RU  UK  EN
Статьи  >  Уяви  >  12 облич Південної Кореї

12 облич Південної Кореї

Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.

У Кореї люблять вуличні спектаклі. Часто у постановках як професійні театри, так і любительські колективи використовують маски. До цього атрибута драми і сатири у корейців трепетне ставлення. Звичайні маски створюють із цупкого картону або ж гарбуза. І тільки особливі маски, котрі використовують на півострові з давніх-давен, виготовляють із дерева. Вони мають назву – хахве, на честь села, в якому з’явилися вперше.

Їхня історія овіяна таємницею. Кажуть, колись у поселення Хахве прийшла страшна хвороба, котра косила і дітей, і дорослих. Жодні ліки не допомагали. Тоді одному з місцевих наснився сон, в якому божество наказало йому вирізати з дерева 12 масок як панацею від недуги. Прокинувшись, той чоловік усамітнився в горах і став виконувати волю богів. Працював він день і ніч, уникаючи сторонніх очей. Але, як ідеться в легенді, до нього якось підкралася допитлива дівчина, і він… помер, так і не закінчивши одну з масок. Саме тому в сучасній колекції хахве в однієї з масок бракує підборіддя. Утім, і цього виявилося достатньо, щоб хвороба відступила. Село було врятоване.adfgafrg.jpgФото static.thousandwonders.net

Відтоді минуло майже тисяча років, а в селі Хахве досі старанно вирізають маски: аристократа, нареченої, ченця, дурня, вченого, наложниці, раба, старої і вбивця. Загалом дев’ять героїв. Їхні характери строго прописані, і ролі обумовлені. Це означає, якщо актор вдягає маску нареченої, то вона боязка і мовчазна. Якщо приміряє маску аристократа, той скупий, пихатий і схильний до надмірності. Убивця завжди кровожерний і підлий. Проте іноді у вистави додаються ще три маски – старика, збирача податків і бакалавра. Актори із закритими обличчями розігрують цілком життєві сцени. У них присутні насильство, фермерський побут, стосунки між людьми різних верств, сімейні чвари.4848481071_dd0bc72a1b_b.jpgФото flickr.com

Усі маски дуже характерні. Вони доволі об’ємні і важкі. Наприклад, аристократ. Це одна з найвідоміших масок, котру часто зображають на сувенірній продукції. У неї широкий ніс, зігнуті брови і щелепа, яка рухається на мотузках. Від цього здається, що маска здатна добродушно усміхатися, а іноді злостиво скалитися. За потреби сучасні служителі Мельпомени фарбують маску цього героя в чорно-білі кольори. Це означає, що аристократ не чистокровний, а якщо розмальовують її червоними цяточками, означає, що пан хворий. Наложниця – завжди яскравий макіяж, овальне обличчя і маленький рот. У п’єсах вона рідко говорить, але завжди грайлива з головним персонажем, робить йому масаж і розчісує свої довгі пасма. Чоловіки у спектаклі часто конкурують за її увагу і потрапляють в незручні ситуації. Маску вченого завжди роблять із виряченими очима,тим самим бажаючи показати, що він багато читає. Його ніс у зморшках, адже він весь час над чимось міркує. Як правило, цей персонаж вступає в конфронтацію з аристократом. Яскраво негативний – монах. Він покинув обитель і тепер не опирається жодному людському бажанню. Він переслідує жінок, намагається обманути простолюдина і завжди вступає в суперечку з ученим. У маски дурня немає нижньої щелепи. Саме її за легендою майстер не встиг закінчити перед смертю. Цей персонаж завжди добродушний, трохи потворний, а його танець нагадує ходу кульгавого чоловіка. Дурень не вчиняє зла, але часто сам стає жертвою змови. Щоб актори краще вжилися в ролі, напередодні вистави з ними спілкуються, як з їхніми персонажами. Наприклад, стосовно того, хто виходить на сцену у масці аристократа – всі церемонні. Під час дії акторам доводиться нелегко. Вони підстрибують, пересуваються на широко розставлених ногах з вивернутими носками. Активно махають головою і намагаються передати характер свого персонажа, використовуючи мінімум мови.masks-140580.jpgФото koreaproductpost.com

