RU  UK  EN
Статьи  >  Напиши  >  Ми там були: Прага

Ми там були: Прага

Де віднайти найвужчий у Чехії готель «Clementin» завширшки всього близько 3 метрів, як вибрати між Pilsner Urquel, Krušovice і Gambrinus, коли годувати золотих коропів і чому 91-ий трамвай не такий як усі? Про це і не тільки дізналася Ельвіра Матросова. І, попри те, що це місто стоїть на Влтаві (дослівно wilth-ahwa – дика вода), воно аристократичне, стримане, спокійне, хоча і далеке від пуританства.

Аромат хмелю, здоби і кави навкруги – незаперечна ознака того, що Прага з радістю стане потурати всім туристичним слабостям. Тож тримайтеся!

Ще задовго до прибуття Чехія мені вже подобалась. По-перше, вона любить виділятись: виявляється, її кордони видно із супутника з висоти дев'ятисот кілометрів – точно по периметру країну огортають гірські хребти, по-друге – зблизька вона теж нівроку, по-третє...Prague-National-Theatre-along-the-river-Vltava.-Prague-Czech-Republic-18641.jpgФото slon.pics

По-третє, ця країна сподобалася мені суто фонетично. Гортаючи потертого путівника, який завдяки щасливому випадку завалявся саме під моїм сидінням, я посилено артикулювала величезну кількість шиплячих і наголосів. Найвища гора – Сніжка (Sněžka), кондитерська називається майже, як наша «цукерня» – «cukrárna», а кав'ярня – каварна (kavárna). Щоправда, літак чомусь значився, як «letadlo». Утім, після прискіпливого огляду салону «Czech Airline» я усвідомила, що чехи таки щось тямлять у цьому житті і, ймовірно, не позбавлені іронії. Підтвердження цього не забарилося, і ми почули в готелі:

– Dobré ráno! (доброго ранку)

Розбираючи ключ-карти, ми намагались позіханнями висловити усміхненим працівникам на рецепції, що «рано» і «добре» в одному реченні – це несправедливо і є блюзнірством, надто ж після майже годинної поїздки від аеропорту Вацлава Гавела громадським транспортом. Майте на увазі, віддаленість головних повітряних воріт столиці від центру – приблизно сімнадцять кілометрів, тож, якщо це ваша перша мандрівка до Праги, розумніше замовити таксі телефоном (1 км ~ 25 крон, або 1 долар). До машин в аеропорту варто підходити, тільки якщо ви улюблений син Рокфеллера.View-of-Prague.-Czech-Republic-18911.jpgФото slon.pics

Що ж, збагатившись у готелі інформацією про обмінний пункт «просто за рогом» і накресливши на мапі декілька несміливих пунктирних ліній, ми вирушили знайомитися з містом. Благо, чехи навіть зранку були досить життєрадісними і готовими прийти на допомогу. Мабуть, нація вичерпала запас смутку, породивши рефлексивного Мілана Кундеру. А почувши в метро протяжне «Як се маш? Дьєкуї, добрже» – не змогла стримати усмішок і наша сонна компанія. Подібність чеської мови до української неабияк полегшує і шопінг для туристів, й орієнтування на місцевості, та і з голоду померти досить проблематично, коли у меню суп називається супом, а хліб – хлібом.

Користуючись цим чудовим фактом, ми перехопили сандвічів із зеленню, запасшись на додачу круасанами в «Ovocný Světozor» (на Vodičkova 39, біля станції метро «Můstek»). Це, як виявилося згодом, не одиничний заклад, а ціла мережа таких собі десертних фаст-фудів. Щоправда, я використовую це слово не у звичному для нас негативному значенні, а тільки щоб підкреслити швидкість обслуговування. До речі, на замітку: в Празі немає празьких тортиків – ну геть немає, тож і не шукайте.Holy-Trinity-Column-Prague-22600.jpgФото slon.pics

Далі, підкріпившись, радимо вирушити на досить ізольований берег Влтави. Кількість птахів там значно більша, ніж охочих їх погодувати. Це дивно, адже немає кращого способу задобрити будь-яке старе місто на річці, як згодувати виявленій живності весь здобно-смачний запас своєї сумки. Це моє власне спостереження, але не здивуюсь, якщо за декілька десятиліть потому орнітологи відкриють дивний взаємозв'язок між удачливістю туристів у конкретному місті та ступенем ситості місцевих пернатих.

