Великий шовковий шлях по-таджицьки
Говорячи в цілому про Великий шовковий шлях, важливо розуміти, що це не один конкретний маршрут, а ціла мережа різних доріг, які з'єднували Східну Азію з країнами Середземномор'я. Історики виділяють не менше чотирьох «магістралей», кожна з яких була по-своєму зручною в плані логістики. Та всі вони проходили по території сучасного Таджикистану – держави, котра останніми роками досить активно розвиває туризм і яка лежить на «роздоріжжі», адже до Європи вже далеко, а до східних країн теж треба добиратися, особливо по степах, ущелинах і гірських перевалах.
Фото kalpak-travel.com
Усього в Таджикистані було більше десяти поселень, через які пролягали легендарні маршрути. Деякі з них канули в Лету, ну а іншим, як, скажімо, столиці країни Душанбе, пощастило розростися до практично мільйонного мегаполісу. Ми вирішили розповісти про чотири найцікавіших міста сучасності, де і нині багато що нагадує про славні часи шукачів пригод.
Істаравшан
Це місто, яке розкинулося на півночі країни, в передгір'ях хребта Туркестану, вважається одним з найдавніших у світі – за найскромнішими підрахунками, йому понад 2500 років. Ба навіть більше, будучи визнаним пунктом Шовкового шляху, в 20 столітті Істаравшан притягував до себе експедиції з усієї планети. Під час однієї з розкопок було виявлено пластину з чорного сланцю, якій узагалі не менше 100 тисяч років. Тож не дарма Таджикистан іноді називають державою-початком цивілізації.
Фото adventuresoflilnicki.com
Сьогодні шістдесятитисячне місто-музей так само викликає величезний інтерес, адже багато об'єктів старовини прекрасно збереглися, і кожен турист може доторкнутися до них. Головними пам'ятками вважаються мечеть-медресе Кок Гумбаз і мавзолей Хазраті Шох. Мечеть, зведена 16 століття, встигла побути й релігійною спорудою, і обсерваторією, і навчальним закладом. Вона є справжнім витвором архітектурного мистецтва. Найгарніший купол немов лине над містом. Що стосується мавзолею, то там покояться останки святого Хазраті Шоха, який, за переказами, був родичем пророка Магомета. На самій території, крім усипальниці, є стародавній цвинтар, а трохи глибше – джерело з цілющою водою. Усе за мусульманськими канонами – могила святого поблизу джерела. Переживши і побачивши за свою історію багато чого, в наші дні місто переживає черговий етап розвитку – будуються дороги, вкладаються гроші в інфраструктуру, беруться під захист пам'ятки старовини.
Куляб
На південному заході Таджикистану, біля підніжжя хребта Хазратішох, розкинувся Куляб – колись найбільше поселення Бухарського ханства. Крім розвинених торгівлі та ремісництва, воно приваблювало ще й духовними цінностями – там функціонувало багато шкіл і літературних гуртків. Тому і в наші дні говорять, що це «місто поетів». Для східної культури найбільш значимі: Абдурахмон Ходжа Насех, Хаджі Хусайн Кангурті й Бісміл. Проте у 18-19 століттях Куляб занепав, і тільки в роки радянської влади йому вдалося повернути статус міста. Для мандрівників він цікавий не тільки древньою архітектурою, серед якої особливо виділяються мавзолей Мір Саїда, фортеця Калаї Мір і городище Кофиркал'я, але і можливістю справжнього східного шопінгу з коштовностями, виробами із шовку і, звісно ж, килимами. Здається, вони – найкраще уособлення вічності.
Фото Памірське шосе whirled-away.com
Худжанд
Худжанд, який ще називають по-перському Ходжент, є другим за величиною містом Таджикистану. Воно бачило коло своїх стін усіх, включаючи й Александра Македонського, і Чингізхана. Наука, торгівля, ремесло – тут були розвинені всі атрибути процвітання, а отже, й багатства. Тому кожен новий «підкорювач світу» з Євразії просто мріяв підпорядкувати його собі. Численні битви та облоги призвели до того, що вже в Середні віки місто було практично повністю зруйновано, і, на превеликий жаль, до наших днів збереглися не всі його визначні пам'ятки. З уцілілих передусім заслуговує на увагу Панчанбе – типовий азійський ринок, від якого спеціями і прянощами пахне, здається, до самої Європи. Тож не скуштувати там ароматного і ситного плову буде велетенською помилкою туриста. Руїни головної міської фортеці-цитаделі – справжній пам'ятник і нагадування, що війни знищують усе. Прогулюючись серед вікових каменів-укріплень, приходить усвідомлення: в ім'я власного его людство може як творити, так і руйнувати. Добре, що збереглася унікальна мечеть Масджиді Джамі, яка, за словами фахівців, є синтезом видатного зодчества і декоративного мистецтва.
Фото heroesofadventure.com
Душанбе
Ми пропонуємо завершити наш тур столицею і головною перлиною стародавньої країни – чудовим Душанбе. У ньому сьогодні вельми гармонійно переплелися старовинні споруди й сучасні об'єкти, створюючи неповторний ансамбль Сходу, який так і манить туристів. Їх, до речі, з кожним роком стає дедалі більше. На прикладі «Понеділка» (саме так перекладається назва міста), можна побачити, як малесенький кишлак на Великому шовковому шляху став оазисом, розвиненим і максимально комфортним для життя. Столиця має безліч пам’яток архітектури і знакових місць, і ми обіцяємо присвятити їй окремий матеріал, а поки для інтриги два наших фаворити. Кожен мандрівник просто зобов'язаний прогулятися вулицею Шотемур, адже це місцевий Монмартр з величезною кількістю крамниць автентичних товарів і кафе: від килимів, халатів, фруктів, прикрас та місцевої спеки просто голова йде обертом, тому не забувайте час від часу заправлятися склянкою-другою прохолодного айрану. Ще одне місце, яке нас просто вразило – парк Рудакі. Особливо гарно там увечері, коли все навколо підсвічують не ліхтарі, а дивовижні водограї. Загалом, Душанбе – це концептуальний сенс усього Великого шовкового шляху. Задля всієї цієї краси та розкоші і треба долати тисячі кілометрів, як реальних, так і ментальних, попри спеку, степовий вітер і небезпеки, які чатують довкола. І тільки наяву оцінивши розмах і вдихнувши цієї атмосфери Східної Азії, розумієш, що все було не дарма.
Фото kalpak-travel.com
Головне фото telegraph.co.uk