Щороку в селі Хахве, що в трьох годинах їзди від столиці, відбувається фестиваль масок, подивитися який приїжджають юрби туристів. Спектаклі в масках хахве поєднують у собі усний текст, пісні і танці, мають елементи шаманських обрядів і дуже подобаються глядачам. Настільки, що ці вистави отримали в Кореї звання національного надбання. Глядачі, що приїжджають на фестиваль, можуть самі обирати тему, на яку хочуть подивитися виставу. Інші під наглядом майстрів – власноруч виготовити одну з дванадцяти масок хахве. Корейці вірять: ці обличчя оберігають своїх власників від злих духів і захищають від хвороб.

Головне фото blog.onedaykorea.com

Вам это будет интересно:
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Священні тварини інків
Наш «перуанський цикл» продовжується розповіддю про найбільш шанованих тварин у Перу. Вони – як зв'язок піж сьогоднішнім і минулим, грають важливу роль у житті цього народу. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало. Мудрі предки сучасних перуанців, давні інки, жили у повній гармонії з усім живим, що їх оточувало.
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Несповідимі шляхи щастя: де загадувати бажання в Латвії?
Мандрівка в Латвію обриває ланцюг повсякденності, впускаючи у світ потаємні фантазії, котрим немає виходу в коловороті буднів. Блукаючи у вікових соснах, свіжий балтійський бриз млосно перебирає струни очікування чогось незвичного. Мрії справді збуваються – тільки треба знати, де загадувати бажання.
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Килимами вистелена дорога до Азії
Килими вішають на стіни як символ достатку, стелять на підлогу для створення затишку і підносять як дорогий подарунок. А роздивлятися химерні малюнки у вигляді ромбів і зірочок на них, вгадуючи їх значення, – справа вельми цікава. Поширені по всьому світу килимові традиції були запозичені у східних народів, які першими навчилися робити пряжу і тканини з волокнистих матеріалів.
Замурзані аристократи
Професія сажотруса нещодавно увійшла до рейтингу найбільш рідкісних спеціальностей світу. А ще якихось сто років тому практично кожен житель Європи міг розповісти чимало цікавого про цих хлопців-замазур. Ми не винайшли машини часу, однак факти про представників такого вимираючого ремесла все ж роздобули.
Жіночі прикраси в Індії: сакральний зміст
При слові індійка в нашій уяві виникає красива жінка в сарі, неодмінно з безліччю прикрас і малюнків на тілі. Звідки в національних традиціях цього народу така пристрасть до прикрашання тіла? У цьому є не лише естетичний, але й глибокий сакральний сенс – відображення культури, вірувань і світогляду індійців...
Смачна Японія: скуштувати країну на зуб
Морозиво зі смаком конини, мариновані комахи, риба зі смертельною отрутою – японській кухні є чим дивувати, вражати й шокувати. І чесно кажучи, перелік цих страв не завжды сприяє апетитові. Але ми не женемося за екзотикою. Істинний гастротуризм – це спроба збагнути менталітет і відчути національний колорит через традиційну кухню...
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Битися, як жінка. Бійцівський клуб літаючих чоліт.
У вільної боротьби не жіноче обличчя. Хороша дівчинка повинна мило усміхатися і берегти чепурне платтячко, а не розмахувати кулаками, але в суворих Андах такі ніжні квіти не ростуть. Справжня болівійська чоліта і за словом в кишеню не полізе, і тумаком при нагоді огріє, а в неділю, підібравши накрохмалені спідниці, ринеться у бій без правил.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Замість візка – човен: знамениті плавучі ринки
Магазини, супермаркети, ринки – всі ці місця невід’ємна частина життя будь-якої людини на нашій планеті. Здавалося б, що в них незвичайного – кругом усе схоже, хіба що товари і ціни різняться в залежності від країни чи міста. Насправді все не зовсім так – до деяких базарів слід діставатися вплав… Про них ми і розповімо.
Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Закрыть
Outlook facebook page