RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Без побоїв: тортури мистецтвом

Без побоїв: тортури мистецтвом

Недаремно кажуть, що і хороше потребує міри – навіть мистецтво за певних умов може не тільки приносити задоволення і допомагати переживати катарсис, але й ламати психіку. Про те, як саме прекрасне слугує знаряддям катувань – далі в Outlook.

Не заснути, не сховатися

Французький художник і музикант Альфонс Лауренсік став першою людиною в історії, яка довела, що мистецтво – ідеальний інструмент для тортур і психологічного тиску. У 30-х роках двадцятого століття, під час Громадянської війни в Іспанії, він активно підтримував республіканців. Віддаючи перевагу пензлю перед зброєю і натхненний роботами Кандинського, Далі і Бунюеля, Лауренсік – теж за відгуками сучасників неймовірно талановитий – створив так звані «кольорові кімнати» без вікон. Їхні стіни були вкриті психоделічними інсталяціями і картинами в сюрреалістичному стилі. До підлоги приварювали різноманітні предмети, що не давали можливості ув’язненому полежати і випростатися, а подоба ліжка була спроектована таким чином, що заснути не вдавалося: тіло постійно скочувалося. Ці камери отримали назву «LaCheka» – і найчастіше в катівнях опинялися франкісти, що воювали з республіканцями. Це смішне, на перший погляд, покарання насправді змушувало божеволіти ув’язнених, котрі без сну мали днями розглядати абстрактний живопис дуже яскравих кольорів. Скільки людей втратили таким чином розум, достеменно не відомо, але той факт, що, захопивши владу в країні, однодумці Франко мало не в першу чергу засудили на смерть саме художника Лауренсіка, а не політичних чи військових діячів, свідчить багато про що.

ЭКСПЕРИМЕНТ МАРИИ ПРОНИНОЙ from Mitec on Vimeo.

Берджес усе написав

Напевно, всі, хто читав знаменитий роман Ентоні Берджеса «Механічний апельсин», ніколи не забудуть сцени «перевиховання» головного героя Алекса. Одним із методів впливу на нього був примусовий перегляд спеціальних фільмів і відеофрагментів. Здається, книга мала величезний вплив на британського художника Люка Тернера й американського актора Шайа Лабафа, які вигадали і здійснили перформанс «All My Movies». У середині листопада 2015 року Шайа Лабаф провів три дні в кінотеатрі Angelika Film Center, що в Нью-Йорку, безперервно переглядаючи фільми із власною участю. Під час цього марафону до зірки безкоштовно мали змогу приєднатися всі охочі, а по Інтернету вели пряму трансляцію, що фіксувала емоції актора під час перегляду. Що пережив Шайа і чи було йому приємно споглядати себе в такій кількості на екрані, досі невідомо, адже після кіноперегляду він зберігає мовчання і всіляко уникає преси.

Тіло – це полотно

Відома сербська художниця Марина Абрамович вважається хрещеною матір’ю всіляких перформансів. За більш ніж 50 років своєї творчої діяльності вона багаторазово шокувала публіку різноманітними акціями, де майже завжди як головний інструмент використовувала власне тіло. Особливо пам’ятним вийшло катування під назвою «Ритм О». 1974 року, оголену, її заперли разом з відвідувачами однієї з галерей Неаполя, розклавши на столі 72 різноманітні предмети від троянд і свічок до батогів і ножів, повісивши оголошення, що тіло художниці перебуває в розпорядженні відвідувачів, і з ним можна робити все. Спочатку глядачі, які нічого не підозрювали, були збентежені, але потім, збагнувши, що галерею не покинути, включилися в гру – ніби жартома, однак з кожною хвилиною жінці ставало все більш боляче. Через кілька годин тіло Марини вкрилося саднами, надрізами, і публіку було вже не зупинити. За її словами, експеримент вдався, і вона легко довела, що варто людині тільки дозволити, вона перетвориться на розлючену тварину.

Marina Abramovic on Rhythm 0 (1974) from Marina Abramovic Institute on Vimeo.

Льодяний атракціон

Китайський дисидент і скульптор Кі Лі 1992 року вирішив кинути виклик льоду і продемонструвати, що внутрішньої художньої енергії вистачить, щоб його розтопити. Для цього він вигадав собі холодне катування – закував власне тіло у брилу. Однак окрім фанатів і помічників китайці у переважній більшості не виявили інтересу до перформансу і вирішили, що Кі Лі потребує психологічної допомоги. Тому практично відразу після занурення в холод акцію перервала карета швидкої допомоги і відвезла художника в лікарню з обмороженням. Він дуже засмутився тому, що йому завадили позмагатися з льодом та ще й виписали адміністративний штраф. Тому ніхто особливо не здивувався, що Лі так і не вийшов з депресії і через півроку наклав на себе руки.