Нарешті, моя улюблена частина в будь-якій подорожі – знайомство з підземкою. Як з'ясувалося, празький метрополітен складається всього з трьох гілок – червоної, жовтої і зеленої, відповідно A, B і C. Посередині лінії перетинаються, утворюючи пересадочний трикутник, тож по закінченню туристичних блукань містом ви можете хутко дістатися будь-куди, просто повернувшись до центру міста. І ще, не дивуйтеся відсутності ескалаторів – метро у Празі пролягає на надто глибоко, тому далеко не на всіх станціях є потреба в них.

І, звісно ж, улюбленець туристів – Карлів міст.View-of-Prague-castle-and-Charles-bridge-over-Vltava-river-Czech-Republic-22675.jpg
Фото slon.pics

До 80-х років XX століття він був відкритий для автівок і трамваїв, тепер ним пересуваються винятково пішоходи. Мене особисто цікавила статуя лицаря Брунцвіка, розміщена біля опор мосту на лівому березі. Якщо вірити сучасникам Марини Цвєтаєвої та її особистим нотаткам, вікна помешкання поетеси дивились якраз на цей монумент, і вона всерйоз вважала, що схожа на нього! Роздивившись лицаря з ніг до голови, ми не засумнівалися, що як поет Цвєтаєва була незрівнянною, проте з її самооцінкою явно було щось дивне.

Наступним пунктом у нашому нашвидкуруч складеному маршруті значився Празький град. І якщо бути відвертою, то мене особисто там цікавили дві конкретні вулиці: Вікарка – де свого часу полюбляли перехилити кухоль у пивній Гавел, Елюар, Пікассо, і Злата – її ще іноді називають вулицею алхіміків. Низка невисоких, майже лялькових будиночків, де раніше працювали міські ювеліри і ремісники, а також деякий час жив Франц Кафка. Про музей на його честь (на Cihelna 2b) розмова окрема. Крім того, що там можна придбати будь-який твір письменника, біля самого входу вас ошелешать дві імпровізовані статуї-фонтани. Вони там не просто стоять, а виписують струменями води фрази відомих чехів. Ось такий біологічний скульптурний модернізм від майстра Давида Чорного.St.-Vitus-Cathedral-and-Castle-courtyard-with-tourists-in-a-sunny-day.-September-07-2016-18632.jpg
Фото slon.pics

Ну і, сподіваюсь, ви не оминете Собор святого Віта, празький годинник, орлой, на Староміській площі та ратушу – дім на розі Карлової площі, де, за легендами, жив доктор Фауст. Неможливо побувати в Празі і не помітити їх. Я ж запропоную свій список того, що або не включено у звичні маршрути, або ж значиться в них надто рідко:

Середньовічна корчма (Medieval Tavern, Thunovska 15) – справжня історія розгортається поруч – чеська кухня, атмосфера лицарського роману. Як пощастить, побачите танцівниць або шоу з вогнем і мечами.

Старий трамвайчик №91 на вулиці Vodičkova. Проїхавшись у ньому в компанії справжнього водія у формі, ви збагнете, наскільки інші види транспорту нудні та невибагливі.

Дорогою з Празького Граду пройдіться біля пагорба і знайдіть там сади Вальдштейна, де на вас чекають клітки з дрімаючими совами, ставок із золотистими коропами (до речі, вони мають чудовий апетит) і ... гордовитий павич. Більш розслаблюючого місця для читання або пікніка не знайти у всій Чехії.

Найвужчий готель «Clementin Old Town 4 *» (неподалік станції метро «Староміська», на вулиці Seminářská 4). Ширина його фасаду ледве сягає 3 метрів. Дивно, але номери там цілком просторі.

