Бельгійське мереживо: Вальс тисячі ниток
Підкоривши свавілля нитки заповітній мрії про рай, обіцяний за покору, майстерність кинула виклик безвиході і злидням – і здобула перемогу.
Уславлене бельгійське мереживо успадкувало венеційські традиції виробництва гіпюрів – складових ажурних полотен із вигадливим орнаментом, отриманих шляхом зшивання чи поєднання окремих фрагментів малюнка тонкими зв’язками. Виразна фактура полотна досягається на рахунок різниці в товщині основної та обмотувальної ниток.
На відміну від інших країн, у Бельгії плетіння мережив ніколи не було забавкою нудьгуючих панянок. За коклюшки всідалися дочки бідняків, для котрих рукоділля слугувало єдиним джерелом доходів, а становленню вишуканого стилю Брюгге посприяв єпископ Ван Сустеран, котрий запропонував створювати школи ручних ремесел, які б забезпечували сиріт і безприданниць легальним заробітком.
Читайте також: Що вони їдять: Бельгія
Перетворення кустарного промислу на професію окреслило широкі обрії для розвитку технік і прийомів мереживоплетіння. Ранні вироби, датовані XVI століттям, мали наслідувальний характер, старанно імітуючи італійські геометричні орнаменти, однак до середини наступного століття в роботах бельгійських мереживниць намітилися три самобутніх стилі – брабантський, брюссельський і Брюгге.
Фото 3.bp.blogspot.com
Блискуча доба бароко потопала в грайливих хвилях брабантського мережива. Майже всі поля Брабанта засівали льоном, з котрого отримували м’яке еластичне волокно ніжно-рожевого відтінку. Наситившись вологою, льняна нитка ставала гнучкою і податливою, тому майстрині трудилися у вологих напівпідвальних приміщеннях за нерівного полум’я свічки. Чи не у вигадливому танку тіней на незатишних кам’яних стінах беруть початок урочисті мотиви брабантського мережива – вигнуте листя аканта і стилізовані квіти, вписані у хороводи в’язі?
Тлом для композиції слугувала сітка, виконана з шестигранних петель, у яких дві сторони були повернені паралельно основі, утвореній переплетінням решти чотирьох граней. Інколи мереживне полотно прикрашали pointsd’espirit – мініатюрні декоративні елементи, зібрані з петель «рішельє».
Фото everydaylaura.com
Наприкінці XVII століття на зміну незграбній бароковій розкоші прийшла повітряна грація рококо. На камзолах версальських модників легковажним павутинням осіло невагоме мереживо Бенш – справжня скарбниця романтичних сюжетів і дотепних алегорій. Ткану основу замінило зв’язане гачком піке, прикрашене випуклим візерунком цільних і переривчастих петель, котрий плели вже на коклюшках. Цікавою особливістю гіпюру Бенш стає сніговий малюнок тла, позичений у старовинного мережива Фландрії.
За доби Просвітництва увага публіки переключилася на брюссельське тюлеве мереживо. Великі реалістичні квіти, вінки, вензелі і гірлянди, що формують орнамент, тепер виготовляли окремо і поєднували тонкою дрібчастою сіткою. Напівпрозора вуаль, зіткана з таємниць, напівнатяків і загадок, вдало резонувала з авантюрним духом Галантної доби. В аристократичних колах високо цінували плетіння англеттер, в якому тюль чергується з нікотованими зв’язками, а контури квітів і гілок акцентовані м’яким рельєфом.
Бюргерський стан віддавав перевагу менш складним гіпюрам із Антверпена і мереживу Малін із Мехелена на основі густої візерунчатої сітки. Антверпенське плетіння легко розпізнати за раппортами з квітами в горщиках і вазах, опоясаних стрічками, а мехеленське мереживо набуває вираженого рельєфу за рахунок окантовки малюнка об’ємною блискучою ниткою.
Фото dissolve.com
Візитною карткою комбінованої техніки Брюгге стали віртуозно виплетені квіти і геральдичні фігури, розсипані на тлі атласної тасьми безперервного в’язання, що відтіняють виті кільця петлястої крайки. Кожен пелюсток дбайливо оплітали шовкові нитки різної товщини, наділяючи художній вимисел живою чуттєвою плоттю.
Читайте також: Ми там були: Брюгге
У рамках стилю Брюгге можна вирізнити кілька напрямків. Композиція гіпюрів «а-ля рюмс» будується довкола безперервної звивистої стрічки, виконаної із цільних петель, декорованих листям і колосками. А улюблене мереживо королеви Марії-Генрієтти, уродженої ерцгерцогині Австрійської, чудово обходилось без будь-якої основи, фрагменти плетіння «дюшес» змикалися тасьмовими зв’язками, інтегрованими в традиційний квітковий орнамент.
Фото mirtrip.com
Легке мереживо Розалін активно експлуатує раппорт із п’яти ажурних пелюстків, розташованих один навпроти одного. Візерунок зшивається з основою плетеною ниткою; вільний простір заповнюють невеликим витонченим листям. Особливо цінують вироби з центральним розташуванням рельєфного елемента, зв’язаного гачком, прозвані «перлинами Розалін».
Винахід гардинно-тюлевої машини помітно спростив техніку мереживоплетіння. У XIX столітті мало попит недороге мереживо апліке на машинній основі з пришивним візерунком, однак загалом індустріалізація зіграла з народним промислом злий жарт: стрімке нарощування продажів призвело до різкого спрощення раппортів, перервавши вільний політ фантазії.
Фото blog.schweitzerlinen.com
Відтоді сувенірні ряди на Ґран Плас буквально завалені мереживними серветками і рушниками, але ходульні фабричні орнаменти не надто надихають досвідченого європейського туриста. У Центрі мережив Брюгге можна знайти цікаві творіння сучасних майстрів, але синтетична нитка геть позбавлена украдливої ніжності брабантського льону. Либонь, справжнє бельгійське мереживо старовинної роботи збереглося тільки в антикварних магазинах з п’ятизначними цінниками. Істинна краса все ще уникає широких мас…
Головне фото pinterest.com