Вуха в’януть, мозок плавиться

Як бачимо, більшість тортур мистецтвом або в ім’я мистецтва так чи інакше пов’язані з художниками й артистами. Вони або мучать інших, або добровільно мордують себе. Утім, те, що відбувалося (інформація засекречена, і ніхто не знає, чи повторюються ці випадки зараз) в американських в’язницях Абу-Грейб і Гуантанамо, тільки побічно має зв’язок із творцями. Популярна музика –один із найпотужніших інструментів, які застосовуються під час допитів, особливо якщо вона англомовна, а реципієнт – араб. Сотні ув’язнених, вийшовши на свободу, зізнавалися, що найстрашнішим для них був вплив музикою – коли протягом 16 годин їх змушували на повній гучності слухати одні й ті самі пісні. Після цього надходила чотиригодинна перерва з абсолютною тишею, а потім все починалося спочатку. Позбавлені сну і знесилені, вони зізнавалися навіть у тому, чого не коїли. Ці випадки, що особливо часто траплялися під час війни в Іраку, стали набутком громадськості внаслідок журналістських розслідувань. Багато відомих музикантів, таких як Емінем, Мерилін Менсон, гурти «Queen», «Metallica» та інші, з подивом виявили власні хіти в надрукованих пресою «трек-листах безумства» і тепер мають намір судитися з ЦРУ. Окрім чисто етичного приводу, є ще й юридичний – порушення авторських прав. Чи вдасться артистам, які мимоволі стали співучасниками злочину, покарати винуватих, невідомо. Часом мистецтво абсолютно різних напрямків, покликане дарувати емоції і переважно позитивні, може справити зовсім протилежний вплив. І оцінити такі шедеври до снаги далеко не кожному!

Вам это будет интересно:
Східна музика суфіїв: Кавалі
«Кохання виникає, коли ти дивишся в очі іншої людини і бачиш в них Бога», - так перекладаються рядки однієї з арабських пісень, що називається Кавалі. Їхнє авторство приписують східним мандрівникам суфіям, котрі, намагаючись знайти сенс існування, босоніж сходили півсвіту. У подорожах вони складали пісні, в яких розповідали про те, що їм довелося пережити.
Володарем міжнародної премії «Людина року – 2019» за значний внесок в розвиток партнерських, дружніх та економічних відносин з Україною стане Посол Туреччини в Україні
Для України, яка невідворотно обрала своїми пріоритетами демократичні цінності, особливого значення набувають увага і підтримка світового співтовариства, вагомий особистий внесок відомих діячів міжнародного масштабу у розбудові України як суверенної демократичної держави.
«Людина року: натхнення перетворень» Визначені лауреати 24-ї загальнонаціональної програми «Людина року – 2019»
2019 рік був насичений важливими і доленосними подіями в житті нашої країни, що знайшло безпосереднє відображення в підсумкових результатах 24-ї загальнонаціональної програми «Людина року».
Старт конференції «Туркменістан та міжнародні організації: співпраця заради миру і розвитку»
14 січня 2020 року в Ашхабаді розпочалась Міжнародна конференція «Туркменістан і міжнародні організації: співпраця заради миру і розвитку», присвячена святкуванню в 2020-му році 25-річчя постійного нейтралітету Туркменістану під гаслом «Туркменістан - батьківщина нейтралітету».
Полотно з рису. Мистецтво Тамбо
Японці дуже творчий народ, особливо якщо це стосується рису. А якщо в них є ще трохи вільного часу і великі просторі поля, тоді доволі буденний процес вирощування агрокультури перетворюється на мистецтво…
Зліпи собі хобі. Історія гончарства
У краєзнавчий музей якої країни не зайди, неодмінно помітиш схожі археологічні знахідки – уламки глиняних виробів. Гончарне ремесло, що народилося кілька тисячоліть тому, однак існує й сьогодні, по праву може вважатися одним із найбільш довговічних.
Люксембург: встигнути все
Сучасна інфраструктура, лояльна податкова та юридична система зробили Люксембург однією з найбільш привабливих країн для ведення будь-якого виду бізнесу. Щоб досягти такого добробуту, герцогству знадобилося менше ніж півстоліття...
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Незвичайні шкільні уроки різних країн світу
На честь сьогоднішнього свята - Дня знань ми вирішили розповісти Вам, які незвичайні предмети належить освоїти учням у різних країнах світу! Гризти граніт науки, осягаючи основи алгебри і геометрії, або запам’ятовувати роки правління монархів, гортаючи підручники з історії, – буденна справа для школярів.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Баджо: морський народ Південно-Східної Азії
Нечисленні народи завжди цікавили вчених і художників, котрі шукали в їхньому способі життя натхнення для своєї творчості. Один із найпопулярніших етносів сьогодні - баджо, кочовий народ мореплавців, котрих формально можна співвіднести з Малайзією.
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Закрыть
Outlook facebook page