RU  UK  EN
Статьи  >  Насолодись  >  Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи

Пабло Пікассо: Поет для своєї епохи

Про Пікассо як про самобутнього художника, графіка та скульптора нам так чи інакше відомо все або майже все, тоді як інші його іпостасі опинилися на другому плані. Ілля Еренбург одного разу дуже коротко описав відносини Пабло Пікассо зі своєю епохою: «ХХ століття знайшло в ньому власного експерта-динаміта, філософа та поета».

Хоча колись прозаїк і перекладач Еренбург, описуючи взаємини Пабло зі своєю епохою, уже зазначав, що ХХ століття саме в ньому відшукало свого філософа й поета. І це не метафора. Римувати Пабло, як і безліч поетів, знаменитих і не дуже, почав банально – від смутку. Вхопитися за вірші, ніби за якусь верліброву соломинку, Пікассо змусив наприкінці 30-х років розрив з балериною Ольгою Хохловою.Фото popperfoto.getty

Заняття живописом збурювало в ньому хвилю відрази. І ось непередбачуваний андалузець, образно кажучи, ударив римою по відсутності особистого життя. Із його листування з матір'ю, доньєю Марією, стає зрозуміло, що вона таким поворотом справ зовсім не приголомшена: «Кажуть, ти почав писати. Коли мова йде про тебе, я нічому не дивуюся. Якщо коли-небудь мені скажуть, що ти відслужив месу, – я повірю».kanskcnalknckanc.jpgФото publico.es

Утім, якщо з вірою в себе Пабло пощастило, то пошуки схвалення частенько заводили в глухий кут. Оцінка його поетичних досягнень ртутним стовпчиком металася десь між невизнаним генієм і справжнісіньким нездарою. У той період будь-які новаторські форми просто неминуче загострювалися через нерозуміння. Наприклад, введене в обіг слово «кубізм» зустріло неоднозначну реакцію навіть серед людей мислячих. Мігель де Унамуно, ректор університету Саламанки на заході Іспанії, зневажливо зауважив про нашого героя: «Він вигадав цинічний і екстравагантний кубізм, але з таким же успіхом міг би винайти сферизм, циліндризм або конусизм».bardot-picasso-5.jpgФото mashable.com

У поезії Пікассо, нарівні з живописом, активно використовується техніка колажу. Лексеми у цій інтерпретації та розміщенні набували не меншої пластичності, ніж форма й колір. А тому не дивно, що основоположники сюрреалізму, той же Андре Бретон, відгукувалися про віршовані експерименти Пабло без іронії і саме як про успіхи. Вони вважали, що Пікассо, за аналогією з Маларме, керувався стародавнім поетичним інстинктом. Це чуття допускало існування комбінацій найрізноманітніших слів. Вони, а ще – цифри, терміни та ноти – усе розмито та взаємопроникно. Причому «розмито» у цьому випадку тяжіє до «незбагненно». Читаємо:


до 3 ре 1 ми 0 фа 2 соль 8 ля 3 си 7 до 3

до 22 си 9 ля 12 соль 5 фа 30 ми 6 ре 11 до 1

рука отбрасывает тень которую заставлял ее отбросить свет

и сумма цифр наполняет тишину

3-5-10-15-21-2-75

и шарф развевается в когтях волос

и его расправленные крылья

бьются опьяненные свободой

в открытом небе бескрайности

синем как полоски корсажа».

(3 мая 1936 года)


ночью

было как раз

пять минут второго

а потом и позже

я развлекался

возле костра

где огню предавали

нагую колдунью

я улыбался

краешком губ заката

сдирая

нежно сдирая ногтями кожу

с каждого всполоха

пламени

вот уже

три без десяти а пальцы

все еще пахнут теплым хлебом

жасмином

и медом.