Насамкінець не забудьте про три сотні видів пива. Так-так, це не рекламний міф, тому не варто зосереджувати свою увагу на розтиражованих марках – куштуйте! Ну і, звісно ж – неперевершена гірка та міцна кава, яка є візитівкою старої, прекрасної у своїй консервативності Праги. Міста, в якому не зустрінеш хмарочосів – напевно, тому їх називають так зневажливо – «mrakodrap», зате з безліччю всіляких гротів і підземель, де навіть найстаріший у Європі скляний завод 1414 року теж під землею.A-pond-with-The-Hercules8217-Fountain-at-Wallenstein-Garden.-Prague-Czech-Republic-18562.jpgФото slon.pics

* * *

Їдучи звідти, ми обговорювали теорію про те, що по-справжньому рідне місто – це якась сума і синтез спогадів про нього...

Головне фото anadventurousworld.com

Вам это будет интересно:
Прийшов, побачив, збудував. Шедеври Джованні Лоренцо Берніні
Буває, подивишся на листівку із зображенням міста й одразу розумієш, що на ній Київ, Париж, Рим або рідне селище. І це зовсім не заслуга твоєї вчительки географії, а непосильна праця майстрів, руками яких створювалися знайомі всім шедеври архітектури. Сьогодні ми згадуємо італійського підкорювача мармуру Лоренцо Берніні.
Розкіш по-корейському: королівські палаци Сеула
Південнокорейський Сеул, у 20 столітті стрімко перетворившись зі старовинного міста бідної країни на процвітаючу столицю передової держави, однозначно заслуговує на повагу. Разом з тим пошани варті й муніципальні чиновники та патріоти, котрі зуміли в часи бурхливої індустріалізації зберегти багатющу спадщину минулого – королівські палаци династії Чосон.
ВІДЕО. Віфлеєм: абсолютна святість
У це величне для всіх християн православного обряду свято хочему представити вам відео про святі місця Палестини, а саме про місто Віфлеєм.
Зимова казка: які міста найгарніше прикрашають до Нового року
До початку 2021 року лишилося зовсім обмаль часу, тому, якщо ви ще не вирішили, де саме будете відзначати найпопулярніше свято на нашій планеті, OUTLOOK пропонує свою добірку найбільш яскравих міст для святкування. У них всі бажання і мрії неодмінно збудуться!
Архітектура чи мистецтво: Нові грузинські будівлі
Грузія, що трохи більш як десять років тому стала на шлях серйозних перетворень і домоглася відчутних успіхів, помітно змінилася не лише внутрішньо, але й зовні. Архітектори з різних країн світу попрацювали тут на совість і створили по всій її території безліч важливих і унікальних об’єктів, що втілюють зміни, які відбулися. Саме про нову грузинську архітектуру ми сьогодні і розповімо.
Петра. Скарби набатеїв
Безцінний дар земель Сходу, казкове місто, висічене з червоної плоті, столиця працьовитого арабського племені набатеїв, котрі прийшли до Йорданії понад дві тисячі років тому... У Петри багато порівнянь, та жодне з них не здатне передати красу і велич цього загадкового міста. Довгі роки воно було легендою, містом-примарою, що жило в оповідях про стародавній народ і його дивовижні скарби.
Ми там були: Прага
Прага… Вона, романтична і декадансна, сумна і весела, піднесена і духовна, відбивається у помахах крил відгодованих чайок на Карловому мосту, в дзеркальних калюжах Влтави… Такої думки креативний копірайтер Маша Гольдман, котра якось провела там кілька днів.
Карлові Вари: гуляємо, п’ємо, лікуємось…
Позаздрити найвідомішому курортному місту Чехії Карловим Варам можуть навіть знамениті Єсентуки. Тутешня вода, яка піднімається з-під землі, давно зажила слави як панацея практично від усіх хвороб. Тому не дивно, що кожен готель має власного лікаря-курортолога, котрий за окрему плату розповість вам що, де і як пити.
"Le Grand Louvre"
В найбільш знаному музеї світу, французькому Луврі, було впершо відкрито двері для публіки в 1793. Хоча й до цього ця будівля була відома далеко за межами Франції. Тільки от використовувалась вона далеко не в таких піднесених цілях, як зараз.
