є чим вас здивувати. Чим і як він живе - далі в OUTLOOK.
Закрыть
Outlook facebook page