RU  UK  EN
Статті  >  Насолодись  >  Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи

Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи

Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».

Хоча колись прозаїк і перекладач Еренбург, описуючи взаємини Пабло зі своєю епохою, уже зазначав, що ХХ століття саме в ньому відшукало свого філософа й поета. І це не метафора. Римувати Пабло, як і безліч поетів, знаменитих і не дуже, почав банально – від смутку. Вхопитися за вірші, ніби за якусь верліброву соломинку, Пікассо змусив наприкінці 30-х років розрив з балериною Ольгою Хохловою.Фото popperfoto/getty

Заняття живописом збурювало в ньому хвилю відрази. І ось непередбачуваний андалузець, образно кажучи, ударив римою по відсутності особистого життя. Із його листування з матір'ю, доньєю Марією, стає зрозуміло, що вона таким поворотом справ зовсім не приголомшена: «Кажуть, ти почав писати. Коли мова йде про тебе, я нічому не дивуюся. Якщо коли-небудь мені скажуть, що ти відслужив месу, – я повірю».kanskcnalknckanc.jpgФото publico.es

Утім, якщо з вірою в себе Пабло пощастило, то пошуки схвалення частенько заводили в глухий кут. Оцінка його поетичних досягнень ртутним стовпчиком металася десь між невизнаним генієм і справжнісіньким нездарою. У той період будь-які новаторські форми просто неминуче загострювалися через нерозуміння. Наприклад, введене в обіг слово «кубізм» зустріло неоднозначну реакцію навіть серед людей мислячих. Мігель де Унамуно, ректор університету Саламанки на заході Іспанії, зневажливо зауважив про нашого героя: «Він вигадав цинічний і екстравагантний кубізм, але з таким же успіхом міг би винайти сферизм, циліндризм або конусизм».74d756f563225bea6033600de55661b4.jpgФото pinterest.ie

У поезії Пікассо, нарівні з живописом, активно використовується техніка колажу. Лексеми у цій інтерпретації та розміщенні набували не меншої пластичності, ніж форма й колір. А тому не дивно, що основоположники сюрреалізму, той же Андре Бретон, відгукувалися про віршовані експерименти Пабло без іронії і саме як про успіхи. Вони вважали, що Пікассо, за аналогією з Маларме, керувався стародавнім поетичним інстинктом. Це чуття допускало існування комбінацій найрізноманітніших слів. Вони, а ще – цифри, терміни та ноти – усе розмито та взаємопроникно. Причому «розмито» у цьому випадку тяжіє до «незбагненно». Читаємо:


до 3 ре 1 ми 0 фа 2 соль 8 ля 3 си 7 до 3

до 22 си 9 ля 12 соль 5 фа 30 ми 6 ре 11 до 1

рука отбрасывает тень которую заставлял ее отбросить свет

и сумма цифр наполняет тишину

3-5-10-15-21-2-75

и шарф развевается в когтях волос

и его расправленные крылья

бьются опьяненные свободой

в открытом небе бескрайности

синем как полоски корсажа».

(3 мая 1936 года)


ночью

было как раз

пять минут второго

а потом и позже

я развлекался

возле костра

где огню предавали

нагую колдунью

я улыбался

краешком губ заката

сдирая

нежно сдирая ногтями кожу

с каждого всполоха

пламени

вот уже

три без десяти а пальцы

все еще пахнут теплым хлебом

жасмином

и медом.


Цікаво, та про однобоке сприйняття «Пікассо-художник-скульптор» замислювалися не тільки біографи, але й сам майстер. Не надто схильний до скромності та применшення власних талантів, Пабло пропонував громадськості таку самохарактеристику: «Я представляю собою набагато більше, але люди не сприймають мене всерйоз. Вони сприймають мене всерйоз лише як художника. Тим гірше для них». І тут він має рацію. Негоже ігнорувати будь-яку поезію, нехай дивну, нехай манірну та місцями незрозумілу, якщо вона, хай там що, дихає ароматом «теплого хліба, жасмину й меду» - означає образити пам'ять ще одного генія.k9l3K.jpgФото resourcemagonline.com

