RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

У Києві було проведено виставку і відкрито мурал авторства KLONE

06.07.2017 | мистецтво
KLONE – художник, який народився в Україні. Він покинув країну, коли йому було 11 років. Тому можливість презентувати в Києві свою виставку і розписати мурал має для майстра особливе значення. Нам удалося взяти ексклюзивне інтерв'ю у загадкового художника, який ретельно приховує від світу навіть своє справжнє ім'я.

Виставку KLONE із символічною назвою «Іноземна Батьківщина» було представлено в арт-просторі Educatorium. А ось мурал «У цьому ми всі разом» його авторства зможуть споглядати всі в будь-який час у Шевченківському районі Києва на стінах дитсадка №130. 

KLONE народився в Харкові 1983 року. Ще в дитинстві він з батьками переїхав до Ізраїлю. Там його творчість почалася з графіті. Саме завдяки цій урбаністичної традиції молодий емігрант метафорично зміг почати привласнювати чужий простір. Завдяки вуличному мистецтву, за його словами, іноземне ставало йому знайомішим і ближчим. Згодом графічні роботи KLONE стали експонувати на виставках у всьому світі. А мурали його авторства прикрашають стіни країн Європи, Близького Сходу і США. Тож акценти у творчості KLONE змістилися з особистих переживань на глобальні відносини людей з поняттям «Дім».

Фото https://www.facebook.com/muralsocialclub/

Автор ідеї – Дмитро Палієнко, засновник SkyArtFoundation– вважає, що закладена за ініціативою фонду традиція важлива, адже несе культуру в маси:

– Ми торік започаткували добру традицію – в теплу пору року розмальовувати вулиці Києва і всієї України. Для цього ми запрошуємо художників з різних країн. І таким чином, сприяємо культурному обміну між Україною та іншими країнами світу. У даному разі знаменитий художник KLONE люб'язно погодився приїхати до нас і розмалювати один з дитячих садків Шевченківського району.

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

Сам же KLONE вважає, що людям не варто прив'язуватися до певних країн і місць, тим самим реалізовуючи свій древній ген кочівника.

– Люблю подорожувати, – зізнається художник. – І на щастя, моя професія сприяє подорожам. Мандри розширюють свідомість і світогляд, дають натхнення. Я побував у багатьох країнах, і кожна прекрасна по-своєму. Виділити якусь одну мені складно, у мене, напевно, немає фаворитів. І немає якоїсь країни моєї мрії. Знаєте, я завжди за те, щоб прокидатися у себе вдома в Тель-Авіві. Але я бував у вельми цікавих місцях. І в мене немає сильної прив'язки ні до чого – я встигну всюди. Я намагаюся не асоціювати себе з жодною країною – я, напевно, громадянин світу, принаймні намагаюся бути космополітом.

Також KLONE розкрив нам свої секрети мандрівника:

Фото https://www.facebook.com/ZnakomimsIsraelem

– Подорожуючи, я намагаюся не забути зубну щітку і зарядний пристрій до телефону. А все решту можна купити і по дорозі. Та й для творчості багато не треба – всі інструменти можна знайти в будь-якій точці світу.

У такому легкому і водночас ґрунтовному ставленні до життя криються й секрети творчості художника: «Я читаю, дивлюся на все, що відбувається довкола, і це все служить матеріалом для моїх картин, моєї творчості. Це і література, і мистецтво, і навіть символіка, яку можна помітити скрізь». Але головне для KLONE – це люди. Усі картини, представлені на виставці, це наслідок спілкування з людьми та особисті враження митця від представників різних країн:

– Не можна сказати, що «Іноземну Батьківщину» присвячено тільки одній країні, – розкриває суть виставки KLONE. – Необов'язково, щоб ви побачили в цьому саме Україну. Це будь-яка вітчизна, адже я не вважаю, що в мене є одна батьківщина. Я хоч і народився в Україні, але з 11-и років не живу тут. І хоч я українець за народженням, але вже і не зовсім українець. Не думаю, що ми мислимо однаково чи поводимося однаково. Словом, я не зовсім ізраїльтянин і не зовсім українець – це щось інше. А те, що пов'язує ці портрети... Я гадаю, це люди, яких я малюю. Вони погоджуються зі мною щодо цієї теми – у них немає одного місця, до якого вони прив'язані. Усі малюнки з натури. Виставка пов'язана з моїми розмовами. Більшість розмов відбуваються у моїй студії. Але, скажімо, в Києві ми робили кілька портретів просто на кухні. Тобто певна країна для мене – це люди, які в ній живуть.

А ось сьогоднішню Україну KLONE складно зрозуміти, тому ідеї муралу ґрунтуються на його минулих враженнях та особистих переживаннях від переїзду:

– Мені складно охарактеризувати сьогоднішню Україну порівняно з моїми враженнями про неї з того часу, як я виїхав до Ізраїлю. Адже мої минулі враження – це враження дитини. Я не думаю, що їх можна порівняти з нинішньою країною. Та пам'ять, яку я зберігаю про Україну, може, вже і не відповідає нинішнім реаліям. Бо спогади з тих років постійно змінюються і спливає, певно, найприємніше.

Заглавное фото www.ekosystem.org

Вам это будет интересно:
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
12 облич Південної Кореї
Колись висловити своє невдоволення грубістю чи скупістю господарів, а то й звернутися до якось божества з нескромним побажанням корейські селяни мали змогу лише в танці, вдягнувши при цьому маску. Зберігаючи свою анонімність, люди розігрували сцени з життя, плакали і сміялись. А наприкінці вистави доля нагороджувала хороших героїв і карала лиходіїв.
Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Дивлячись на фламандські мережива, важко позбутися думки, що дивовижні квіти, спритно вплетені у вінок візерунка, народжені розсипом іскор, що зірвалися з чарівної палички. На зворотному боці краси лишаються труди і дні неприкаяних дівчат, викрадені у життя лабіринтом ажурних петель.
Заклиначі: Як змусити змію танцювати
Магічний танець змії в такт мелодії флейти, часто описаний у східних казках і зображений у фільмах – не просто вигадка, а справжній символ цих країн. У Єгипті, Індії, країнах Африки і деяких інших державах повзучих приручають і влаштовують із цього видовищну забаву. Тут існує професія заклинача змій, котру вважають мало не найдивовижнішою на Землі.
Золото Балтики: у їхніх жилах тече бурштин
«У наших жилах тече бурштин», – жартують балтійці. Вони вірять, що сонячний камінь – це сльози їхньої богині Юрате. За легендою, вона мала необачність покохати простого рибалку Кастітіса, який щодня приходив закидати сіті в Балтійське море.
Дудук: Музика, що пробуджує кохання
Цій музиці півтори тисячі років. Ніжні, обволікаючі мелодії, зіграні на флейті дудук, називають «голосом вічності». У Вірменії, де люди шанують народні мотиви, вірять, що в дудук вселилася душа абрикосового дерева – і змусила дерево зазвучати. Вони вписуються протяжним і пронизливим звучанням, що пробуджують легку ностальгію.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Закрыть
Outlook facebook page