Вартові пустелі: палаци Йорданії
Багато років вони стоять на посту. Побиті, скалічені, без друзів, яких залишили на полі бою, вони все ще вдивляються в далечінь, чи не наближається ворог? І щодня гублять по крихті свої спомини. Загалом у пустелях Йорданії доживають свій вік близько тридцяти палаців і замків. Колись величні, вони наводили жах і викликали містичний трепет, та й зараз спроможні зачарувати мандрівника.
Краса та спокій: найгарніші храми Азії
Буддисти кажуть: «Щоб позбутися страждання, треба позбутися бажання». А для цього є відповідні місця. Сьогодні ми зібрали для вас п'ятірку дивовижних храмів, де буддисти і прості туристи шукають гармонії для своєї душі.
Міські стежки. Найвужчі і найширші вулиці світу
Понад половину населення планети живе в містах, пронизаних безліччю вулиць – довгих і коротких, широких та вузьких, гарних і не дуже. Критеріїв тут немає, комусь нетрі Ріо миліші за бродвейські авеню. Ми не беремося стверджувати, що краще чи гірше, а просто зосередимось на показниках.
Вік живи, вік учись: найцікавіші кампуси світу
Цією статею ми хочемо надихнути як нинішніх, так і майбутніх студентів підбіркою найбільш вражаючих університетських містечок і кампусів. Напевно і ті, хто вже має освіту, теж будуть в захопленні від них і замисляться, чи не отримати ще одну, адже в таких місцях гризти граніт науки, вочевидь, можна з більшим апетитом.
Посольства відзначили Європейський день мов-2020!
Рада Європи спільно з Європейським Союзом оголосила 2001 рік роком Європейських мов, який став дуже успішним у всіх 45 країнах-учасницях. Цього року посольства, акредитовані в Україні, а також їх культурні центри, організували онлайн та офлайн заходи для всіх охочих долучились до розуміння культури через мову.
Свята краса! Що приховують найвідоміші абатства світу?
Що ви уявляєте, коли чуєте слово «абатство»? Впевнена, більшість в першу чергу згадають про Вестмінстер. А якщо я скажу, що насправді це вже не абатство? Так що ж робить ці середньовічні споруди особливими? Давайте розбиратися на прикладі споруд з різних країн Європи.
Покоління дахів
Вони стають місцем найкрутіших тусовок, джерелом незвичайних ідей і непередбачуваних відкриттів. На пік своєї популярності виходять цілі особняки, храми, сади, басейни, стадіони – і все це на верхівці будівель! OUTLOOK запрошує вас на знайомство з найзапаморочливішими висотами і неймовірними краєвидами.
Ілюзії Сикстинської капели
Понад півтисячі років тому, 1 листопада, перед очима захоплених римлян вперше постала Сикстинська капела. За цей час народжувалися і помирали як самі майстри розпису, так і цілі напрямки в образотворчому мистецтві, а на капелу, так само відкривши роти від захвату, споглядають уже наші з вами сучасники.
Архітектурна мімікрія Піднебесної
Немає нічого неможливого для умілих рук китайських майстрів. Жителі Піднебесної дуже допитливий та заповзятий народ. Вони легко копіюють ідеї, а деякі з них пройшовши крізь азійське сприйняття світу, трансоформуються в щось зовсім несподіване…
Стражі морів: вражаючі маяки світу
Слово «маяк» викликає красиві асоціації: морські пригоди, шторми, величезні кораблі. І ми хочемо не розвіяти ці думки, а навпаки підкинути хмизу у вогонь. У світі їх безмежна кількість, вони вражають своєю красою та неповторніст. Сьогодні ділимося з вами п’ятіркою найдивовижніших маяків!
ВІДЕО: Підкорити природу. Найвражаючі віадуки світу
Нерідко природа посилає людям випробування. Час від часу стихію доводиться приборкувати і підкорювати. Зі спорудженням мостів водні перепони перестали бути для людства проблемою. Та що ж робити, коли населений пункт розділений яром або ущелиною? Не скрізь же прокладеш заповітний місток з опорами.
Закрыть
Outlook facebook page