Цікаво, та про однобоке сприйняття «Пікассо-художник-скульптор» замислювалися не тільки біографи, але й сам майстер. Не надто схильний до скромності та применшення власних талантів, Пабло пропонував громадськості таку самохарактеристику: «Я представляю собою набагато більше, але люди не сприймають мене всерйоз. Вони сприймають мене всерйоз лише як художника. Тим гірше для них». І тут він має рацію. Негоже ігнорувати будь-яку поезію, нехай дивну, нехай манірну та місцями незрозумілу, якщо вона, хай там що, дихає ароматом «теплого хліба, жасмину й меду» - означає образити пам'ять ще одного генія.13-2.jpgФото factinate.com

Головне фото sxodim.com

Вам это будет интересно:
У Києві відкрилась виставка азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва
24 грудня за ініціативою та за підтримки Посольства Азербайджанської Республіки в Україні у Національному музеї Тараса Шевченка відкрилась виставка робіт відомого азербайджанського художника-килимаря Ельдара Гаджиєва. Серед гостей були присутні заступник міністра культури України Ростислав Карандеєв...
Скляний handmade
Ексклюзивні скляні вази та ялинкові іграшки, наявні всього в одному-двох екземплярах, окрім високої ціни, найчастіше об’єднує ще й унікальна технологія виготовлення, якою володіють представники рідкісної професії – склодуви. Історія цього ремесла триває вже протягом кількох тисячоліть, а деякі старі таємниці handmade-виробництва досі зберігаються під грифом секретності.
Ручна робота: персидські килими
У ті часи, коли перським воїнам не було рівних, а їхній силі підкорилися Римська імперія та Аравійський півострів, з-під пальців майстринь народу-переможця вийшов перший шедевр. «Весняний килим» став найдорожчим в історії людства. Він символізував владу і міць персів, а його краса оповідала про божественне походження царя Хосрова І.
Перфекціонізм – справа ювелірна
Сумні очі старого за вікном уважно стежили за революційною пожежею, яка охопила Петроград. Вогонь поширився на справу всього його життя – гордовита чотириповерхова будівля задихалася від крикливих комісарів і матросів, присутність яких здавалась грубим жартом після попередніх відвідувачів.
Усе велике починається з малого: Арт-проекти ентузіастів
Багато місць, відомих сьогодні на весь світ, було створено купкою ентузіастів без грошей і сторонньої допомоги. Ці люди жили ідеями і робили все, щоб втілити їх у реальність. Офіційною датою появи стріт-арту вважається 1942 рік, розпал Другої світової війни. Саме тоді один креативний працівник детройтської фабрики на прізвище Кілрой почав писати фразу «Kilroy was here»
Тіні в раю: Як сучасне мистецтво дивує любителів оригінального
Грань між тінню і світлом така ж контрастна, як між сном і дійсністю. Тому художники використовують обидві речі, щоб досягти балансу в картині. Пейзажі, портрети, натюрморти… ніщо не обходиться без боротьби протилежностей. Утім, є особливо хитрі майстри своєї справи, котрим світло не потрібне. Достатньо самої тіні.
Кабукі: тернистий шлях квітки
Традиційний японський театр кабукі завжди лишався загадкою для європейського менталітету: зрозуміти спектакль без підказок гіда може хіба що спеціаліст з культури Країни вранішнього сонця. Слово «кабукі» у перекладі значить «майстерність пісні і танцю». Чому не оперета? Суть постановки не зводиться до музичної вистави...
Мистецтво Патрика Кабрала: папір як символ крихкості світу
Незалежний художник родом із Філіппін Патрик Кабрал завойовує світ своїми незвичними арт-роботами. Його творіння – це новаторство, що поєднує в собі вікові традиціїкаліграфії й суперсучасні 3D-технології. Його мистецтво - спосіб змінити світ на краще як за допомогою естетики, так і шляхом виконання соціальної місії.
Рисові поля: Злаки неземної краси