Головне фото sxodim.com

Вам це буде цікаво:
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Фламенко: Коли плаче гітара та стукотять підбори
Те, що більшість людей знає про фламенко – зовсім не любов і не пестощі, це далеко не розвага і не розгул веселощів. Вогненно-експресивне фламенко – відображення страждань і болю людини всередині цілого народу, вічно гнаного і позбавленого даху над головою. А сам танець, який став всесвітнім символом Іспанії – не тільки її національне надбання...
Мехенді – замість тисячі татуювань
Про те, щоб зробити татуювання, нехай і не справжнє, а всього лиш тимчасове, замислювався кожен другий. Абсолютно безболісне нанесення малюнків, які можна змінити через кілька тижнів, пропонує мистецтво мехенді – розпис хною.
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
За підтримки Посольства Угорщини в Україні в Києві проходять концерти Дьордя Оравца, Андраша Габора Вірага та Ержебет Шевельо.
В Національній філармонії України триває проект «Магія живої музики», в рамках якого за підтримки посольства Угорщини в Україні відбувся концерт «КвінтоФест. Камерні акценти осені» та пройде щорічний концерт-присвята Ференцу Лісту.
Азулежу – історія з кахлю
Нерідко переконуєшся, що в руках майстра, який вкладає душу у свої творіння, звичайний обрубок дерева перетворюється на чарівну скрипку, шмат гіпсу - на античну скульптуру, і навіть глиняна плитка виглядає, як витвір мистецтва.
Брудна творчість
Брудні автомобілі – як полотно для художника. До такого мистецтва можна ставитися по-різному. Хтось буде морщити носа і гидливо обсмикувати одяг. Інші неодмінно захочуть ткнути в таку картину пальцем, щоб перевірити всю крихкість «полотна» і розмазати його обриси. Треті обов’язково зроблять селфі. Утім, байдужими не зможе лишитися ніхто.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Мікеланджело Антоніоні – співець пустелі людських душ
Непростий духовний світ людей ХХ століття став вдячною темою для багатьох кінематографістів, але особливе місце в її розробці належить Антоніоні. Режисер здобув світову славу фільмами, що зобразили внутрішній світ сучасника, його самотність, некомунікабельність (слово, що стало ключовим для творчості майстра).
Куди сходити? П’ять найцікавіших музеїв сучасного мистецтва Європи
Франсуаза Барб-Галль вчить, як розмовляти з дітьми про мистецтво. Вона у своїх книгах наводить приклади, навчає бачити те, що не бачать інші. Помічати деталі і забувати про ярлики. Але варто визнати, що серед дорослих вкрай мало людей, котрі можуть похизуватися знаннями у цій сфері.
Мандалотерапія
Вчора я створила Всесвіт. Узяла трохи гороху, рису, гречки, пшона, зерен чорного, білого перцю і кардамону. Прихопила по жмені кави та анісу. Потім у всього цього з'явився центр. Він розростався, заспокоюючи мої думки. Коли ж останнє зернятко лягло в коло, я знову відчула забуту гармонію, крізь шум машин на проспекті почула птахів...
БагатоМЕТРОва краса
Жителі великих міст чи не щодня користуються метрополітеном. На жаль, у стрімкому ритмі сучасного життя мало хто може дозволити собі насолоджуватись дизайном підземок. OUTLOOK не навчився зупиняти час, однак ми змогли підібрати для вас п'ятнадцять найдивовижніших станцій з усього світу.
Дивовижний світ Патрика Догерті
Ленд-арт – це не просто ландшафтний дизайн, а цілий напрямок у мистецтві, котре в XXI столітті, коли про «зелені технології» та навколишнє середовище не говорить тільки лінивий, вважається одним із найважливіших. Імена зірок цього виду діяльності вже постійно згадуються кураторами, критиками і поціновувачами, і особливо серед них вирізняється Патрик Догерті.
Дім, який побудував…
«Халабуди» на деревах, землянки, схованки – що ми тільки не будували в дитинстві. На жаль, коли дорослішаєш, фантазія втрачається, і більшість із нас тепер живе в незручних сірих «коробках». Однак є люди, які самостійно створили житло своєї мрії.
Посидимо? Частина друга
Не так давно ми вже писали про незвичайні лавочки, які можна побачити на вулицях різних міст. В один матеріал не вдалося «вмістити» всі об’єкти, які нам сподобалися, тому сьогодні – друга частина огляду. Почнемо із французького дизайнера Пабло Рейносо. Уже кілька років він подорожує країнами і залишає за собою «сліди». Ми вибрали дві найцікавіші його роботи.
Посол Елена Летісія Тереса Мікусінскі провела дипломатичний прийом, почесним гостем став всесвітньо відомий аргентинський співак Хіронімо Рауч
Колонна зала КМДА 11 червня приймала гостей Посольства Аргентинської Республіки в Україні з нагоди національного свята. Надзвичайні та Повноважні Посли, представники уряду та державних органів, партнери посольства, бізнес спільнота та ЗМІ вишикувалися у довгу чергу, аби привітати очільницю іноземної дипломатичної установи та висловити свої вітання дружній Аргентині.
Посидимо?
Гуляючи київською Пейзажною алеєю, завжди помічаєш дивовижні лавки, створені українськими майстрами. Моя улюблена – з пледом і подушкою, адже вона здається затишною навіть у негоду. Сидячи на ній, я згадав картину з дитинства: бабусі виносять з дому довгу дошку, кладуть її одним кінцем на пеньок, іншим – на перила під’їзду, і виходить лавочка. Чим не дизайнерське диво?
Мистецтво топіарію
Коли я, ще маленька дівчинка, вперше провела рукою по стрижених кущах, мою долоню дряпнули гострі краї гілок, а в ніс вдарив стійкий аромат туї. Зачарована, я довго не могла відірвати погляд від конусів, куль і квадратів, що оточили мене у парку невеличкого курортного містечка. Мені здавалося, нібито я потрапила в казку і серед листя неодмінно розгледжу усмішку Чеширського Кота.
Знай наших: Анатолій Кокуш
Кіно – либонь, найбільш «технічний» вид мистецтва, котрий придумало людство. Скільки б таланту, фантазії і енергії не було у творців будь-якого фільму, практично всі стадії виробництва так чи інакше спираються на техніку, без якої ідеї так і залишаться всього лиш ідеями.
Закрити
Outlook facebook page