RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Синкопи білого джазу

Синкопи білого джазу

«Це не річ, якщо в ній немає свінгу», – так говорив знаменитий джазовий музикант Гленн Міллер. Точковий ритм і наростаючі пульсації почали виконувати африканські раби, привезені до США, а потім загадкові синкопи підхопили білі джазмени. При цьому «чорний» і «білий» джаз рухався в різних напрямах: африканці тяжіли до імпровізації, а європейцям була ближча готова мелодія.

Джаз тривалий час вважався «музикою чорношкірих». Його незаслужено наділяли негативними якостями, а батьки забороняли дітям грати таку музику. Ситуація змінилася на початку 20 століття, коли на джаз звернули увагу західні музиканти. Поступово в Чикаго наступає «ера джазу», а в Новому Орлеані входять у моду джазові мелодії, зіграні на похоронах.

Саме кларнетисти з Нового Орлеана Леон Рапполо і Джиммі Нум стали вчителями чотирнадцятирічного Бені Гудмена. «Королівський» титул від вдячних глядачів Гудмен здобув не одразу. За часів Великої депресії його творчість освистували і вимагали повернути гроші за концерти. Коли колектив Гудмена прибув до Голлівуда, музиканти, щоб підняти рейтинг, почали виступ з популярної танцювальної музики. Однак навіть це не викликало в публіки особливого ентузіазму. Зневірившись, Гудмен заграв джаз, і – о диво! – натовп був у захваті. Після того концерту Бені Гудмена нарекли «королем свінгу», а його музичний стиль досі вважається найбільш упізнаваним.

У ті часи існував расовий принцип: білі грають тільки з білими. І все ж Бенні Гудмен знехтував громадською думкою і запросив до ансамблю африканців – віброфоніста Лайонела Хемптона та піаніста Тедді Вілсона. Цей сміливий крок поклав початок принципу толерантності у джазі.

У 20-30 роках джаз увінчаний лаврами популярності, але разом з тим опиняється «поза законом», а все тому, що його грали в підпільних барах, створених на противагу «сухому закону». Для молоді цей стиль стає символом розкутості і вседозволеності.

Строгість у джаз повернув інший великий музикант – Гленн Міллер. У його колективі панувала найсуворіша дисципліна: на сцені не можна було мовити ані слова, а колір шкарпеток музикантів мав поєднуватися з носовою хустинкою в кишені піджака. Домігшись всесвітньої популярності, Міллер розпустив свій «зоряний» оркестр і під час війни з Японією поїхав на фронт, щоб надихати солдатів своєю грою.

«Я щасливий, що мені вдалося зробити дві речі: перетворити барабанщика оркестру у високоповажну людину і привернути до джазу увагу багатьох людей», – ці слова вимовив Джин Крупа, барабанщик, який першим в історії вивів барабан у ранг соло-інструменту в джазі. Джин заперечував новаторство білих музикантів – мовляв, «білий» джаз своїм існуванням зобов'язаний Луї Армстронгу. Інше суперечливе судження відкидало потребу імпровізації: «Коли я починаю соло, я мушу мати точне уявлення про те, що я збираюсь зіграти».

Прізвище ще однієї знаменитості – Пола Вайтмена – дослівно перекладається як «біла людина» (white man). «Біла людина», граючи джаз, починала з військових мотивів у власних композиціях. Та лише доти, доки музикантові не спало на думку поєднувати класичні мотиви з комерційно успішними мелодіями. До речі, виступи Вайтмена у стилі «симфоджаз» були найдорожчими в американському шоу-бізнесі 1930-х років – один квиток коштував 10 тисяч доларів.

...Сучасний джаз елітарний. Танцювальна музика переходить у напрям cool-jazz (прохолодний джаз), розроблений саксофоністом Лестером Янгом. Мелодія дедалі ускладнюється: музикант має бути передусім композитором. Відомі джазмени сучасності Майлз Девіс і Чет Бейкер розвивали холодну манеру добування звуків і поліфонічну музичну форму. Ось чому на сьогоднішніх джазових фестивалях експресія гармонує з ліричною епікою, а слухачі стверджують, що джаз – це не стиль музики, а спосіб життя.