- Чи не хочете покуштувати рису? - таким питанням зустрічають гостей в Китаї. А якщо господарі виявляться ще і фермерами, вони можуть запросити вас на незвичайну екскурсію і покажуть шедевр природного мистецтва. Рис, який ми часто вживаємо в їжу, не замислюючись про його естетику, в момент вирощування нагадує ковдру, виткану з різнокольорових клаптиків...
Цукровий живопис Китаю: мистецтво з ложки
Квіти і дерева, тварини і птахи, дракони і герої казок – словом, все, що тільки спаде на думку, може тут перетворитися на об’єкт… їстівного мистецтва. Дивовижною технікою малювання гарячим цукром володіють китайські майстри із провінції Сичуань. Картини, виконані практично карамеллю, не можуть бути ні "відредаговані", ні перемальовані наново.
Фаду: ніжність і глибина португальських романсів
Дванадцятиструнна гітара, напівтемрява португальських ночей, свічки і пронизливий голос ... Драматичні мотиви романсу фаду розповідають про нерозділене кохання. Йому не судилося збутись, але це не заважає почуттям втілюватися в зворушливі звуки португальських романсів.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
"Танцюючі фарби" чи турецьке малювання на воді - ебру
Вода – стихія примхлива і хистка. Будь-яке порушення її спокою змушує водний глянець змінюватися. Важко уявити собі, що воду можна використовувати як полотно, створюючи неповторні малюнки різнокольоровими фарбами: одна рідина лягає на поверхню іншої, народжуючи смислові сюжети…
Крок за межу: магічне мистецтво уїчолі
Сліпучі сполохи давнього знання в різнобарвних переливах бісеру і пряжі на мозаїках індіанців уїчолі спрямовують фантазію у безкінечну подорож гілками світового древа. Духовні образи набувають плоті у вигадливих орнаментах, що супроводжують селянина-мексиканця на всіх етапах життєвого шляху.
Мистецтво тату: заворожлива магія натільних малюнків
Історія цього мистецтва налічує близько 6 тисяч років. Примітно, що своїм народженням модне нині ремесло завдячує випадку… Одного дня хтось із первісних людей помітив, що після того, як на місце опіків і порізів потрапляє будь-який натуральний барвник, на шкірі з’являються дуже стійкі малюнки.
Зроблено у Швеції: далекарлійська конячка
Відтоді, як крилаті коні валькірій назавжди поскакали до Вальхалли, на сторожі традицій вікінгів стоїть далекарлійська конячка – розписна народна іграшка, вперше згадана в літописі XVII століття. Далекарлійський коник є талісманом нетуристичної Швеції, рятуючи від забуття старовинні перекази і вірування.
Брегенц. До театру у смокінгу і на катамарані
Спеціально для тих, хто вважає театр і оперну музику пережитками минулого, ми розповімо про дивовижний австрійський театр, де традиційне мистецтво поєднується з технічними та інженерними новинками, а ще з неперевершеним краєвидом Альп.
Мурали: новий підхід до старого мистецтва
Сучасні міста вже неможливо уявити без муралів – масштабного за своїм розміром живопису, що прикрашає будівлі. Ми не лише зібрали у своїй колекції найбільш яскраві роботи з усіх куточків планети, але й намагалися дізнатися якомога більше про сам цей напрямок мистецтва.
Не вежею єдиною. ТОП кращих творінь Густава Ейфеля
Кажуть, Гі де Мопассан ненавидів Ейфелеву вежу. Знаменитий письменник вважав, що вона спотворює Париж і не приносить місту ніякої користі. Проте його частенько можна було зустріти в затишному кафе на вершині конструкції. У таких випадках автор «Любого друга» говорив, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі...»
Кінцугі. Японське мистецтво реставрації
Японці – один із тих народів, котрі ревно шанують давні традиції. Вони поважають старість, цікавляться предками і нерідко знають сімейний родовід на пам’ять. З таким світоглядом не дивно, що унікальна техніка реставрації кінцугі з’явилася саме там. Далі про неї – в OUTLOOK.
Закрыть
Outlook facebook page