Вам это будет интересно:
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
ВІДЕО: Загадка на півдні Франції - печера Шове
У 1994 році в горах на півдні Франції була виявлена печера, всередині якої знаходилося більше тисячі наскельних зображень, що датуються 34 століттям до н.e. На думку експертів, це сліди першої цивілізації на території Європи. Чудовою якістю збережених малюнків печера зобов'язана тому...
Підземний полиск імперії: будапештське метро
Провівши всього годину в польоті, я раптом дізнався, що опинився в місті, де є найстаріше в континентальній Європі метро. І це ще не все, чим примітна будапештська підземка. OUTLOOK вирушає на прогулянку метрополітеном одного з найгарніших міст світу. Спускаємось?
Departure: Балчик
Якщо вам до душі відпочинок у Болгарії, але не знаєте, в якому містечку зупинитися, відвідайте Балчик. Він підійде тим, хто цінує затишні й недорогі поїздки, без напливу відпочивальників і спустошення гаманця. А древній вік міста і наявність унікальних пам'яток створять чудову альтернативу сонячним і морських ваннам.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Великий шовковий шлях по-таджицьки
Зачувши словосполучення «великий шовковий шлях», одразу уявляєш собі відважних мандрівників і нескінченні каравани, повні коштовностей і дивовижних товарів, що перетинають країни та континенти. Сьогодні ми розповімо про таджицькі міста, котрі слугували у давнину найважливішими перевалочними пунктами цієї торговельної артерії.
Підземеллями Європи: Париж, Берлін, Прага
Блукаючи мальовничими вуличками старої Європи, ми роздивляємося на всі боки і навіть не підозрюємо, скільки цікавого лежить у нас під ногами. Якщо вам набридли стандартні туристичні тури з черговим марафонським забігом до музеїв та пам'ятників, пропонуємо поглянути на бабусю Європу з іншого ракурсу. Точніше – зазирнути їй «під ноги».
Історія бренду: Жан Пату
Йому вдалося вловити зухвалий дух початку двадцятого століття і передати ідеали епохи в модних новаціях. Радість, швидкість і легкість – якщо емоції допомагають продавати, то враження, пов'язані з брендом Жана Пату, будуть саме такими.
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
26 жахливих фактів про Голокост
Голокост – одна з найстрашніших трагедій, в котру затягли людство викривлені уявлення про переваги однієї раси над іншою. У скаліченому тілі горів вогонь незламного духу. Хоча свідоцтва про Голокост неможливо читати без сліз і душевного болю, про це необхідно знати – хоча б для того, щоб уникнути подібного у майбутньому.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Пальчики оближеш: Що на вас чекає за кулісами найкращих кухонь світу
Давайте пригадаємо найбільш незвичну страву, котру вам випало скуштувати? Що це буде за їжа, вам вирішувати. Небагато екзотики; ті самі комахи, котрих ми слабо можемо уявити як інгредієнт; дивний напій із гіркуватим присмаком; несподіване поєднання гіркого і кислого… у кожного є свій незабутній досвід щодо цього.
Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи
Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Йодль – музика австрійських гір
В Австрії з'явився незвичайний маршрут, його вибирають любителі вокального стилю йодлем. Бредуть туристи долиною Циллерталь, широка стежина звужується, відкриваючи шлях тільки для найзавзятіших, і звивиста доріжка веде вгору. Зазирають мандрівники до хижки, яка має форму дзвіночка, обходять стороною найбільший ріг, прямуючи туди, де альпійські пастухи вели неквапливі музичні бесіди зі своїм стадом.
Сила – у миротворчості: День Організації Об'єднаних Націй
Організацію Об'єднаних Націй було створено задля припинення насильства у світі, захисту прав людини і викорінення злиднів. 24 жовтня 1945 року держави-засновники ратифікували договір про створення всесвітнього органу, який отримав назву ООН.
ВІДЕО: Величний спадок Узбекистану
OUTLOOK пощастило побувати в гостинній країні Узбекистан і сьогодні ми розповімо про унікальне місце - Мавзолей видатного полководця і політичного діяча Амір Темура.
Фортеця Масада: остання битва
«Моя хата скраю, першим народ від ворога захищаю» – це українське прислів'я цілком можна вплести в історію ізраїльського народу, тільки замість «хати» використати слово «фортеця». Коли римляни напали на Єрусалим, жителі стояли пліч-о-пліч доти, доки ворожі легіони не відтіснили їх до останньої твердині.
25-та сходинка тріумфу чекає переможців!
Організатори програми «Людина року» передають вітання партнерам, лауреатам, поважним гостям, а також режисерсько-постановочній групі, підрядникам, виконавцям та багатьом іншим помічникам. Вони висловлюють щирі сподівання, що скоро матимуть змогу спілкуватись та обмінюватись творчою наснагою та енергетикою...
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Закрыть
Outlook facebook page